В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Славянские миры: цивилизационный выбор

Еще перед началом избирательной кампании неоднократно звучала мысль, что нынешние выборы президента Украины – это цивилизационный выбор для нашей страны. До второго тура выборов было не ясно, воспользуется ли Украина шансом повторить опыт западных славян и предпочесть европейский выбор "евразийскому"? Ведь если в ближайшее время Украина не сумеет выработать и защитить собственную социокультурную стратегию полноправного субъекта европейской интеграции, ей будет навязан иной выбор. Не исключено, что этот выбор опять будет рядиться в тогу славянства, которой Российская империя вот уже третье столетие прикрывает свои притязания на господство в регионах, населенных славянскими народами.

Украина, расположенная между тремя цивилизационными центрами, всегда получала импульсы к развитию или точки притяжения извне. Не исключено, что политическая ситуация, сложившаяся в нашей стране после президентских выборов 2004 года, сможет дать новый импульс всему постсоветскому пространству для качественного переформатирования и появления на нем принципиально новых проектов. Возможно, сегодня наша страна могла бы предложить и свой вариант учета региональных интересов на базе украинской версии славянской идеи.

В Киеве, в 2004-м родилась новая славянская демократия XXI века. После оранжевой революции можно поверить, что разговоры о нашем особом месте в мировой цивилизации — это уже не романтическая славянофильская или евразийская риторика, а реальная альтернатива дальнейшего развития. Именно украинская версия славянского мира, лишенная элементов восточного панславизма, позволила бы синтезировать столь разные ценности, присущие славянам, живущим в различных геополитических и цивилизационных средах – их веру, культуру, обеспечение прав и свобод.

Родство славянских народов могло бы сослужить им хорошую службу в эпоху глобализации. При этом украинская версия славянской идеи позволила бы нашей стране встраиваться в различные европейские проекты, получая все лучшее, что есть у ее славянских «соплеменников», и делясь с ними наработками своей культуры и науки, своими традициями и возможностями.

Наш новый диалог – о славянской идее вчера, сегодня и, возможно, завтра.

Свернуть

Украина, расположенная между тремя цивилизационными центрами, всегда получала импульсы к развитию или точки притяжения извне. Не исключено, что политическая ситуация, сложившаяся в нашей стране после президентских выборов 2004 года, сможет дать новый импульс всему постсоветскому пространству для качественного переформатирования и появления на нем принципиально новых проектов. Возможно, сегодня наша страна могла бы предложить и свой вариант учета региональных интересов на базе украинской версии славянской идеи.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

“Немає підстав говорити про специфічність економічних відносин між слов’янськими країнами”

“Немає підстав говорити про специфічність економічних відносин між слов’янськими країнами”: “Немає підстав говорити про специфічність економічних відносин між слов’янськими країнами”

Віктор Петрович Яновський, Перший віце-президент Торгово-промислової палати України

Багато проблем є універсальними для бізнесменів з усього світу. Якщо їх турбують митні збори, національні особливості оподаткування, ще якісь дрібниці, то тут можуть порозумітися і німець, і японець, і слов’янин

Вікторе Петровичу, переглядаючи сайт Торгово-промислової палати я здивувався тому наскільки насиченими є економічні стосунки між Україною і слов’янськими країнами Центрально-Східної Європи. Протягом 2005 року запланована велика кількість двосторонніх зустрічей з Хорватією, Чехією, Сербіє і Чорногорією. Це є закономірністю, що Україна настільки тісно співпрацює з слов’янськими країнами?

Торгово-промислова палата України активно співпрацює з багатьма країнами – і в цій діяльності ми не віддаємо якогось пріоритету слов’янським країнам. Ми працюємо з тими, для кого вигідно вести бізнес в Україні і з Україною. Тут можна назвати і Грузію, і Азербайджан, і Кувейт, і Угорщину.

Наскільки інтенсивно відбувається економічна інтеграція між слов’янськими країнами?

Немає підстав говорити про якусь специфічність економічних відносин між слов’янськими країнами. Зокрема, зараз є така економічна організація як Центральноєвропейська ініціатива, яка складається з 17 країн Європи, куди входять Чехія, Словаччина, а разом з тим і Австрія, і Італія, і Румунія. Тут об’єднані як члени Європейського Союзу, так і країни, які не входять до цього об’єднання.

