В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

«В Украине в последние годы наблюдаются притеснения демократии и ухудшение ситуации с соблюдением прав человека», – говорится в отчете о состоянии демократии и прав человека, подготовленном международной правозащитной организацией Freedom House. В документе отмечается снижение уровня демократии и формирования в нашей стране «нездоровой политической обстановки».

Впрочем, Freedom House уже второй год подряд фиксирует сокращение демократических свобод и в мире. Означает ли это фиаско проектов «Демократических прав и свобод» и «Экспорта демократии»? Ведь даже США, больше всего пропагандировавшие демократию в мире, сами спустились на 18-ую позицию в этом рейтинге. А ведь еще совсем недавно США подкрепляли свои слова делом, и тратили на поддержку демократии огромные средства американских налогоплательщиков. Бюджет Госдепартамента на «поддержку свободы и демократии в мире» в 2009 году составлял 1,7 млрд. долл.

Мировой экономический кризис отразился не только на финансировании проектов «экспорта демократии», но и на состоянии дел в традиционно демократических странах, в странах «старой демократии» – даже в них участились различные демонстрации протеста. Причем сегодняшние протестующие просят немного: шанс использовать свои навыки, право на достойный труд за достойную зарплату, более справедливую экономику и общество.

Как отмечает Джозеф Е. Стиглиц: «Их надежды эволюционные, а не революционные. Однако с другой стороны, они просят многого – демократии, в которой люди, а не доллары, имеют значение». Но если вспомнить, что еще в 1975 году на Западе появился доклад «Кризис демократии», написанный по заказу «Трехсторонней комиссии» С. Хантингтоном, М. Крозье и Дз. Ватануки, то многое из происходящего становится гораздо более понятным.

«В докладе четко фиксируются угрозы положению правящего слоя, – это прежде всего то, что против него начинают работать демократия и welfare state (государство всеобщего социального обеспечения), оформившиеся в послевоенный период. Под кризисом демократии имелся в виду не кризис демократии вообще, а такое развитие демократии, которое не выгодно правящей верхушке. В докладе утверждалось, что развитие демократии на Западе ведет к уменьшению власти правительств; что различные группы, пользуясь демократией, начали борьбу за такие права и привилегии, на которые ранее никогда не претендовали. И эти «эксцессы демократии» являются вызовом существующей системе правления». (из интервью с Андреем Фурсовым).

Как уловить момент, когда демократия перестаёт служить «демосу» и деградирует в механизм легитимации статус-кво правящего класса, что есть лишь более благозвучное выражение того, что она оказывается орудием легитимации господства господствующих, т.е. власти капитала и имущих слоев населения? Вот уже во Франции и Германии зазвучали предложения о введении “имущественного ценза” при голосовании, что свидетельствует о начале сворачивания в Европе прямой демократии, что для Украины и подавно – неизбежность, ведь для всех доступна информация, что за кресло депутата нужно заплатить от 1 до 20 млн. долларов. Диалог.UA предлагает поразмышлять над такими вопросами: Почему в Украине демократия не получила своего развития? Что еще из демократических завоеваний остается в нашей стране? И, наконец, есть ли будущее у демократии в Украине?

Свернуть

«В Украине в последние годы наблюдаются притеснения демократии и ухудшение ситуации с соблюдением прав человека», – говорится в отчете о состоянии демократии и прав человека, подготовленном международной правозащитной организацией Freedom House. В документе отмечается снижение уровня демократии и формирования в нашей стране «нездоровой политической обстановки». Впрочем, Freedom House уже второй год подряд фиксирует сокращение демократических свобод и в мире. Означает ли это фиаско проектов «Демократических прав и свобод» и «Экспорта демократии»?

Как уловить момент, когда демократия перестаёт служить «демосу» и деградирует в механизм легитимации статус-кво правящего класса, что есть лишь более благозвучное выражение того, что она оказывается орудием легитимации господства господствующих, т.е. власти капитала и имущих слоев населения? Вот уже во Франции и Германии зазвучали предложения о введении “имущественного ценза” при голосовании, что свидетельствует о начале сворачивания в Европе прямой демократии, что для Украины и подавно.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Демократія виявила себе на планеті насамперед у своїй руйнівній іпостасі

12 дек 2011 года

Чи взаємопов`язані між собою такі поняття як «демократія» і «економічне зростання»?

