В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

Эта тема оказалась очень непростой, поскольку сделать новым и интересным для читателя то, о чем неустанно говорят накануне вильнюсского саммита практически все СМИ, было достаточно сложно. С другой стороны, мы попытались «объять необъятное» – выяснить, какое же будущее есть у ЕС, и каковы перспективы подписания Украиной Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом. Оба эти вопроса о будущем, а именно оно с трудом «прочитывается», – и в тексте самого Соглашения и между его строк.

Сможет ли наша страна благодаря подписанию Соглашения об ассоциации провести модернизацию экономики, преодолеть технологическую отсталость, развивать секторы, ориентированные на 5–6 технологические уклады? Каково место Украины в региональном разделении труда (ибо рынок ЕС весьма структурирован), какую нишу наша страна сможет занять? Существуют ли для украинской экономики риски, связанные с вступлением в ЕС, каковы они? Вопросов больше, чем ответов…

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий. Однако искусственно нагнетаемая истерия со стороны еще одного стратегического партнера Украины, на фоне прекрасно чувствующих себя под «соседской государственной крышей» российских банков и других субъектов предпринимательской деятельности, скорее подталкивает в «общее светлое будущее».

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Кризис в Европе стал частью ее повседневной жизни, иначе говоря, рутиной. Существует долговой кризис, кризис евро, кризис принятия решений и кризис одобрения этих решений. А вал апокалиптических прогнозов служит лишь одному – распространению мрачных настроений в обществе, в котором их и без того с избытком.

С момента провала проекта общеевропейской конституции, Евросоюзу хронически недостает политического лидерства. Образ единой, привлекательной для всех Европы изрядно потускнел — и прагматизмом его не заменить. Единая валюта без единого государства, без общей налогово-бюджетной и социальной политики, без единого рынка госбумаг, без единого рынка труда, без единых институтов политической солидарности — имеет мало шансов на выживание. Тем более, что валютный союз разрушает социальные системы менее сильных стран, из-за чего политический кризис в ЕС постоянно усугубляет проблему европейского лидерства.

Экономический кризис внес свои коррективы в «победоносное шествие» Европейского Союза по планете. Кроме серьезных экономических проблем на поверхность всплыло то, что в Евросоюзе отсутствует консенсус не только по дальнейшему развитию этого союза государств, но и по множеству вопросов его функционирования. Особенностью этого кризиса стало также дробление финансовых и товарных рынков по национальным границам. Предприятия в наиболее пострадавших странах оказались в худших условиях, чем их конкуренты в странах, не пострадавших от кризиса. Каждый сам за себя, или же все страны-члены ЕС вместе будут выходить из кризиса? Что, и в каком объеме будут решать наднациональные органы Евросоюза? И насколько далеко зайдет процесс централизации внутри ЕС?

Вопросов действительно много, но перед Украиной проблема окончательного интеграционного выбора реально встанет лишь через десятилетия. Как за это время изменится Евросоюз, и какой путь на сближение с ним успеет к тому времени пройти Украина? Об этом сегодня отчаянно спорят эксперты. Но большинство из них сходятся в одном: дорогу осилит идущий.

Свернуть

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий.

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Як Україна скористається новими можливостями, залежить від неї самої

18 ноя 2013 года
Чи не виявиться Україна, що бере курс на Європу, в ролі країн півдня ЄС? Які передумови того, що ми не станемо новою Грецією, адже продуктивність праці (конкурентоспроможність нашої економіки) в рази нижча, ніж у наших європейських партнерів?

Економіки різних країн час від часу перебувають у кризовому стани, це нормально для розвитку економіки і це не означає, що зникають країни чи певні угруповання. Греція має свої певні структурні особливості, свою історію розвитку. Чи можемо ми опинитися на її місці? Не думаю, хоча економічні кризи, звичайно, будуть й у майбутньому, і деякі з них можуть бути схожі на випадок Греції.

Наприклад, той факт, що Греція і країни півдня після того, як увійшли до монетарного союзу, тобто до зони євро, не підвищили продуктивності, але користувались доступом до дешевого фінансування – це є не дуже добре для довгострокового економічного розвитку, тому що країни теж можуть лінуватися. Але Україні такий сценарій не загрожує, тому що ніхто не говорить про її приєднання до Європейського Союзу чи, тим більше, до зони євро.