Я б сказав, що інтенсивність стосунків залежить від розміру країни, її економічного потенціалу – відповідно до цього зростає і інтенсивність зв’язків. Наприклад, Словенія має товарообіг з Україною близько 120 мільйонів доларів на рік, Сербія і Чорногорія має близько 50 мільйонів, Чехія – близько 700 мільйонів доларів на рік. Разом з тим, товарообіг з Угорщиною складає близько 500 мільйонів доларів. Якщо говорити про Німеччину, то відмінності у розмірах товарообігу будуть відрізнятися на порядок. Відтак, говорити про якісь специфічні умови для роботи з слов’янськими країнами поки що зарано.

Наскільки правильною є теза, що бізнес немає національності? Можливо все ж таки легше порозумітися з бізнесменами з Польщі і Чехії, ніж, наприклад з бізнесменами з Німеччини?

Я не поділяю думку про те, що національні особливості серйозним чином впливають на економічну активність. Можливо, й можна говорити про спорідненість слов’янських мов, але, все одно, польська, чеська, болгарська настільки відрізняються від української, що без їх вивчення неможливо порозумітися. Можливо, є сенс говорити про слов’янський менталітет...

До речі, слов’янський менталітет позитивно вирізняється з-поміж інших?

Не нам про це судити. Якщо це й помітно, то тут треба запитувати третю сторону. Звичайно, у слов’ян могли скластися свої манери поведінки, свої уявлення про чесноти – і вони, можливо, можуть відрізнятися від тих же уявлень у німців чи італійців. У цьому сенсі слов’янам звичайно легше знаходити спільну мову, навіть якщо її не дуже розумієш. Це полегшує спілкування і сприяє у розумінні підходів до розв’язання проблем.

Чи можуть бути успішними економічні об’єднання, які інтегровані за соціокультурними характеристиками?

Якщо взяти наприклад, Єдиний економічний простір, то навіть він не є суто слов’янським, бо там присутній Казахстан. Іншим економічним об’єднанням є ГУУАМ – але там є Азербайджан, Грузія, Молдова. Центральноєвропейська ініціатива об’єднує 17 держав, куди входять як слов’янські, так і неслов’янські країни. Врешті давайте подивимося на умови об’єднання Європейського Союзу у якого навряд чи ми зможемо віднайти акцент саме на етнічну складову цієї організації.

Головне в таких об’єднаннях – економічна користь для партнерів. Соціокультурні характеристики можуть полегшити спілкування, але не створюють якогось додаткового продукту. Якщо, наприклад, є вигідною торгівля італійським одягом, то слов’янське братерство навряд чи може у цьому чимось зарадити.

Загалом всі країни є дуже різними – і за станом економічного розвитку, і за рівнем економічної свободи; кожна з країн має свої конкурентні переваги, свою специфічну спеціалізацію, яка не залежить від того є вона слов’янською чи ні.

Тобто, рівень економічних стосунків між країнами скоріше залежить від умов створених для бізнесу у цих країнах?

Просто порівняйте Болгарію і Словенію. Остання досягла значних економічних успіхів серед тих, які належали до соціалістичного табору. Значну роль у цьому відіграла близькість саме до західного світу, а не до слов’ян.

Крім того, є речі, універсальні для бізнесменів з усього світу. От якщо бізнесменів турбують митні збори, національні особливості оподаткування, ще якісь дрібниці, то тут можуть порозумітися і німець, і японець, і слов’янин.

Пане Вікторе, як, на Вашу думку, відчувають себе бізнесові кола в країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС? Чи не змінилася у них думка стосовно доречності вступу до цього співтовариства?

Ці країни визначилися зі своїм вибором. Причому не тільки на урядовому рівні, а й звичайні люди сказали своє “так” Європейському Союзу. Тобто, вибір був свідомий. Звичайно, приєднуватися до вже існуючого об’єднання, яке має свій досвід існування, не є простою річчю. Потрібно ще “притиратися” до нових умов, що пов’язано, перш за все, з новими стандартами. Нові стандарти в науці, транспорті, освіті мають підвищити рівень розвитку держав і стануть запорукою ефективної економічної діяльності. Не думаю, що бізнесові кола слов’янських країн відмовляться від тих перспектив, які відкриває їм членство в Європейському Союзі.

