В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

Эта тема оказалась очень непростой, поскольку сделать новым и интересным для читателя то, о чем неустанно говорят накануне вильнюсского саммита практически все СМИ, было достаточно сложно. С другой стороны, мы попытались «объять необъятное» – выяснить, какое же будущее есть у ЕС, и каковы перспективы подписания Украиной Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом. Оба эти вопроса о будущем, а именно оно с трудом «прочитывается», – и в тексте самого Соглашения и между его строк.

Сможет ли наша страна благодаря подписанию Соглашения об ассоциации провести модернизацию экономики, преодолеть технологическую отсталость, развивать секторы, ориентированные на 5–6 технологические уклады? Каково место Украины в региональном разделении труда (ибо рынок ЕС весьма структурирован), какую нишу наша страна сможет занять? Существуют ли для украинской экономики риски, связанные с вступлением в ЕС, каковы они? Вопросов больше, чем ответов…

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий. Однако искусственно нагнетаемая истерия со стороны еще одного стратегического партнера Украины, на фоне прекрасно чувствующих себя под «соседской государственной крышей» российских банков и других субъектов предпринимательской деятельности, скорее подталкивает в «общее светлое будущее».

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Кризис в Европе стал частью ее повседневной жизни, иначе говоря, рутиной. Существует долговой кризис, кризис евро, кризис принятия решений и кризис одобрения этих решений. А вал апокалиптических прогнозов служит лишь одному – распространению мрачных настроений в обществе, в котором их и без того с избытком.

С момента провала проекта общеевропейской конституции, Евросоюзу хронически недостает политического лидерства. Образ единой, привлекательной для всех Европы изрядно потускнел — и прагматизмом его не заменить. Единая валюта без единого государства, без общей налогово-бюджетной и социальной политики, без единого рынка госбумаг, без единого рынка труда, без единых институтов политической солидарности — имеет мало шансов на выживание. Тем более, что валютный союз разрушает социальные системы менее сильных стран, из-за чего политический кризис в ЕС постоянно усугубляет проблему европейского лидерства.

Экономический кризис внес свои коррективы в «победоносное шествие» Европейского Союза по планете. Кроме серьезных экономических проблем на поверхность всплыло то, что в Евросоюзе отсутствует консенсус не только по дальнейшему развитию этого союза государств, но и по множеству вопросов его функционирования. Особенностью этого кризиса стало также дробление финансовых и товарных рынков по национальным границам. Предприятия в наиболее пострадавших странах оказались в худших условиях, чем их конкуренты в странах, не пострадавших от кризиса. Каждый сам за себя, или же все страны-члены ЕС вместе будут выходить из кризиса? Что, и в каком объеме будут решать наднациональные органы Евросоюза? И насколько далеко зайдет процесс централизации внутри ЕС?

Вопросов действительно много, но перед Украиной проблема окончательного интеграционного выбора реально встанет лишь через десятилетия. Как за это время изменится Евросоюз, и какой путь на сближение с ним успеет к тому времени пройти Украина? Об этом сегодня отчаянно спорят эксперты. Но большинство из них сходятся в одном: дорогу осилит идущий.

Свернуть

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий.

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Якщо не ставити за стратегічну мету повноцінне приєднання до ЄС, то в політичній асоціації та зоні вільної торгівлі для України немає сенсу

30 окт 2013 года
Яких стратегічних цілей домагається Україна у своєму бажанні стати асоційованим членом ЄС?

На мою думку, стратегічною метою проєвропейського інтеграційного руху України може бути лише набуття повноцінного членства в ЄС. Це не політичний лозунг, а економічно обґрунтований факт. Політична асоціація і ЗВТ є прийнятними для України лише як проміжний етап інтеграції. Якщо ж ми надовго застрягнемо на цій стадії, то це скоріше здійснить негативний вплив на вітчизняну економіку. Справа в тому, що ЄС проводить абсолютно різну політику по відношенню до країн, які він готовий прийняти, і до країн, які він розглядає в якості додаткового ринку для своїх товарів.

Для першої групи країн він виділяє значний фінансовий ресурс для проведення глибоких реформ у різних сферах, і досить жорстко слідкує за виконанням країнами претендентами на вступ до ЄС взятих на себе вимог. У цьому випадку він дійсно зацікавлений у формуванні конкурентоспроможної економіки, яка зміцнить ЄС. За такого формату відносин економіка України дійсно могла б отримати потужний імпульс для розвитку.

