В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

В последние месяцы все более четко прослеживается тенденция подмены основных целей Революции достоинства, когда проблемы социального неравенства и растущей бедности прикрывают объективными издержками войны и евроинтеграции, а независимость и честность работы судебной системы – люстрацией (или невозможностью ее проведения в судебной сфере). Кроме того, внеочередные парламентские выборы обозначили ряд важных тенденций в развитии партийной системы Украины. На прошедших выборах «за бортом» остались крайние стяги – Свобода и КПУ - партии с четкой политической нишей, традиционно предлагавшие избирателям альтернативную ИДЕЮ.

Это засвидетельствовало тот факт, что парламентские партии (в классическом понимании этого явления) переживают в Украине явный кризис. На смену им пришли блоки (Петра Порошенко и Оппозиционный), фронт (Арсения Яценюка) и объединения «Батьківщина» (Юлии Тимошенко) и «Самопоміч» (Андрея Садового). Программы их очень схожи, а отличаются они, в своем большинстве, только лидером и списком. Все они решают проблемы обслуживания уже имеющихся олигархических групп, пытаются так или иначе сотрудничать с властями и не ставят под вопрос сам социальный порядок, утвердившийся за последнее двадцатилетие.

Более того, многие эксперты называют 2014 год «годом конца КПУ» – звучащие сегодня требования запрета этой партии связаны не только с антикоммунистической традицией, но и с политической линией этой партии, намертво связавшей свою судьбу с олигархическими кланами и пророссийским реакционным лобби. До недавних пор электорат, голосовавший за партии «левого фланга», отличал почтенный возраст и, зачастую, членство еще в КПСС. Еще вчера Левое движение оставалось проектом старшего поколения, по-прежнему готового размениваться на обещания, эксплуатирующие ностальгию по советскому прошлому, по тому варианту коммунизма, который еще помнит эта часть избирателей. Более того, в Украине ностальгия по советскому прошлому традиционно ассоциировалась с Кремлем, идеями «братских народов» и «Русского мира».

Прошедший год изменил многое и многих.

При этом, вопросы социального неравенства и несправедливости зачастую игнорируются и по-прежнему не решаются. В ближайшем будущем запрос на альтернативу тому порядку вещей, который порождает и воспроизводит бедность, – коррупции, непрозрачности и зарегулированностью властью – будет только возрастать, охватывая, собственно, потребность в устранении всех, без исключения, причин, заставивших людей выйти на Майданы и начать сопротивление в 2013 году.

Сегодня украинский социум и самая активная его часть – студенческая молодежь и те, кому «чуть за тридцать», - ищут свои пути борьбы с бедностью, коррупцией, безработицей и социальной несправедливостью. Именно поэтому нельзя исключать появление уже в ближайшей перспективе нового украинского левого проекта. Ведь идеи, в отличие от политических партий, не умирают. Украине еще предстоит отыскать свой компромисс между трудом и капиталом, бороться за свое социальное государство, защищать доступ рядовых граждан к системам здравоохранения, образования, пенсионного обеспечения, социального страхования.

Поэтому «Диалог.UA» предложил экспертам поразмышлять на тему будущего Левого проекта в Украине. Что могло бы способствовать появлению в будущей Верховной раде «левого фланга» – объединения уже существующих левых проектов во главе с харизматическим лидером? Или Левому проекту заранее предписана судьба «непроходного» в борьбе за места в парламенте? Или ему уготована роль технической партии (объединения/блока) в перечне манипуляционных инструментов олигархии?

Вокруг каких идей, а выбор велик – коммунистических, социалистических или социал-демократических – могло бы возникнуть новое массовое Левое движение в Украине? Миллионы бедных и обездоленных людей нуждаются в последовательной защите их прав, свобод и жизненных интересов. Так есть ли будущее у Левого проекта в Украине?

