В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

20 наших лет

В жизни страны 20 лет – это лишь смена одного поколения, но 20 лет для человека – это существенный период, ведь зачастую, наиболее продуктивными в человеческой жизни и являются «какие-то» два-три десятилетия…

Удачные годы в личной жизни человека далеко не всегда совпадают по их восприятию с тем, какими были эти годы в жизни страны. А что говорить, если эти годы приходятся на период рождения и становления нового государства, на смену общественного строя, уход от привычного жизненного уклада, смену ориентиров и ценностей?

Пожелание жить в эпоху перемен для некоторых народов является, чуть ли не проклятием. Но ведь многие из нас помнят, с каким трепетом и теплом вспоминали наши родители и дедушки с бабушками свои полные лишений шестидесятые и даже военные сороковые годы прошлого века. Не значит ли это, что молодость прекрасна сама по себе, как в жизни человека, так и в жизни страны?

Поэтому мы и решили вспомнить прошедшие 20 лет, и понять, как же прожили их люди творческие и активные, умеющие держать удары и праздновать маленькие и большие победы над обстоятельствами и над самими собой. А также ощутить, насколько в реальности успешными оказались украинские судьбы, причем людей разных поколений, разных профессий, с разным видением происходящего, с разными желаниями и устремлениями.

И, быть может, нам удастся через успех разных человеческих судеб увидеть и успех всей страны?!

Свернуть

В жизни страны 20 лет – это лишь смена одного поколения, но 20 лет для человека – это существенный период, ведь зачастую, наиболее продуктивными в человеческой жизни и являются «какие-то» два-три десятилетия…

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

За станом бібліотек будуть визначати стан демократії в суспільстві

5 сен 2011 года
За станом бібліотек будуть визначати стан демократії в суспільстві: За станом бібліотек будуть визначати стан демократії в суспільстві

Конашко Галина Борисівна, директор київської міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія»

Якими були досягнення у Вашій професійній сфері за 20 років Незалежності?

Наша сфера дуже динамічно розвивається. 20 років тому бібліотеки були закладами, які виконували ідеологічну місію. Коли ми почали будувати свою країну як незалежну, бібліотеки на той час були заангажовані, нами опікувалися і комсомол, і комуністична партія України. Зрозуміло, що тоді бібліотеки розглядалися, як ідеологічні заклади.

З того часу бібліотеки від цього зовсім відійшли, сьогодні вони розглядаються як бібліотечно-інформаційні установи, що допомагають суспільству вести безперервну освіту, підвищувати кваліфікацію, організовувати змістовне дозвілля, читати, пізнавати цей світ – вони стали динамічними, більш інформаційними закладами. Бібліотеки сьогодні – це і заклади культури, і центри місцевих громад, тому що бібліотека – це таке унікальне місце, де зберігається людська мудрість! Одночасно бібліотека – це демократичний інститут, що має розвиватися разом з суспільством.

За 20 років державою було створено досить сприятливі передумови для подальшого розвитку українських бібліотек. Ще в 1995 році у нас був прийнятий Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», є також «Закон про культуру», прийнято ряд підзаконних актів.

Бібліотеки дуже змінилися, але ж тільки ті, які хотіли трансформуватися в сучасні установи. Тому сьогодні можна зробити цікаве спостереження – є дуже нерозвинені бібліотеки, вони начебто застигли в часі. І навіть не через брак коштів на новий інформаційний стрибок, а через те, що немає розуміння, як треба діяти, щоб цей стрибок зробити. І кошти в даному випадку не головне.

В тих же умовах почали змінюватись інші бібліотеки, які стали справжніми лідерами бібліотечної справи, осередками сучасної інформаційної культури, місцем доступу користувачів до світових електронних ресурсів.

Торуючи свій шлях до кращого бібліотечного життя, бібліотеки вже давно співпрацюють з міжнародними фондами, які допомагають не лише бібліотекам, а й іншим гуманітарним сферам, працюють з партнерськими громадськими організаціями. Бібліотекарям треба лише зрозуміти, що бібліотека живе, розвивається, має можливість покращувати свій імідж, залучаючи і кошти, і партнерів, і читачів до своєї розбудови.


Чого Вам вдалося досягти за минулі 20 років?

