В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Выборы закончились, наступило время выполнять предвыборные обещания. У нового Президента достаточно ограниченный спектр возможностей. Лимит времени на принятие решений, дефицит ресурсов, бремя внешних и внутренних долгов, обещаний, договоренностей. Но решать и действовать ему придется в любом случае.

Украина жаждет и боится перемен одновременно – вот неизбежный парадокс, связанный с новым периодом в жизни нашей страны, с повесткой дня нового президента. Вместе с нашими авторами и экспертами, «Диалог.UA» попробует оценить масштаб кратко- и долгосрочных задач, стоящих перед страной.

Выборы закончились, наступило время выполнять предвыборные обещания. У нового Президента достаточно ограниченный спектр возможностей. Лимит времени на принятие решений, дефицит ресурсов, бремя внешних и внутренних долгов, обещаний, договоренностей. Но решать и действовать ему придется в любом случае. Вместе с нашими авторами и экспертами, мы хотим оценить масштаб кратко- и долгосрочных задач, стоящих перед нынешним президентом.

Главный вопрос сегодня заключается в том, какие качественные изменения произойдут с украинской экономикой в ближайшие месяцы, а затем и в первый год президентства Виктора Януковича. Удастся ли нашей стране сохранить за собой индустриальный статус и на этом основании занять место в мировом разделении труда? Будут ли на этой территории развиваться высокотехнологические производства и фундаментальная наука?

Сможет ли новая власть преодолеть последствия кризиса и начать работу на перспективу, не зациклившись на решении массы неотложных сиюминутных вопросов. Мнения на этот счет в экспертной среде разделились.

Европа готова к сотрудничеству с новым Президентом Украины, понимая, как нелегко приходится стране, зажатой между двумя цивилизациями, двумя мирами. «Есть дела неотложные, – говорит посол Польши, – это возобновление сотрудничества с Международным валютным фондом и одобрения государственного бюджета, преодоление последствий экономического кризиса. Но есть дела важные, хотя и не такие срочные, – и мы могли бы привести польский пример, – это существенное реформирование систем местной власти, преодоление коррупции, улучшения инвестиционного климата».

Многие зарубежные наблюдатели изначально отмечают, что Янукович является не столько сторонником России, сколько представителем крупного национального украинского капитала. Но вопрос еще и в том, захочет ли клуб олигархов, который привел нового президента к власти, восстановления элементарного правового порядка и легитимности органов власти в Украине. В этом новому президенту будет гораздо сложнее, чем Леониду Кучме, который стоял над олигархами, поскольку сам давал «добро» на их создание.

Украина жаждет и боится перемен одновременно – вот неизбежный парадокс, связанный с новым периодом в жизни нашей страны, с повесткой дня будущего президента. Однако, поиск альтернативных путей, прорывных алгоритмов развития, реализация долгосрочных проектов – все это, похоже, также остается задачей на будущее. Отсюда отсутствие веры в реальность скорых перемен к лучшему, поголовное невосприятие гражданами страны риторики первых лиц государства и их обещаний на фоне полного отсутствия реальных альтернатив и пользующейся доверием народа оппозиции. Будут ли столь снисходительны к действиям новой власти сограждане Виктора Януковича?

Новому президенту, намеренному строить независимое цивилизованное государство, необходимо будет прислушаться к мнению зарождающегося гражданского общества, воспользоваться наработками тех, кто из тысяч нерешенных проблем, стоящих перед Украиной, способен увидеть решения, которые определят стратегию успеха нашего государства.

В любом случае команда Виктора Януковича имеет шанс закрыть страницу утопий и начать действовать в духе «реальной политики». Пожалуй, это и есть сверхзадача нового Президента Украины на ближайшую перспективу.

Свернуть

Выборы закончились, наступило время выполнять предвыборные обещания. У нового Президента достаточно ограниченный спектр возможностей. Лимит времени на принятие решений, дефицит ресурсов, бремя внешних и внутренних долгов, обещаний, договоренностей. Но решать и действовать ему придется в любом случае. Украина жаждет и боится перемен одновременно – вот неизбежный парадокс, связанный с новым периодом в жизни нашей страны, с повесткой дня нового президента. Вместе с нашими авторами и экспертами, «Диалог.UA» попробует оценить масштаб кратко- и долгосрочных задач, стоящих перед страной.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Новому Президентові – старі борги

31 мар 2010 года

Що стоїть на порядку денному для нового Президента України? Що залишив йому попередник і з чим необхідно, на Вашу думку, розібратися в першу чергу?

Президент має відштовхуватися від реальної ситуації, яка на даний момент панує в державі. Основною характеристикою такої ситуації у першу чергу є її кризовість. Особливо те, що стосується економічного та фінансового аспектів. Проте зважуючи на факт наявності урізаних повноважень Президента у нашій державі? завдяки переходу до парламентсько-президентської форми правління, боротьба з кризою – не зовсім його компетенція. Віктор Янукович не представляє у своїй особі виконавчу владу. Проте наразі його задача – зробити все, щоб нова виконавча влада працювала з ним та на нього. Але працювала над чим, запитаєте ви?

Почати треба з основного – з підготовки реалістичного бюджету на 2010 рік. Коли я кажу “реалістичного”, я маю на увазі, що прийшов час непопулярних рішень. Об’єктивною даністю є на разі те, що розміри більшості витрат, закладених у попередніх бюджетах, мають бути скорочені. Неможливо повною мірою профінансувати все і одразу, визначення пріоритетних сфер – основний пункт порядку денного.

