В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

Вопросы безопасности как никогда актуальны и для Украины, и для Европы в целом. Попытки дискредитации действующей международно-правовой базы и пересмотра границ послевоенной Европы, нарушение суверенитета и территориальной целостности украинского государства, возникновение реальной угрозы безопасности для стран Центральной Европы, Балтийского и Черноморского регионов со стороны Российской Федерации – все эти факты на фоне глубокого кризиса международных институтов, призванных защищать их участников от внешней агрессии, засвидетельствовали кризис всей системы европейской безопасности, сложившейся после Второй мировой войны.

По сути, украинский кризис просигналил всей планете о попытке разрушения старого мироустройства. «Право силы» (даже если эту силу представляют «вежливые зеленые человечки») для нашего северного соседа оказалось более действенным аргументом, чем принципы и нормы международного права.

Мир встал перед необходимостью начать процесс создания новых международных правил игры, где совершенно по-новому будут «написаны» условия формирования политики безопасности на глобальном и региональном уровнях, усилятся требования к эффективности функционирования международных институтов безопасности, роли международного военного сотрудничества.

Ситуация осложняется еще и тем, что Украина была втянута в конфликт, в котором внешнему наблюдателю не всегда ясно, где черное, а где белое. Наша страна вынуждена наравне с традиционной вести еще и «гибридную войну», в которой противник использует разное, чаще всего уникальное сочетание гибридных угроз и тактик, нацеленных на различные аспекты уязвимости украинского государства.

События в Крыму и на Востоке Украины требуют от нашей страны осознания новых проблем в секторе национальной безопасности, смены представлений об угрозах и рисках. Системы выстраивания стабильности во внутренней и внешней политике устаревают на глазах. Украина может иметь сильный инструментарий для защиты своих интересов, но он оказывается неприменимым в новой обстановке.

Сегодня мы находимся только в начале осмысления этого процесса. Любая страна, борющаяся с гибридными угрозами, должна опираться на крепкую профессиональную армию, но она также должна иметь когнитивные способности, чтобы быстро адаптироваться к столкновению с неизвестным. Подобно древним спартанцам, нам придется учитывать постоянно изменяющиеся планы наших врагов и адаптироваться к все более сложным условиям и способам ведения войны, о которых мы не знали и на которые не рассчитывали.

Традиционное представление о национальной безопасности с точки зрения реальной политики не только устарело, но оно даже не хочет признать сложности проблем безопасности информационной эпохи 21-го века. Освоение новых технологий, выработка консолидированной позиции о системе угроз в сфере безопасности позволит выработать и реализовать наиболее адекватные времени ответы на вызовы.

Кроме того, украинское руководство должно не только осознать, но и принять как неизбежность, что в сложившихся условиях каждое государство должно само защищать свои границы от внешних и внутренних врагов. В переворачиваемом с ног на голову мире рассчитывать на союзников и гарантов, к сожалению, не приходится. И именно на Украину волею судеб возложена непростая миссия: выступить инициатором построения новой системы безопасности в Европе и, возможно, во всем мире.

В такой ситуации «Диалог.UА» считает необходимым освещение всего спектра наиболее актуальных проблем национальной безопасности, которые следует решать незамедлительно. Ибо снижение внутренней напряженности, достижение мира и создание эффективной системы национальной безопасности в Украине должно стать основным приоритетом развития нашего государства.