Якщо і пов’язані, то досить-таки умовно. Так, стрімке економічне зростання «антидемократичних» Китаю та інших країн Азіатсько-Тихоокеанського Регіону та розвал економіки пострадянських країн у процесі «демократичного транзиту», як і сучасна системна фінансова криза капіталізму, спростовують цю тезу. Хоча в ідеалі, очевидно, що розширення економічної свободи стимулює економічну активність, а свобода слова здатна забезпечувати ефективний «зворотній зв`язок» у процесах економічного регулювання.


Чи не є криза в демократичних країнах відповіддю на неефективність демократичного правління?

Щодо причин сучасної кризи, вважаю: те, що сьогодні спостерігається у світових фінансах є закономірним наслідком реалізації саме ліберально-демократичної стратегії суспільно-економічного розвитку. У свою чергу, в рамках домінування ліберальних принципів неможливо створити ефективні суспільні механізми реагування. З питань реалізації інтересів «золотого тільця» демократія аж зовсім недоречна. Те, що сьогодні відбувається, свідчить про активні намагання світової фінансової олігархії зберегти існуючий порядок, переформатувавши тільки деякі інституції, зокрема, замінити Федеральну Резервну Систему США Міжнародним Валютним Фондом, тощо. А по суті, усі антикризові намагання спрямовані на те, щоб перекласти тягар кризи на плечі середньої та бідної верстви населення планети.

У свою чергу, це стало приводом для активного розгортання у демократичних традиціях всесвітнього руху протесту у форматі «Захопи Уолл-Стріт». Хоча й не можна не побачити, що певні кола «сильних світу цього» намагаються спрямувати праведний гнів протестуючих у русло реалізації власних інтересів.

Водночас, крах «дикого» лібералізму стимулює активні намагання правителів Західного світу впроваджувати різного роду компенсаторні механізми. Характерні тому приклади – військово-політична активність у форматі арабських «демократичних» революцій, посилення політичного тиску на ряд пострадянських країн (Росію, Білорусь, Україну), насамперед, у руслі звинувачень у попранні «демократичних принципів».

Демократія у західному розумінні стала інструментом вибіркового політичного впливу на розвиток світових процесів. Але це жодним чином не торкається питань застосування демократичних підходів до регулювання світових фінансів.


Чи вважаєте ви, що Україна – демократична країна?

Спочатку необхідно визначитись про яку демократію йдеться. Демократичність тої чи іншої країни визначається, насамперед, системою пріоритетів тих, хто оцінює. Для одних, це рух у руслі інтересів Заходу («світової спільноти», розвитку глобалізаційних процесів, фінансової олігархії тощо), насамперед у форматі ліберальної парадигми, для других, - максимальний вияв свобод, для третіх, - домінування впровадження народовладдя. Тобто, концепт демократії охоплює широкий діапазон політичних режимів від всепоглинаючого олігархічного лібералізму до охлократії.

Взагалі демократія не передбачає наявності норм і зразків, на які треба рівнятися, з якими необхідно порівнювати. Вводити будь-які жорсткі рамки недоцільно. Реальна демократія як раз має передбачати широкий діапазон різних допустимих варіантів суспільно-політичних норм и правил. Вони саме й формуються в процесі соціального розвитку в конкретних геополітичних і цивілізаційних умовах.

У контексті реалізації свобод (особистості, виборчого волевиявлення, слова і висловлювань) Україна демократична. З поправкою на малий історичний період самостійного розвитку, можна стверджувати, що ми живемо в досить демократичній країні. Інше питання, що декому не подобається, що «геїв утискують», що проявляють більшу схильність до зв’язків з Росією, а не із Заходом, що екс-прем’єра (хоча і «сучу дочку» але свою, «демократичну») саджають за грати за кримінальні злочини. І ось вже на світ з’являється жупел української «антидемократичності».


Чому в Україні демократія не отримала свого розвитку?

Я вважаю, якраз навпаки, демократія у її ліберальній іпостасі досить активно розвивалась в України і досягла своїх нинішніх екзальтованих форм. І те, що сьогодні трактується як «відхід від демократичних норм», на мою думку, фактично є спробами хоч яким-небудь чином ввести суспільно-економічні процеси в кероване русло з тим, щоб уникнути національної катастрофи.

Намагання ж визначати рівень демократії, особливо в її нинішніх проявах - пусте. Для суспільного дискурсу більш важливими є поняття свободи і справедливості, для політичного - адекватності режиму нагальним потребам суспільства та відповідальності, для економічного – ефективності системи управління. Сучасні політичні баталії щодо демократії та її «кількості» не мають нічого спільного з реальним управлінням економікою і організацією суспільного буття. Сучасний демократичний міф - це ілюзія, що нав’язується соціуму і слугує цілям маніпулювання суспільною думкою.