Кажучи про євроінтеграцію, люди плутають поняття – зараз Україна створює зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. З точки зору економічної теорії, з точки зору теорії регіональної інтеграції – це лише перший чи другий крок на шляху регіональної інтеграції. Колись першим кроком була преференційна торгівля в рамках режиму найбільшого сприяння. Але після того, як була створена Світова організація торгівлі, всі країни, які в неї входять, фактично користуються цим рівнем преференцій. Це, можна сказати, базовий рівень, тому що переважна більшість країн світу є членами СОТ.

Другий рівень регіональної інтеграції теж досить низький – це створення зони вільної торгівлі. Він є низький з огляду на те, наскільки глибшими можуть бути подальші інтеграційні утворення, але він дуже важливий і операційно найвдаліший у світі, тому що таким чином країна, яка хоче співпрацювати тісніше з іншою країною, з одного боку, створює з нею зону вільної торгівлі, але водночас це не впливає на її відносини з іншими країнами, оскільки країна може проводити різну торгівельну політику по відношенню до різних торгівельних партнерів.

Так от, Угода про асоціацію з економічної точки зору – це угода про створення зони вільної торгівлі з певним регуляторним компонентом. Враховуючи, що світ зараз значною мірою в торгівельних питаннях рухається до гармонізації, до знаходження спільних принципів, підходів, і це закладено в угодах СОТ, то Угода про асоціацію тільки трішки підвищує, посилює цей компонент, але аж ніяк не підриває права України на проведення суверенної політики.


Яких стратегічних цілей домагається Україна у своєму бажанні стати асоційованим членом ЄС? І що взагалі отримає Україна від асоціації із ЄС? І яка, на ваш погляд, ступінь готовності господарюючих наших суб`єктів економічної діяльності скористатися перевагами підписання Угоди про асоціацію, чи вигоди передбачаються лише для обраних, і то не з українським паспортом?

Стратегічні цілі України почали вимальовуватись не в Угоді про асоціацію, – Україна заявила про свої євроінтеграційні наміри понад 10 років тому.

Наскільки я пам’ятаю, ще за президентства Леоніда Кучми було Послання Президента України до Верховної Ради про засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки - «Європейський вибір», в якому Україна заявляла про свої наміри набути членства в Європейському Союзі. В законодавчих актах країни заявлено, що Україна в довгостроковій перспективі, як стратегічний вибір, обирає членство в Європейському Союзі. Питання було в тому, що Європейський Союз ніколи не говорив про свою готовність почати перемовини з Україною щодо членства, і Угода про асоціацію теж не містить фрази про початок яких-небудь перемовин. Тут говориться про цінності, про зближення, але не про початок переговорів щодо членства.

Це означає, що Україна зафіксувала свої стратегічні наміри давно, і що Угода про асоціацію є тільки черговою цеглинкою для нашого європейського дому, хоча і порівняно великою. Це черговий крок на тому шляху, який Україна собі запланувала, і яким вона йде. Можливо, не надто швидко, але вона цим шляхом завжди рухалася. Підписання Угоди про асоціацію - це не новина, яка змінює стратегічні вектори України.

Із підписанням Угоди, Україна може отримати економічні вигоди. Угода складається із політичних та економічних частин. Політичну коментувати не буду, оскільки не фахівець. А щодо економічного блоку, то Україна може отримати дуже важливі вигоди від створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, причому вони є різнопланові: і для бізнесу, і для споживачів, і для держави в цілому – для інституційного розвитку країни.

Угода передбачає значно кращий доступ на ринок ЄС, який є найбільшим регіональним ринком і одним з найбільших світових ринків. Незважаючи на кризу, Європейський Союз займає першу чи другу позицію у світі за обсягами ринку. Ринок цей дійсно дуже конкурентний, але Україна там присутня давно, вона успішно торгує з ЄС, а Угода створює нові, додаткові, можливості. В першу чергу, ситуація покращиться для тих, хто вже торгує з ЄС, тому що знімуться ввізні мита, знімуться деякі адміністративні бар’єри, а в умовах конкурентного ринку навіть не дуже велика зміна внаслідок зниження ввізного мита – це додатковий стимул і перевага.

