В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Одне із перших запитань - чи взагалі на часі проведення реформ, поки не завершиться перехідний період, який виник у зв'язку із зміною політичного режиму в Україні?

Друге питання - чи готова, влада, регіональні еліти та населення міст, районів та сіл до проведення реформи самоврядування й адміністративно-територіальної реформи, перш за все фінансово, і чи є для цього належні кадри?

Чи існують теоретично обґрунтовані концепції та проекти адміністративно-територіальної реформи? Наскільки вони легітимні в очах населення та апарату управління, який буде безпосередньо задіяний у їхній реалізації? Чи знову ж таки – вибору немає?

Досі не проведений сценарний аналіз майбутніх змін – не обрано оптимального сценарію як по суті, так і по термінам реалізації реформи (радикального, поетапного, розтягнутого).

Немає також відповіді на питання, наскільки міжнародний досвід може бути прийнятний в умовах української специфіки, – в ситуації незавершених перехідних процесів в політиці та економіці, за значних соціокультурних відмінностей між регіонами України.

Крім того, не завадило б і політикам і розробникам реформ провести інвентаризацію власних уявлень про такі поняття, як сучасні стратегії просторового розвитку, нові концепції та моделі планування та управління територіями, вплив процесів змін у підпорядкуванні територій на традиційну політику розміщення продуктивних сил і т.і.

І головне – чи прораховані економічні, політичні та соціальні наслідки адміністративно-територіальної реформи, яку хочуть запровадити до кінця 2005 року?

Складається враження, що на момент публічно-політичного старту адміністративно-територіальної реформи цілі, зміст та стратегія проведення цієї реформи до кінця не усвідомлюють ні її ініціатори, ні ті, хто буде мати справу з її наслідками. І останні публічні обговорення проблем та перспектив реформи території та місцевого самоврядування продемонстрували, що існує більше запитань ніж відповідей. Започатковуючи новий діалог, присвячений адміністративно-територіальній реформі та реформі самоврядування в Україні, ми сподіваємося, що цей баланс зміниться на користь більш конкретного та поміркованого уявлення про майбутні трансформації усіх зацікавлених сторін – ініціаторів, виконавців та громадян нашого суспільства, – усіх, кого торкнеться втілення у життя цієї реформи.

Свернуть

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

„Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”

„Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”: „Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”

Володимир Кампо, завідувач кафедри Академії муніципального управління, професор

Попри шалений опір з боку старої номенклатури та нової опозиції зараз, коли нова влада ідентифікує себе з народом, реформа територіального устрою стає реальною можливістю. Головне, не допустити, щоби противники реформи використали непоінформованість значної частини українців щодо її змісту для боротьби проти неї.

Ідея реформування адміністративно-територіального устрою була предметом обговорення іще у 90-х роках, проте їй не пощастило бути втіленою. Чому нова влада взялася за цю стару тему?

Річ у тім, що помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою. Ця реформа, починаючи з першої спроби її проведення у 1997 році, ніяк не вдавалася нашим політикам і законодавцям, а причиною того була банальна відсутність політичної волі та підтримки з боку номенклатури, яка фактично не була, не є і не буде зацікавленою у цій реформі.

Ідея ж цієї реформи доволі проста. Вона передбачає укрупнення адміністративно-територіальних одиниць, насамперед, низової ланки (громад) до 5 тис. жителів, а також районів – до 70 тис. жителів. Окрім того, завдяки реформі з'являться такі адміністративно-територіальні одиниці як місто-район та місто-регіон. Всі ці нововведення, на мою думку, матимуть відчутний соціальний і суспільно-політичний ефект.

Про який саме ефект Ви говорите? Що конкретно ми матимемо в результаті таких змін?

Перш за все такі зміни дадуть змогу скоротити кількість місцевих бюджетів, зокрема на рівні громад їх буде не 10 тис., а лише 4 тис., і це дозволить Міністерству фінансів регулювати їх за формальним принципом більш-менш рівномірно по всій державі. Зараз же маємо ситуацію, за якої гроші розподіляють у райцентрах, і зазвичай багаті села отримують більше коштів до своїх бюджетів, ніж бідні.

По-друге, завдяки цій реформі зникнуть такі диспропорції витрат на душу населення, які існують зараз. На сьогодні ж наприклад у Києві на одну особу припадає 400 євро витрат, а в місті Староконстантинові Хмельницької області ця цифра складає лише 8 євро.

По-третє, ця реформа дасть змогу підвищити рівень усуспільнення влади громад, і тому більше не можна буде „пробитись” до крісла сільського голови лише через людей із його оточення, голови місцевих рад змушені будуть більше враховувати громадську позицію.

По-четверте, відбудеться наближення громадських послуг до мешканців сіл, селищ та міст шляхом заснування власних служб громади (комунальних, соціальних, земельних та ін.). І тоді селянинові не доведеться їздити до району за елементарними соціальними послугами.

По-п'яте, ця реформа дасть змогу створити пільгові умови для розвитку підприємництва у сільській місцевості, зокрема розвинути зелений туризм, ремесла, виробництво та детінізувати окремі його види.

