В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Состояние медицины и политики – лучшие тесты на зрелость общества. Последние события показали, что политики в Украине не прекращают свои междоусобицы даже перед угрозой пандемии, а население, наконец, осознало, что когда на здравоохранении начинают делать политику, то это свидетельствует о том, что в стране нет не только политики, но и здравоохранения…

Но что же тогда мы называем отечественной медициной и украинским здравоохранением? Кто заинтересован в здоровье нации и в активном долголетии граждан нашей страны?

Печально, но факт: реформы здравоохранения в Украине в ближайшее время ждать не приходится – ее лишь «по касательной» затрагивают в предвыборных программах кандидаты в президенты, а против дополнительного финансирования медицинской отрасли дружно голосуют депутаты крупнейших фракций. Что на самом деле происходит в украинской медицине? Почему сегодня, как никогда актуален девиз – спасайся, кто как может?!

В 2001 году расходы бюджета на медицину составляли 5,4 млрд. грн., в 2008-м – уже 32,1 млрд. В это же время пациентов, то есть населения Украины, стало меньше на несколько миллионов. Даже с учетом инфляции качество нашей медицины за это время должно было существенно улучшиться. Однако украинские налогоплательщики все еще не могут воспользоваться доступной и качественной медицинской помощью.

Казалось бы, чем выше у государства расходы на охрану здоровья, тем выше должны быть социальные стандарты, ниже смертность, меньше заболеваемость населения… В Украине же все перевернулось с ног на голову. Реформирование медицины Украины, требует больших затрат. Однако даже если предположить, что деньги найдутся, вряд ли нынешняя политическая элита направит их на реформы. Тревожные, далеко идущие последствия такого положения дел для здоровья народа – очевидны, а о причинах сложившейся ситуации до хрипоты спорят и политики, и чиновники от медицины. Безрезультатно…

Здоровье людей уже давно превратилось в «ходовой товар», и чем больше больных, тем выгоднее… кому?

Что же все-таки нужно менять в государстве, чтобы истинные ценности начали цениться, а сиюминутные интересы политиков не доминировали над стратегическими потребностями страны в здоровье населяющих ее людей?

Как застраховаться от вызовов судьбы, когда система медицинского страхования в стране все еще обсуждается на концептуальном уровне?

Тема качества медицинского обслуживания близка каждому, кто хоть изредка обращается за помощью к врачам. Сегодня правильно поставить диагноз и назначить эффективное лечение можно далеко не в каждом медицинском учреждении. Хороший врач становится не данностью, а все большей редкостью. Техническая оснащенность больниц и клиник не поспевает за диктуемыми временем нуждами пациентов. Уровень образования, некогда составлявший гордость отечественной медицины катастрофически падает. В то же время, отечественная «элита» предпочитает финансировать развитие здравоохранения за рубежом, оплачивая и переплачивая за услуги совершенно иного качества.

Как долго может продолжаться эта нездоровая ситуация? Кто виноват, и что делать? Вправе ли общество сегодня заявить: «врачу, исцелися сам»? Где они, наиболее слабые места существующей ныне системы здравоохранения в Украине, с которых нужно начинать давно назревшую реформу?

Вопросов к украинской системе здравоохранения сегодня очень много, а в достойных ответах на них заинтересовано подавляющее большинство наших соотечественников. Ведь быть здоровым и богатым гораздо лучше, чем бедным и больным.

Мы приглашаем всех наших авторов, экспертов и читателей присоединиться к нашему диалогу, которым мы завершаем такой непростой для Украины 2009 год.

Свернуть

Состояние медицины и политики – лучшие тесты на зрелость общества. Последние события показали, что политики в Украине не прекращают свои междоусобицы даже перед угрозой пандемии, а население, наконец, осознало, что когда на здравоохранении начинают делать политику, то это свидетельствует о том, что в стране нет не только политики, но и здравоохранения…

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Обмінюю історію хвороби на поліс

25 дек 2009 года
Обмінюю історію хвороби на поліс: Обмінюю історію хвороби на поліс

Прокопченко Іван Олексійович, кандидат економічних наук, партнер іноземної страхової компанії в Україні

Новим передвиборчим дискурсом, який торкається соціального захисту населення України, стала, піднята декількома політичними силами, тема страхової медицини. Що мається на увазі під цим терміном та який основний принцип функціонування цієї системи?