Очевидно, що може покращитися також економічна ситуація всередині країни, тому що регуляторні зміни і завершення тих реформ, які були розпочаті, підвищать якість інвестиційного клімату, дозволять залучати більше інвестицій не лише з Європейського Союзу, а й з третіх країн, які були б зацікавлені у виробництві в Україні, щоб постачати товари до Європейського Союзу. Стимулюватимуться також внутрішні інвестиції. В Україні є відносно дешева і кваліфікована робоча сила, розвинутий науковий потенціал, природні ресурси, – все це може стати дуже цікавим і привабливим для інвесторів за умови сприятливого інституційного середовища. Плюс ще є транспортна інфраструктура – ми на неї жаліємося, але, по великому рахунку, вона досить розвинута. Завжди хочеться кращого, але і те, що є, теж непогано, до того ж в Угоді передбачаються стимули для її подальшого розвитку.

Плюс, звичайно, це гармонізація стандартів з європейськими, що зумовлюватиме не лише легший взаємний доступ на ринки українських і європейські компаній, але й покращення доступу українських товарів на інші ринки, тому що європейський стандарти – це міжнародні стандарти, які багато країн світу визнають. Той факт, що Україна теж буде їх дотримуватися, полегшить їй доступ на інші ринки. Росія також гармонізує своє законодавство у сфері технічного регулювання з міжнародним законодавством, це відбувається в рамках членства у СОТ. І Росія теж має багато стандартів і технічних регламентів, які гармонізовані достатньою мірою з європейськими. Таким чином, спостерігається загальносвітовий тренд щодо зближення технічного регулювання.

Виграші для людей можуть бути різними в залежності від того, яку соціальну роль людини розглядати. Якщо це споживачі – ми говоримо про розширення асортименту, можливо, про деяке зниження цін або, ймовірніше, гальмування інфляції. Хоча торговельні бар’єри знижуються, суттєвого здешевлення товарів очікувати не варто, тому що ціни формуються не лише за рахунок зниження ввізних мит. На формування ціни впливає дуже багато різних факторів – і рівень конкуренції, і рівень попиту на цей товар. Тому говорити про однозначне зниження цін внаслідок створення зони вільної торгівлі з ЄС не варто, хоча деякі можливості для зниження цін існують.

Споживачі виграють від кращого контролю за безпечністю товарів, від підвищення достовірності та детальності інформації щодо складу товарів, вмісту корисних чи алергенних речовин тощо. Це дозволятиме споживачам роботи свій вибір усвідомлено.

Наймані працівники відчують поліпшення ситуації за рахунок зростання економіки, а отже – поступового підвищення доходів. З іншого боку – буде зростати тимчасове безробіття, тому що при адаптації економіки до нового регуляторного середовища, до нового рівня конкуренції буде відбуватися переміщення людей між підприємствами. Але це не буде миттєва зміна, тому що, якщо ринок ЄС відкривається майже одразу, то для України передбачені тривалі перехідні періоди, – це 2–5–7–10 років. Адаптація української економіки буде тривалою, і всі, хто хочуть підготуватися, можуть це зробити.

В Угоді є багато соціальних питань, – я, на жаль, не фахівець з соціальної політики, і не можу розібрати «по кісточках» всі позиції, але, в цілому, Угода підвищує соціальний захист робітників, є окремі положення щодо безпечності робочих місць, тривалості зайнятості тощо.

Дуже важлива увага в Угоді приділена екологічним нормам, наприклад, щодо підвищення якості питної води, повітря, – це впливатиме на здоров’я населення в Україні. Екологічна частина зобов’язань є витратною для підприємств, і ці витрати будуть перекладатися також і на споживачів, але, з іншого боку, це є надзвичайно важливим, щоб люди могли жити повноцінним здоровим життям, працювати ефективніше. Але й ці вимоги будуть виконуватися поступово, там передбачаються довготривалі перехідні періоди.

