В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Одне із перших запитань - чи взагалі на часі проведення реформ, поки не завершиться перехідний період, який виник у зв'язку із зміною політичного режиму в Україні?

Друге питання - чи готова, влада, регіональні еліти та населення міст, районів та сіл до проведення реформи самоврядування й адміністративно-територіальної реформи, перш за все фінансово, і чи є для цього належні кадри?

Чи існують теоретично обґрунтовані концепції та проекти адміністративно-територіальної реформи? Наскільки вони легітимні в очах населення та апарату управління, який буде безпосередньо задіяний у їхній реалізації? Чи знову ж таки – вибору немає?

Досі не проведений сценарний аналіз майбутніх змін – не обрано оптимального сценарію як по суті, так і по термінам реалізації реформи (радикального, поетапного, розтягнутого).

Немає також відповіді на питання, наскільки міжнародний досвід може бути прийнятний в умовах української специфіки, – в ситуації незавершених перехідних процесів в політиці та економіці, за значних соціокультурних відмінностей між регіонами України.

Крім того, не завадило б і політикам і розробникам реформ провести інвентаризацію власних уявлень про такі поняття, як сучасні стратегії просторового розвитку, нові концепції та моделі планування та управління територіями, вплив процесів змін у підпорядкуванні територій на традиційну політику розміщення продуктивних сил і т.і.

І головне – чи прораховані економічні, політичні та соціальні наслідки адміністративно-територіальної реформи, яку хочуть запровадити до кінця 2005 року?

Складається враження, що на момент публічно-політичного старту адміністративно-територіальної реформи цілі, зміст та стратегія проведення цієї реформи до кінця не усвідомлюють ні її ініціатори, ні ті, хто буде мати справу з її наслідками. І останні публічні обговорення проблем та перспектив реформи території та місцевого самоврядування продемонстрували, що існує більше запитань ніж відповідей. Започатковуючи новий діалог, присвячений адміністративно-територіальній реформі та реформі самоврядування в Україні, ми сподіваємося, що цей баланс зміниться на користь більш конкретного та поміркованого уявлення про майбутні трансформації усіх зацікавлених сторін – ініціаторів, виконавців та громадян нашого суспільства, – усіх, кого торкнеться втілення у життя цієї реформи.

Свернуть

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Мільярди, витрачені на АТР, підуть на розвиток всієї України

Новою ідеологемою запропонованої реформи є розбудова в Україні європейської, трирівневої системи адмінтерустрою.

Оскільки ви безпосередньо брали участь в розробці проекту адміністративно-територіальної реформи, а в нас вже на початку 90-х робилися спроби провести АТР, скажіть, будь ласка, в чому її сенс і відмінність?

Я кщо подивитися на той проект, який був колись, і на той, який сьогодні є, то легко помітити, що минулий проект не вирішував жодної проблеми територіального устрою. Він просто законодавчо закріплював те, що було. А Україні потрібно зовсім інше – зрозуміла і ефективно працююча система адміністративно-територіального устрою. Нинішня система у нас така, що одне місто може включати в себе інше місто, кілька селищ, тобто повна незрозумілість. В Луганський області є місто, до складу якого входить ще сільський район.

Для вирішення цього запропонована абсолютно нова концепція і нові підходи.

Що передбачає новий законопроект і в чому його ідеологія?

Перше – наблизити до людей той рівень влади, якою надаються основні послуги. Спростити ієрархічну розбудову адміністративно-територіального устрою і самої влади, аби реальні бюджетні кошти швидше доходили до простого громадянина. Створити умови для появи точок економічного зростання не тільки в обласних центрах, а і в різних місцях країни. Це має привести до зменшення регіональних диспропорцій, які останніми роками постійно збільшуються.

Яким чином це має досягатися?

Кількаступеневим розподілом повноважень зверху донизу. Частина повноважень передаються в регіони, з регіонів в райони, з районів в громади. Новою ідеологемою запропонованої реформи є розбудова в Україні європейської, трьохрівневої системи адмінтерустрою.

Перший рівень, субнаціональний – це регіон. Це республіка Крим, області і окремі міста-регіони. Другий рівень – це райони і міста-райони. Третій, базовий рівень, це громади. В Європі вони мають різну назву – муніципалітет, гміна чи інше, але що це таке, всі розуміють.

