В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

20 наших лет

В жизни страны 20 лет – это лишь смена одного поколения, но 20 лет для человека – это существенный период, ведь зачастую, наиболее продуктивными в человеческой жизни и являются «какие-то» два-три десятилетия…

Удачные годы в личной жизни человека далеко не всегда совпадают по их восприятию с тем, какими были эти годы в жизни страны. А что говорить, если эти годы приходятся на период рождения и становления нового государства, на смену общественного строя, уход от привычного жизненного уклада, смену ориентиров и ценностей?

Пожелание жить в эпоху перемен для некоторых народов является, чуть ли не проклятием. Но ведь многие из нас помнят, с каким трепетом и теплом вспоминали наши родители и дедушки с бабушками свои полные лишений шестидесятые и даже военные сороковые годы прошлого века. Не значит ли это, что молодость прекрасна сама по себе, как в жизни человека, так и в жизни страны?

Поэтому мы и решили вспомнить прошедшие 20 лет, и понять, как же прожили их люди творческие и активные, умеющие держать удары и праздновать маленькие и большие победы над обстоятельствами и над самими собой. А также ощутить, насколько в реальности успешными оказались украинские судьбы, причем людей разных поколений, разных профессий, с разным видением происходящего, с разными желаниями и устремлениями.

И, быть может, нам удастся через успех разных человеческих судеб увидеть и успех всей страны?!

Свернуть

В жизни страны 20 лет – это лишь смена одного поколения, но 20 лет для человека – это существенный период, ведь зачастую, наиболее продуктивными в человеческой жизни и являются «какие-то» два-три десятилетия…

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

За економічною і макроекономічною психологією в Україні – велике майбутнє

6 сен 2011 года
За економічною і макроекономічною психологією в Україні – велике майбутнє: За економічною і макроекономічною психологією в Україні – велике майбутнє

Олександр Губенко, старший науковий співробітник інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук, кандидат психологічних наук

Якими Були досягнення у вашій професійній сфері за 20 років Незалежності?

За 20 років Незалежності українська психологічна наука у своєму розвитку вийшла на нові рубежі. Зокрема треба відзначити досягнення наших визначних і відомих вчених-психологів. Наприклад, створення нового напряму в психології – генетичної психології, – яку розробив Сергій Дмитрович Максименко, директор Інституту психології Академії педагогічних наук. Це визначне досягнення і психологічної науки, і його особисте. До речі, він перший і поки що єдиний лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки саме в галузі психології.

Далі – професор Сергій Болтівець, – він створив концепцію психогігієни виховання молоді і психогігієни суспільних відносин. Це теж оригінальний і новий внесок у психологічну науку. Психогігієна – це наука про коректні і позитивні засоби впливу на особистість у школі, на робочому місці, але Сергій Іванович це узагальнив на все суспільство.

Далі треба відзначити видатного без усякого перебільшення психолога Володимира Роменця, нині уже покійного. Він створив абсолютно оригінальну концепцію історії психологічної науки, історії психології, яка на світовому рівні відображає і узагальнює розвиток психологічної науки в усьому світі, не лише в Україні…Він видав 8 томів матеріалів з історії психології. Це дійсно видатний вклад у психологічну науку.

Можна також відзначити професора Наталю Чепелієву, – вона розробила теорію і концепцію психології сприйняття тексту. Далі можна відзначити Георгія Балла, – він разом із колективом лабораторії методології і теорії психології, яку він очолює, створив концепцію гуманістичного навчання і виховання, а зараз працює над проблемою застосування досягнень психологічної науки у гуманізації суспільних відносин. Далі можна відзначити Мирослава-Любомира Чепу, – він створив цілком оригінальні розробки у галузі етнопсихології, і, зокрема, дослідив психологію українського народу. У нього дуже цікаві і глибокі розробки.

Професор Москаленко, – вона розробила глибокий і всеохоплюючий підручник соціальної психології, – це визначна подія у психологічній науці, і не лише у вітчизняній, а й в міжнародній. Підручник написаний на дуже високому рівні.