І нарешті, по-шосте, адміністративно-територіальна реформа зробить поштовх для розвитку „третього сектору” на місцях, сприятиме появі організацій, котрі допомагатимуть формуванню відносин соціального партнерства між владою та підприємництвом, виконуватимуть соціальні замовлення громади.

Отже, у кінцевому рахунку реформа територіального устрою на місцях приведе до того, що замість нинішніх місцевих „керованих” демократій в областях, районах, селах, селищах і містах, мають з'явитись місцеві громадівські демократії, засновані на партнерських взаєминах влади громад, районів та елементів громадянського суспільства, об'єднань громадян, ЗМІ, конфесійних організацій, тощо.

В чому суть цих громадівських демократій? Яка їх відмінність від тих суспільних взаємин, що існують зараз?

Основу цих демократій (хоча загалом вони можуть суттєво відрізнятися між собою) мають складати самі територіальні громади, а точніше їхні члени, у котрих виникне особиста зацікавленість у контролі за раціональним використанням коштів місцевих бюджетів, у наданні їм якісних послуг, у справедливому вирішенні конфліктів між членами громади і т.д. Система громадської місцевої демократії буде заснована на підтримці громадських стримувань і противаг, які протидіятимуть свавіллю місцевої влади, її некомпетентності та байдужості. Державна ж влада повинна буде сприяти цій системі місцевої демократії, керуючись конституційною вимогою про гарантування місцевого самоврядування.

Отже, як бачимо, реформа територіального устрою – це значно більше ніж сам територіальний устрій.

Виходить, що теперішній проект адміністративно-територіальної реформи справді здатен реально допомогти розвиткові місцевого самоврядування в Україні. Але чи вдасться втілити його в життя?

Попри шалений опір з боку старої номенклатури та нової опозиції зараз, коли нова влада ідентифікує себе з народом, реформа територіального устрою стає реальною можливістю. Головне, не допустити, щоби противники реформи використали непоінформованість значної частини українців щодо її змісту для боротьби проти неї. Автори реформи мусять пам'ятати, що сили Вандеї потенційно є в кожному суспільстві, але починають вони діяти тільки тоді, коли немає постійного зв'язку між владою та народом, коли не ведеться інформаційна робота з громадянами.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Кибервойна это война, и мы должны быть к ней готовы

Далеко не всегда одна страна действует против другой открыто, и не всегда целенаправленно. Скорее наоборот, в нашу сложную эпоху, борьба идет, как правило, закулисно - дипломатически, и экономически. Гораздо удобнее избегать прямой конфронтации, добиваться своих целей тайно, и кибервойна для этого самое подходящее средство, если, конечно, считать войну средством политики, а не самоцелью.

Несмотря на все это, сегодня многие авторы все еще разделяют виртуальный мир и реальный, считая, что кибератаки не могут принести большого вреда. Однако в последнее время на Западе проблемы кибербезопасности обсуждаются совершенно серьезно. Когда большинство физических систем постоянно связаны с Интернетом, включая инфраструктуру, транспорт, промышленность, не говоря уже о системах вооружения, грань между атакой на реальную инфраструктуру или ее программное обеспечение становится все более размытой. Разница в том, что порт закрыт, потому что он заминирован или потому, что разрушено его программное обеспечение, в глазах большинства наблюдателей будет выглядеть не слишком существенной. В отличие от ракетного удара по нефтеперерабатывающему заводу или разрушения военной части кибервойна «убивает мягко», временно выводя из строя оборудование, и нанося относительно небольшой ущерб.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Микола Пухтинський, керівник Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, академік Української муніципальної академії, кандидат юридичних наук, доцент

„Теперішня реформа ставить у центр інтереси людини”

Наталя Шиманська, депутат Київської міської ради, президент Фундації місцевої демократії та європейської інтеграції ім. Ю.Панейка

„Починати реформу треба із організуючої ролі місцевих влад”

Олександр Дем’янчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Національного університету „Києво-Могилянська академія”

„Помаранчева революція” створила дуже сприятливі умови для радикальних перетворень у системі й характері державного управління”

Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень

„Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”

Владимир Балабанович, председатель профсоюза работников сферы предпринимательства

Реформу нужно проводить не сверху, а снизу

Микола Яковина, провідний експерт Центру політико-правових реформ

„Без самоврядування громад громадянське суспільство не відбудеться”

Олександр Синьоокий, заступник голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

В Україні ще немає передумов для ефективного запровадження АТР

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

„Я би радше ліквідував державні адміністрації на рівні областей, але ні в якому разі не на рівні районів”

Павло Качур, президент Асоціації агентств регіонального розвитку України, народний депутат України, член фракції „Наша Україна”

„Влада виявила готовність децентралізувати повноваження”

Костянтин Матвієнко, експерт Корпорації стратегічного консалтингу “Гардаріка”

Адміністративно- територіальна реформа не буде прийнята цим складом парламенту

Юрій Ключковський, народний депутат України

Головна мета АТР – створити дієздатне місцеве самоврядування

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Реформа может дать результаты уже через 2-3 года

Юрій Ганущак, експерт Асоціації міст України

„Здебільшого життєвої сили у реформаторів вистачає лише на перший рік”

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

Мільярди, витрачені на АТР, підуть на розвиток всієї України

В’ячеслав Негода, голова секретариату Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України

Нова реформа відкриє перед нами нові можливості

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,086