Наша бібліотека завжди працювала цікаво. Ми завжди мали імідж бібліотеки, що критично ставилася до настанов комсомолу, піднімали теми, які не були зручними для тієї влади. У нас були дискусійні клуби, коли ще на телебаченні не можна було говорити на повний голос.

Сьогодні ми утримуємо високу планку читацького інтересу до нашої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія» завдяки впровадженню нових технологій, різноманітних проектів, ініціативній роботі з партнерами, соціальним рекламним акціям у Київському метрополітені та іншим новаціям.

Мої особисті досягнення я пов’язую з тим, як інтенсивно розвивається наша бібліотека, як реалізуються її можливості в роботі з користувачами – таких прикладів можна навести чимало.

Наша молодіжна бібліотека «Молода гвардія» – серед лідерів бібліотечної справи. Головний здобуток – з 2000 року ми спромоглися організувати та знайти фінансову підтримку для відкриття одного з перших в Україні безоплатного Центру доступу населення до Інтернету. Вже 11 років наш Інтернет-центр працює на користь читачам: тут молодь опановує мистецтво інформаційного пошуку, вирішує питання освіти, працевлаштування, оздоровлення, навіть створення сім’ї.

Щоб мати успіх серед користувачів, задовольняти їхні інформаційні та читацькі потреби, ми дуже тісно співпрацюємо з партнерами – іншими закладами, які опікуються молоддю, адже ми – на перехресті інформації, науки, освіти, мистецтва, соціології. Бібліотека «Молода гвардія» – суспільний заклад, який залучає до використання усі найкращі інформаційні ресурси наших партнерів. Ми інформуємо користувачів та надаємо доступ до кращіх зразків літератури, видань, які є суспільним надбанням, залучаємо до активного читання, прищеплюємо читачам відповідальне ставлення до себе та українського суспільства. Таким чином ми виконуємо свою місію – робимо життя молоді змістовним та багатогранним.

Наша бібліотека є активним членом Української бібліотечної асоціації, створеної самими бібліотеками, їхніми провідними фахівцями. Ми створили асоціацію для того, аби лобіювати інтереси читачів, разом ми розбудовуємо нашу бібліотечну стратегію на місцях – у селах, містах, в регіонах. Асоціація представляє інтереси бібліотек у владних структурах, вона нас і захищає – може надати підтримку, якщо бібліотеки хтось буде безпідставно закривати, посягати на наші права і майно.

Цікава та надзвичайно корисна наша бібліографічна продукція – щоквартальні тематичні покажчики, огляди літератури. Вони мають важливе значення для читачів, тому що інформують про новини з усіх галузей знань. Наші бібліотекарі та бібліографи можуть провести читача від великого масиву інформації до саме тієї, яка потрібна, зберігаючи його дорогоцінний час. Кваліфікованого бібліотекаря сьогодні можна назвати інформаційним менеджером – він вміє оперативно шукати, подавати інформацію, розтлумачити, розшукати її і не лише в книжках, а й в будь - яких електронних носіях інформації та мас-медіа.

Відтоді, як ми організували безоплатний для користувачів Інтернет-центр, ми розробили і свій сайт – WWW.MSMB.ORG.UA . Шукаючи шляхи до молодіжної аудиторії, ми вже вдруге міняємо вигляд нашого сайту, його імідж, спрямування, викладаємо тут інформацію, найкориснішу для молоді. На сайті представлено наш електронний каталог із зручною системою пошуку. Ми приймаємо участь у конкурсах проектів, оголошених IREX, аби залучати додаткові кошти для підтримки та посилення свого інформаційного впливу, щоб розбудовуватися надалі.

Завдяки цьому, незважаючи на скрутну ситуацію з фінансуванням, ми змогли зберегти весь свій інформаційний ресурс – бібліотечний фонд, який ми постійно поповнюємо завдяки благодійним акціям партнерів, читачів, інш.

У нас є дуже цікаві проекти. Це - безоплатний Інтернет-центр, «Молодіжний діловий центр», «Творча майстерня у відділі мистецтв», «Школа батьківства», «Школа профорієнтації», «Школа етикету та медіа культури», «Першокурсник в мегаполісі» від програми «Бібліоміст», для читачів відкрито доступ до правової бази, та багато іншого.