Свернуть

Вопросы безопасности как никогда актуальны и для Украины, и для Европы в целом. Попытки дискредитации действующей международно-правовой базы и пересмотра границ послевоенной Европы, нарушение суверенитета и территориальной целостности украинского государства, возникновение реальной угрозы безопасности для стран Центральной Европы, Балтийского и Черноморского регионов со стороны Российской Федерации – все эти факты на фоне глубокого кризиса международных институтов, призванных защищать их участников от внешней агрессии, засвидетельствовали кризис всей системы европейской безопасности, сложившейся после Второй мировой войны. Мир встал перед необходимостью начать процесс создания новых международных правил игры, где совершенно по-новому будут «написаны» условия формирования политики безопасности на глобальном и региональном уровнях, усилятся требования к эффективности функционирования международных институтов безопасности, роли международного военного сотрудничества.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Має реалізуватися принцип, що основне завдання муніципальної поліції – запобігання та попередження злочинам

17 сен 2014 года

Ситуація в країні доволі складна тож потребує надзвичайно чіткої концепції національної безпеки. На вашу думку, які найбільш актуальні проблеми національної безпеки, які необхідно вирішувати негайно?

Основними проблемами в секторі безпеки виявилися наступні:

  • Комплектування кадрами місцевих підрозділів ЗСУ, ДПС, СБУ, МВС, в першу чергу у керівного складу, за принципами наявності житла, особистої відданості конкретній політичній силі або регіону (це стосується ПР при Януковичі).

  • Надвисокий рівень корумпованості особового складу, в першу чергу міліції, які стали частиною кримінальних схем по розкраданню бюджетних коштів, незаконного захоплення бізнесу, беззаконня та свавілля по відношенню до населення.

  • Низький рівень професіоналізму, який не дозволяє МВС виконувати свої обов’язки належним чином, зокрема по захисту населення від криміналітету.

Це призвело

  • до втрати мобільності силових структур в плані готовності особового складу виконувати обов’язки в інших регіонах України

  • суттєво знизило рівень лояльності силовиків до держави Україна на тлі високого рівня корумпованості, оскільки силовики «приростали» до локальних корупційних схем через знайомих та родичів, (див кількість звільнених Аваковим співробітників МВС у Криму та на Донбасі)

  • підірвало довіру населення до правоохоронних органів, що ще більше підірвало спроможність останніх ефективно виконувати свої обов’язки.

  • сприяло значному підвищенню рівня корумпованості керівного складу, оскільки на їх просування по службі сильний вплив надають місцеві корумповані чиновники, пов’язані із силовиками круговою порукою.


Тобто міліція потребує негайних реформ? Яких саме?


Має відбуватися одночасно реформа і правоохоронного сектору, і сектору національної безпеки та оборони, і прокуратури. Окремі посадовці, запустивши процес реформування, розуміють, що втрачають контроль над певними напрямками, різко все гальмують.

Міжнародний досвід: Німеччина, Фінляндія, Швеція та Сингапур. Зараз саме ці країни і встановлюють стандарти професійності та високої якості роботи. Серед країн колишнього соціалістичного табору - Грузія та Чехія.

Пріоритетні проблеми для вирішення в ході реформування:

  • корупція, яка присутня як у керівних ланках системи, так і на рівні рядових співробітників.

  • низький моральний дух співробітників міліції

  • низькі заробітня платня

  • слабкий рівень професійної підготовки

  • тотальний характер реформування для підвищення рівня довіри населення до міліції.

Зміна системи керування системою:

  • децентралізація: більшість дій та рішень координується з центру, з якого важко координувати та контролювати роботу за усіма напрямками діяльності міліції.

  • ліквідація дублювання функцій підрозділів, де це існує, забезпечення чіткого розмежування функцій підрозділів.

Довідково: у прокуратури потрібно забрати функцію слідства, залишити лише загальний нагляд, здійснення контролю за дотриманням законодавства, а також підтримку державного обвинувачення у суді. В свою чергу, Служба безпеки України має займатися контррозвідувальною діяльністю, запобіганням та протидією тероризму, захистом територіальної цілісності держави та конституційного ладу. За прикладом розвинених європейських країн, Міністерство внутрішніх справ має функції боротьби зі злочинністю та корупцією та забезпечувати громадський порядок. Також, у його підпорядкуванні мають бути такі підрозділи як прикордонна міліція та департамент із питань надзвичайних ситуацій та техногенної безпеки.