Можна згадати професора Віктора Клименка, котрий досяг видатних результатів у галузі психології обдарованих дітей. Академік Валентин Моляко має унікальні досягнення світового рівня у галузі психології творчості, зокрема, він створив концепцію стратегій і тактик творчого мислення. Професор Олена Кульчицька (нині покійна) отримала видатні результати у галузі психології емоцій.

В цілому українська психологічна наука розвивалась у руслі гуманістичних засад вивчення і розвитку людських якостей. І в цьому напрямі є певні досягнення, які об’єктивно визнаються і на теренах СНД, і в Європі.


Чого вам вдалося досягти за минулі 20 років?

Я працюю у галузі розвитку творчих здібностей і моделювання інтелектуальних процесів. Мені вдалося створити авторську концепцію творчого мислення, вона називається «біполярна модель творчого мислення». Тут був здійснений певний крок уперед в плані вивчення і моделювання інтелекту, зокрема й штучного інтелекту. Також я досліджую проблему впливу соціальних та економічних норм на психічний розвиток та зворотній вплив психічних якостей людини на суспільні норми.


Яким ви бачите майбутнє нашої країни через 20 років?

Треба відзначити, що Україна – один з лідерів психологічної науки на теренах СНД. Це без всякого перебільшення, це можна сказати напевно.

А які перспективи розвитку? Один з провідних напрямків розвитку вітчизняної психології пов’язаний із створеною академіком Максименко концепцією генетичної психології, в рамках якої буде досліджуватись походження і еволюція вищих психічних функцій людини, що матиме фундаментальне значення для пізнання і вдосконалення людини і культури. Ще один напрям - це розробка засобів діагностики й пізнання особистості, над яким, зокрема, працює і буде працювати творча група під керівництвом Сергія Болтівця. Також буде розвиватися ідея гуманізації суспільних взаємин за допомогою засобів психологічної науки, над чим працює колектив під керівництвом Георгія Балла. Українські психологи здатні надавати кваліфіковані та ефективні рекомендації у напрямі вдосконалення суспільних стосунків.

Які ще напрями? Я гадаю, що будуть дуже активно розвиватися соціально-психологічні дослідження. Зокрема ті, які стосуються психології організації, – це праці професора Карамушки, її лабораторія дуже активно цим займається.

На часі розвиток економічної психології, бо я думаю, що в цьому сьогодні є нагальна потреба, і вона буде актуальною, принаймні, ще років 10–20, тому що ті економічні реформи, які відбуваються, потребують психологічного обґрунтування і підтримки. А без цього, і ми всі це добре бачимо, вони ведуть не до тих наслідків, які передбачались. Тут психологічна наука може відіграти визначну роль. Зокрема, майбутнє за економічною і макроекономічною психологією.

Будуть розвиватись напрямки, які пов’язані з аналізом і роллю соціальної норми в розвитку суспільства і особистості. Їхня мета – напрацювання рекомендацій щодо створення психологічно сприятливих соціальних норм у суспільстві – тобто норм поведінки, законодавчої бази та інших регуляторів соціального життя, які б сприяли підвищенню продуктивності праці та вдосконаленню суспільних відносин.


Що можна було б зробити, щоб поліпшити стан справ в Україні саме у вашій сфері?

Сьогоднішній стан психологічних наук в Україні зовсім не поганий. Ми знаходимося на досить високому рівні. В контексті світової науки нам не соромно демонструвати результати своїх досліджень. А що треба зробити, щоб і надалі йшов розвиток і результати були ще кращими, то, мабуть, те саме, що треба зробити стосовно науки і культури взагалі – підсилити їхню державну підтримку. Бо наука не завжди може своїми засобами виживати на ринку. У ринковій економіці свої дуже жорсткі закони і вона орієнтована на миттєвий прибуток, а наука орієнтована на довготривалий прибуток, тобто через 10–20 і навіть більше років. Я маю на увазі фундаментальну науку і психологію теж, бо вона розробляє технології виховання, зокрема людини майбутнього, виховання майбутніх поколінь дітей і юнацтва. І в цьому плані вона забезпечує майбутнє держави, і від держави вимагається підтримка – фінансова та моральна, спрямована на соціальне замовлення на результати психологічної науки.