Інший аспект Угоди – це захист прав інтелектуальної власності, це буде добре для інновацій, для підтримки нових ідей. З іншого боку, очевидно, що кращий захист прав інтелектуальної власності робить товари дорожчими; тому і піратська продукція сьогодні дешева, що пірати не платять авторам. Відповідно зростатиме вартість товарів, які мають компоненти інтелектуальної власності.

В Україні знизяться ввізні бар’єри для продукції машинобудування, у тому числі на інвестиційні товари, що знову-таки позитивно вплине на розвиток і модернізацію економіки, хоча, очевидно, що для того, щоб здійснювати модернізацію, треба не лише дешева пропозиція, але й попит на неї. Потрібні фінансові ресурси, наприклад дешевші банківські кредити. Угода передбачає поступову гармонізацію і зближення фінансових ринків, що означатиме усунення бар’єрів на шляху руху капіталу Це стимулюватиме розвиток українського фінансового ринку, відкриє українському бізнесу доступ до дешевших ресурсів, сприятиме залученню іноземних інвестицій.

Очікується, що Угода створить певний стимул для зростання, а далі економіка розвиватиметься за принципом снігової кулі – почнеться дедалі швидший розвиток. Але треба підкреслити, що все це лише нові можливості, а не манна небесна, не слід сподіватися, що все саме по собі почне рухатися. Будь-яка Угода – це просто папірець, якщо її не виконувати.

В Угоді є певний рівень автоматизму. Наприклад, ввізні мита скорочуватимуться за визначеним розкладом. Але рівень використання цих преференцій залежатиме від бізнесу. Хоча в Україні бізнес після стількох років вже загартований, і нові можливості, думаю, будуть використані.

Конкурентоспроможність економіки в цілому – це як середня температура в лікарні, – вона не дуже велика, але є підприємства в усіх галузях, які є надзвичайно конкурентоспроможними. Україна експортує близько 50% ВВП, і експортно-орієнтовані підприємства достатньо конкурентоспроможні і ефективні. І вони будуть стимулювати економічний розвиток і надалі.

Наскільки повно скористається новими можливостями Україна, залежить від неї самої, але я думаю, що Україна зможе скористатися новими можливостями – спочатку певною кількістю, а з кожним роком – все більше.

А щодо того, чи повторить вона шлях Греції, я думаю, що ні, бо в України свій шлях. Значна кількість проблем Греції була породжена приєднанням до зони євро, але Україні ще дуже далеко до цього. Тому і говорити про це не можна, бо Україна зараз просто створює зону вільної торгівлі. А на шляху до членства в ЄС як у економічному союзі на нас ще чекає кілька інтеграційних кроків-рівнів. Наприклад, Туреччина має митний союз з ЄС, але не є членом ЄС. Далі є членство в ЄС, а далі членство в монетарному союзі. До Греції і до тих ризиків, які ми бачимо, Україні ще дуже далеко. Україна може не повністю реалізувати положення Угоди про асоціацію, але це буде український шлях, а не грецький.


А чи може сьогоднішній стан ЄС дозволити Україні ці цілі реалізувати?

Економіка Європейського Союзу довгий час була в кризі, але кризи – це нормальний стан економічного розвитку будь-яких країн. І ситуація зараз покращується. Криза – це період, коли оновлюється регулювання, швидше зникають неефективні виробництва. Так, Україна може реалізувати свої цілі – економіка ЄС потужна і продовжує розвиватися. А кризи – це нормальне явище для будь-яких економік, тому не треба їх боятися і перебільшувати їх значення.


Що ми втрачаємо, вступаючи в Асоціацію без доступного огляду перспективи вступу до ЄС, адже умови Угоди з Україною мають інші умови, ніж свого часу були для країн Центральної Європи, які в свою чергу стали членами ЄС? І чи потрібно Україні прагнути до Євросоюзу?

ЄС почав формуватись на початку 1950-х років, тоді це було Європейське об’єднання вугілля та сталі. Шість країн створили орган, покликаний об’єднати управління ресурсами відповідних галузей, з метою створення спільного ринку цих товарів. Це не була класична зона вільної торгівлі, це був ще один особливий спосіб інтеграції. Європейський Союз розвивався дуже поступово, тому що так вигідніше було формувати цей ринок.

