В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

В марте 2014 года в мире отмечалось 25-летие создания Интернета. Телевидение – гораздо старше. Но в последние годы борьба между этими средствами передачи информации накалилась не на шутку. Что же ждет нас – слияние или поглощение ТВ Интернетом? Или оба они продолжат свое сосуществование – ведь остается же интересен и посещаем театр, несмотря на появление кино…

Революционность Интернета изменила процесс распространения знаний, а также процесс объединения людей. Социальные сети играют ключевую роль в этом движении, что раньше, на протяжении шести столетий было уделом книг и прессы. Информационные технологии сжали мир и сократили расстояния. Они позволили людям связываться друг с другом и общаться с невиданной ранее свободой. Дискуссии между гражданами сегодня идут гораздо живее, чем они были на греческой Агоре. Люди хотят более широкого участия в политических делах, хотят сотрудничества со своими правительствами. Они хотят стать ближе к органам управления. Полис возвращается, а Интернет стал новой Агорой. Информационная революция углубила кризис современной представительской демократии. По мере смены поколений, спрос на новую модель демократии, скорее всего, будет расти еще больше, и вряд ли обществу удастся обойтись здесь без ТВ и социальных сетей.

Сегодня понятно одно: гражданские инициативы, нарастание которых мы наблюдаем во множестве стран мира, включая Украину, активно используют как ТВ, так и Интернет для облегчения организации и проведения гражданских кампаний, а общее влияние информационных технологий на общество и его участие в политике выросло на порядок. Более того, результаты борьбы за умы сегодня ценятся выше, чем даже борьба за территории.

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Вряд ли стоит разделять веру некоторых экспертов в то, что информационные технологии в одночасье изменят мир, открывая перед нами золотой век демократии, – именно потому, что трудно найти баланс между «онлайном» и реальными действиями. Но то, что без Интернета и ТВ повышать уровень знаний, культуры и духовности общества будет уже невозможно – свершившийся факт. Более того, Интернет еще не охватил всей своей потенциальной аудитории, а манипуляции сознанием, распространение аморального и человеконенавистнического контента порой зашкаливает. Сонмы проплаченных блоггеров и журналистов, отрабатывая сегодня в сети и на телевидении «чьи-то» заказы, сеют в умах граждан отнюдь не «разумное, доброе, вечное».

Именно поэтому «Диалог.UA» предлагает искать ответы на вопросы: Какова должна быть позиция государства в век информационных войн? Потеряло ли государство возможность контролировать и влиять на информационные потоки? Или же методы влияния государства могут быть только радикальными – отключение тех или иных каналов ТВ, сетевых инфо-ресурсов, Твиттера, Youtubе? Каков вклад ТВ и Интернета в социальную организацию общества, повышение уровня доверия и взаимного понимания, способностей сотрудничать ради достижения общих целей? Каковы возможности ТВ и Интернета в росте (или падении) самоорганизации, самосознания и самоуправления социума?

Свернуть

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Місія ТБ - спекулювати та підігрівати вже те, що в наших умах існує

5 май 2014 года
ТБ та Інтернет - боротьба чи взаємне доповнення? Чим відрізняються "озброєння" ТБ і Інтернету? Де інформація достовірніше?

ТБ і Інтернет – в першу чергу, конкуренти за нашу увагу і час. ТБ вже відмовляється від боротьби за уми, воно не здатне більше насаджувати ідеї. Місія ТБ - спекулювати та підігрівати вже те, що в наших умах існує. Інформація поступово зникає з ТБ, бо цей канал програє в інформаційному змаганні Інтернету. Але ТБ поширює замість інформації новий продукт – «штучну інформацію», яка створена на підтримку якихось ідей і проектів, в першу чергу, вигідних державі і владі. Тут важлива не достовірність, а точність попадання в очікування аудиторії, а аудиторія ця – дуже специфічна.


Чи ділиться у нас (і не тільки у нас) суспільство в залежності від доступу до набору каналів ТБ та Інтернету?

ТБ існує виключно як дешевий спосіб вбити певний зайвий час, який ми маємо через обмеження робочого дня. Інтернет поширює наш робочий час, бо ми можемо працювати вдома і будь-де. Він також витісняє ТБ, як спосіб вбивання часу. Це головний конфлікт ТБ і Інтернету, який поступово витіснить ТБ до тієї аудиторії, яка має зайвий вільний час – пенсіонери, безробітні, діти.


Поняття моралі, правди і брехні ... - дуже актуальні для України сьогодні, адже наше населення раптом дізналося, що правд може бути «багато», з різними поглядами доводиться рахуватися ... Чи є у наших громадян здібності і навички, які допомагають виокремлювати «зерно» від «плевел», не тонути в морі надмірно великого інформаційного потоку?

Інформаційний потік завжди був надмірним, вже давно. Раніше просто було багато фільтрів між джерелами інформації і споживачами. Зараз таких фільтрів в Інтернеті практично немає. Отже фільтрувати інформацію ми маємо самі. І це треба вміти і цьому треба вчитися. Маніпулювати в Інтернеті не так просто, як здається, бо там існує явище миттєвої реакції, яке дозволяє нам отримувати оцінки і коментарі на будь-яку інформацію майже одразу. Отже якщо вас хвилює достовірність – просто трохи почекайте і ви отримаєте повний набір даних, які дозволять вам її оцінити. Мережа – найкращий спосіб захисту від брехні. Але нею треба вчитися користуватися.


Чи подолав Інтернет заборону цензури, яка ще досі активно існує на ТБ?

