В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

Эта тема оказалась очень непростой, поскольку сделать новым и интересным для читателя то, о чем неустанно говорят накануне вильнюсского саммита практически все СМИ, было достаточно сложно. С другой стороны, мы попытались «объять необъятное» – выяснить, какое же будущее есть у ЕС, и каковы перспективы подписания Украиной Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом. Оба эти вопроса о будущем, а именно оно с трудом «прочитывается», – и в тексте самого Соглашения и между его строк.

Сможет ли наша страна благодаря подписанию Соглашения об ассоциации провести модернизацию экономики, преодолеть технологическую отсталость, развивать секторы, ориентированные на 5–6 технологические уклады? Каково место Украины в региональном разделении труда (ибо рынок ЕС весьма структурирован), какую нишу наша страна сможет занять? Существуют ли для украинской экономики риски, связанные с вступлением в ЕС, каковы они? Вопросов больше, чем ответов…

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий. Однако искусственно нагнетаемая истерия со стороны еще одного стратегического партнера Украины, на фоне прекрасно чувствующих себя под «соседской государственной крышей» российских банков и других субъектов предпринимательской деятельности, скорее подталкивает в «общее светлое будущее».

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Кризис в Европе стал частью ее повседневной жизни, иначе говоря, рутиной. Существует долговой кризис, кризис евро, кризис принятия решений и кризис одобрения этих решений. А вал апокалиптических прогнозов служит лишь одному – распространению мрачных настроений в обществе, в котором их и без того с избытком.

С момента провала проекта общеевропейской конституции, Евросоюзу хронически недостает политического лидерства. Образ единой, привлекательной для всех Европы изрядно потускнел — и прагматизмом его не заменить. Единая валюта без единого государства, без общей налогово-бюджетной и социальной политики, без единого рынка госбумаг, без единого рынка труда, без единых институтов политической солидарности — имеет мало шансов на выживание. Тем более, что валютный союз разрушает социальные системы менее сильных стран, из-за чего политический кризис в ЕС постоянно усугубляет проблему европейского лидерства.

Экономический кризис внес свои коррективы в «победоносное шествие» Европейского Союза по планете. Кроме серьезных экономических проблем на поверхность всплыло то, что в Евросоюзе отсутствует консенсус не только по дальнейшему развитию этого союза государств, но и по множеству вопросов его функционирования. Особенностью этого кризиса стало также дробление финансовых и товарных рынков по национальным границам. Предприятия в наиболее пострадавших странах оказались в худших условиях, чем их конкуренты в странах, не пострадавших от кризиса. Каждый сам за себя, или же все страны-члены ЕС вместе будут выходить из кризиса? Что, и в каком объеме будут решать наднациональные органы Евросоюза? И насколько далеко зайдет процесс централизации внутри ЕС?

Вопросов действительно много, но перед Украиной проблема окончательного интеграционного выбора реально встанет лишь через десятилетия. Как за это время изменится Евросоюз, и какой путь на сближение с ним успеет к тому времени пройти Украина? Об этом сегодня отчаянно спорят эксперты. Но большинство из них сходятся в одном: дорогу осилит идущий.

Свернуть

Многочисленные опросы показывают, что вряд ли можно с уверенностью утверждать, что жители Украины всецело разделяют европейские ценности, каковыми бы они ни были. Аргументы «за» и «против» европейской интеграции все еще остаются предметом дискуссий.

Что получит Украина, подписав Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом? Пока только участие в проекте, то есть «пригласительный», а не членский билет. И уже от нас будет зависеть – сможем ли мы это приглашение трансформировать в какие-то экономические и политические выгоды. Будут ли достаточно компетентными органы власти, чтобы консолидировать общество и обеспечить максимальный эффект заложенного в Соглашении об ассоциации потенциала? Будем ли ждать, что кто-то сделает за нас то, что уже успели сделать наши западные соседи, или сами начнем меняться? Мяч находится на поле Украины, и у нас расширяется диапазон возможностей, которые мы либо используем, либо, увы, снова отложим «на потом».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Україна зближується з ЄС через відмову Росії від подальшої кооперації

22 ноя 2013 года
Яких стратегічних цілей домагається Україна у своєму бажанні стати асоційованим членом ЄС? І що взагалі отримає Україна від асоціації з ЄС?