Ми іноді пишемо дуже корисні речі, але до них не прислухаються, а хотілося б щоб до них прислухалися, щоб результати психологічних досліджень враховувались в діяльності суспільних інститутів в Україні. Я гадаю, що на всіх рівнях це сприяло б поліпшенню і навчально-виховного процесу у школі, і гуманізації людських стосунків й соціально-політичного життя у нашому суспільстві, і навіть оптимізації регуляторів економічних відносин, про вдосконалення й реформування яких, як ми знаємо, вже 20 років тривають розмови, а ми все ніяк не можемо їх реформувати й зробити економічний розвиток високоефективним.

Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Вооруженные негосударственные силы: тенденции и вызовы

Когда государство не справляется с охраной общественной безопасности, эту лакуну заполняют негосударственные вооруженные силы – инсургенты, банды, частные охранные фирмы; значение этих формирований в мире неуклонно растет. Наиболее тревожным, пожалуй, является то, что процесс приватизации госструктур безопасности происходит «как бы легитимно», когда группировки, описанные выше, не стремятся свергнуть само государство, и действуют якобы на законных основаниях. В самом деле, несмотря на аполитичный характер некоторых вооруженных групп, они разрушительны для государства, в особенности, когда криминальные элементы получают власть и расширяют сферу влияния посредством подпольной деятельности.

Незаконные, негосударственные вооруженные формирования – как и их законные «братья», они формируют сложную сеть безопасности для решения различных задач, первая из которых – их собственное выживание. Приватизация органов охраны общественного порядка разрушительно сказывается на общественной безопасности, так как ответственность переходит в частные руки. Гарантированная безопасность, в конечном счете, становиться доступной только тем, кто располагает средствами для содержания частной охраны, либо рискует довериться нелегальным группировкам и бандам. Это подрывает и без того низкую репутацию государственного правового режима.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Андрій Мокроусов, «Критика»

Нам своє робить

Мельник Анатолій Іванович, директор Національного художнього музею України

Музей – це золоті ворота кожної держави

Іван Андрусяк, письменник

Хотілося б бачити Україну державою, в якій створено умови для вільного розвитку всього, що розвиває людину, а не затуркує її

Богдан Бенюк, народний артист України

Українські театри не повинні чекати на милостиню від державних структур

Павел Гудимов, куратор и основатель арт-центра Я Галерея, архитектор, украинский гитарист, автор и исполнитель песен, один из «отцов основателей» группы «Океан Эльзы»

Самое ценное – это культурная коммуникация

Юрий Рогоза, сценарист

Украине нужен револьвер, и не только в смысле оружия, но и в виде сильной политики

Влад Троицкий, основатель Центра современного искусства «ДАХ», режиссер, продюсер

В украинских театрах все еще сохраняется постсоветская система

Олег Сидор-Гибелинда, искусствовед

Независимость должна подтверждаться какими-то другими действиями

Гліб Вишеславський, художник, мистецтвознавець

Як міцно ще живе «радянщина» в мешканцях незалежної України...

Олег Пинчук,

В рыночных условиях зарабатывать на хлеб насущный при помощи искусства, очень сложно

Олесь Ільченко, письменник

За 20 років Україна стане на рейки нормального розвитку

Юрий Зиньковский, лауреат Государственных премий СССР и Украины, д.техн. наук, профессор

Возможности для развития радиоэлектроники в Украине есть

Валерий Боровик, председатель правления Альянса «Новая энергия Украины»

Системные энергосберегающие проекты в Украине только в начальной стадии

Василий Шинкаренко, доктор технических наук, профессор, зав. кафедрой электромеханики НТУУ «КПИ»

Все, что у нас еще осталось, это инженерная мысль

Виктор Беликов, Заслуженный изобретатель Украины

Действительного интереса к научно-техническому прогрессу со стороны государства я не вижу

Виталий Рымша, д.т.н., проф/, проф. кафедры электрических машин Одесского национального политехнического университета, рук. научно-технического центра ООО "Электротехника - Новые технологии"

Государство в Украине – слабое звено

Юрий Кузнецов, доктор технических наук, профессор, академик АН высшего образования Украины, Заслуженный изобретатель УССР

Нет слаборазвитых стран, есть слабые руководители

Микола Проданчук, доктор медичних наук, професор, член-корреспондент Національної академії медичних наук України

Державний суверенітет, це той найцінніший спадок, який отримала наша країна

Сергей Згурец, директор информационно-консалтинговой компании Defense Express.