МВС не повинні надавати такі послуги як видача паспортів, водійських посвідчень, проводить реєстрацію автотранспорту та надавати різного роду дозвільні документи. Для цього існують Центри надання адміністративних послуг, які повинні видавати усі ці документи. Вони можуть бути підпорядковані органам юстиції, як, скажімо у Грузії, або органам місцевого самоврядування, як, наразі, є у нас.

Забезпечення громадського контролю над діяльністю МВС з боку територіальних громад.

Довідково: Такі підрозділи як патрульно-постова служба, автомобільна інспекція, ветеринарна міліція, служба дільничних інспекторів, водна та транспортна міліція, інспекція у справах неповнолітніх та інші, які мають бути напряму підпорядковані місцевій громаді, і утворять так звану муніципальну міліцію. Наприклад у США, де є департаменти муніципальної поліції, і до його складу входять підрозділи транспортної поліції, до функціональних обов`язків яких входить контроль за паркуванням автомобілів та оплата цих послуг. Має реалізуватися принцип, що основне завдання муніципальної поліції – запобігання та попередження злочинів, а також забезпечення громадського порядку. Вона має бути не каральним органом, а сервісом для населення.

Розділ МВС на муніципальну та кримінальну міліцію. Це не є загроза інтегрованості держави, бо Україна є порівняно великої країною:

  • кримінальна міліція відповідатиме за боротьбу зі злочинністю, за її роботу відповідатиме безпосередньо МВС, якому будуть прямо підпорядковані усі оперативно-слідчі підрозділи, які увійдуть до складу кримінальної міліції.

  • до функцій кримінальної міліції має входити і боротьба з організованою злочинністю, корупцією, розкриття економічних та загальнокримінальних злочинів. Це дозволить суттєво зменшити кількість співробітників МВС, фінансування яких відбувається за рахунок державного бюджету. Ці зекономлені кошти можна спрямувати на підвищення заробітної плати до гідного рівня слідчим та оперативним співробітникам, надати відповідні соціальні гарантії та пільги. Сам Міністр буде нести відповідальність за боротьбу із злочинністю за різними напрямками та координуватиме роботу муніципальної міліції.

  • муніципальна міліція має бути підпорядкована громадам на місцях, яка матиме змогу самостійно визначати необхідну кількість співробітників, обсяг фінансування та проводити прозорі конкурси на керівні посади і взагалі більш тісно співпрацюватиме на місцях.

Люстрація: в Україні вже почався певний процес, коли громада бере участь у призначенні на керівні посади обласних підрозділів МВС. Проте на законодавчому рівні така процедура як люстрація у нас все ще не закріплена, адже досі не прийнято відповідний закон.

Порядок проведення люстрації: представник люстраційного комітету має особисто поспілкуватися з кандидатами. Громада надає інформацію стосовно кандидатів, оцінку їхньої попередньої діяльності, після чого має відбуватися співбесіда із кандидатами. Однак керівники правоохоронних органів призначаються у Києві.

У березні новопризначений в.о. Міністра внутрішніх справ Арсен Аваков гучно заявив про принципово новий підхід до кадрового забезпечення у відомстві – публічне призначення керівників територіальних підрозділів МВС. Шляхом відкритих дискусій та обговорень, а також громадських люстрацій, вже обрали очільників семи Управлінь МВС: Волинської, Тернопільської, Львівської, Київської, Кіровоградської, Івано-Франківської, Рівненської областей. Цей конкурс є відкритим і усі охочі, кандидатури яких відповідають вимогам, можуть брати у ньому участь. Наразі, про успіх чи невдачу таких призначень говорити зарано. Як приклад, Львів, де думка громади співпала із рішенням керівництва МВС. Як результат – призначення гідної людини.

Деполітизація – правоохоронці не повинні відстоювати чи представляти ту чи іншу політичну силу.