Зважаючи на те, що ми уважно вивчаємо інтереси молоді, знаємо читацькі уподобання, ми сформували свої фонди і будуємо роботу так, щоб показати молоді, що ми працюємо по-новому, задля її інтересів. Тому орієнтуємося на наших читачів, адже серед них 60% – це студенти, які навчаються і працюють.

Особисто я вже багато років вивчаю тему «Державна молодіжна політика: роль бібліотеки в її реалізації», веду аналіз, відслідковую новації в українському законодавстві, які захищають, лобіюють інтереси молоді. Також я слідкую за аналізом матеріалів щодо виконання Законів України та державних молодіжних програм.

Але головне наше досягнення на сьогодні – це збільшення кількості читачів і збільшення кількості відвідувань, в т.ч. через віддалений доступ, на тлі того, що деякі бібліотеки втрачають своїх читачів.

Я вважаю нашим головним надбанням те, що ми підтримуємо високу планку обслуговування і інформаційного забезпечення користувачів бібліотеки завдяки вдалій організації, використанню нових сучасних ідей та всіх своїх ресурсів.


Яким ви бачите майбутнє нашої країни років через 20, наприклад?

Можливо, я занадто оптимістична, проте думаю, що бібліотеки перейдуть у стан, коли ними будуть пишатися, і за станом бібліотек будуть визначати стан демократії в суспільстві. Бібліотека буде працювати в громаді, з громадою, для громади. Бібліотек не буде менше, вони стануть технічно оснащеними, електронні пристрої для читання будуть надаватися тимчасово користувачам поряд з книгами, тут буде особливе місце для збору громади, а бібліотеки надаватимуть безоплатно силу-силенну цікавих і різноманітних послуг. Бібліотека буде таким собі «гібридним» загальнодоступним закладом освіти і культури, тут можна буде всім виявити свій творчий хист, проголосити про свої можливості, допомагати іншим. Це має бути місце самовдосконалення кожного, взаємодопомоги громади.

Бібліотеки у цьому плані несуть високу місію і мають обов’язок – не загубити саму ідею публічної бібліотеки, зробити її потрібною. Треба так працювати, щоб громада відчувала від того неабияку користь, треба постійно розвивати свої ресурси. Якщо бібліотеки будуть трансформуватися разом із суспільством, а суспільство буде використовувати всі ресурси та можливості сучасних бібліотек – це буде запорука стабільності демократії, у таких бібліотек і у такого суспільства буде велике майбутнє!


Що можна було б зробити, аби поліпшити стан справ в Україні саме у вашій сфері?

По-перше, дуже важливо, щоб бібліотеки ритмічно фінансувалися. Будь-яка технологія, яка є в бібліотеках, коштує грошей. І, щоб її запровадити, підтримувати, розвивати і осучаснювати, треба вкладати кошти. Адже технології змінюються майже кожні три роки, їх треба оновлювати. Натомість, вкладені в бібліотеки кошти повернуться суспільству у вигляді таких преференцій, як вільний доступ до інформації, організовані інформаційні ресурси, організація громадського самоврядування з осередками в бібліотеках, інформування та популяризація через мережу бібліотек змісту державних реформ, Проектів та Програм, Законів; через організацію та участь у творчих та інших акціях, творчу реалізацію аматорів мистецтва тощо.

По-друге, необхідно розвивати взаємодію між бібліотеками та суспільством. Бібліотекарям треба не сидіти склавши руки і чекати на гроші, на когось, хто зараз прийде і дасть все і одразу. Треба усвідомити, що для того, щоб мати результат, треба самим схотіти ставити собі завдання, та крок за кроком наближатися до їхнього вирішення, весь час підвищувати свій фах. Треба також суспільству, читачам вимагати від бібліотеки стати більш сучасною, комфортною, допомагати їй та опікуватись її проблемами.

Приклад: у місті Сієтлі, США, громада вирішила побудувати сучасну бібліотеку. Люди збирали кошти на свою бібліотеку і вирішували, якою вона має бути. Вони оголосили конкурс на кращу ідею бібліотеки – на її приміщення, устаткування, її інформаційне забезпечення, – бо вони знали, що зараз вони збирають на неї кошти, а потім будуть усе життя нею користуватися.