Що несе демократія Україні?

Для відповіді на це питання достатньо подивитись на наслідки так званих «демократичних транзитів» і визнати, що демократія виявила себе на планеті насамперед у своїй руйнівній іпостасі. Останній наочний тому приклад – події в арабському світі. І надій на те, що такого роду тенденція кардинально зміниться, немає.

Ймовірно, ми рухаємося до архаїчної демократії, в якій «демократ» матиме не менш як 100 рабів (класична формула, але як вона нагадує нинішній розподіл 99 на 1). Можливо світ йде до торжества тоталітарної демократії або демократичного тоталітаризму…

Українське суспільство протягом останніх 20 років понесло суттєві духовні, моральні і матеріальні втрати. Хоча не можна не бачити, що наявна свобода стимулювала певні прошарки активного населення: одних - до матеріального збагачення, других - до розширення сфери гламурних втіх, третіх - до самовдосконалення і саморозвитку. Але останнє - це дуже вузьке коло людей.

Водночас демократія несе й позитивні сигнали, які поки ще достатньо не проявились. Насамперед це стосується інтелектуалізації державного і суспільного життя, раціоналізації рішень, що приймаються у всіх сферах життєдіяльності. Саме на цьому й необхідно акцентувати і закріпити сталу увагу еліти і суспільства.

Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Новый мировой беспорядок – как мы в нем оказались

Развал системы глобальной безопасности – следствие подъема национализма, этой «темной стороны демократии», что уже привело к конфликтам во многих странах мира; происходящее в Украине является доказательством этого, а возможно, и началом революции. Как выбраться из подобной ситуации в реальной жизни? Научные исследования показывают, что есть только два пути: чистая победа одной из сторон, или «мучительный тупик», в котором обе стороны страдают из-за конфликта, пока не согласятся на международное посредничество.

В Украине Россия тоже вошла в мучительный политический тупик. Да, она показала свою силу духа в отношении санкций – а также готовность терпеть неудобства, чтобы при этом терзать Украину, пытаясь сохранить благодаря этому свое влияние и сепаратистскую автономию на востоке страны. Украина, однако, стремится к чистой победе, окружая сепаратистов и обстреливая их позиции. Чего мы пока не знаем – как далеко Украина готова зайти в своем стремлении к полной победе, и как далеко готова зайти Россия, чтобы этого не допустить? Да, можно надеяться, что международные посредники смогут убедить и Украину, и Россию, что издержки открытого конфликта могут быть столь велики, что лучше пойти на сохранение нынешнего положения, чем продолжать военные действия. Я боюсь, однако, что мы увидим дальнейшее обострение конфликта, усиление экономических санкций и расширение военных действий.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тимур Алексеєнко, науковий співробітник Vienna School of Governance

Демократія зазнає внутрішніх змін, але не буде замінена на щось інше

Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень

Хочеш змінити світ – почни з себе!

Тарас Березовець, політтехнолог

В Україні ніколи не вдасться побудувати закриту тоталітарну державу

Александр Майборода, доктор исторических наук, профессор

На смену демократии может придти интернационал-социализм

Анастасія Красносільська, Координатор проекту Українського незалежного центру політичних досліджень кафедри політології КНУ імені Тараса Шевченка

Україна – це демократія, але низькоякісна демократія

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

В Україні, як пострадянській державі, є цілі покоління, які за своїм світоглядом не здатні прийняти цінностей і інструментів громадянського суспільства

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Демократия в Украине пока что невозможна

Віктор Чумак, директор Українського інституту публічної політики

Україна жодного дня не жила як демократична країна

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

Україна вступила в дуже сумний період відходу від демократичного поступу

Олександр Черненко, Голова Всеукраїнської громадської організації "Комітет виборців України"

Ми пожинаємо наслідки гри за правилами, встановленими ще за часів Союзу

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

Бідноті демократія не потрібна

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Налицо явные попытки свертывания демократии в Украине

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Подолати міф про демократію!

Ольга Балакирева, кандидат социологических наук, доцент, Глава Правления Украинского института социальных исследований им. Александра Яременко

Без свободы поведения демократия просто не может существовать

Ігор Коліушко, експерт з публічного права, голова правління ГО "Центр політико-правових реформ"

Україна інтенсивно втрачає ознаки демократії

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

За кожною хвилею демократизації часто йде рецидив авторитаризму

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,099