Демілітаризація, - ми повинні відходити від того, що керівну посаду в міністерстві чи територіальному підрозділі повинна обов`язково займати людина із великим досвідом роботи в правоохоронних органах. Враховуючи загальноєвропейську та світову практику, яка вже продемонструвала свою ефективність, ця посада, в першу чергу, менеджерська та управлінська, це має бути людина незаангажована службою, яка володіє відповідними знаннями та міжнародною практикою впровадження таких реформ. У такому випадку вона зможе впроваджувати інноваційні зміни.

Існує необхідність активізувати інформаційну кампанію, яка буде направлена на підвищення довіри до міліціонера. Більшість наших співвітчизників на 90% не розуміють функцій міліції та тих чи інших її підрозділів. Громадяни повинні знати що робить та чим живе міліціонер.

Підвищення і професійного рівня та етичних стандартів роботи самих співробітників, покращення загального рівня освіченості та навичок спілкування з громадянами. Велика увага має бути приділена психологічній підготовці працівників міліції.


Про корупціонерів і зрадників у лавах української міліції сьогодні відомо дуже багато. Які кроки має зробити держава для створення ефективних і патріотично налаштованих органів внутрішніх справ? Як має виглядати люстрація в силових структурах?

Люстрація діючих, переатестація звільнених, але бажаючих відновити службу. Громадський контроль за тими, хто відновлений, але щодо яких існують сумніви (тут велика роль профільних громадських організацій) та відділів внутрішньої безпеки в системі МВС. Для кримінальних злочинців – інформаційно-просвітницька робота через ЗМІ та особисте спілкування з метою профілактики скоєння злочинів.


Чи виправдали себе дії, спрямовані на створення національної гвардії та взаємодії органів міліції з цивільними активістами самооборони? Які тенденції повинні бути підтримані на державному рівні, а які виявилися малоефективними?

В цілому, практика себе виправдала як для відновлення довіри до ВВ МВС (колишня назва Нацгвардії), так і в плані каналізації патріотизму «майданівців».

Із негативних тенденцій – низький рівень взаємодії між МОУ та Нацгвардією в зоні АТО, що веде до значних людських втрат. Варіант виходу із проблеми – надати батальйонам Нацгвардії важке озброєння, хоча б на період війни.


Яку роль відіграють приватні охоронні структури в системі національної безпеки України?

Переважно негативну – структури регіоналів в Харкові (Оплот), олігархів ПР на Донбасі, які комплектують загони сепаратистів.


Чи є розвиток муніципальної міліції ще одним ризиком для єдності країни і стимулом для подальшого її розділу?

Не є.


Як Україні адаптуватися до нових викликів? Які основні напрямки реформування міліції?

МВС України намагається само реформуватися. 27 серпня МВС повідомило, що розробило та представило голові Консультаційної Місії Європейського Союзу Калману Міжею новітню концепцію реформування органів внутрішніх справ. У МВС повідомили, що зараз є два рівня стратегічних поглядів на реформування МВС. Перший – на рівні Уряду та Кабінету Міністрів, другий – на рівні Міністерства. Загальна концепція підтримується рівнем Кабміну і передбачає максимальне наближення до роботи європейських відомств по всій території об’єднаної Європи. Заступником Міністра з питань євроінтеграції було призначено Тиграна Авакяна. Основні ключові напрямки роботи підрозділу знаходяться на стадії формування. Для започаткування другого етапу реформування у МВС понад три місяці вже працює комісія з реформування правоохоронного відомства. Проведено ряд зустрічей. Серед членів комісії окрім Міністра та працівників ОВС, також і відомі громадські діячі, один з них Євген Захаров, ряд міжнародних експертів (Франція, Німеччина, Польща, США) тощо. Наразі керівництво МВС обирає серед двох компонентів та віддає перевагу керованості та якості.


P.S. Використані окремі оцінки Юрія Лавренюка, голови Всеукраїнської Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.