Продемонструвати те, за яким принципом діє ця система можна на прикладі нашого близького сусіда – Росії, де, як вам відомо, на повну практикується обов’язкове медичне страхування (ОМС). Принципова відмінність між державною і страховою медициною полягає в тому, що при державній системі організації медичної допомоги, охорона здоров'я повністю фінансується з державного бюджету. При страховому принципі, кошти на охорону здоров'я формуються за рахунок обов'язкових відрахувань підприємств, установ, організацій усіх форм власності та індивідуальних підприємців у спеціально створеному фонді. Існує і третя система організації медичної допомоги - це приватна медицина, в якій весь обсяг медичної допомоги сплачується самим пацієнтом.

Державна медицина часто не забезпечує необхідної якості медичної допомоги внаслідок недостатнього бюджетного фінансування та неефективного розподілу наявних коштів. Приватна медицина доступна не всім. Тому вважається, що система медичного страхування є однією з найбільш оптимальних форм організації надання медичної допомоги.

Медичне страхування здійснюється в двох видах - обов'язковому і добровільному. Що стосується обов'язкового, то за цією системою усі громадяни мають рівні можливості в отриманні медичної допомоги за пред'явою поліса: безкоштовне забезпечення лікарськими засобами при наданні швидкої медичної та стаціонарної допомоги, отримання безкоштовної стоматологічної допомоги в повному обсязі тощо. Кошти у фонд ОМС формуються за рахунок єдиного соціального податку, якщо бути точним це 3,6 відсотка від фонду оплати праці, а за непрацюючих громадян внески до фондів ОМС здійснює держава.

Внески надходять до Федерального Фонду ОМС. Це некомерційна установа, призначена для акумулювання фінансових коштів ОМС. Ці акумульовані внески йдуть на оплату встановленого страховою програмою обсягу медичної допомоги. Наступний учасник системи ОМС - страхові медичні організації. Це юридичні особи, які мають ліцензію на право діяльності з обов'язкового медичного страхування. Ці компанії укладають договори з медичними установами на надання медичної допомоги застрахованим по ОМС, здійснюють діяльність з ОМС на некомерційній основі та видають страхові поліси.


Яка система працює натомість в Україні? Наскільки складним є процес реформуванням цієї сфери загалом?

В Україні маємо на даний момент державну медицину, що на практиці означає наступне: з державного бюджету виділяється мізерний процент, який у рівних пропорціях розподіляється між медичними установами. Медичним установам, в свою чергу, вистачає цих фінансових вливань на покриття максимум 50% своїх реальних витрат, тому хворі, які потрапляють до лікарні, мусять на інші 50% забезпечувати себе ліками власним коштом.

Натомість паралельно існує добровільне медичне страхування (ДМС). В Україні страховий поліс можна отримати як соціальний бонус від своєї компанії, зазвичай таку перевагу надають великі українські або іноземні корпорації, або купити самостійно. Придбаний власноруч або отриманий на роботі поліс, покриває виклик швидкої, лікування у випадку настання гострих захворювань (грипу, ангіни тощо), загострення хронічних хвороб (але вони повинні бути обов'язково задекларовані при укладенні договору), різні травми, отруєння. До речі, треба відзначити, що у критичних випадках або при складних хронічних захворюваннях (туберкульоз, онкологія, цукровий діабет, інсульт) хворий може розраховувати лише на консультації і діагностику. Лікування страховка не оплатить.


А що в такому разі покривають ті відрахування з зарплатні, що називаються соціальним страхуванням?