На сьогодні в Україні 10,5 тисяч сільрад, з яких 96% дотаційні. Приблизно 70% - глибоко дотаційні. В більш ніж половині таких сільрад реально існує тільки голова і секретар. Жодного виконавця нема, практично ніяких послуг населенню не надається. Лише в 3% сільрад на папері існує лазня, але в дійсності, напевно і та не працює. У абсолютній більшості сільрад немає жодного комунального підприємства, яке могло б очистити дорогу від снігу чи ремонтувати її, чи вивезти сміття. Всі управлінські послуги сконцентровані в районі. Будь-яке питання – оформлення права на спадщину, субсидій, різних земельних питань – все робиться в районі.

Тому основна ідея нашого законопроекту – наблизити ці послуги, щоб людина не їхала в район, а могла все отримати у себе в громаді. І тут виявляється певний парадокс. Якщо у нас середня сільрада сьогодні нараховує приблизно тисячу людей, то після реформи у середній сільраді буде десь 5-7 тисяч людей. Тобто нові громади будуть значно більші, ніж старі сільради, але в зв`язку з тим, що послуги будуть надаватися не в районі, а в сільраді, то вони фактично наблизяться до людей.

Виходячи з цього, переглядається і роль районів. Для порівняння, Поліський район нараховує 7,5 тисяч людей, Тячівський – 172 тисячі. В Україні сьогодні дуже багато таких слабеньких районів, де мешкає дуже мало людей, то їм просто невигідно тримати такі структури як прокуратура, пошта, суди, банки і таке інше. Фактично у нас сьогодні різні відомства по-своєму розмежовують території, і буває так, що різні управлінські послуги людині потрібно отримувати в різних районах. Цей процес буде продовжуватися далі, бо саме життя вимагає більш раціонального розміщення цих структур. Тому виникла потреба швидко навести порядок, щоб ці некеровані процеси не перетворилися на хаос.

Ви говорили про точки економічного зростання, звідки вони візьмуться?

Найпотужніше сьогодні розвивається Київ. Це природно – тут найбільша концентрація всіх ресурсів плюс столичні функції. Він як губка всмоктує зі всієї країни гроші, кадри, інші ресурси. Потім йдуть обласні центри. Великі райони ще якось розвиваються. Але в селах – справи кепські. Половина земель не обробляється, повна стагнація.

І все ж є красномовні винятки. В великих селах, де 5-10 тисяч населення, ситуація краща. Там з`являється певна концентрація потреб, які викликають і певну пропозицію. Якщо в селі всього 300 людей, то там ніколи не з ` явиться ні швейна фабрика, ні магазин, ні навіть лазня. Споживачів там надто мало, бізнес туди ніколи не прийде. Якщо ж в громаді буде 5-10 тисяч людей, то з`являються і потреби, а це вже кілька десятків робочих місць – і лікарня, і пожежна частина, і ЗАГС, і нотаріус, і комунальне підприємство, і таке інше. Відповідно, там починають крутитися живі гроші, там обов`язково з`явиться магазинчик, філія банку. Тому буде точка зростання не одна в райцентрі, як раніше, а вже кілька – в кожній громаді. А утворювати громади треба навколо природних концентраторів – найбільших сіл та містечок, де, наприклад, був церковний прихід, був базарчик, куди люди з`їжджалися традиційно.

Скільки буде коштувати бюджету проведення такої реформи?

Такі підрахунки вже є. Їх оцінюють в 7-7,5 мільярдів гривень. Туди входить велика робота по розмежуванню територій, створенню нових комунікаційних мереж, частково капітального будівництва, будівництво додаткових доріг, шкіл, лікарень. Але ж ці гроші не будуть викинуті на вітер – вони народять нові гроші, нові робочі місця. Я певен – ці витрати за кілька років повернуться стократно. До того ж реформа призведе до більш раціонального використання коштів на керування. Кошти, витрачені на реформу, будуть не проїдені, а використані на розвиток інфраструктури, підуть на розвиток.

Який вплив буде мати така реформа на велику політику?

Поки що велика політика намагається впливати на реформу. Різні демагоги розказують, як вони захищають людей від реформи. Але я абсолютно впевнений, що яка б влада не прийшла, вона все одно буде повертатися до цієї реформи, і реформа обов`язково відбудеться, незалежно від того, хто її сьогодні критикує, а хто підтримує.

