В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

«В Украине в последние годы наблюдаются притеснения демократии и ухудшение ситуации с соблюдением прав человека», – говорится в отчете о состоянии демократии и прав человека, подготовленном международной правозащитной организацией Freedom House. В документе отмечается снижение уровня демократии и формирования в нашей стране «нездоровой политической обстановки».

Впрочем, Freedom House уже второй год подряд фиксирует сокращение демократических свобод и в мире. Означает ли это фиаско проектов «Демократических прав и свобод» и «Экспорта демократии»? Ведь даже США, больше всего пропагандировавшие демократию в мире, сами спустились на 18-ую позицию в этом рейтинге. А ведь еще совсем недавно США подкрепляли свои слова делом, и тратили на поддержку демократии огромные средства американских налогоплательщиков. Бюджет Госдепартамента на «поддержку свободы и демократии в мире» в 2009 году составлял 1,7 млрд. долл.

Мировой экономический кризис отразился не только на финансировании проектов «экспорта демократии», но и на состоянии дел в традиционно демократических странах, в странах «старой демократии» – даже в них участились различные демонстрации протеста. Причем сегодняшние протестующие просят немного: шанс использовать свои навыки, право на достойный труд за достойную зарплату, более справедливую экономику и общество.

Как отмечает Джозеф Е. Стиглиц: «Их надежды эволюционные, а не революционные. Однако с другой стороны, они просят многого – демократии, в которой люди, а не доллары, имеют значение». Но если вспомнить, что еще в 1975 году на Западе появился доклад «Кризис демократии», написанный по заказу «Трехсторонней комиссии» С. Хантингтоном, М. Крозье и Дз. Ватануки, то многое из происходящего становится гораздо более понятным.

«В докладе четко фиксируются угрозы положению правящего слоя, – это прежде всего то, что против него начинают работать демократия и welfare state (государство всеобщего социального обеспечения), оформившиеся в послевоенный период. Под кризисом демократии имелся в виду не кризис демократии вообще, а такое развитие демократии, которое не выгодно правящей верхушке. В докладе утверждалось, что развитие демократии на Западе ведет к уменьшению власти правительств; что различные группы, пользуясь демократией, начали борьбу за такие права и привилегии, на которые ранее никогда не претендовали. И эти «эксцессы демократии» являются вызовом существующей системе правления». (из интервью с Андреем Фурсовым).

Как уловить момент, когда демократия перестаёт служить «демосу» и деградирует в механизм легитимации статус-кво правящего класса, что есть лишь более благозвучное выражение того, что она оказывается орудием легитимации господства господствующих, т.е. власти капитала и имущих слоев населения? Вот уже во Франции и Германии зазвучали предложения о введении “имущественного ценза” при голосовании, что свидетельствует о начале сворачивания в Европе прямой демократии, что для Украины и подавно – неизбежность, ведь для всех доступна информация, что за кресло депутата нужно заплатить от 1 до 20 млн. долларов. Диалог.UA предлагает поразмышлять над такими вопросами: Почему в Украине демократия не получила своего развития? Что еще из демократических завоеваний остается в нашей стране? И, наконец, есть ли будущее у демократии в Украине?

Свернуть

«В Украине в последние годы наблюдаются притеснения демократии и ухудшение ситуации с соблюдением прав человека», – говорится в отчете о состоянии демократии и прав человека, подготовленном международной правозащитной организацией Freedom House. В документе отмечается снижение уровня демократии и формирования в нашей стране «нездоровой политической обстановки». Впрочем, Freedom House уже второй год подряд фиксирует сокращение демократических свобод и в мире. Означает ли это фиаско проектов «Демократических прав и свобод» и «Экспорта демократии»?

Как уловить момент, когда демократия перестаёт служить «демосу» и деградирует в механизм легитимации статус-кво правящего класса, что есть лишь более благозвучное выражение того, что она оказывается орудием легитимации господства господствующих, т.е. власти капитала и имущих слоев населения? Вот уже во Франции и Германии зазвучали предложения о введении “имущественного ценза” при голосовании, что свидетельствует о начале сворачивания в Европе прямой демократии, что для Украины и подавно.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Ми пожинаємо наслідки гри за правилами, встановленими ще за часів Союзу

27 ноя 2011 года

Як пов’язані між собою демократія і економічне зростання?

