В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Мультикультурализм VS национализм

Распад «социальной связности» (social bond, social cohesion), наблюдаемый сегодня во множестве стран мира, способствует непрекращающемуся переформатированию коллективных идентичностей и возникновению конфликтов между ними в новом глобальном контексте. И если для Украины наиболее острым является вопрос языка, то для большинства европейских стран – наиболее серьезным вопросом становится мультикультурализм, а точнее –политика, которая проводилась под его лозунгами и которая признана в последнее время несостоятельной, такой, что начала разрушаться под натиском масштабных процессов внутренней и международной миграции.

Сегодняшние миграционные смещения затрагивают прежде всего самые передовые слои среднего и низшего эшелонов традиционных экономических групп, встроенных в до недавнего времени стабильные социально-экономические и культурные структуры или ниши. Данные смещения затрагивают также еще и различные группы в высшей степени мобильных «современных» образованных людей – профессионалов, выпускников лучших университетов. Только Германию ежегодно покидают около 150 тысяч этнических немцев и оседают они в основном в странах англосаксонского мира, где иммиграционная политика ориентирована на высококвалифицированных кандидатов, которые идут нарасхват на рынке труда. Более того, по данным социологических опросов, около 52% молодых немцев хотели бы покинуть Европу и переехать в США, Австралию, Новую Зеландию и другие англосаксонские страны. То же положение во Франции и Голландии. Конечно, не все уедут, но уже само их желание весьма красноречиво. Подобные же цифры и тенденции можно найти в социологических опросах, имеющих место и в Украине.

Все эти вопросы существенно обострились на фоне экономического кризиса. Но когда речь заходит об экономическом кризисе, мало кто задумывается еще об одном, сопровождающем его кризисе – демографическом. Европа вплотную подходит к демографическому кризису и едва ли лучше подготовлена к этой медленной катастрофе, чем к потенциальному обрушению собственной валюты. Аналогичная ситуация складывается и в Украине, с той лишь разницей, что Европа как магнит притягивает множество квалифицированных рабочих рук и еще долго будет оставаться притягательной для ближних и дальних соседей своими доходами и демократическими ценностями. А как Украина будет решать эти вопросы, оставаясь зоной накопления мигрантов, в силу различных причин не реализовавших себя в Европе?

Интегрировать вновь прибывших и бороться с дискриминацией можно только в том случае, если общество принимающей страны убеждено, что приток иммигрантов – это благо, если население приветствует культурное разнообразие, поскольку считает, что оно способствует более динамичному развитию и раскрытию творческого потенциала страны.

Таким образом, возникает то, что может быть названо «идеологией мультикультурализма». Идеология мультикультурализма – это представление о том, что общество обладает способностью приветствовать и интегрировать различия. Само это слово происходит от английского «multiculturalism» и появилось оно в 60-е годы в политическом лексиконе Канады, где эта идеология и поныне очень сильна, а затем «прижилось» в США, Австралии и других странах со значительным уровнем иммиграции. В Германию понятие «мультикультурное общество» пришло в 1970-е годы и мгновенно стало ключом к иммиграционной политике и одновременно лозунгом, объединяющим все антинационалистические силы и течения. Общество считается мультикультурным, когда оно состоит из мирно сосуществующих людей, говорящих на разных языках, следующих разным традициям и исповедующих разные религии. Это «хорошее» общественное состояние, отвечающее идеалам свободного, открытого, плюралистического общества. Считается, что от этого свободного сожительства разнообразных групп выигрывают все.

В Европе, США и даже в Австралии государственная политика мультикультурализма, более или менее успешно решив на определенном историческом этапе ряд экономико-демографических и социальных вопросов, связанных с иммиграцией, не смогла обеспечить интеграцию общества и формирование (сохранение) гражданской нации. В обществе образовались барьеры, которые, в сущности, поддерживаются с обеих сторон. Иммигранты заинтересованы в сохранении и подчеркивании своей «отличительности», поскольку имеют с этого своего рода ренту в виде разных форм поддержки со стороны государства. Большая часть основного (коренного) населения в свою очередь не заинтересована в том, чтобы признать полноценными «своими» тех людей, которые не являются таковыми ни по месту рождения, ни по культуре, ни по фенотипу, да еще, вдобавок, нередко имеют некие льготы и привилегии перед коренными «своими». По подсчетам экспертов, если взять 100 граждан Франции или Германии, то внутри этой сотни 70 французов или немцев своими собственными трудами и талантами должны через посредство социальных институтов кормить 30 иммигрантов своего возраста.