Але видається, що наразі ЄС розглядає нас, скоріше за все, як новий ринок. За такого підходу його буде цікавити лише просування своїх торгівельних інтересів в Україні. В цьому контексті ЄС зацікавлений у формуванні в Україні нормального ділового клімату, але особливо не наполягатиме на структурних реформах економіки, які дозволять підвищити конкурентоспроможність України.

Загалом, якщо не ставити за стратегічну мету повноцінне приєднання до ЄС, то в політичній асоціації та зоні вільної торгівлі для України немає сенсу.


Наскільки важливою для України є ЗВТ з ЄС?

Я б сказав, що сама по собі вона радше не вигідна для України. Створення зони вільної торгівлі (а це максимум, на що може претендувати Україна в статусі асоційованого члену), сприятиме збільшенню імпорту в Україну якісних і недорогих європейських товарів, що, безумовно, є доброю новиною для більшості громадян. Проте надмірне зростання імпорту   це ризик для економічної стабільності України. Нам потрібно розширювати не імпорт європейських товарів, а імпорт європейських інвестицій. Цього, в свою чергу, можливо досягти лише за умови приєднання України до ЄС, тобто включення до спільного європейського економічного простору з єдиними правилами гри, зрозумілими для європейських інвесторів.


Наскільки вплине на ефективність європейської інтеграції той факт, що ми вступаємо в Асоціацію без доступного огляду перспективи вступу до ЄС?

Власне, відсутність чіткої перспективи набуття статусу повноцінного члена ЄС   це ключова проблема всієї Угоди про асоціацію. Ще раз хочу наголосити, що притік європейських інвестицій забезпечить лише повноцінна політична і економічна інтеграція до Європейського Союзу, а створення зони вільної торгівлі обумовить лише притік європейських товарів в Україну. Думаю, що відсутність принаймні перспективи набуття членства значно знижує ефективність європейської інтеграції України. Як вже говорив, це свідчить про те, що на даному етапі ЄС розглядає нас не як потенційного нового члена, а лише як новий ринок збуту для своє продукції.


А що тоді взагалі отримає Україна від асоціації з ЄС?

Може стати в майбутньому європейською демократичною країною з конкурентоспроможною соціально-орієнтованою економікою. Але це дуже важливо, бо не кожному поколінню така можливість взагалі випадає. Україні наразі потрібні не стільки нові ринки, скільки цивілізовані правила гри і імпорт західної ділової культури, бо те, що відбувається зараз, це пізньофеодальна модель економіки.

Якщо бути об`єктивним, то для України є більш доступнішими ринки країн Митного союзу, ніж ринки ЄС. Але який сенс в цих ринках, якщо вітчизняний бізнес не здатен ефективно працювати в умовах конкуренції. Тому в дилемі між новими ринками і новою парадигмою розвитку бізнесу, я б однозначно обрав останнє, що безумовно, можливо досягнути лише у європейському напрямі інтеграції. Угода про асоціацію забезпечить, принаймні перші кроки України на цьому шляху. Значна частина зобов`язань, які бере на себе Україна перед ЄС, стосується формування цивілізованих правил ведення бізнесу та зменшення рівня корупції в державних органах влади.


А які конкретні економічні вигоди можна очікувати від створення ЗВТ з ЄС в найближчій перспективі?

З економічної точки зору, визначити баланс наслідків для економіки України досить складно, але він точно не буде однозначно позитивним. Як зазначалося, певну вигоду відчують українські споживачі. З іншого боку, існує досить високий ризик того, що український бізнес програє конкуренцію не тільки на європейських ринках, але й на внутрішньому. Проблема не тільки у наших внутрішніх негараздах. Просто наші європейські конкуренти вже знаходяться на більш високому рівні технологічного розвитку. До того ж, там ефективно працюють органи влади щодо захисту інтересів бізнесу.


Чи є реальною загрозою масова скупка європейськими корпораціями вітчизняних підприємств?

В певній мірі це було б позитивним явищем. На мою думку, загрозою є наплив вже готових товарів, а не прихід європейських інвестицій. Яка різниця, хто буде власником, наприклад, наших автопідприємств, якщо вони будуть виробляти якісні авто.

