В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

В марте 2014 года в мире отмечалось 25-летие создания Интернета. Телевидение – гораздо старше. Но в последние годы борьба между этими средствами передачи информации накалилась не на шутку. Что же ждет нас – слияние или поглощение ТВ Интернетом? Или оба они продолжат свое сосуществование – ведь остается же интересен и посещаем театр, несмотря на появление кино…

Революционность Интернета изменила процесс распространения знаний, а также процесс объединения людей. Социальные сети играют ключевую роль в этом движении, что раньше, на протяжении шести столетий было уделом книг и прессы. Информационные технологии сжали мир и сократили расстояния. Они позволили людям связываться друг с другом и общаться с невиданной ранее свободой. Дискуссии между гражданами сегодня идут гораздо живее, чем они были на греческой Агоре. Люди хотят более широкого участия в политических делах, хотят сотрудничества со своими правительствами. Они хотят стать ближе к органам управления. Полис возвращается, а Интернет стал новой Агорой. Информационная революция углубила кризис современной представительской демократии. По мере смены поколений, спрос на новую модель демократии, скорее всего, будет расти еще больше, и вряд ли обществу удастся обойтись здесь без ТВ и социальных сетей.

Сегодня понятно одно: гражданские инициативы, нарастание которых мы наблюдаем во множестве стран мира, включая Украину, активно используют как ТВ, так и Интернет для облегчения организации и проведения гражданских кампаний, а общее влияние информационных технологий на общество и его участие в политике выросло на порядок. Более того, результаты борьбы за умы сегодня ценятся выше, чем даже борьба за территории.

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Вряд ли стоит разделять веру некоторых экспертов в то, что информационные технологии в одночасье изменят мир, открывая перед нами золотой век демократии, – именно потому, что трудно найти баланс между «онлайном» и реальными действиями. Но то, что без Интернета и ТВ повышать уровень знаний, культуры и духовности общества будет уже невозможно – свершившийся факт. Более того, Интернет еще не охватил всей своей потенциальной аудитории, а манипуляции сознанием, распространение аморального и человеконенавистнического контента порой зашкаливает. Сонмы проплаченных блоггеров и журналистов, отрабатывая сегодня в сети и на телевидении «чьи-то» заказы, сеют в умах граждан отнюдь не «разумное, доброе, вечное».

Именно поэтому «Диалог.UA» предлагает искать ответы на вопросы: Какова должна быть позиция государства в век информационных войн? Потеряло ли государство возможность контролировать и влиять на информационные потоки? Или же методы влияния государства могут быть только радикальными – отключение тех или иных каналов ТВ, сетевых инфо-ресурсов, Твиттера, Youtubе? Каков вклад ТВ и Интернета в социальную организацию общества, повышение уровня доверия и взаимного понимания, способностей сотрудничать ради достижения общих целей? Каковы возможности ТВ и Интернета в росте (или падении) самоорганизации, самосознания и самоуправления социума?

Свернуть

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Українська влада має повністю переглянути власну комунікаційну стратегію

21 май 2014 года
Боротьба за уми коштує сьогодні дорожче навіть боротьби за території. Чим відрізняються "озброєння" ТБ і Інтернету?

І телебачення, й інтернет - це лише канали, якими поширюється інформація. Усе залежіть від того, які смисли цими каналами поширюються. Щодо достовірності, то фейкової інформації вистачає і на телебаченні (наші моніторинги показують, що російські федеральні канали продукують суцільний фейк про ситуацію в Україні), і в інтернеті. Відмінність лише у тому, що в інтернеті будь-яка інформація (у тому числі й неправдива) поширюється набагато швидше, аніж через інші ЗМІ. А також в інтернеті ви маєте більший вибір і можете обрати той канал, який відповідає вашим інтересам та ціннісним орієнтирам.


Чи перетинаються аудиторії ТБ та Інтернету? Чи ділиться у нас (і не тільки у нас) суспільство в залежності від доступу до набору каналів ТБ та сайтів Інтернету?

Аудиторії інтернету та телебачення практично не перетинаються, це різні аудиторі. Така тенденція є не лише в Україні, але й в усьому світі. Але є певні українські особливості. Зокрема під час подій на Майдані, анексії Криму, та й зараз, коли має місце драматична ситуація на Сході, спостерігається стрімке зростання інтернет-аудиторії, оскільки людей перестала задовольняти якість телеінформації про актуальні події в країні і вони її шукали в інших джерелах. Скажімо, суттєво зросла аудиторія новинних сайтів, і тут на першому місці "Українська правда". Так, у березні цього року кожен другий користувач українського інтернету дізнавався новини саме з цього сайту. Думаю, що з часом ця тенденція лише посилюватиметься. Саме тому ми бачимо, як почало активно розвиватися онлайн-телебачення, у цьому сегменті є перспективи.