Найголовнішою метою Асоціації є повноправний доступ до Європейського ринку та залучення ресурсів для модернізації суспільного життя в Україні. І як наслідок – гармонізація моделі державного управління до стандартів Європи, що унеможливить втягування країни у будь-які авторитарні союзи, на зразок відновлюваного квазі-СРСР у вигляді МС. Важливим є те, що гарантією успіху стає не наявність зовнішньої безпекової парасольки, а незворотні реформи внутрішнього устрою України. І Асоціація забезпечує невідворотність таких реформ.


 А чи може сьогоднішній стан ЄС дозволити Україні ці цілі реалізувати? Чи не виявиться Україна в ролі країн півдня ЄС, в частині перспектив? Які передумови того, що ми не станемо новою Грецією, адже продуктивність праці (конкурентоспроможність нашої економіки) в рази нижчі, ніж у наших європейських партнерів?

Нинішній стан ЄС є можливо тимчасовою «нежиттю», але аж ніяк не тяжкою хворобою. Очевидно, що ЄС обтяжений власноруч створеним соціалізмом (на ЄС припадає 50% всіх соціальних виплат у світі) але ці виплати в той же час є стимулюванням економіки через стимулювання купівельної спроможності. Тому в перспективі Україна, на відміну від країн європейського півдня, займе окрім ніші годувальниці Європи, точніше при постанні ЄС як головного експортера продовольства у світі, ніші гаранта стабільного продовольчого експорту, так і свої – вузько специфічні ніші – оборонну, військово-промислову, ІТ-індустріальну, рекреаційно-лікувальну, науково-технологічну. А найголовніше що матиме перспективу – машинобудівний комплекс. Україна матиме шанс стати великим машинобудівником Європи, в першу чергу через наявність металу.


 Що ми втрачаємо, підписуючи Асоціацію без доступного огляду перспективи вступу до ЄС, адже Угода з Україною має інші умови, ніж свого часу були для країн Центральної Європи, які в свою чергу стали членами ЄС? І чи потрібно Україні прагнути до Євросоюзу ?

Прагнучи до ЄС, ми спочатку прагнемо збудувати ЄС в самій Україні, а потім вже розглядати перспективу членства. Особливих втрат Україна і її громадяни через Асоціацію не несуть, адже головний бонус політичної асоціації – це якнайшвидше приєднання до спільного ринку ЄС, підключення самоврядних громад до грантових та кредитних програм ЄС, швидке оновлення інфраструктури України, як частини інфраструктури загального простору ЄС. Головним бонусом для України на відміну від країн Центральної Європи в минулому є первинна економічна інтеграція, в той час як згадані країни мали синхронізувати економічні реформи з політичними.


 Як ви оцінюєте обсяг інвестицій, який буде потрібен від України, щоб перейти на норми європейських стандартів? Адже для тих же Польщі або Чехії (та ін. центрально-європейських країн) адаптація до норм і регламентів ЄС оплачувалася в тому числі і за рахунок трансфертів з бюджету ЄС, тоді як у нашому випадку більша частка витрат ляже на наші плечі. Які найбільш перспективні галузі економіки України, що стануть точками зростання у разі інкорпорації нашої країни в європейський ринок?

Щодо стандартизації, за попередні роки гармонізація стандартів з ЄС відбувалася просто вражаючими темпами, і на сьогодні вже більшість товарних груп з України мають доступ до ринків країн ЄС, спеціального фінансування можуть потребувати десь, якщо я не помиляюся, до 15% товарних груп, але умови ЄС передбачають достатньо часу на гармонізацію. Окремим сегментом для інвестицій має стати екологічний сегмент – і багато українських промисловиків за рахунок кредитів, чи навіть власних ресурсів приводять власні виробництва до стандартів ЄС, тим самим забезпечуючи собі перспективу присутності на європейському ринку.

Що ж до галузей, котрі будуть драйверами проникнення в ЄС, то це в першу чергу сільське господарство, енергетика, машинобудування – військове і спеціальне, ІТ-індустрія, туристично-рекреаційна галузь, в перспективі - авіація та космос, транспортна інфраструктура.


Чи зможе наша країна завдяки підписанню Угоди про Асоціацію провести модернізацію економіки, подолати відсталість, розвивати сектора, орієнтовані на 5-6ий технологічні уклади?

Судячи із темпів зростання ІТ-сектору, саме він в більшій мірі, а вже потім – біотехнології стануть драйверами зростання 5-го та 6-го технологічного укладів. Післярадянський період, окрім падіння виробництва індустріального, в межах 3-го- технологічного укладу мав і позитивну сторону – очищення території від наслідків ведення господарства в межах того укладу, непомірного техногенного навантаження, забруднення довколишнього середовища. Це очищення дає змогу починати створення новітньої індустрії, індустрії високої доданої вартості фактично на демонтованих старих промислових майданчиках. Насправді, окрім ЄС – серед найближчих сусідів ми не маємо іншої потужної економіки з прицілом на високі технології, тому й маючи намір увійти в економіку вищих технологічних укладів ми особливого вибору не маємо – лише ЄС, і нікого іншого крім ЄС, все інше або далеке, або відстале.