Щодо закиду, що європейські інвестори будуть виводити прибуток з України, то наслідки цієї загрози, як і сама загроза, суттєво перебільшені. По-перше, якщо європейці візьмуться модернізувати українське виробництво, то прибуток вони будуть очікувати досить довго, в той час, як кошти вже будуть працювати на економіку. По-друге, видається, що окремим українським галузям зміна менеджменту життєво необхідна. Обумовлено це тим, що вони не мають відповідного досвіду і технологій, які освоєні в ЄС. По-третє, більшість вітчизняних бізнесменів вже навіть середньої ланки самі активно виводять капітал з України, але роблять це напівлегальним шляхом, в результаті чого бюджет втрачає значні доходи. По-суті, від зміни власника нічого не зміниться, хіба що європейські інвестори будуть робити це легітимними каналами.

У випадку збільшення європейських інвестицій, закономірно варто очікувати зміни власників окремих підприємств, розташованих в Україні, через професійну нездатність розвивати бізнес і конкурувати на ринку. Власне, в цьому не має нічого поганого, оскільки це активізує трансферт технологій до України та модернізацію виробництва.


Чи не виявиться Україна в ролі країн півдня ЄС? Які передумови того, що ми не станемо новою Грецією, адже продуктивність праці (конкурентоспроможність нашої економіки) в рази нижче, ніж у наших європейських партнерів?

До рівня країн півдня ЄС Україні ще працювати і працювати. Наші співвітчизники чомусь особливо не поспішають повертатися з Греції та Італії. Грецька економіка є досить конкурентоспроможною, про це свідчить принаймні те, що ВВП країни на душу населення після п`яти років економічної кризи є більшим в 3 рази ніж відповідний показник в Україні. Доходи бюджету Греції в два рази більші, ніж доходи нашого бюджету, при тому, що населення там в чотири рази менше. Проблема Греції була в тому, що уряд хотів забезпечити соціальні стандарти для громадян на рівні німецьких, а це вже було занадто. Якщо Греція вирішить свої бюджетні проблеми, її економіка відновить позитивну траєкторію.

Але я б не порівнював Україну з Грецією через кардинально різну структуру економіки. Натомість, існує ризик, що Україна може повторити шлях Румунії та Угорщини, тобто демонтувати промисловість в обмін на трансферти з ЄС, які будуть витрачатися на розширення імпорту готової продукції з економічно розвинених країн спільноти. Якраз такий варіант розвитку дуже реальний.


Що робитиме Україна, підписавши (і взявши на себе зобов`язання) про входження в Асоціацію з ЄС, якщо сам ЄС розвалиться? Чи здатен сам ЄС подолати внутрішню кризу і чи зможе він здійснити новий модернізаційний ривок?

Перспектива розвалу ЄС   це не більше ніж PR-технологія для внутрішньо-українського споживання. Українці, на жаль, не досить інтегровані в європейський інформаційний простір, тому отримують інформацію не безпосередньо з "місця подій", а після фільтрації і обробки її вітчизняними ЗМІ, більшість яких є політично заангажованими. З боку противників європейської інтеграції звучать традиційні і досить одноманітні меседжі щодо ситуації в ЄС   падіння ВВП, зростання безробіття, значні дефіцити державних фінансів, дефолт в Греції. На основі такої інформації формується картина другої Великої депресії.

Безумовно, в ЄС зараз не найкращі часи, але й говорити про глибоку економічну кризу, що супроводжується зупинкою виробництв, масовими звільненнями, скороченням заробітних плат, різким зростанням цін також не є коректним. Насправді, мова йде скоріше про глибинні якісні структурні трансформації, що супроводжуються перебудовою самої економіки. По-перше, у зв`язку з новою моделлю економічної політики, я б її назвав інноваційно-екологічною (що відображає два ключових пріоритети), здійснюється кардинальне якісне технічне та технологічне оновлення економіки. В результаті цього складного процесу демонтуються цілі виробництва, проте на їх місці з`являються нові.

По-друге, скорочення виробництва в ЄС значною мірою обумовлений зниженням рівня споживання. Однак, причиною останнього є не тільки і не стільки скорочення доходів населення, але також поширення своєрідної "моди на економію і раціоналізацію" споживання. Наприклад, німці стали купувати автомобілі не кожні 3 роки, а кожні 5 років, а датчани взагалі масово пересіли на велосипеди. На макроекономічному рівні ця тенденція відображається в негативній динаміці певних індикаторів, але все-таки раціоналізація споживання є позитивним рухом.