Сьогодні цю чудову сучасну міську публічну бібліотеку м. Сієтл з гордістю демонструють туристам. 9-ти поверхова будівля бібліотеки екологічно чиста, «зелена», як зараз кажуть. Вона має найсучаснішу техніку, там постійно очищується вода і повітря, використовується сонячна енергія. Тепер це гордість не тільки Сієтла, а й усього штату.

І, нарешті, потрібно налагодити підготовку нових бібліотечних фахівців. До нашої важливої справи необхідно залучити молоді бібліотечні кадри, з потужною освітою та бажанням працювати з передовими інформаційними технологіями для подальшої розбудови бібліотечного середовища, втілення сучасних ідей, технологій, запозичених в кращих бібліотеках світу. Професія сучасного бібліотекаря має стати привабливою та значущою у інформаційному суспільстві, суспільстві знань, освідченому суспільстві! Таким інформаційним менеджерам буде справедливим значне підвищення рівня оплати праці, застосування системи економічних та соціальних заохочень та переваг.

Проте, на перетворення не треба очікувати. Щоб кращі сподівання справдилися, всім нам треба діяти негайно, і суспільству, і бібліотекарям.

Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Финансовое Темновековье

Судьба существующей финансовой системы выглядит мрачно – когда исчезнут т.н. «резервные» валюты, мир погрузится в финансовые «Темные века»; причина этого – господство сверхкрупного спекулятивного капитала и его идеологии «монетарного фашизма», что ведет к вырождению денег. За последние 40 лет деньги получили тотальный контроль над всем и каждым из нас. Будущие поколения вступят в жизнь, обремененные долгами своих отцов. И это неизбежно. Это хуже, чем паутина или стая вампиров, это глобальная пандемия, которая заражает каждую ДНК.

Ученые, политики и эксперты всячески оправдывают социальное неравенство и ущерб, наносимый финансовым сектором государству. Когда безработица и сокращение производства начинают угрожать отношениям между государством и финансовым классом, то финансовый класс предлагает населению «затянуть пояса» и «жесткую экономию». За пределами США это же предлагают сделать другим странам МВФ, Мировой Банк и различные финансовые учреждения. Сегодня финансовый класс и банкиры развивают эту идеологию через СМИ и правительства с той же неистовостью, с какой действовала церковь в Темные Века: всякий усомнившийся считается «еретиком».

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Андрій Мокроусов, «Критика»

Нам своє робить

Мельник Анатолій Іванович, директор Національного художнього музею України

Музей – це золоті ворота кожної держави

Іван Андрусяк, письменник

Хотілося б бачити Україну державою, в якій створено умови для вільного розвитку всього, що розвиває людину, а не затуркує її

Богдан Бенюк, народний артист України

Українські театри не повинні чекати на милостиню від державних структур

Павел Гудимов, куратор и основатель арт-центра Я Галерея, архитектор, украинский гитарист, автор и исполнитель песен, один из «отцов основателей» группы «Океан Эльзы»

Самое ценное – это культурная коммуникация

Юрий Рогоза, сценарист

Украине нужен револьвер, и не только в смысле оружия, но и в виде сильной политики

Влад Троицкий, основатель Центра современного искусства «ДАХ», режиссер, продюсер

В украинских театрах все еще сохраняется постсоветская система

Олег Сидор-Гибелинда, искусствовед

Независимость должна подтверждаться какими-то другими действиями

Гліб Вишеславський, художник, мистецтвознавець

Як міцно ще живе «радянщина» в мешканцях незалежної України...

Олег Пинчук,

В рыночных условиях зарабатывать на хлеб насущный при помощи искусства, очень сложно

Олесь Ільченко, письменник

За 20 років Україна стане на рейки нормального розвитку

Юрий Зиньковский, лауреат Государственных премий СССР и Украины, д.техн. наук, профессор

Возможности для развития радиоэлектроники в Украине есть

Валерий Боровик, председатель правления Альянса «Новая энергия Украины»

Системные энергосберегающие проекты в Украине только в начальной стадии

Василий Шинкаренко, доктор технических наук, профессор, зав. кафедрой электромеханики НТУУ «КПИ»

Все, что у нас еще осталось, это инженерная мысль

Виктор Беликов, Заслуженный изобретатель Украины

Действительного интереса к научно-техническому прогрессу со стороны государства я не вижу