Зараз Україна отримує вільніший доступ на цей ринок, це є суттєва економічна перевага. Ніяких подарунків більше і не треба. Це ж не просто так: «Тримайте тістечко за те, що ви до нас прийшли». Це і не потрібно, і не корисно. Тому що ви тістечко з’їдаєте і залишаєтесь з тими ж самими проблемами, які можна подолати лише внутрішньо.

Що стосується фондів підтримки, які надавалися членам Європейського Союзу, – так, Україна доступу до них не отримає, але очікується, що європейська сторона буде надавати більшу технічну і фінансову підтримку для реалізації Угоди. Тобто, можна говорити, що буде збільшено фінансування Європейським Союзом реформ в Україні.

Відзначу, що на сьогодні Україна не завжди повністю використовує фінансові ресурси, які надаються ЄС. Це стосується в першу чергу бюджетної підтримки, яка тісно пов’язана з успішністю реалізації реформ.


Як ви оцінюєте обсяг інвестицій, який знадобиться від України, щоб перейти на норми європейських стандартів? Адже для тих же Польщі або Чехії (та інших центрально-європейських країн) адаптація до норм і регламентів ЄС оплачувалася, в тому числі, і за рахунок трансфертів із бюджету ЄС, тоді як у нашому випадку більша частка витрат ляже на наші плечі.

Покращення безпечності та якості товарів – це питання до власників компаній. Це зацікавленість кожної фірми залишатись достатньо ефективною, достатньо конкурентоспроможною, у тому числі й за якістю товару, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, щоб продовжувати існувати. Завданням держави у цьому випадку є створення сприятливого регуляторного середовища.

Україна вже зараз здійснює реформи, спрямовані на гармонізацію українського законодавства з європейським, наприклад у сфері технічного регулювання, санітарних та фіто-санітарних норм тощо. І гроші на це в бюджеті передбачені. До того ж Україна отримує технічну підтримку Європейського Союзу, і очікується, що вона надалі буде зростати.

Більшість реформ, які передбачені в Угоді про Асоціацію, Україна задекларувала вже давно. Вони записані у відповідних державних програмах, стратегіях, планах дій тощо. Цей тягар Україна на себе вже взяла. Угода про Асоціацію створює стимул для завершення розпочатих реформ. З іншого боку, є певні фінансові можливості Європейського Союзу в рамках технічної та бюджетної допомоги стимулювати їх виконання.

Отже, я не бачу тут суттєвого додаткового тягаря, який би повністю знесилив Україну. Тим більше, ці реформи спрямовані на бізнесове середовище, на покращення економічної ситуації, на швидший економічний розвиток, що приноситиме додаткові гроші до бюджету.


Як відбуватиметься еволюція системи соціального забезпечення у разі вступу України до ЄС – соціальна допомога, пенсійна система, політика урізання соціальних витрат, щоб скоротити дефіцит бюджету тощо?

Сама Угода пенсійної системи не стосується. Та й взагалі, якою має бути ідеальна пенсійна система? Остання світова криза показала, що ризики є в різних системах. Я думаю, що економічна думка світу і надалі пропонуватиме моделі пенсійного забезпечення, до яких будуть еволюціонувати пенсійні системи країн. А якщо пришвидшиться економічний розвиток країни, і країна буде багатшою, то, відповідно, краще себе почуватимуть і пенсіонери.


Як українсько-європейські відносини впливають на майбутнє нашої країни? Могли б ви зробити прогноз про місце і роль України в Асоціації з ЄС через 10 років? Як це буде виглядати?

Як економіст, я очікую, що Україна значно наростить свій економічний потенціал завдяки підписанню Угоди про асоціацію. Але ми не знаємо, що буде відбуватися в світі в цілому. Можуть бути як негативні шоки, як-то кризи, збройні конфлікти, природні катаклізми, так і позитивні зміни, пов’язані з новими винаходами, розвитком технологій. Все разом впливатиме на розвиток як України, так і на країн-партнерів, а отже визначатиме роль і місце України у світі і у відносинах з ЄС.