  Яке місце України в регіональному поділі праці - бо ринок ЄС вельми структурований, яку нішу наша країна зможе зайняти? І кого при цьому потіснити?

Поділ праці прямо залежний від географії, потенціалу родовищ корисних копалин та головного українського ресурсу – землі. Все це й зумовлює структуру ринку праці. Головні українські набутки – високі рейтинги в с/г виробництві, оборонці, ІТ-індустрії, енергетиці, транспорті, легкій промисловості, авіації і космосі в перспективі перетворяться в елемент загальноєвропейського рейтингу, загальноєвропейської спеціалізації.

Ризики від вступу ж, найголовніші – це втрата частини ринку РФ, особливо в машинобудуванні, адже ще з часів Єльцина Росія реалізує програму заміщення українських комплектуючих в оборонній галузі комплектуючими місцевого виробництва. Втім це довгострокова програма і прив’язувати її наслідки до зближення України з ЄС не варто, це все швидше навпаки – Україна зближується з ЄС через відмову Росії від подальшої кооперації в оборонній галузі. Та й в енергетиці і машинобудуванні також. Що ж до монополій – то у нас вони все одно швидше не монополії а картелі, вони досить успішно і досить спішно пробують підверстати власну діяльність під вимоги ЄС, чого варта, наприклад, адаптація до екологічних норм ЄС частини металургійних підприємств – власним коштом і не чекаючи підписання Асоціації – хіба це не свідчення того, що крупні промисловики самі для себе вже зробили європейський вибір.


  Яка по-вашому ступінь готовності господарюючих суб`єктів скористатися перевагами підписання Угоди про асоціацію?

Готовність не надто висока, тому перші плоди пожнуть крупні промисловики – вони найбільш підготовлені, але самоврядні громади потребуватимуть десяток років аби адаптуватися до правил доступу до європейських кредитних ресурсів і ресурсів на незворотній основі. Так само й середній, і малий бізнес – тут ще потрібні будуть законодавчі зміни.


Як відбуватиметься еволюція системи соціального забезпечення в разі вступу України в ЄС - соц. допомогу, пенсійна система, політика урізання соціальних витрат, щоб скоротити дефіцит бюджету і т.д.

Швидше за все сегменти соціальної системи будуть адаптуватися по методиках, апробованих в колишніх соціалістичних країнах, котрі стали тепер повноправними членами ЄС, от реформу медицини на умови страхової, наприклад , називають найкращою у Словенії. Очевидно що велосипедів Україні не доведеться вигадувати, братимуться успішні матриці від країн, схожих з Україною за демографічними і економічними показниками.


  Як україно-європейські відносини впливають на майбутнє нашої країни? Могли б ви зробити прогноз про місце і роль України в Асоціації з ЄС через 10 років? Як по-вашому це буде виглядати?

Через десять років у ЄС буде дві конкуруючих Європи – Західна і Центрально-Східна і ця конкуренція лише робитиме їх сильнішими перед зовнішніми викликами. Валовий продукт України сягне 1 трлн. євро не тільки через успішні реформи а через зміну цінових балансів на ринку продовольства. Не виключено, що економічна інтеграція забезпечить настільки сталі стосунки з ЄС що замість політичної інтеграції з ЄС Україна може стати драйвером модернізації всього пострадянського простору і сформує замість Росії своє союзне об’єднання за зразком ЄС – наприклад Чорноморсько-Каспійський союз. ГУАМ як прообраз майбутньої інтеграції вже підтвердив свою життєздатність.


  Що робитиме Україна, підписавши (і взявши на себе зобов`язання) про входження в Асоціацію з ЄС, якщо сам ЄС розвалиться?

ЄС не розвалиться – в ЄС просто сформується два центри впливу – і до одного з них, саме того де буде Великобританія, Швеція, та Вишеградська четвірка і належатиме Україна. Або ж сценарій описаний у попередньому питанні.


Яке майбутнє європейського проекту? Чи є майбутнє у ЄС як об`єднання? Чи залишиться Старий Світ самим конкурентоспроможним регіоном планети? Чи здійснить ЄС новий модернізаційний ривок?