Спосіб, за допомогою якого ми отримуємо інформацію, впливає не тільки на наші знання і рішення. Він формує картину світу, створює ставлення до себе, соціуму, політиці, країні ... Чи легко можна маніпулювати нашими громадянами за допомогою «правильно» поданої інформації?

З одного боку, частина українських споживачів інформації (чи то традиційних медіа, чи інтернет) все ще має мінімальний рівень медіакультури, культури споживання інформації. А тому некритично підходить до її сприйняття. Саме через такий некритичний підхід, частина українських громадян, принаймні до відключення, довіряло російській пропаганді. Але все-таки українське суспільство у цьому сенсі набагато здоровіше, якщо порівнювати його із російським. І це підтверджує те перетікання аудиторії в інтернет через незадоволення теленовинами, про яке я говорила вище.


У чому інакшість цензури в Інтернеті на відміну від ТБ? 

Що ви вкладаєте в поняття "цензура"? Оскільки ми не визначилися з вами з дефініціями, то я не говоритиму про цензуру. Я вважаю, що сьогодні (як і раніше) кожен канал, залежно від власника, має свою редакційну політику, але її не можна порівнювати з тотальною цензурою. Це різні речі. Так, телеканали маніпулюють інформацією. Активно, наприклад, цим займався телеканал "Інтер" у час гострої фази Майдану, коли розстрілювали мирних демонстрантів.

Щодо інтернету - то інтернет в Україні вільний і це визнано різними міжнародними організаціями. І українська держава не збирається, принаймні поки, аж ніяк його зарегульовувати.

От Росія справді уводить цензуру в інтернеті через різні обмежуючі заходи. Зокрема цим активно займається Роскомнагляд. Це відомство може блокувати ті чи інші сайти. Ось у березні були заблоковані для доступу в Росії опозиційні сайти «Грани.ру», «Каспаров.ру» та «Ежедневный журнал». Під час подій Майдану, скажімо, Росія блокувала в мережі "ВКонтакте" сторінки тих, хто підтримував Майдан. І таких прикладів можна наводити безліч. В Україні нічого подібного нема, на щастя.


Яка повинна бути позиція держави в епоху інформаційних війн?

Сила сучасної держави не в тому, щоб контролювати усі інформаційні потоки. Її сила повинна бути у створенні таких потужних власних інформаційних потоків, до яких би дослухалися українські громадяни і чули насамперед їх, а не меседжі керівництва іншої держави. Це означає, що голос української держави сьогодні досить слабкий. Якби він був сильніший, його б чули, і канали б для його донесення (чи-то телебачення, чи інтернет) знайшлися б. Сьогодні українська влада має повністю переглянути власну комунікаційну стратегію. Простими словами: мають бути створені умови для того, аби влада чула суспільство, а суспільство чуло владу і розуміло, чому вона приймає ті чи ніші рішення.

Щодо відключення російських телеканалів. Цей крок в умовах, в яких перебуває Україна, абсолютно виправданий. Такі обмежувальні заходи в разі загрози нацбезпеці дозволяються і Конституцією України, і міжнародними документами. Скажімо, ст.10 п.2 Європейської конвенції з прав людини говорить, що свобода вираження може бути обмежена, якщо такі обмеження "встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам...". Схожі регламентації є і в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Обидва документи ратифіковані Україною.


Що більше сприяє підвищенню прозорості системи управління владою в країні - Інтернет або ТБ? 

Прозорість влади визначає в першу чергу законодавство і ефективна судова система. Україна зараз має досить прогресивне законодавство у сфері доступу до публічної інформації. Сьогодні йдеться лише про його виконання з боку органів влади різних рівнів - з цим є проблеми, так само як і з ефективністю судової системи. Окрім того нова влада відкрила знову для громадськості інформацію про тендерні державні закупівлі (бо при попередній владі доступ до такої інформації був обмежений), що дуже важливо. Оскільки будь-яка прозорість у цій сфері знижує рівень корупції. Нам поки що ще мало вдалося зробити, аби цей рівень знизився. Тому медіа ще довго буде про що писати, і не має значення, чи це ТБ, чи онлайн, чи газети.