В результате, растет конкуренция и напряженность не только между основным населением и этническими диаспорами, но и между самими диаспорами. Ксенофобия, конфликты на религиозной почве становятся заботой не только политиков, но и полиции. Все чаще политике мультикультурализма противоставляется национализм.

Два года назад Ангела Меркель одной из первых среди европейских политиков высшего ранга признала несостоятельность политики мультикультурализма, которая в большинстве стран континента вместо углубленной интеграции мусульман привела к их жёсткой сегрегации. «Установка на то, что мы строим мультикультурное общество, живем рядом и радуемся друг другу, эта установка полностью провалилась», – заявила госпожа канцлер на съезде молодёжного крыла Христианско-демократического союза (ХДС) в октябре 2010 года.

Сложно, даже опасно говорить сегодня в Европе о «мультикультурализме». Откровенность в высказывании своего отношения к этому феномену ограничена в лучшем случае обвинениями в «нечувствительности», в худшем случае – в «расизме». Иначе говоря, те институты и ценности, которые еще недавно казались незыблемыми, например ценности мультикультурализма, становятся проблемными. Что мы наблюдаем – «закат мультикультурализма»? Тогда какая политика может оказаться более успешной, чем политика мультикультурализма, если последняя действительно провалилась? Возрождение национализма? Что послужит основой для новой «социальной связности»?

Свернуть

Распад «социальной связности» (social bond, social cohesion), наблюдаемый сегодня во множестве стран мира, способствует непрекращающемуся переформатированию коллективных идентичностей и возникновению конфликтов между ними в новом глобальном контексте. И если для Украины наиболее острым является вопрос языка, то для большинства европейских стран – наиболее серьезным вопросом становится мультикультурализм, а точнее –политика, которая проводилась под его лозунгами и которая признана в последнее время несостоятельной, такой, что начала разрушаться под натиском масштабных процессов внутренней и международной миграции.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Если Запад не будет решать проблемы Третьего мира, то Третий мир "поможет" решить все проблемы Западу

Виктория Подгорная: Если Запад не будет решать проблемы Третьего мира, то Третий мир

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Возрождение национальных государств в Европе не произойдёт без очень веских экономических причин. Европа вывела со своей территории множество тяжёлых и экологически вредных производств, а делая такой прыжок вправо, их надо будет вернуть. Конечно, и это возможно, и экономические основания для уклона вправо появляются, но более вероятным кажется другой сценарий. Скорее всего, должны ужесточиться требования к иммигрантам, чтобы избавиться от ненужного количества. Чтобы остались только те, кто принимает европейский стиль жизни, а остальные, пусть живут, как хотят, только не здесь. Европа вынуждена принять сейчас огромной силы вызов.

Читать далее

Світ буде сегментуватися, хочемо ми того чи ні

Олександр Шморгун: Світ буде сегментуватися, хочемо ми того чи ні

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Головний недолік існуючої зараз ідеї мультикультуралізму пов’язаний з домінуванням глобалізму над націоналізмом. При цьому не лише ігноруються екстремістські прояви, а ще втрачається можливість психоенергетичної взаємодії. Тобто, наявність представника іншої нації, іншого етносу саме і допомагає людині повніше ідентифікувати себе як неповторну індивідуальність і діяти більш ефективно.

Читать далее

Я думаю, що Західна Європа, Сполучені Штати, Канада, не відійдуть від того, щоб їхні країни приймали іммігрантів, від своєї в цілому толерантної політики, від цього відходу не буде

Олексій Гарань: Я думаю, що Західна Європа, Сполучені Штати, Канада, не відійдуть від того, щоб їхні країни приймали іммігрантів, від своєї в цілому толерантної політики, від цього відходу не буде

Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської Академії, науковий директор Школи Політичної Аналітики

З одного боку, вони будуть намагатися зробити так, щоб іммігранти краще інтегрувалися в суспільство, щоб вони добре знали мову і традиції, щоб не виникало сепаратних мусульманських анклавів, а з іншого боку – можуть бути поставлені додаткові бар’єри на шляхах імміграції, особливо для тих країн, де високий рівень конфліктності, де розповсюджені різні фундаменталістські течії, представники яких можуть становити потенційну загрозу для суспільства. Я думаю, що до цього на Заході можуть ставитися уважніше.

