В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

В марте 2014 года в мире отмечалось 25-летие создания Интернета. Телевидение – гораздо старше. Но в последние годы борьба между этими средствами передачи информации накалилась не на шутку. Что же ждет нас – слияние или поглощение ТВ Интернетом? Или оба они продолжат свое сосуществование – ведь остается же интересен и посещаем театр, несмотря на появление кино…

Революционность Интернета изменила процесс распространения знаний, а также процесс объединения людей. Социальные сети играют ключевую роль в этом движении, что раньше, на протяжении шести столетий было уделом книг и прессы. Информационные технологии сжали мир и сократили расстояния. Они позволили людям связываться друг с другом и общаться с невиданной ранее свободой. Дискуссии между гражданами сегодня идут гораздо живее, чем они были на греческой Агоре. Люди хотят более широкого участия в политических делах, хотят сотрудничества со своими правительствами. Они хотят стать ближе к органам управления. Полис возвращается, а Интернет стал новой Агорой. Информационная революция углубила кризис современной представительской демократии. По мере смены поколений, спрос на новую модель демократии, скорее всего, будет расти еще больше, и вряд ли обществу удастся обойтись здесь без ТВ и социальных сетей.

Сегодня понятно одно: гражданские инициативы, нарастание которых мы наблюдаем во множестве стран мира, включая Украину, активно используют как ТВ, так и Интернет для облегчения организации и проведения гражданских кампаний, а общее влияние информационных технологий на общество и его участие в политике выросло на порядок. Более того, результаты борьбы за умы сегодня ценятся выше, чем даже борьба за территории.

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Вряд ли стоит разделять веру некоторых экспертов в то, что информационные технологии в одночасье изменят мир, открывая перед нами золотой век демократии, – именно потому, что трудно найти баланс между «онлайном» и реальными действиями. Но то, что без Интернета и ТВ повышать уровень знаний, культуры и духовности общества будет уже невозможно – свершившийся факт. Более того, Интернет еще не охватил всей своей потенциальной аудитории, а манипуляции сознанием, распространение аморального и человеконенавистнического контента порой зашкаливает. Сонмы проплаченных блоггеров и журналистов, отрабатывая сегодня в сети и на телевидении «чьи-то» заказы, сеют в умах граждан отнюдь не «разумное, доброе, вечное».

Именно поэтому «Диалог.UA» предлагает искать ответы на вопросы: Какова должна быть позиция государства в век информационных войн? Потеряло ли государство возможность контролировать и влиять на информационные потоки? Или же методы влияния государства могут быть только радикальными – отключение тех или иных каналов ТВ, сетевых инфо-ресурсов, Твиттера, Youtubе? Каков вклад ТВ и Интернета в социальную организацию общества, повышение уровня доверия и взаимного понимания, способностей сотрудничать ради достижения общих целей? Каковы возможности ТВ и Интернета в росте (или падении) самоорганизации, самосознания и самоуправления социума?

Свернуть

Способ, с помощью которого мы получаем информацию, влияет не только на наши знания и решения. Он формирует нашу картину мира, создает отношение человека к себе, социуму, политике, стране. Понятия морали, правды и лжи – сегодня очень актуальны для Украины, ведь наше население вдруг узнало, что правда может быть не одна, а с разными взглядами приходится считаться.

Еще более актуальными стали вопросы, а обладают ли наши граждане способностями и навыками отделять «зерна» от «плевел», не тонуть в море чрезмерно больших информационных потоков? Или же ими (гражданами) до сих пор легко манипулировать при помощи «правильно» поданной информации?

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Наше суспільство в якійсь мірі поділено на касти тих, хто користується Інтернетом і тих, хто не уявляє свого життя без телевізора

23 май 2014 года
Чим відрізняються "озброєння" ТБ і Інтернету? Де інформація достовірніше?

