Помер український суспільно-культурний діяч, меценат Богдан Качор

Сумна звістка надійшла зі Сполучених Штатів Америки: у понеділок, 22 лютого 2021 року, на 97-му році життя відійшов у засвіти видатний український суспільно-культурний та політичний діяч, меценат Богдан Качор, пише видання Фотографії старого Львова.

Богдан Качор народився 14 листопада 1924 року в селі Лешнів Бродівського повіту на Львівщині у сім’ї Степана Качора та Павліни Клепарчук. Після закінчення народної школи в рідному селі навчався у Бродах, де здобув середню освіту. В роки німецької окупації – учень Бродівської торговельної школи. З часу першої більшовицької окупації краю належав до Юнацтва Організації українських націоналістів та виконував функції зв’язкового. Влітку 1943 року за підпільну націоналістичну діяльність заарештований гестапо. Сидів у тюрмах Бродів, Золочева, Львова (на Лонцького). В’язень німецьких концентраційних таборів Аушвіц (Освенцім) (початок жовтня 1943 р. – 19 січня 1945 р.), Маутхаузен (січень – квітень 1945 р.) та Ебензе (квітень – 6 травня 1945 р.). На час звільнення з концтабору американською армією (6 травня 1945 р.) важив 39 кг.

В 1945–1948 роках перебував у Західній Німеччині. Здавши матуру в українській середній торговельній школі в Аугсбурзі, поступив на навчання у Українську Високу Економічну Школу, після закінчення якої отримав звання інженера-економіста.

У 1948 році переїхав в Аргентину, де мешкали його батько, брат і сестра. Там продовжив студії на економічному факультеті університету в Буенос-Айресі, який закінчив у 1960 році зі званням магістра економіки. В Аргентині активно працював в громадському секторі. Співзасновник Спілки Української Молоді в Аргентині, голова Центрального товариства «Просвіта» в Буенос-Айресі, співзасновник і скарбник Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал «Вільна Україна» та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні, організатор кооперативи «Фортуна», а відтак її директор.

У 1975 році через родинні обставини переїхав до США, ле відразу включився у громадсько-політичне життя української діаспори. очолював відділ Організації Оборони Чотирьох Свобід України в Нью-Йорку, деякий час був секретарем її Головної Управи. Довгі роки був секретарем Союзу Українських Політичних В’язнів у США, членом Управи Світової Ліги Українських Політв’язнів, а від 1998 року – її Головою. Був членом Управи (фінансовим секретарем) Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку.

З дружиною Іванкою (з Вітошинських) виховав двох дітей, Софію та Івана, обом дали вищу освіту.

Богдан Качор був відомий своєю добродійною та меценатською діяльністю. Зокрема брав дієву участь у побудові пам’ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі та в Енкарнасіоні (Парагвай), воїнам ОУН-УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петру Федуну – «Полтаві» у Бродах Львівської області, Степану Бандері у Бучачі Тернопільської області, виданні книжок («Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України» у двох томах (Львів, 2008 р., 2013 р.), «Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953)», «Слово політв’язня: періодичні видання Ліги українських політичних в’язнів 1946–1947 рр.» (Львів, 2019 р.), «Українські націоналісти в боротьбі проти нацизму: збройне протистояння, спротив у німецьких тюрмах і концтаборах, діяльність на еміграції. Документи та матеріали» (Львів, 2020 р.) та ін.) та багатьох інших проектів зі збереження національної пам’яті та висвітленні невідомих і заборонених в радянські часи сторінок української історії.

Наукові співробітники Центру незалежних історичних студій висловлюють щирі співчуття рідним та близьким покійного.

Джерело

загрузка...





ІНШІ НОВИНИ