Читать далее

По мере модернизации экономики, экстремистские партии будут терять поддержку населения

Виктор Катигоренко: По мере модернизации экономики, экстремистские партии будут терять поддержку населения

Виктор Катигоренко, доктор политических наук, профессор

Нашему правящему классу, точнее его разрозненным группам, надо осознавать стратегические интересы собственной страны и государства, которым они стремятся править и даже владеть. Не стоит греть руки, разжигая костёр на полу собственного дома.

Читать далее

Націоналізм і ксенофобія не є якимись новими проблемами

Владимир Фесенко: Націоналізм і ксенофобія не є якимись новими проблемами

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

Не має універсальних методів розв’язання проблеми націоналізму і ксенофобії (крім загально-демократичних), в кожному конкретному випадку слід шукати свою специфічну рецептуру. І важливо пам’ятати, що зазначену проблему не можна подолати повністю, як і інші соціальні дисфункції. Головне - позбавити її агресивних форм прояву та зменшити її масштаби.

Читать далее

Коли світлі ідеали затьмарюються, пробуджуються демони колективного підсвідомого

Максим Розумний: Коли світлі ідеали затьмарюються, пробуджуються демони колективного підсвідомого

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень

Розшарування суспільства за рівнем доходів значно перешкоджає встановленню довіри і соціальної солідарності в позитивному сенсі. І навпаки, це протистояння, або заздрість і ненависть, стимулює солідарність в негативному сенсі, тобто проти когось: знайти жертву, знайти ворога, загрозу, і на цій основі консолідуватися.

Читать далее

Мультикультуралізм себе віджив і настає нова доба національної ідентичності

Олег Соскин: Мультикультуралізм себе віджив і настає нова доба національної ідентичності

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Звісно ж, вихідці з других країн можуть проживати і в Європі, але вони повинні інтегруватися на засадах прийняття національної ідентичності, культури, традицій, світогляду, персоніфікації саме тієї нації, що створила таку зручну для них державу. Проте інтеграції не сталося, тому виникла потреба у громадянському націоналізмі. Саме в ньому тепер шукають ту життєдайну силу, що підсилить країну і етнос. І мова не йде про те, щоб зробити для мігрантів якісь резервації, чи виселити їх кудись на безлюдний острів. Їм пропонується лише вивчити досконало мову, закони й культуру країни, яку вони обирають для свого проживання.

Читать далее

Українській національній ідентичності загрожує продовження політики русифікаці

Наталя Беліцер: Українській національній ідентичності загрожує продовження політики русифікаці

Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

У нас значна частина так званих «владних еліт» є зазвичай продовжувачами радянсько-імперських традицій «інтернаціоналізму», що сприймали прояви української ідентичності як «буржуазний націоналізм», а після дезінтеграції СРСР переорієнтувалися переважно чи виключно на Росію з її низькоякісною масовою культурою і вельми специфічною культурою політичною. І не в останню чергу це відбувається тому, що представники подібних «еліт» залишаються, інколи навіть вимушено, інтегрованими в російськомовний інформаційний простір, оскільки вони є зазвичай монолінгвами, тобто не володіють жодною іншою мовою окрім російської.

Читать далее

Принцип мультикультуралізму заснований на повазі до Іншого

Галина Яворська: Принцип мультикультуралізму заснований на повазі до Іншого

Галина Яворська, головний науковий співробітник НІСД, доктор наук, професор

Слід розрізняти ідеологію мультикультуралізму та його практику. Ідеологія може до певної міри піддаватися критиці, але без практики (у вигляді, зокрема, поваги до прав меншин, політичної коректності) у сучасній Європі та в інших демократичних країнах громадянам співіснувати не випадає (якщо не говорити про суспільних маргіналів).