Інтернет сьогодні став, в першу чергу, джерелом оперативної інформації, яка доходить до громадськості набагато швидше, ніж новини на ТБ. Неабияк цьому сприяють блогери, що стали вже цілим інтернет-рухом, своєрідною контркультурою. Адже блогер, який перебуває в епіцентрі подій, може здійснити фото- і відеозйомку на свій смартфон, а потім забігти в будь-яке кафе, де є Інтернет, і миттєво поділитися побаченим буквально з усім світом. Разом з тим Всесвітнє павутиння стало неораним полем найширших можливостей для маніпулювання суспільною думкою, тому сказати, де інформація більш достовірна – в Інтернеті або телевізорі – об`єктивно важко. До того ж ТБ активно спирається на Інтернет як одне з джерел інформації, тому що суттєво поступається за швидкістю донесення найсвіжіших новин.


Чи ділиться у нас (і не тільки у нас) суспільство в залежності від доступу до набору каналів ТБ та Інтернету?

Для багатьох людей старшого покоління ТБ залишилося основним, хоча й не єдиним, джерелом отримання інформації. Активні інтернет-користувачі найчастіше не цікавляться телевізором, оскільки дізнаються про останні новини набагато раніше, а також мають можливість перевіряти достовірність інформації, що надходить, шляхом пошуку на інших джерелах, чого позбавлені звичайні телеглядачі. Тому можна впевнено сказати, що наше суспільство в якійсь мірі поділено на касти тих, хто користується Інтернетом і тих, хто не уявляє свого життя без телевізора.


Поняття моралі, правди і брехні ... - дуже актуальні для України сьогодні, адже наше населення раптом дізналося, що правд може бути «багато», з різними поглядами доводиться рахуватися ...

Справа в тому, що купа джерел інформації в Інтернеті само по собі сприяє збільшенню інформаційного потоку, в якому часто вже не видно основної думки. Цим користуються, наприклад, політики, які через «своїх» політтехнологів і блогерів, задають потрібний вектор настроїв у суспільстві. Так в наш побут увійшло поняття інформаційного вкидування. Здатність серед наших громадян відрізняти «незабудку від лайна», безумовно є, але, в основному, у тих, хто звик думати самостійно і аналізувати, що відбувається навколо. Ті ж, хто покладається на якесь одне джерело інформації, легко вірять всьому, що їм підноситься, і не бажають включати мозок, саме вони є цільовою аудиторією для маніпуляцій свідомістю.


У чому інакшість цензури в Інтернеті? Особливо, якщо Інтернет з самого початку був без кордонів ... 

На Інтернет сьогодні стараються накинути аркан закону, щоб під слушним приводом (захист дітей від шкідливо-еротичних сайтів та іншого) ввести цензуру і на ресурси, які підносять інформацію з точки зору, незручної для влади. В деякій мірі в цьому досягли успіху в Росії. В Україні була спроба виконати аналогічний фокус під виглядом боротьби з тероризмом, де справжньою метою було стеження за усіма інтернет-користувачами, але проект завернули, визнавши його занадто провокаційним, а офіційно оголосивши його недопрацьованим.

Що ж до інформаційної безпеки країни, то тут багато залежить від свідомості самих громадян, які в світлі нинішніх подій ведуть себе по-різному: одні рапортують в соціальних мережах і блогах про кожен крок, наприклад, силовиків, інші закликають зберігати ці пересування в таємниці. І це правильно, адже за певних обставин будь-який витік інформації доходить до безлічі людей, в тому числі і з поганими намірами.


Чи втратила держава можливість контролювати і впливати на інформаційні потоки?

Інформаційних війн бути не повинно, і одним з головних демпферів цього зобов`язана виступати держава, демонструючи демократичний підхід в розумних межах, щоб не перетворювати це все на хаос. Радикалізм не принесе результату, який влаштує всіх: забороняти ті чи інші ресурси, відключати канали – немає сенсу, люди знайдуть нові джерела отримання та розповсюдження інформації. Контроль та вплив на інформаційні потоки в нашій країні з боку влади аніскільки не стали слабкіше, просто йдуть одні господарі, приходять інші і змінюють правила гри. З власником телеканалу або інтернет-ЗМІ домовляються «люди в чорному» з урядових кабінетів і, – вуаля! – є свій рупор, через який суспільству підносяться «потрібні» новини. Така сувора реальність сьогоднішнього життя.