Не треба плутати страхування здоров'я і соціальне страхування. Те, що всі ми сплачуємо зі своїх зарплат, є оплатою праці за так званим листом тимчасової непрацездатності. Тобто ми самі себе страхуємо від того, що якщо ми тимчасово втратимо працездатність, за нами збережеться зарплатня у повному чи частковому обсязі залежно від стажу роботи, на 4 місяці. Тобто гроші на нашу зарплатню під час хвороби йдуть з цього фонду, в який ми сплачуємо внески. Але це не є страхуванням здоров'я. Якщо хочеш застрахувати здоров'я в Україні – влаштовуйся працювати в іноземний холдинг або іди купляй собі поліс сам. В Україні немає культури страхування. Технічно ж зробити таку ж реформу, як в Росії абсолютно реально.


Реально, але ризиковано. Страхові фонди називають черговим осередком відмивання коштів. Чи мають підстави такі звинувачення?

Коли підприємства сплачують внески до страхового фонду, той отримує у своє розпорядження велику суму коштів. Аби ці акумульовані гроші не висіли в повітрі, фонду їх дозволяється тримати у не ризикових операціях, - щоб гроші працювали. Такими не ризиковими інвестиціями можуть бути, наприклад, державні облігації. На них зароблять всього 15% річних, але буде впевненість у тому, що вони не прогорять до того моменту як знадобляться на оплату реальних медичних послуг застрахованих громадян.

На практиці ж, звісно, є ризик того, що ця маса грошей піде зовсім не туди і зовсім не без ризику. І що працювати ці гроші будуть на кишеню олігархів, які, у разі обвалу чи кризи нічого нікому не компенсують. Тому саме через фінансово-накопичувальну функцію державного страхового фонду і виникає недовіра до системи обов'язкового страхування загалом. Я не буду розвінчувати це твердження і розумію, що руки корупції можуть простягнутися і до цієї сфери, проте реальним є факт, що в світі немає оптимальнішої за обов'язкове страхування системи охорони здоров'я.

Бесіду вела Марія Єщенко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Родился бедным? Тебе не повезло!

Артерии и «социальные лифты» общества закупориваются. Шансы карьерного роста, социальная мобильность снижается, и, что еще хуже, падает доверие людей друг к другу, что заметно среди всех классов общества, но более всего – среди бедных. Столь восхваляемый «гибкий рынок труда», означает лишь мир, в котором такая принципиально важная вещь, как профсоюз, оказывается не у дел, а с работниками обращаются как с собственностью. Это представляет смертельную угрозу семьям рабочих, и их шансам дать своим детям вдохновение и жизненные силы.

В Британии становится все меньше социального разнообразия и знаний: в условиях нынешнего капитализма компетентные люди просто не могут никуда пробиться; они становятся жертвами социальных предрассудков и настроений. Они просто не знают, что делать, поскольку эффективная государственная политика должна идти вразрез с господствующими инстинктами консерваторов.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

,

Турботи безтурботної старості

Олег Мусій, президент Всеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ)

Наших можновладців медицина не цікавить

Олег Андреев, врач общей практики, Черниговская обл., член Ассоциации семейных врачей Киева и Киевской области.

Медицинская реформа в Украине: мнение практикующего врача

Посипайко Євген Богданович, лікар вищої категорії, член асоціації сімейних лікарів м. Києва та Київської області

Інститут сімейного лікаря – це інститут відповідальності за здоров'я нації

Емельянов Валерий Иванович, кандидат медицинских наук, врач высшей категории, директор столичной сети аптек

О сапожниках без сапог

Любомир Пиріг, зав. кафедри нефрології Нац. Медичної Академії післядипломної осв., почесний президент Всеукраїнського лікарського тов-ва, президент світової Федерації укр. лікарських тов-в

Коли нема політичної волі – нема і зрушень на краще

Валентин Жалко-Титаренко, д.м.н., старший научный сотрудник государственного Института эпидемиологии и инфекционных болезней им. Громашевского АМНУ

Эпидемии нельзя победить демократическими методами

Виктор Сердюк, президент Всеукраинского Совета защиты прав и безопасности пациентов

Главная проблема государственной политики в здравоохранении – это ее отсутствие

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,074