Бесіду вів Юрій Таран

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Родился бедным? Тебе не повезло!

Артерии и «социальные лифты» общества закупориваются. Шансы карьерного роста, социальная мобильность снижается, и, что еще хуже, падает доверие людей друг к другу, что заметно среди всех классов общества, но более всего – среди бедных. Столь восхваляемый «гибкий рынок труда», означает лишь мир, в котором такая принципиально важная вещь, как профсоюз, оказывается не у дел, а с работниками обращаются как с собственностью. Это представляет смертельную угрозу семьям рабочих, и их шансам дать своим детям вдохновение и жизненные силы.

В Британии становится все меньше социального разнообразия и знаний: в условиях нынешнего капитализма компетентные люди просто не могут никуда пробиться; они становятся жертвами социальных предрассудков и настроений. Они просто не знают, что делать, поскольку эффективная государственная политика должна идти вразрез с господствующими инстинктами консерваторов.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Радован Ванер, директор Чешского центра в Киеве

«Идея славянства сейчас не так популярна в Чехии, как раньше»

Борис Парахонський, доктор філософських наук, завідуючий відділу Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО

Питання ідентичності не можна охопити слов’янською атрибутикою

Адам Чарнота, слов’янин польсько-австралійський, професор Університету Сідней, Австралія.

Слов’янство повинно спиратися на універсальні цінності

Микола Ярмолюк, радник Міністерства закордонних справ.

Культурне різноманіття – природний спадок слов’ян

Кость Бондаренко, политолог

Славянская Европа для нас – реальная альтернатива

Борис Драгін, журналіст, заступник головного редактора газети польської нацменшини України

„Поглиблення співпраці між слов’янськими країнами має сенс, на мою думку, лише на двосторонній основі”

Іван Стоянов, доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології Київського славістичного університету

„Треба входити до європейської спільноти зі своїм власним почерком, зі своєю неповторністю”

Степан Віднянський, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України.

Політичне слов’янство протистоїть “поверненню до Європи”

Алексєєв Юрій Миколайович, ректор Київського славістичного університету.

Слов’янський етнос залишається найбільшим у Єдиній Європі

Прімож Шеліго, посол Словенії в Україні

„Ми, словенці, завжди усвідомлювали свою безпосередню причетність до сім’ї слов’янських народів”

Василь Махно, український поет

Дух слов’янства

Игорь Ляльков, председатель Белорусского Шумановского Общества, председатель Редакционного совета журнала «ЭўраБеларусь»

Славянский фактор по-белорусски

Емілія Ченгелова, соціолог, науковий співробітник Інституту соціології Академії наук Болгарії, Софія.

Слов’янська єдність можлива тільки в європейському контексті

Аркадиуш Сарна, эксперт Центра Восточных Исследований, Варшава

Глобальная перспектива более прогрессивна, чем славянская

Ян Кочи, директор представительства компании Schindler Ukraine

Маятник качнется в сторону Украины

Сергей Борисович Крымский, философ

Украина может стать центром влияния. Но только в отдаленной перспективе.

Леонід Зашкільняк, зав. кафедри історії слов’янських країн Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук, професор

Міф про третій шлях „Слов’янської ідеї”

Мілета Продановіч, художник, Сербія.

Страх вестернізації

Владимир Богданов, социолог, РФ

Не надо прикрывать «славянством» олигархат и алчность

Нікола Йордановскі, доктор історії, Македонія

Ми настільки ж подібні, наскільки і різні

Валерій Яровий, доктор історичних наук, професор

Слов’яни є не етнічною, а мовною спільнотою

Наталя Яковенко, доктор історичних наук, професор

„Коли говорити про сучасних слов’ян, то спільне між ними лише те, що вони більш-менш можуть порозумітися”

Александр Дулеба, директор исследовательского центра Ассоциации внешней политики Словакии

Словосочетание «быть европейцем» имеет для средних словаков политическое значение, а «быть славянином» – этническое

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,058