Украине необходимо найти эффективную систему управления

Тарас Логгинов, председатель совета молодежной общественной организации «Компас»

Без поддержки молодежи общество ожидает провал во всех его начинаниях

Конашко Галина Борисівна, директор київської міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія»

За станом бібліотек будуть визначати стан демократії в суспільстві

Всеволод Речицкий, член правления Ассоциации украинских юристов

Следующее 20-летие будет для Украины более продуктивным

Алексей Резников, адвокат, партнер, руководитель судебной практики юридической фирмы Magisters, заслуженный юрист Украины

Мы – европейцы, просто нужно это в себе признать и искоренить постсоветское прошлое

Ірина Погорєлова, журналіст

Реальность не нуждается в штампах и подгонке ее под какие-то стандарты

Владимир Золоторев, журналист

Если удачно сложатся обстоятельства, то у территории под названием Украина – огромное будущее

Тетяна Ївженко, журналіст російської «Независимая газета»

В Україні створюється підґрунтя для великого конфлікту, а через нього – до нового етапу розвитку

Роман Чайка, редактор і ведучий телепрограми «Час. Важливо», автор гурту «Мертвий півень»

Україні потрібна нова медіа-революція

Юрій Макаров,

Повітря в країні не сприяє розвитку ані вільного бізнесу, ані вільної преси, а сприяє лише PR-проектам

Євген Головаха, заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАНУ

На жаль, ще не сформувався в Україні той замовник соціологічної інформації, який міг би її використати у формуванні соціальної державної політики

Лариса Гармаш, канд. филос. наук, доцент

Независимость - это начало пути, а не заклинание

Василь Кушерець, доктор філософських наук, професор, голова правління товариства “Знання”

Наше багатство - знання, що нам ніхто не допоможе

Валерий Жулай, кандидат философських. наук

Быть независимым - этого мало, если не стремиться к чему-то большему

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Україну наш народ або занапастить, або, трансформувавши сам себе, її підніме. Я вірю у другий варіант

В’ячеслав Брюховецький, доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА.

Коли всі говорять, що сьогодні гірше, ніж учора, я кажу – сьогодні краще, ніж учора

Сергей Дацюк,

Мой проект «Украина» закрыт

Олег Бахтияров, руководитель Университета эффективного развития, психотехнолог

Потеряны смыслы существования, потеряны возможности социального успеха

Владимир Никитин, доктор культурологии, основатель проекта «Foundation for Future»

То будущее Украины, которое нам пытаются построить, является глубоко архаичным

Лесь Герасимчук, культуролог

Треба зупинити виховання поколінь на псевдокультурному смітті

Анатоль Ткачук, директор Інституту громадянського суспільства

Я переконаний, що в Україні реформ нема. Відбувається лише хаотичний рух

Олександр Чалий, Надзвичайний та Повноважний Посол України

Державний суверенітет України за двадцять років був загалом підсилений

Левко Лук’яненко, український політик та громадський діяч

Відсутність національної свідомості і громадянської активності – сильне гальмо для розвитку нації

Юрій Кармазин, народний депутат України

Самою пригнобленою нацією в Україні зараз, напередодні 20-ї річниці її незалежності, є українська нація

Лесь Танюк, нар. деп. України І-V скликань, Народний Артист України, проф., голова Національної Спілки Театральних Діячів України, голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса

Україна довго запрягає, але коли вже запряже...

Леонід Макарович Кравчук, перший президент України

Україна неодмінно стане незалежною державою тільки тоді, коли незалежними стануть люди – в політичному, соціальному та, головне, економічному плані

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,105