Читать далее

Україні бракує дискусій про сприйняття «іншого»

Юлія Тищенко: Україні бракує дискусій про сприйняття «іншого»

Юлія Тищенко, політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень

Справа не в якихось можливих масових конфліктах у майбутньому, а в нинішньому розквіті певних упереджень, що стосуються чужого, відмінного від нашого, світу. Якщо політика націлена на певні інтеграційні функції, то вони відносяться до певних інтеграційних груп, національних чи етнічних меншин. В Україні, до речі, просто немає усвідомлення важливості інтеграції етнічних меншин навіть у рамках однієї держави. Існують лише різні рекомендації міжнародних структур, як можна такого роду протиріччя виправляти.

Читать далее

Україні не слід лякатися ані мультикультуралізму, ані націоналізму

Александр Майборода: Україні не слід лякатися ані мультикультуралізму, ані націоналізму

Александр Майборода, доктор исторических наук, профессор

Треба мати на увазі, що націоналізм проявляється у різних іпостасях – від звичайного пріоритету "своєї" нації до ксенофобії. Пріоритет власних інтересів – річ іманентна і вічна, вона ніколи не зникне з психології будь-яких спільнот, чи-то етнічних, чи-то національних (у моноетнічних націях цей пріоритет є одним). Тому націоналізм у такому сенсі має стійку психологічну основу. Політики, звісно, можуть використовувати цю основу у своїх егоїстичних електоральних цілях. З іншою метою звертаються до націоналістичної риторики представники інтелектуальної верстви. Для них ця риторика – засіб нагадувати народу про його ідентичність і про необхідність її збереження, про його соціальні і культурні проблеми.

Читать далее

После мультикультурализма

Сергій Дацюк: После мультикультурализма

Сергій Дацюк, философ

Национализм хорош лишь для борьбы с чуженациональным порабощением. После обретения независимости национализм становится тормозом развития. Решая проблему создания и сохранения мощной нации, можно добиться временного роста культуры за счет ее внутренних резервов, но не более. Лучший национализм – это космополитизм. Лишь решая общечеловеческие проблемы на цивилизиационном уровне, можно создать мощную нацию. Подлинное развитие находится на цивилизационном уровне — на уровне системы трансцендентных, мировых мотиваций.

Читать далее

Інтелектуальний «секонд-хенд» української еліти

Сергій Телешун: Інтелектуальний «секонд-хенд» української еліти

Сергій Телешун, доктор політичних наук, професор, завідуючий кафедрою політичної аналітики та прогнозування Національної Академії державного управління при Президентові України, голова Платформи «Діалог Євразії» в Україні

Середній клас, хоча і є консервативним, але саме він є хребтом, носієм національної ідеї. Але інше питання, що і міжетнічні конфлікти, і національну ідею формує одна й та сама еліта, яка повинна реалізувати ефективну соціальну і гуманітарну політику.

Читать далее

Розбрат замість згоди

Лесь Герасимчук: Розбрат замість згоди

Лесь Герасимчук, культуролог

Пріоритетом для нашої держави мусить стати підтримка і розвиток багатовекторної культурної діяльності, а з ізмами та мовами, якими ці ізми пропагувати люди на дозвіллі розберуться самі. Тільки не треба їх зіштовхувати лобами на цьому полі.

Читать далее

Кожна країна шукає свій механізм забезпечення прав національних меншин

Олександр Вишняк: Кожна країна шукає свій механізм забезпечення прав національних меншин

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

За умови існування супутникового телебачення і Інтернету, обмежити поширення тих чи інших настроїв повністю неможливо. Якщо уряд країни задоволений, що формуванням свідомості громадян його країни – корінних чи не корінних, але малих народів, – займатимуться інші, то це його проблема.

Читать далее

У період економічної кризи спрацьовують механізми пошуку винних у ситуації

Ситник Світлана Володимирівна: У період економічної кризи спрацьовують механізми пошуку винних у ситуації

Ситник Світлана Володимирівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри політичної аналітики і прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України

У період економічної кризи спрацьовують механізми пошуку винних у ситуації, яка викликає незадоволення. При цьому одночасно активізується і мобілізується етнічна група, як група захисту. Чим глибшою стає економічна криза та більше знижується добробут громадян, чим нижчим є рівень культури міжнаціонального спілкування, тим вищою є ймовірність зростання ксенофобії і праворадикальних настроїв. Праворадикалізм, ксенофобія є наслідками кризи та, водночас, інструментами її поглиблення.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,030