Бесіду вела Євгенія Тхор

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Родился бедным? Тебе не повезло!

Артерии и «социальные лифты» общества закупориваются. Шансы карьерного роста, социальная мобильность снижается, и, что еще хуже, падает доверие людей друг к другу, что заметно среди всех классов общества, но более всего – среди бедных. Столь восхваляемый «гибкий рынок труда», означает лишь мир, в котором такая принципиально важная вещь, как профсоюз, оказывается не у дел, а с работниками обращаются как с собственностью. Это представляет смертельную угрозу семьям рабочих, и их шансам дать своим детям вдохновение и жизненные силы.

В Британии становится все меньше социального разнообразия и знаний: в условиях нынешнего капитализма компетентные люди просто не могут никуда пробиться; они становятся жертвами социальных предрассудков и настроений. Они просто не знают, что делать, поскольку эффективная государственная политика должна идти вразрез с господствующими инстинктами консерваторов.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Роками сектор безпеки України розвивався дуже диспропорційно

Вячеслав Потапенко, главный советник Института стратегических исследований «Нова Україна»

Главная проблема безопасности – бессистемность

Константин Машовец, эксперт Центра военно-политических исследований, подполковник Вооруженных сил Украины

Реформировать нужно все – от штатов подразделений до основ военной политики государства

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова

Стратегія національної безпеки і воєнна доктрина мають бути прийняті лише після комплексного огляду сектору безпеки

Тарас Жовтенко, експерт з проблем національної безпеки, автор суспільно-політичних видань

Будапештський меморандум не спрацював тому, що він був, власне, ТІЛЬКИ меморандумом – без будь-якого натяку на конкретні механізми реагування на його порушення

Жовніренко Павло, голова правління Центру стратегічних досліджень

Якщо Росії вдасться зруйнувати існуючу систему міжнародних відносин, то без масштабної війни - і швидше за все світової - не обійтися

Микола Cунгуровський, директор військових програм Центру ім. Разумкова

Неготовою виявилася не лише Україна, але й уся міжнародна безпекова спільнота

Василь Мокан, кандидат політичних наук, експерт Аналітичної групи «Левіафан»

Події в Україні реанімували єдину Європу і НАТО

Ярослав Матійчик, виконавчий директор ГНДО "Група стратегічних та безпекових студій" (Київ, Україна)

Світ ризикує зануритися у пітьму епохи «права сили»…

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, історик, політолог

Війна пришвидшує формування нової української ідентичності, але не можна все пускати на самоплив

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (2007 - 2009 рр.)

У нас немає сектору безпеки

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук

Росія в будь-якому випадку націлена атакувати Україну

Віктор Чумак, голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, кандидат юридичних наук, доцент, генерал-майор юстиції

«Насправді нинішня війна – це реальна реформа силового блоку України»

Леонид Поляков, главный советник Института стратегических исследований «Новая Украина»

Лучший друг Украины – сильная и современная армия

Оксана Маркеева, главный советник Института стратегических исследований «Новая Украина».

Обуздание коррупции – ключевая задача национальной безопасности

Михайло Георгійович Вербенський, спікер – начальник Головного штабу МВС України

Характерною рисою сучасних поліцейських систем, є їх певне відокремлення від системи органів виконавчої влади

Олег Мартыненко, эксперт-полицеист, доктор юридических наук, директор Центра исследований правоохранительной деятельности

Люстрация должна касаться только тех лиц, которые принимали решения, противоречившие Конституции и духу закона

Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»

Існування демократичної України, непідконтрольної керівництву Росії, не сумісне з його життєвою філософією

Валентин Бадрак, директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння

Сьогодні у нас створилися унікальні умови для того, щоб створити і розбудувати нову армію сучасного типу

Євген Жеребецький, експерт з питань державної та міжнародної безпеки.

Найскладніша проблема України - з мисленням найвищого державного керівництва

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,103