Другий аспект, який не омине ані новий Президент, ані уряд – це відновлення співпраці з Міжнародним Валютним Фондом. Ми маємо боргові дірки. Залатати їх ми зможемо лише у вигляді зовнішніх запозичень, для чого неодмінним та першочерговим є поновлення кооперації з МВФ.

І нарешті третя задача, - після виконання двох перших, - почати планувати бюджети 2011 та 2012 років. Світова практика та закони економіки показують, що планування бюджету лише у річній перспективі є нерозумним. При закладені бюджету на рік, у розрахунок завжди мають братися мінімум два бюджетних роки. Особливо враховуючи той факт, що 2011-2012 роки є надважливими, адже ці роки – посткризові, роки відбудови та роки обслуговування зовнішніх боргів, - процесу, який варто спланувати та до якого варто підготуватися заздалегідь. В Україні не має більше бути середньострокової бюджетної перспективи. Тільки стратегія, ніяких тактик. Новий Президент в ідеалі має стати стратегом, який би планувавпоняття, досі незнайоме українським політикам.


Ви говорите про стратегію. Проте відмовитися від розв’язання тактичних задач Президент не зможе, адже вони становлять частину стратегії. Якими є основні з таких тактичних задач?

Україна є за Конституцією соціальною державою. За своїм бюджетом Україна – надсоціальна. На практиці ж - недосоціальна. Справа в тім, що бути такими ми собі дозволити не можемо. З кожним роком зобов’язання держави перед населенням зростають, борги накопичуються. Для оптимізації такої ситуації потрібна, здавалося б банальна річ, - реформи. Про це говорять всі експерти. Проте далеко не всі політики це до кінця усвідомлюють. Тож звернімося до тактичних задач, як Ви кажете.

Візьмімо пенсійну реформу, - вона в Україні є найбільш актуальною, на мою думку. Проведення пенсійної реформи в Україні ощасливить все активне населення держави.

Ще однією злободенною проблемою є енергетична реформа. І я говорю не тільки про транзитну систему і газ, а й про такі буденні речі, як тарифи. Йдеться також про енергоефективність.

Я вже мовчу про сільське господарство. Але відомо, що українська економіка багато в чому залежить від своїх світогосподарських міжнародних зв’язків, і в цьому плані ми є дуже вразливими. Ось Вам тактичні задачі. Але вони – ніщо без загальною потужної стратегії.


Як потенційно може відреагувати міжнародна спільнота на невірні кроки нового українського Президента? Чи дійсно ми знаходимося під “прицілом” уважних поглядів Європи та Америки?

Міжнародна спільнота є дуже прагматичною. І якщо вона нас і оцінює, то тільки з фінансового аспекту. Там цифрами думають. А основні цифри, що стосуються України, - це наші заборгованості. За оцінками експертів ООН Україна на сьогоднішній день визначається як економіка, яка стикається з найбільшими ризиками. В цілому, по співвідношенню Валового зовнішнього боргу до ВВП Україна сьогодні відноситься до країн з середнім рівнем заборгованості, проте цей борг є комплексним і складається із заборгованості держави та заборгованості корпоративного сектору. Якщо говорити про заборгованість держави, то її рівень, а також вимоги щодо обслуговування боргу знаходяться в більш-менш безпечній зоні. Що стосується корпоративної заборгованості – тут ситуація значно складніша, і тому проблеми, заявлені експертами ООН, вимагають ретельного аналізу і серйозного ставлення до таких оцінок. От вам і ставлення. Розрахуємося з боргами, - значить вірні кроки робить Президент і уряд. Не розрахуємося – підтвердимо негативні очікування.

Бесіду вела Марія Єщенко

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Испытание рутиной

Эйфория от институциональных прорывов в интеграционных процессах России, Белоруссии и Казахстана развеялась. Пришло время тщательной притирки друг к другу наших непохожих хозяйственных комплексов

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

В нашій частині Європи немає консенсусного бачення справедливого світоустрою

Владимир Золоторев, журналист

Наш новый Президент – начальник

Володимир Стус, керівник Українського центру стратегічних ініціатив

Україна робить неможливе – лишається демократією

Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень

Безправне право

Кость Бондаренко, директор Института проблем управления имени Горшенина

Сверхзадача Януковича – модернизация страны и технократизация власти

Анатолій Гуцал, радник директора Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України

Нужно выводить общество на модернизационный путь развития

Николай Ожеван, зав. отд. инф. безопасности и международных инф. отношений Национального Института проблем международной безопасности при СНБУ, д.ф.н., профессор.

Дружба дружбой, а табачок врозь

Олег Верник, председатель Всеукраинского независимого профсоюза "Захист праці"

Аморфность может помочь в решении ближайших задач, но приведет к стратегическим потерям

Алексей Крысенко, к.ф.н., заведующий отделом украино-российского регионального сотрудничества НИСИ

Общество ожидает от нового президента кардинальных перемен, назревших реформ и качественных изменений

Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

У президента достатньо повноважень і ресурсів для розробки проекту модернізації України

Віталій Кулік, директор Центру досліджень громадянського суспільства

Приближается время новых политиков и качественно новой политики

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Ключове стратегічне завдання нового президента – це подолання економічної депресії та наслідків кризи

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

«Все политические силы Украины сплотятся перед угрозой превратиться в ничто при новом президенте»

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,079