Які можливості ТБ і Інтернету в зростанні (або падінні) самоорганізації, самоусвідомленні і самоврядуванні соціуму?

Телебачення могло б відігравати важливу роль в житті суспільства. Але воно цього не робить зараз і, швидше за все, не буде робити в майбутньому. Адже у всьому світі приватне телебачення у своєму розвитку тяжіє до функції розважання. Інша справа - громадське мовлення. Та в Україні поки що громадського мовлення нема.

Важливу роль у самоорганізації, принаймні активної частини суспільства, в останні півроку в Україні зіграли соцмережі. Вони давали можливість людям об`єднуватися в групи, координувати свої дії і т.д. Зрештою, вони сприяли прозорості також. Оскільки, наприклад, ті громадські організації, які збирали кошти на ліки для Майдану чи на їжу, звітували про ці витрачені кошти також через соцмережі.

Бесіду вела Євгенія Тхор

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Финансовое Темновековье

Судьба существующей финансовой системы выглядит мрачно – когда исчезнут т.н. «резервные» валюты, мир погрузится в финансовые «Темные века»; причина этого – господство сверхкрупного спекулятивного капитала и его идеологии «монетарного фашизма», что ведет к вырождению денег. За последние 40 лет деньги получили тотальный контроль над всем и каждым из нас. Будущие поколения вступят в жизнь, обремененные долгами своих отцов. И это неизбежно. Это хуже, чем паутина или стая вампиров, это глобальная пандемия, которая заражает каждую ДНК.

Ученые, политики и эксперты всячески оправдывают социальное неравенство и ущерб, наносимый финансовым сектором государству. Когда безработица и сокращение производства начинают угрожать отношениям между государством и финансовым классом, то финансовый класс предлагает населению «затянуть пояса» и «жесткую экономию». За пределами США это же предлагают сделать другим странам МВФ, Мировой Банк и различные финансовые учреждения. Сегодня финансовый класс и банкиры развивают эту идеологию через СМИ и правительства с той же неистовостью, с какой действовала церковь в Темные Века: всякий усомнившийся считается «еретиком».

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Мокротоварова, главный редактор интернет-портала «Комментарии»

События последних шести месяцев в Украине – лучший тренинг на противостояние манипуляциям

Вікторія Бабенко, доцент кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка

Телебачення – це постійний потік, а Інтернет – пошук.

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Иллюзии и виртуальность эфира

Петро Лазарєв, автор-аналітик інформаційно-аналітичного порталу inpress.ua

Наше суспільство в якійсь мірі поділено на касти тих, хто користується Інтернетом і тих, хто не уявляє свого життя без телевізора

Эллина Шнурко-Табакова, издатель ИД «СофтПресс», член правления ИнАУ, председатель правления Ассоциации предприятий Информационных технологий Украины, председатель комитета по защите свободы слова и прав человека Интернет Ассоциации Украины

События в Украине показали, что манипулировать людьми с неограниченным доступом к разным информационным источником в онлайне, практически невозможно

Алексей Шевченко, философ, политолог

Проблема реальности и щит Персея

Дмитрий Кракович, социолог, директор исследовательского центра DK Media Research & Consulting

На Интернет-сайт «надавить» сложнее

Лариса Гармаш, кандидат философских наук, доцент

ТВ и Интернет это всего лишь инструменты, они не дают гарантий достоверности

Сергій Рачинський, незалежний медіа-експерт

Місія ТБ - спекулювати та підігрівати вже те, що в наших умах існує

Александр Ольшанский, президент компании Internet Invest, глава оргкомитета Форума интернет-деятелей (iForum)

Абсолютной достоверности в медиа достичь невозможно

Світлана Єременко, медіа-експерт, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа. Український освітній центр реформ

Необхідно вибудувати контрпропагандистське забезпечення країни

Валерий Жулай, кандидат философских наук.

Украина проигрывает России из-за размытости своих ценностей

Виктор Щербина, доктор социологических наук

Внятной информационной стратегии Украина не имеет, да и иметь не хочет

Ольга Михайлова, политолог

В плюрализме Интернета сложно поддерживать мозги в стерильно «промытом» виде

Елена Скоморощенко, директор Института социального партнерства, к.ф.н.

Телевидение и Интернет – это всего лишь средства

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,059