Свернуть

На прошедших выборах «за бортом» остались крайние стяги – Свобода и КПУ - партии с четкой политической нишей, традиционно предлагавшие избирателям альтернативную ИДЕЮ. Более того, многие эксперты называют 2014 год «годом конца КПУ». Однако социальные проблемы, также как и противоречия труда и капитала еще долгие годы будут требовать как своего решения, так и политических сил, способных эти решения отстаивать.

«Диалог.UA» предложил экспертам поразмышлять на тему будущего Левого проекта в Украине. Закат КПУ это конец левой идеи? Вокруг каких идей, а выбор велик – коммунистических, социалистических или социал-демократических – могло бы возникнуть новое массовое Левое движение в Украине? Миллионы бедных и обездоленных людей нуждаются в последовательной защите их прав, свобод и жизненных интересов. Так есть ли будущее у Левого проекта в Украине?

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

У найближчому майбутньому Україну не очікує жодний лівий поворот

27 янв 2015 года

На минулих парламентських виборах «за бортом» залишилися крайні фланги - Свобода і КПУ, партії з більш чіткою політичною нішею, які традиційно пропонували виборцям альтернативу, ідею ... Чи можна вважати це остаточною смертю «крайніх» і «ідейних» проектів на українському електоральному полі?

Ці партії («Свобода» і КПУ) мали чітку ідеологічну нішу, але я б не казав, що вони пропонували виборцям реальну політичну альтернативу. Особливо теза про відсутність політичної альтернативи стосується КПУ. Голосування за ці політичні сили скоріше носило протестний та ідеологічний характер. Поразка на минулорічних парламентських виборах не означає їх остаточної політичної смерті. Про це завчасно казати, особливо по відношенню до «Свободи». У «Свободи» є своя достатньо стабільна електоральна ніша, її представники пройдуть до багатьох місцевих рад і будуть претендувати на проходження до наступного складу Верховної Ради. Але свій електоральний пік «Свобода» пройшла у 2012 р. і в найближчій перспективі навряд зможе повторити той результат.

КПУ теж має більш-менш стабільну ідеологічну нішу, але ця партія переживає зараз найбільш гостру організаційну, фінансову і політичну кризу за весь час свого існування після відновлення у 1993 р. До того ж, з Кримом і частиною Донбасу, КПУ втратила значну частину своїх колишніх виборців. Проте, перефразуючи відоме прислів’я, ідеологічне місце пусто не буває, хтось заповнить комуністичну ідеологічну нішу, якщо нинішня КПУ так і не оговтається від сьогоднішніх проблем. Але, скоріше за все, це буде маргінальна політична ніша. І шанси КПУ (або її наступниці) будуть залежати від рівня виборчого бар’єру на парламентських виборах. А якщо співпраця (в різних формах) окремих представників КПУ з сепаратистами продовжиться, то це неминуче призведе до заборони цієї партії.


Чи актуальний для поточної політичної повістки, в умовах кризи, запит українського соціуму на соціальну справедливість, на боротьбу з нерівністю та зростаючою тотальною бідністю?

Запит є актуальним і буде ще більш актуальним, але абсолютна більшість українських виборців не пов’язувала, не пов’язує і не буде пов’язувати реалізацію цього запиту з комуністами. Переважно на цьому запиті грали і будуть грати далі різноманітні соціал-популісти. Достатньо згадати Юлію Тимошенко. Зараз це зокрема робить О.Ляшко зі своєю партією. «Свобода» теж поєднує боротьбу за національну і соціальну справедливість. А ось, хто це буде робити у російськомовних регіонах, питання поки є відкритим.

Навколо яких ідей - а вибір великий - комуністичних, соціалістичних чи соціал-демократичних - міг би виникнути новий Лівий рух?

Скоріше і далі замість лівого руху буде панувати та чи інша версія українського соціал-популізму. Класичний лівий рух – продукт епохи Модерну – і разом з цією епохою він відходить у минуле. Особливо це проявляється в країнах, які пройшли або проходять етап посткомуністичної трансформації.