В середньостроковій перспективі після дефашизації РФ вільний простір має розширитися від Бреста французького до Владивостока, тоді цей регіон планети стане й справді найконкурентоздатнішим на планеті. Що ж до здатності до модернізації та технологічних проривів – то в перспективі Україна займе місце серед найвпливовіших країн Європи, і цієї конкуренції не повинна боятися Стара Європа, інакше, не стимулюючи Україну до технологічної конкуренції, Стара Європа сама втратить власні конкурентні переваги.

Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Капли росы» (сосуд пятый) (о со-бытиях и пере-живаниях)

Российский Кремль определил путь, который считает спасительным для России. Частью успеха на этом пути становится и победа «в» и «над» Украиной. Еще одной частью — подрыв и дискредитация евроинтеграционного проекта. Европа не будет воевать за Украину. Хотя бы потому, что война с Россией немыслима и недопустима для всех без исключения стран ЕС, а события в Украине, качество и компетенция украинской политической и бизнес-элиты, необустроенность общества скорее отталкивают, чем привлекают европейцев. Еще недавно украинские майданы воспринимались в ЕС как свежее дыхание и «молодая кровь» европейского проекта. Но как и 10 лет назад, сумбурность и многослойность революционного процесса, хроническая интеллектуальная незрелость и банальная жадность политических лидеров Украины приносят лишь разочарования. И если культурные границы Европы, как было и двести лет назад, меряются Уральским хребтом, геополитические границы после «волны расширения», снова откатываются к границам традиционной Центральной Европы. Той, которая без Украины.

Украины, которую мы знаем с 1991 года, уже не будет. Но Украина может быть. Другая. Если ее не только рассматривать на карте и защищать границу ценой тысяч жизней и гуманитарных катастроф, а если ее помыслить и представить как пока еще разорванное со-общество живых, разных, но готовых жить вместе людей. Вопрос – как?

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Вадим Карасев, политолог, лидер партии «Единый центр»

Ассоциация с ЕС позволит Украине создать свою полноценную национальную экономику

Лесь Герасимчук, культуролог

Україна на вічних розтоках

Ігор Шевляков, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Найбільший ризик, пов`язаний з Угодою про Асоціацію, – це невиконання Україною взятих на себе зобов’язань

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Асоціація з Євросоюзом – це основний ключ до модернізації України

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Благодаря Ассоциации, уже с февраля Украина может получить доступ к европейским рынкам

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Украина ничего не теряет, кроме своих цепей

Володимир Лановий, президент Центра ринкових реформ

Україна має всі можливості для успішної євроінтеграції, потрібно просто надати їх людям

Мовчан Вероніка, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Як Україна скористається новими можливостями, залежить від неї самої

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

Грех не использовать соседство с ЕС в целях нашего собственного развития

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

В мировой экономике благотворительность – ширма, за которой прячется жесткая мировая конкуренция

Тарас Качка, експерт з європейської інтеграції, учасник переговорної групи від України на перемовинах про зону вільної торгівлі з ЄС

Ідея європейської інтеграції полягає в тому, щоб управління в Україні нічим не відрізнялося від управління в більшості європейських країн

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Соглашение об ассоциации с ЕС для Украины это шанс пойти прогрессивным путем

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень

Завдяки Договору про асоціацію, Україна отримає значні переваги на Євроазiйскому просторі

Олесь Ільченко, письменник, з Женеви спеціально для «Діалог.UA»

Спільнота Північноатлантичної цивілізації, – набагато надійніший гарант безпеки нашої країни, ніж Росія

Дмитрий Выдрин, политолог

Через десять лет у нас не будет олигархов, поскольку их в Европе просто не существует

Олексій Молдован, кандидат економічних наук, Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

Якщо не ставити за стратегічну мету повноцінне приєднання до ЄС, то в політичній асоціації та зоні вільної торгівлі для України немає сенсу

Владимир Головко, кандидат исторических наук, Центр политического анализа

Договор об Ассоциации – один из элементов цивилизационного выбора Украины

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

Исторический путь Украины состоит в том, чтобы вернуться в семью европейских народов

Юрий Романенко, директор аналитического центра «Стратагема»

Сегодня ни страна, ни общество, не адекватны вызовам, стоящим перед ними

Ирина Клименко, зав.отдела внешнеэкономической политики НИСИ, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник

Украина ничего не теряет, не получив гарантий будущего членства

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Україна буде «безкінечно наближатися» до Євросоюзу, але навряд чи стане його членом

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,318