Що стосується зміни округів, то це не має жодного значення, бо Верховною Радою ухвалений список виборчих округів, ніхто його не змінить. Та й у списках виборців буде більше порядку, бо зараз один виборчий округ має по півтора райони. Сьогодні у нас десь 28 тисяч сіл, 10,5 тисяч сільрад, тобто 16,5 тисяч сіл не мають в селі жодної влади. За новою реформою у нас буде утворено 4-4,5 тисяч громад, і в усіх селах будуть старости, які фактично будуть представниками влади у цьому селі. Тому дрібні довідки, про які сьогодні всі так печуться, будуть видаватися цими старостами, і не треба буде їхати за ними в район. Вся система керування і обслуговування буде значно стрункішою і зрозумілішою, ніж зараз.

Чи враховували ви при підготовці цього документу регіональну політику ЄС, тобто чи проводиться реформа з прицілом на подальший вступ України до Євросоюзу?

Звичайно. Параметри і принципи нашої реформи співпадають з параметрами і принципами європейського співтовариства. В Україні пройде децентралізація влади.

Записав Андрій Маклаков

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

«Капли росы» (сосуд пятый) (о со-бытиях и пере-живаниях)

Российский Кремль определил путь, который считает спасительным для России. Частью успеха на этом пути становится и победа «в» и «над» Украиной. Еще одной частью — подрыв и дискредитация евроинтеграционного проекта. Европа не будет воевать за Украину. Хотя бы потому, что война с Россией немыслима и недопустима для всех без исключения стран ЕС, а события в Украине, качество и компетенция украинской политической и бизнес-элиты, необустроенность общества скорее отталкивают, чем привлекают европейцев. Еще недавно украинские майданы воспринимались в ЕС как свежее дыхание и «молодая кровь» европейского проекта. Но как и 10 лет назад, сумбурность и многослойность революционного процесса, хроническая интеллектуальная незрелость и банальная жадность политических лидеров Украины приносят лишь разочарования. И если культурные границы Европы, как было и двести лет назад, меряются Уральским хребтом, геополитические границы после «волны расширения», снова откатываются к границам традиционной Центральной Европы. Той, которая без Украины.

Украины, которую мы знаем с 1991 года, уже не будет. Но Украина может быть. Другая. Если ее не только рассматривать на карте и защищать границу ценой тысяч жизней и гуманитарных катастроф, а если ее помыслить и представить как пока еще разорванное со-общество живых, разных, но готовых жить вместе людей. Вопрос – как?

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Микола Пухтинський, керівник Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, академік Української муніципальної академії, кандидат юридичних наук, доцент

„Теперішня реформа ставить у центр інтереси людини”

Наталя Шиманська, депутат Київської міської ради, президент Фундації місцевої демократії та європейської інтеграції ім. Ю.Панейка

„Починати реформу треба із організуючої ролі місцевих влад”

Олександр Дем’янчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Національного університету „Києво-Могилянська академія”

„Помаранчева революція” створила дуже сприятливі умови для радикальних перетворень у системі й характері державного управління”

Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень

„Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”

Владимир Балабанович, председатель профсоюза работников сферы предпринимательства

Реформу нужно проводить не сверху, а снизу

Микола Яковина, провідний експерт Центру політико-правових реформ

„Без самоврядування громад громадянське суспільство не відбудеться”

Олександр Синьоокий, заступник голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

В Україні ще немає передумов для ефективного запровадження АТР

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

„Я би радше ліквідував державні адміністрації на рівні областей, але ні в якому разі не на рівні районів”

Павло Качур, президент Асоціації агентств регіонального розвитку України, народний депутат України, член фракції „Наша Україна”

„Влада виявила готовність децентралізувати повноваження”

Володимир Кампо, завідувач кафедри Академії муніципального управління, професор

„Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”

Костянтин Матвієнко, експерт Корпорації стратегічного консалтингу “Гардаріка”

Адміністративно- територіальна реформа не буде прийнята цим складом парламенту

Юрій Ключковський, народний депутат України

Головна мета АТР – створити дієздатне місцеве самоврядування

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Реформа может дать результаты уже через 2-3 года

Юрій Ганущак, експерт Асоціації міст України

„Здебільшого життєвої сили у реформаторів вистачає лише на перший рік”

В’ячеслав Негода, голова секретариату Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України

Нова реформа відкриє перед нами нові можливості

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,095