Як вплинула на українців трудова міграція і що думають про нас поляки

Трудова міграція українців до Польщі в останні роки значно вплинула на те, що громадяни України більше знають про Польщу, ніж поляки про Україну. В українців переважає більше позитивних характеристик щодо поляків, ніж у поляків стосовно українців.

Про це йдеться у дослідженні “Поляки та українці у щоденних контактах”, проведеному у серпні-грудні 2020 року в Україні та Польщі Радою зовнішньої політики «Українська призма» з Києва, варшавським та київським офісами Фонду ім. Фрідріха Еберта та Східноєвропейським коледжом ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві, передає кореспондент Укрінформу.

Експерт «Української призми» Надія Коваль під час презентації зазначила, що асиметрія у знаннях один про одного вкорінена у довгій історії українсько-польських відносин, різній політичній позиції Києва та Варшави, відмінному історичному досвіді та іншому досвіді трудової міграції.

Згідно з дослідженням, близько 40% опитаних українців бували у Польщі, і лише 25% поляків приїжджали в Україну. Водночас, значний дибаланс спостерігається у кількості відвідувань українцями Польщі, а поляками України. Зокрема, 20% опитаних українців бували у Польщі понад 10 разів, серед поляків таких лише 6%. Серед поляків найбільше тих, хто відвідував Україну з туристичною метою (79%), а серед українців найчастішою метою поїздок до Польщі є праця та туризм (по 48%).

Згідно з дослідженням, у питанні про загальне сприйняття один одного, українці про поляків найчастіше згадували у контексті позтивних рис характеру, сусідства та трудової міграції. Натомість, поляки у тій же конфігурації на перше місце поставили трудову міграцію українців, а потім – позитивні риси характеру та сусідство країн.

На переконання організаторів, дослідження показало, що для українських респондентів такі слова, як «Польща» та «поляки» тісно пов’язані з поняттям заробітчан, і з загальним уявленням про необхідність працювати за кордоном, щоб заробляти на життя. Натомість серед поляків асоціації зі словом «українець» ще тісніше пов’язані з концепцією міграції та трудовими мігрантами, але в іншому аспекті: підкреслюється, що така міграція є тимчасовим явищем та пов’язана з економічними труднощами українців.

“У контексті трудової міграції українці сприймають поляків як роботодавців, а поляки українців – як найманих працівників”,- зауважила Коваль.

Як підкреслила експерт, опитані українці частіше говорять про позитивні риси характеру поляків, а негативні риси характеру, такі як хитрість, згадувалися значно рідше. Водночас, серед поляків згадка про позитивні та негативні риси українців більш збалансована. Серед позитивних рис характеру згадувалося про гостинність і працьовитість, серед нагативних – відсутність культури і порядності, надмірне вживання алкоголю.

“Якщо ми говоримо про асоціації з близькістю, то українці значно частіше розглядали поляків як друзів і навіть братів, а поляки частіше говорили про українців як просто про сусідів”,- констатувала експертка «Української призми».

Вона назвала прикрим факт, що практично не існує культурних асоціацій у сприйнятті обома народами один одного.

“У певному сенсі для нас це є викликом”,- заявила Коваль.

У цьому контексті голова правління Східноєвропейського коледжу Яна Новака-Єзіоранського Лауринас Вайчунас зауважив, що культура, на жаль, не є важливою у сприйнятті себе обома народами. Водночас, серед відомих постатей більше асоціацій викликають, наприклад, політики та спортмени. Зокрема, українці серед відомих поляків найастіше називали президентів Анджея Дуду, Лєха Валенсу та Лєха Качинського, а серед культурних діячів – поета Адама Міцкевича, акторку Барбару Брильську та співачку Ганну Герман. У свою чергу, поляки найначастіше називали прізвища Юлії Тимошенко, Віталія Кличка, Володимира Зеленського, та Степана Бандери.

У питаннях історичних стереотипів українці та поляки також значно відрізняються. Як зауважила Коваль, українські асоціації є “дуже нейтральними”, а у поляків історичні асоціації щодо українців – “дуже чітко негативні” і пов’язані з досвідом Другої світової війни і поняттями “бандерівець”, “УПА”, “бандити”.

Попри все, Коваль звернула увагу, що велика кількість респондентів з обох сторін не висловила жодних негативних стереотипів.

“Це виглядає як дуже оптимістичний тренд для будівництва подальшої співпраці. Якщо буде більше якихось симетричних контактів між українцями і поляками в майбутньому, якщо більше культивуватиметься відчуття близькості, то на цьому можна будувати співпрацю”,- зазначила експерт.

Вона додала, що більше уваги треба приділити культурній дипломатії та обміну туристами.

У контексті володіння мовою іншого народу, то 28% українcьких респондентів заявили, що знають польську мову на тому чи іншому рівні, серед поляків таких виявилося лише 12%.

Як звернула увагу експертка Східноєвропейського коледжу Яна Новака-Єзіоранського у Вроцлаві Івона Райнхардт, 59% опитаних респондентів з України та 56% поляків хочуть відвідати, відповідно, Польщу та Україну. На її переконання, це дає підстави стверджувати: контакти між поляками й українцями і надалі зміцнюватимуться у постпандемічному майбутньому.

Дослідження проводилося методом онлайн-інтерв’ю (CAWI) з репрезентативними вибірками з Польщі (1051 респондент) та України (2243 респондента). Текстовий онлайн-опитувальник складався з 40 запитань (закритих, відкритих, напіввідкритих) про сприйняття одним народом іншого.

Джерело

загрузка...





ІНШІ НОВИНИ