Виталий Рымша, д.т.н., проф/, проф. кафедры электрических машин Одесского национального политехнического университета, рук. научно-технического центра ООО "Электротехника - Новые технологии"

Государство в Украине – слабое звено

Юрий Кузнецов, доктор технических наук, профессор, академик АН высшего образования Украины, Заслуженный изобретатель УССР

Нет слаборазвитых стран, есть слабые руководители

Микола Проданчук, доктор медичних наук, професор, член-корреспондент Національної академії медичних наук України

Державний суверенітет, це той найцінніший спадок, який отримала наша країна

Сергей Згурец, директор информационно-консалтинговой компании Defense Express.

Украине необходимо найти эффективную систему управления

Олександр Губенко, старший науковий співробітник інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук, кандидат психологічних наук

За економічною і макроекономічною психологією в Україні – велике майбутнє

Тарас Логгинов, председатель совета молодежной общественной организации «Компас»

Без поддержки молодежи общество ожидает провал во всех его начинаниях

Всеволод Речицкий, член правления Ассоциации украинских юристов

Следующее 20-летие будет для Украины более продуктивным

Алексей Резников, адвокат, партнер, руководитель судебной практики юридической фирмы Magisters, заслуженный юрист Украины

Мы – европейцы, просто нужно это в себе признать и искоренить постсоветское прошлое

Ірина Погорєлова, журналіст

Реальность не нуждается в штампах и подгонке ее под какие-то стандарты

Владимир Золоторев, журналист

Если удачно сложатся обстоятельства, то у территории под названием Украина – огромное будущее

Тетяна Ївженко, журналіст російської «Независимая газета»

В Україні створюється підґрунтя для великого конфлікту, а через нього – до нового етапу розвитку

Роман Чайка, редактор і ведучий телепрограми «Час. Важливо», автор гурту «Мертвий півень»

Україні потрібна нова медіа-революція

Юрій Макаров,

Повітря в країні не сприяє розвитку ані вільного бізнесу, ані вільної преси, а сприяє лише PR-проектам

Євген Головаха, заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАНУ

На жаль, ще не сформувався в Україні той замовник соціологічної інформації, який міг би її використати у формуванні соціальної державної політики

Лариса Гармаш, канд. филос. наук, доцент

Независимость - это начало пути, а не заклинание

Василь Кушерець, доктор філософських наук, професор, голова правління товариства “Знання”

Наше багатство - знання, що нам ніхто не допоможе

Валерий Жулай, кандидат философських. наук

Быть независимым - этого мало, если не стремиться к чему-то большему

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Україну наш народ або занапастить, або, трансформувавши сам себе, її підніме. Я вірю у другий варіант

В’ячеслав Брюховецький, доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА.

Коли всі говорять, що сьогодні гірше, ніж учора, я кажу – сьогодні краще, ніж учора

Сергей Дацюк,

Мой проект «Украина» закрыт

Олег Бахтияров, руководитель Университета эффективного развития, психотехнолог

Потеряны смыслы существования, потеряны возможности социального успеха

Владимир Никитин, доктор культурологии, основатель проекта «Foundation for Future»

То будущее Украины, которое нам пытаются построить, является глубоко архаичным

Лесь Герасимчук, культуролог

Треба зупинити виховання поколінь на псевдокультурному смітті

Анатоль Ткачук, директор Інституту громадянського суспільства

Я переконаний, що в Україні реформ нема. Відбувається лише хаотичний рух

Олександр Чалий, Надзвичайний та Повноважний Посол України

Державний суверенітет України за двадцять років був загалом підсилений

Левко Лук’яненко, український політик та громадський діяч

Відсутність національної свідомості і громадянської активності – сильне гальмо для розвитку нації

Юрій Кармазин, народний депутат України

Самою пригнобленою нацією в Україні зараз, напередодні 20-ї річниці її незалежності, є українська нація

Лесь Танюк, нар. деп. України І-V скликань, Народний Артист України, проф., голова Національної Спілки Театральних Діячів України, голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса

Україна довго запрягає, але коли вже запряже...

Леонід Макарович Кравчук, перший президент України

Україна неодмінно стане незалежною державою тільки тоді, коли незалежними стануть люди – в політичному, соціальному та, головне, економічному плані

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,121