  Що більше сприяє підвищенню прозорості системи управління владою в країні - Інтернет або ТБ? 

Сьогоднішнє ТБ є в більшості своїй дзеркалом, на яке накинуто чорне покривало, яке періодично знімається, але там через пил все одно складно що-небудь розглянути. А Інтернет, завдяки активності блогерів і просто небайдужих громадян, став проливати світло на ті нюанси управління владою, які раніше були на рівні чуток і здогадок. Тобто тут у наявності перевага інтернет-ресурсів та користувачів над телебаченням.


Які можливості ТБ і Інтернету в зростанні (або падінні) самоорганізації, самоусвідомленні і самоврядуванні соціуму?

Відверто кажучи, я не вірю, що ТБ та Інтернет зможуть підвищити рівень довіри та взаєморозуміння в суспільстві, оскільки завжди знайдуться ті, хто буде намагатися використовувати джерела ЗМІ у своїх, аж ніяк не благородних цілях. Для того, щоб ці джерела стали працювати на благо, потрібно, щоб у самій державі існувала гармонія, а значить – у кожному з нас. Як то кажуть: хочеш змінити світ – почни з себе. А способів впливати на суспільну свідомість шляхом задіяння Інтернету і ТБ безліч, і немає сенсу їх всі перераховувати.

Бесіду вела Євгенія Тхор

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Опасность распространения прав человека

Если бы права человека были валютой, их курс сегодня оказался бы в состоянии свободного падения в силу инфляции многочисленных правозащитных договоров и необязательных международных инструментов, принятых за последние десятилетия самыми разными организациями. Сегодня на эту валюту можно, скорее, купить страховку для диктатур, нежели защиту для граждан. Права человека, некогда вознесенные на пьедестал основных принципов человеческой свободы и достоинства, сегодня могут быть чем угодно – от права на международную солидарность до права на мир.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Мокротоварова, главный редактор интернет-портала «Комментарии»

События последних шести месяцев в Украине – лучший тренинг на противостояние манипуляциям

Вікторія Бабенко, доцент кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка

Телебачення – це постійний потік, а Інтернет – пошук.

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Иллюзии и виртуальность эфира

Діана Дуцик, головний редактор сайту Media Sapiens (ГО "Телекритика"), заступник директора Могилянської школи журналістики

Українська влада має повністю переглянути власну комунікаційну стратегію

Эллина Шнурко-Табакова, издатель ИД «СофтПресс», член правления ИнАУ, председатель правления Ассоциации предприятий Информационных технологий Украины, председатель комитета по защите свободы слова и прав человека Интернет Ассоциации Украины

События в Украине показали, что манипулировать людьми с неограниченным доступом к разным информационным источником в онлайне, практически невозможно

Алексей Шевченко, философ, политолог

Проблема реальности и щит Персея

Дмитрий Кракович, социолог, директор исследовательского центра DK Media Research & Consulting

На Интернет-сайт «надавить» сложнее

Лариса Гармаш, кандидат философских наук, доцент

ТВ и Интернет это всего лишь инструменты, они не дают гарантий достоверности

Сергій Рачинський, незалежний медіа-експерт

Місія ТБ - спекулювати та підігрівати вже те, що в наших умах існує

Александр Ольшанский, президент компании Internet Invest, глава оргкомитета Форума интернет-деятелей (iForum)

Абсолютной достоверности в медиа достичь невозможно

Світлана Єременко, медіа-експерт, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа. Український освітній центр реформ

Необхідно вибудувати контрпропагандистське забезпечення країни

Валерий Жулай, кандидат философских наук.

Украина проигрывает России из-за размытости своих ценностей

Виктор Щербина, доктор социологических наук

Внятной информационной стратегии Украина не имеет, да и иметь не хочет

Ольга Михайлова, политолог

В плюрализме Интернета сложно поддерживать мозги в стерильно «промытом» виде

Елена Скоморощенко, директор Института социального партнерства, к.ф.н.

Телевидение и Интернет – это всего лишь средства

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,098