Що могло б сприяти появі в майбутній Верховній Раді Лівого флангу - об`єднання вже існуючих лівих проектів, поява харизматичного лідера? Лівому проекту вже не вдасться подолати необхідний бар`єр?

Враховуючи специфіку української політики, для цього перш за все потрібний яскравий харизматичний лідер, якого зараз немає.


Чи є перспектива, що разом з впровадженням європейських цінностей з’явіться шанс і у лівих партій на основі цих цінностей і досвіду?

Ні. Це різні чинники. Ліві партії переживають серйозну ідеологічну і політичну кризу і в багатьох європейських країнах. Значну частку сучасних європейських соціал-демократичних партій лівими можна назвати дуже відносно. У кращому випадку вони є лівоцентристськими.

Європейська інтеграція у нас буде впливати на формування європейських підходів до соціальної політики, а не на формування європейської соціал-демократії в Україні. Ідеологічний чинник у нас буде проявлятись не у форматі поділу на «лівих» та «правих». Цей ідеологічний вимір не завжди вже працює навіть в багатьох європейських країнах.


Бесіду вела Євгенія Тхор

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Возможности эволюции НАТО

Способность НАТО влиять на решения, принимаемые Россией в отношении Украины, ограничены, поскольку большинство рычагов влияния, доступных альянсу, это дипломатические и экономические, и их действие Россия ощутит только спустя определенное время. Неспособность НАТО остановить российский ирредентизм, скорее, будет стимулировать осмысление альянсом тех дипломатических и военных мер, которые нужно предпринять, чтобы предотвратить возникновение в восточной и южной Европе нового подобного кризиса.

Многие проблемы, с которыми столкнулось НАТО в 2014 году, скорее всего, обострятся еще в текущем году, а в 2015 году они потребуют большего внимания и действий, как отдельных членов альянса, так и коллективных, чтобы НАТО и дальше смогло играть стабилизирующую роль в Афганистане и Восточной Европе, и отвечало меняющимся условиям. Эти проблемы также могут привести и к изменениям в структуре НАТО. Спектр альтернативных сценариев развития альянса охватывает три основных варианта - превращение его в «сильный и решительный», либо – в альянс сокращенный и оборонительный, либо - инертный.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Андрій Манчук, головний редактор та автор проекту http://liva.com.ua/

Ідеологічні ліві проекти зараз виключені із політики репресивними діями влади

Святослав Денисенко, эксперт Института стратегических исследований «Новая Украина»

Все условия для появления новых левых проектов уже существуют, и они могут стать вполне успешными

Владимир Ищенко, кандидат социологических наук, член редколлегии журнала социальной критики «Спільне»

Радикальную, и при этом системную политику подъема страны могут предложить только левые

Олексій Голобуцький, політтехнолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій

Після закінчення війни в Україні виникне потреба в потужній лівоцентристської партії

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

Коли в країні війна – класові відмінності відходять на задній план

Юрій Буздуган, голова Соціал-Демократичної Партії України

Коли прийде усвідомлення, з’явиться і новий лівий рух

Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України, голова Конфедерації вільних профспілок України

В Україні є чимало охочих паразитувати на ідеях лівого руху

Володимир Шемаєв, кандидат економічних наук, перший номер виборчого списку партії «Блок лівих сил України»

На електоральному полі зліва й справа слід очікувати нових "гравців"

Андрей Золотарев, политический эксперт

Запрос на социальную справедливость в стране, где индекс Джинни болтается между 45 и 50, будет сверхактуальным

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Левые идеи и движения – неистребимы.

Михайло Мінаков, доктор філософських наук, директор Фонду якісної політики, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Старі і нові ліві партії зараз не мають підтримки тих, в чиїх інтересах вони хотіли б працювати в Україні

Олег Верник, председатель Всеукраинского независимого профсоюза "Захист праці"

Движение Украины в Европу невозможно без полноценного левого фланга

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,035