Безперечно, такий зв`язок є, але дуже важко поставити знак рівності між поняттями «демократія» і «економічне зростання» тому що ми знаємо моменти, коли в певних країнах є достатній рівень демократії, але є проблеми з економікою, і навпаки. Але якщо говорити про демократію зрілу, не перехідну, то, в принципі, знак рівності між цими поняттями поставити можна, бо демократичні свободи створюють свободу для вільної конкуренції, для вільного розвитку. І навпаки, країни з авторитарними режимами тяжіють до контролю над усім – і над суспільними процесами, в тому числі над економічними. Тому в авторитарних країнах, де можна забезпечити мінімальний споживчий економічний рівень, хоча б і тимчасово, для авторитарних і недемократичних режимів існує необхідність мати під собою економічне підґрунтя, щоб штучно утримувати під контролем економічні процеси, які відбуваються природно. Так, наприклад, було в Радянському Союзі. З останніх прикладів – країни Північної Африки. Але у перехідних демократіях, як правило, економічні свободи призводять до певних проблем. Це ми бачили на пострадянському просторі в 1990-х. Зараз ми бачимо, що Україна загалом є демократичною але економічно вона відстає, хоча тенденція позитивна. Тому, якщо підсумувати, то демократичні країни, як правило, економічно більш розвинені, а авторитарні – навпаки, але там, де демократія лише будується, звичайно, можливі великі проблеми саме економічного плану.


Через ці проблеми багато хто говорить про кризу демократії як реакцію на неефективність демократичного правління…

Дуже загальний і радикальний термін «криза демократії». Зараз ми бачимо, що весь світ лихоманить, світ переживає чергову економічну кризу, але демократія – це процес, це не щось таке стале, що можна, як варення у баночці законсервувати і воно роками буде стояти. Демократія – це процес, і як будь-який суспільний процес він розвивається по спіралі.

Давайте дещо згадаємо. Скажімо, була економічна криза в 1930-х роках в Америці, але це не значить, що для подолання цієї кризи країна відмовилася від демократичних цінностей і стандартів. Дуже часто суспільні процеси породжують кризові явища, але вирішити їх шляхом утиску громадянських свобод неможливо. Тобто, протистояти усім цім кризам так само ефективно можна демократичним шляхом. Втім, можливо, іноді можна відмовитись від демократичних принципів, обмеживши певні несуттєві свободи заради подолання кризи, але ж знов-таки, на цей перехідний період. Тому казати про кризу демократії я би не хотів. Так, звісно, багато європейських країн через дуже ліберальні свободи стикаються з проблемами нелегальної міграції або навіть з певною втратою автентичності. Але вирішувати всі ті проблеми так само потрібно лише за допомогою демократичних механізмів, бо будь-яке закручування гайок і відхід від демократичних цінностей проблему не вирішить, а лише відтермінує її рішення.


І все ж, якщо демократія здає свої позиції, – що йде їй на зміну?

Я б краще говорив про певну зміну форми, тому що не здає демократія своїх позицій, попри кризи і всі проблеми, які є – влада в демократичних країнах обирається на демократичних виборах. Так, часто внаслідок цих виборів – демократичних і вільних – до влади приходять популісти або непрофесіонали, але сам процес є природнім, і механізм демократії потім ці недолугі еліти від влади усуває. А от зміна форми суспільного устрою – це процес природній, хоча тривати він може ціле століття. Але завжди є певні базисні цінності і основоположні речі, які переступати не можна.


Україна теж здає демократичні позиції? Чи вважаєте ви, що Україна поки що - демократична країна?

За ці не великі, не багаті 20 років нашої незалежності були різні події, різні процесі і разом з тим були різні оцінки і певними міжнародними організаціями, і всередині – суспільство по-різному за цей час оцінювало рівень демократичності.

Я думаю, що вивчення громадської думки і соціологічні опитування дуже яскраво віддзеркалюють ставлення українців до демократичних процесів і оцінку ними рівня нашої демократії. Не треба тут бути великим експертом і спеціалістом, щоб розуміти, що в даний момент відбувається певний відхід від демократизації. Я б не сказав, що у нас країна є аж така демократична чи авторитарна, але певні кроки свідчать про, якщо не рух назад, то, принаймні, про дуже серйозне топтання на місці, а з деяких питань – навіть про відступ в плані демократії. І тут критерії дуже чіткі і прозорі. Це і свобода слова (а ми вже бачимо з цим проблеми), і вибори – ми бачили останні місцеві вибори, які, на жаль, не стали прикладом демократичних виборів. Все це в сумі говорить, що Україна трохи відійшла назад в цьому процесі, але ситуація не безнадійна, точка повернення не перейдена, і я думаю, що надії втрачати не треба, що все залежить і від подальших дій керівництва країни, і від того, як себе поведуть громадяни і громадянське суспільство. Тому на сьогодні, хоча і з певними застереженнями, Україну можна назвати демократичною державою.


І чи є майбутнє у демократії в Україну?

Точка не повернення не пройдена. Я в цьому плані оптиміст. За 20 останніх років, куди нас тільки не кидало, а демократичні процеси продовжуються, тому я б тут не втрачав оптимізму.


Чому в Україні демократія не отримала свого розвитку?