Проблеми цензури в Інтернеті немає. Просто далеко не кожного взагалі турбує проблема цензури. Наше життя насправді мало залежить від якості інформації. Бо ми живемо за відсутності вільного конкурентного ринку. Цензура є проблемою там, де є ринок – тобто змагання, конкуренція – будь-то економічна чи політична.


Як співвідносяться цензура та інформаційна безпека держави на ТБ і в Інтернеті? Особливо, якщо можна безперешкодно дивитися телеканали інших країн, а Інтернет з самого спочатку був без кордонів ...

Держава контролює ТБ і тому намагається використовувати саме цей медіа канал, як інструмент пропаганди, виправдовуючи її необхідністю забезпечити інформаційну безпеку. Інтернет вона не може контролювати, але мріє про це. Саме свобода Інтернету є необхідною умовою інформаційної безпеки країни. Заборона телеканалів - це демонстрація того, що держава не визнає за громадянами право на вибір і вважає, що люди не здатні критично ставитися до того, що вони дивляться. Насправді, держава і її інститути хочуть приховати, те, що ми давно не віримо телебаченню, в першу чергу, державному.


Яка повинна бути позиція держави в епоху інформаційних війн?

Позиція держави в сучасних умовах може бути тільки одна – гарантувати людям максимальну свободу користуванням всіма засобами отримання інформації, в першу чергу - Інтернетом. Вона також має пропагувати відкритість і прозорість своїх дій і активностей – це підвищує захист від брехні і інсинуацій ворога. Держава не втратила можливість впливати на т.з. «старі медіа», тому саме серед них поширені інформаційні провокації і дезінформація. Ефективно опиратися інформаційній агресії суспільство може самостійно через глобальну мережу. Важливо, щоб держава не обмежувала штучно доступ до цієї мережі.


Що більше сприяє підвищенню прозорості системи управління владою в країні - Інтернет або ТБ?

Інтернет – інструмент прозорості в усіх сферах діяльності. ТБ мало значення як масовий медійний канал в середині минулого століття. Пізніше це значення ТБ поступово зникає. Зараз ТБ виключно спекулює на здатності «впливати на настрої» і держава на це ведеться, бо не має інших інструментів. Насправді, це просто спосіб видурити гроші з держбюджету.

Які можливості ТБ і Інтернету в зростанні (або падінні) самоорганізації, самоусвідомленні і самоврядуванні соціуму?

Рівень розвитку суспільства напряму залежить від розвитку Інтернету, легкості доступу до мережі. Це головний інструмент для спільної діяльності, організації та поширення інформації. ТБ найбільше серед інших медіа-каналів концентрується зараз на розвагах, але суспільство може використовувати ТБ з великим позитивним ефектом – для самоосвіти. Сектор освіти є надзвичайно перспективним для ТБ у найближчій перспективі.


Бесіду вела Євгенія Сизонтова

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Опасность распространения прав человека

Если бы права человека были валютой, их курс сегодня оказался бы в состоянии свободного падения в силу инфляции многочисленных правозащитных договоров и необязательных международных инструментов, принятых за последние десятилетия самыми разными организациями. Сегодня на эту валюту можно, скорее, купить страховку для диктатур, нежели защиту для граждан. Права человека, некогда вознесенные на пьедестал основных принципов человеческой свободы и достоинства, сегодня могут быть чем угодно – от права на международную солидарность до права на мир.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Мокротоварова, главный редактор интернет-портала «Комментарии»

События последних шести месяцев в Украине – лучший тренинг на противостояние манипуляциям

Вікторія Бабенко, доцент кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка

Телебачення – це постійний потік, а Інтернет – пошук.

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Иллюзии и виртуальность эфира

Петро Лазарєв, автор-аналітик інформаційно-аналітичного порталу inpress.ua

Наше суспільство в якійсь мірі поділено на касти тих, хто користується Інтернетом і тих, хто не уявляє свого життя без телевізора

Діана Дуцик, головний редактор сайту Media Sapiens (ГО "Телекритика"), заступник директора Могилянської школи журналістики

Українська влада має повністю переглянути власну комунікаційну стратегію

Эллина Шнурко-Табакова, издатель ИД «СофтПресс», член правления ИнАУ, председатель правления Ассоциации предприятий Информационных технологий Украины, председатель комитета по защите свободы слова и прав человека Интернет Ассоциации Украины

События в Украине показали, что манипулировать людьми с неограниченным доступом к разным информационным источником в онлайне, практически невозможно

Алексей Шевченко, философ, политолог

Проблема реальности и щит Персея

Дмитрий Кракович, социолог, директор исследовательского центра DK Media Research & Consulting

На Интернет-сайт «надавить» сложнее

Лариса Гармаш, кандидат философских наук, доцент

ТВ и Интернет это всего лишь инструменты, они не дают гарантий достоверности

Александр Ольшанский, президент компании Internet Invest, глава оргкомитета Форума интернет-деятелей (iForum)

Абсолютной достоверности в медиа достичь невозможно

Світлана Єременко, медіа-експерт, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа. Український освітній центр реформ

Необхідно вибудувати контрпропагандистське забезпечення країни

Валерий Жулай, кандидат философских наук.

Украина проигрывает России из-за размытости своих ценностей

Виктор Щербина, доктор социологических наук

Внятной информационной стратегии Украина не имеет, да и иметь не хочет

Ольга Михайлова, политолог

В плюрализме Интернета сложно поддерживать мозги в стерильно «промытом» виде

Елена Скоморощенко, директор Института социального партнерства, к.ф.н.

Телевидение и Интернет – это всего лишь средства

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,175