За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, які були зроблені на основі прикладної моделі загальної рівноваги, завдяки скасуванню ввізних мит та зниженню нетарифних бар’єрів внаслідок підписання угоди сукупний приріст добробуту населення України становитиме понад 11% у довгостроковій перспективі. Якщо ж країна послідовно впроваджуватиме реформи, передбачені Угодою про асоціацію, економічне зростання може прискоритись ще більше, оскільки зараз українська економіка розвивається значно нижче свого потенціалу, причому зростання гальмується переважно через інституційні чинники, іншими словами – через несприятливе бізнес-середовище.


Яке майбутнє європейського проекту? Чи є майбутнє у ЄС як об`єднання? Як змінюватиметься його формат? Чи залишиться Старий Світ найбільш конкурентоспроможним регіоном планети? Чи здійснить ЄС новий модернізаційний ривок?

Я думаю, що Європейський Союз залишиться як економічне і політичне об’єднання, і воно буде достатньо важливим гравцем. Якими будуть ролі Китаю, Індії, латинської Америки – мені складно сказати зараз, це окрема тема для довгої і цікавої розмови.


Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Земля. NET»

З 1 січня 2013 року в Україні відкриють для публічного доступу електронний Державний земельний кадастр. Старт віртуального кадастру вчора підтвердив під час презентації тестового режиму даної системи голова Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство) Сергій Тимченко.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Вадим Карасев, политолог, лидер партии «Единый центр»

Ассоциация с ЕС позволит Украине создать свою полноценную национальную экономику

Лесь Герасимчук, культуролог

Україна на вічних розтоках

Ігор Шевляков, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Найбільший ризик, пов`язаний з Угодою про Асоціацію, – це невиконання Україною взятих на себе зобов’язань

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Асоціація з Євросоюзом – це основний ключ до модернізації України

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Благодаря Ассоциации, уже с февраля Украина может получить доступ к европейским рынкам

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Украина ничего не теряет, кроме своих цепей

Володимир Цибулько, політичний експерт

Україна зближується з ЄС через відмову Росії від подальшої кооперації

Володимир Лановий, президент Центра ринкових реформ

Україна має всі можливості для успішної євроінтеграції, потрібно просто надати їх людям

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

Грех не использовать соседство с ЕС в целях нашего собственного развития

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

В мировой экономике благотворительность – ширма, за которой прячется жесткая мировая конкуренция

Тарас Качка, експерт з європейської інтеграції, учасник переговорної групи від України на перемовинах про зону вільної торгівлі з ЄС

Ідея європейської інтеграції полягає в тому, щоб управління в Україні нічим не відрізнялося від управління в більшості європейських країн

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Соглашение об ассоциации с ЕС для Украины это шанс пойти прогрессивным путем

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень

Завдяки Договору про асоціацію, Україна отримає значні переваги на Євроазiйскому просторі

Олесь Ільченко, письменник, з Женеви спеціально для «Діалог.UA»

Спільнота Північноатлантичної цивілізації, – набагато надійніший гарант безпеки нашої країни, ніж Росія

Дмитрий Выдрин, политолог

Через десять лет у нас не будет олигархов, поскольку их в Европе просто не существует

Олексій Молдован, кандидат економічних наук, Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

Якщо не ставити за стратегічну мету повноцінне приєднання до ЄС, то в політичній асоціації та зоні вільної торгівлі для України немає сенсу

Владимир Головко, кандидат исторических наук, Центр политического анализа

Договор об Ассоциации – один из элементов цивилизационного выбора Украины

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

Исторический путь Украины состоит в том, чтобы вернуться в семью европейских народов

Юрий Романенко, директор аналитического центра «Стратагема»

Сегодня ни страна, ни общество, не адекватны вызовам, стоящим перед ними

Ирина Клименко, зав.отдела внешнеэкономической политики НИСИ, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник

Украина ничего не теряет, не получив гарантий будущего членства

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Україна буде «безкінечно наближатися» до Євросоюзу, але навряд чи стане його членом

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,248