Тут цілий комплекс причин. Головне, що є занадто важким і великим цей «пазл» минулого, і що більше половини населення жило в авторитарних країнах. Дійсно, не було проведено, я вже не кажу кримінальної, принаймні громадської люстрації, тому що фактично у нас не було зміни еліт, і особи, які приходили до влади, приймали правила гри, які були встановлені ще за часів Союзу. І тому ми зараз пожинаємо наслідки цього. Слід визнати, що багато в чому і в суспільстві не було запиту на демократичні цінності, – в першу чергу, через економічні проблеми, низький рівень життя, – але суспільство дуже жорстко не ставило вимог демократизації. І сукупність усіх цих чинників, звичайно, вона призвела до того, що ми маємо.


Що ж демократичного залишається в Україні?

Сам факт, що ви ставите такі запитання і берете таке інтерв’ю, я вважаю, – що це і означає, що в Україні демократія ще залишилася. А якщо серйозно, то формальні ознаки демократії, – багато в чому вони у нас є і залишаються, і демократичний механізм працює попри всі проблеми. Ясно, що останні вибори у нас були проблемними, але в більшості були обрані ті, за кого голосували, хоча були й кілька кричущих фактів зловживання владою і фальсифікацій. Тобто, є спроби обмеження свободи зібрань і таке інше, але разом з тим певні акції і мітинги у нас відбуваються, хоча дедалі проводити їх все складніше.

Так, є проблеми зі свободою слова, але плюралізм деяких медіа зберігається, і в Інтернеті доволі вільно, хоча в деяких авторитарних країнах намагаються обмежити свободу слова і у Всесвітній павутині. Тому, хоча у нас по кожному з цих пунктів є проблеми, але, разом з тим, не все так безнадійно.

Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Новый мировой беспорядок – как мы в нем оказались

Развал системы глобальной безопасности – следствие подъема национализма, этой «темной стороны демократии», что уже привело к конфликтам во многих странах мира; происходящее в Украине является доказательством этого, а возможно, и началом революции. Как выбраться из подобной ситуации в реальной жизни? Научные исследования показывают, что есть только два пути: чистая победа одной из сторон, или «мучительный тупик», в котором обе стороны страдают из-за конфликта, пока не согласятся на международное посредничество.

В Украине Россия тоже вошла в мучительный политический тупик. Да, она показала свою силу духа в отношении санкций – а также готовность терпеть неудобства, чтобы при этом терзать Украину, пытаясь сохранить благодаря этому свое влияние и сепаратистскую автономию на востоке страны. Украина, однако, стремится к чистой победе, окружая сепаратистов и обстреливая их позиции. Чего мы пока не знаем – как далеко Украина готова зайти в своем стремлении к полной победе, и как далеко готова зайти Россия, чтобы этого не допустить? Да, можно надеяться, что международные посредники смогут убедить и Украину, и Россию, что издержки открытого конфликта могут быть столь велики, что лучше пойти на сохранение нынешнего положения, чем продолжать военные действия. Я боюсь, однако, что мы увидим дальнейшее обострение конфликта, усиление экономических санкций и расширение военных действий.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тимур Алексеєнко, науковий співробітник Vienna School of Governance

Демократія зазнає внутрішніх змін, але не буде замінена на щось інше

Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень

Хочеш змінити світ – почни з себе!

Тарас Березовець, політтехнолог

В Україні ніколи не вдасться побудувати закриту тоталітарну державу

Александр Майборода, доктор исторических наук, профессор

На смену демократии может придти интернационал-социализм

Анастасія Красносільська, Координатор проекту Українського незалежного центру політичних досліджень кафедри політології КНУ імені Тараса Шевченка

Україна – це демократія, але низькоякісна демократія

Анатолій Гуцал, радник директора Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України

Демократія виявила себе на планеті насамперед у своїй руйнівній іпостасі

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

В Україні, як пострадянській державі, є цілі покоління, які за своїм світоглядом не здатні прийняти цінностей і інструментів громадянського суспільства

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Демократия в Украине пока что невозможна

Віктор Чумак, директор Українського інституту публічної політики

Україна жодного дня не жила як демократична країна

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

Україна вступила в дуже сумний період відходу від демократичного поступу

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

Бідноті демократія не потрібна

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Налицо явные попытки свертывания демократии в Украине

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Подолати міф про демократію!

Ольга Балакирева, кандидат социологических наук, доцент, Глава Правления Украинского института социальных исследований им. Александра Яременко

Без свободы поведения демократия просто не может существовать

Ігор Коліушко, експерт з публічного права, голова правління ГО "Центр політико-правових реформ"

Україна інтенсивно втрачає ознаки демократії

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

За кожною хвилею демократизації часто йде рецидив авторитаризму

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,099