На мій погляд, ЄС зараз знаходиться не в кризі, а на етапі кардинальної перебудови, після якої розрив у рівні економічного розвитку і соціальних стандартів між ЄС і рештою країн Європи буде тільки зростати.


Чи залишиться Старий Світ самим конкурентоспроможним регіоном планети?

З 2010 року, згідно досить авторитетного дослідження, найбільш привабливим регіоном для локалізації інвестицій вже став Китай. Але на мою думку, це тимчасове явище. ЄС втратив перше місце, але не втратив своїх позицій: динаміка залучення інвестицій тут й надалі є позитивною. Головне, що в ЄС є міцні основи для подальшого зростання, чого, на мою думку, немає в Китаї.

Китай   це скоріше виробничий цех, але технології і ідеї формуються й надалі формуватимуться на Заході. Мені часто говорять, що Китай досяг такої могутності, що вже повністю забезпечує товарами ЄС і США. Але ця теза є дуже поверхова. Насправді, не Китай насичує західні ринки, а західні підприємства, які певний етап господарської діяльності розміщують в Піднебесній. Скільки Ви знаєте самостійних чисто китайських марок та брендів? Дуже мало. Загалом, на мою думку, ЄС зміцнюється і удосконалюється, і з нинішніх проблем вийде ще сильнішим і більш конкурентоспроможним, ніж до цього.


Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

«Земля. NET»

З 1 січня 2013 року в Україні відкриють для публічного доступу електронний Державний земельний кадастр. Старт віртуального кадастру вчора підтвердив під час презентації тестового режиму даної системи голова Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство) Сергій Тимченко.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Вадим Карасев, политолог, лидер партии «Единый центр»

Ассоциация с ЕС позволит Украине создать свою полноценную национальную экономику

Лесь Герасимчук, культуролог

Україна на вічних розтоках

Ігор Шевляков, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Найбільший ризик, пов`язаний з Угодою про Асоціацію, – це невиконання Україною взятих на себе зобов’язань

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Асоціація з Євросоюзом – це основний ключ до модернізації України

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Благодаря Ассоциации, уже с февраля Украина может получить доступ к европейским рынкам

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Украина ничего не теряет, кроме своих цепей

Володимир Цибулько, політичний експерт

Україна зближується з ЄС через відмову Росії від подальшої кооперації

Володимир Лановий, президент Центра ринкових реформ

Україна має всі можливості для успішної євроінтеграції, потрібно просто надати їх людям

Мовчан Вероніка, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Як Україна скористається новими можливостями, залежить від неї самої

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

Грех не использовать соседство с ЕС в целях нашего собственного развития

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

В мировой экономике благотворительность – ширма, за которой прячется жесткая мировая конкуренция

Тарас Качка, експерт з європейської інтеграції, учасник переговорної групи від України на перемовинах про зону вільної торгівлі з ЄС

Ідея європейської інтеграції полягає в тому, щоб управління в Україні нічим не відрізнялося від управління в більшості європейських країн

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Соглашение об ассоциации с ЕС для Украины это шанс пойти прогрессивным путем

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень

Завдяки Договору про асоціацію, Україна отримає значні переваги на Євроазiйскому просторі

Олесь Ільченко, письменник, з Женеви спеціально для «Діалог.UA»

Спільнота Північноатлантичної цивілізації, – набагато надійніший гарант безпеки нашої країни, ніж Росія

Дмитрий Выдрин, политолог

Через десять лет у нас не будет олигархов, поскольку их в Европе просто не существует

Владимир Головко, кандидат исторических наук, Центр политического анализа

Договор об Ассоциации – один из элементов цивилизационного выбора Украины

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

Исторический путь Украины состоит в том, чтобы вернуться в семью европейских народов

Юрий Романенко, директор аналитического центра «Стратагема»

Сегодня ни страна, ни общество, не адекватны вызовам, стоящим перед ними

Ирина Клименко, зав.отдела внешнеэкономической политики НИСИ, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник

Украина ничего не теряет, не получив гарантий будущего членства

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Україна буде «безкінечно наближатися» до Євросоюзу, але навряд чи стане його членом

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,102