В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Одне із перших запитань - чи взагалі на часі проведення реформ, поки не завершиться перехідний період, який виник у зв'язку із зміною політичного режиму в Україні?

Друге питання - чи готова, влада, регіональні еліти та населення міст, районів та сіл до проведення реформи самоврядування й адміністративно-територіальної реформи, перш за все фінансово, і чи є для цього належні кадри?

Чи існують теоретично обґрунтовані концепції та проекти адміністративно-територіальної реформи? Наскільки вони легітимні в очах населення та апарату управління, який буде безпосередньо задіяний у їхній реалізації? Чи знову ж таки – вибору немає?

Досі не проведений сценарний аналіз майбутніх змін – не обрано оптимального сценарію як по суті, так і по термінам реалізації реформи (радикального, поетапного, розтягнутого).

Немає також відповіді на питання, наскільки міжнародний досвід може бути прийнятний в умовах української специфіки, – в ситуації незавершених перехідних процесів в політиці та економіці, за значних соціокультурних відмінностей між регіонами України.

Крім того, не завадило б і політикам і розробникам реформ провести інвентаризацію власних уявлень про такі поняття, як сучасні стратегії просторового розвитку, нові концепції та моделі планування та управління територіями, вплив процесів змін у підпорядкуванні територій на традиційну політику розміщення продуктивних сил і т.і.

І головне – чи прораховані економічні, політичні та соціальні наслідки адміністративно-територіальної реформи, яку хочуть запровадити до кінця 2005 року?

Складається враження, що на момент публічно-політичного старту адміністративно-територіальної реформи цілі, зміст та стратегія проведення цієї реформи до кінця не усвідомлюють ні її ініціатори, ні ті, хто буде мати справу з її наслідками. І останні публічні обговорення проблем та перспектив реформи території та місцевого самоврядування продемонстрували, що існує більше запитань ніж відповідей. Започатковуючи новий діалог, присвячений адміністративно-територіальній реформі та реформі самоврядування в Україні, ми сподіваємося, що цей баланс зміниться на користь більш конкретного та поміркованого уявлення про майбутні трансформації усіх зацікавлених сторін – ініціаторів, виконавців та громадян нашого суспільства, – усіх, кого торкнеться втілення у життя цієї реформи.

Свернуть

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

„Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”

„Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”: „Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”

Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень

Чим ця адміністративно-територіальна реформа відрізняється від того, що вже пропонувалося раніше?

За даною реформою стоїть більш жорстке розуміння її необхідності та готовність здійснювати необхідні зміни, а раніше такого не було. Разом з тим, у самому реформаторському підході реформа адміністративно-територіального устрою нагадує своїх попередниць, адже й зараз її автори виходять із системних, наукових основ, залишаючи поза увагою реальність. В реальному житті, ситуація з втіленням реформ завжди інша і наукова система не перетворюється на системну реалізацію. Коли кілька реформ падають нам на голову, то часто виявляється, що вони зовсім неузгоджені між собою, кожна пропонує певні рекомендації, програми, створює свій окремий світ, який проте не співставний з тим світом, який реально існує в житті. У цьому, як на мене, полягає значна проблема.

Якби ми підходили з протилежного кінця, з того, як має функціонувати суспільство внаслідок реформи, що ми можемо для цього зробити, виходячи з доволі обмежених політичних та фінансових можливостей, то можливо реформи проектувалися б інакше.

Ви щойно згадали про фінанси, взагалі, цю адмінтерреформу критикують через її витратність. Виходячи з цього, можливо, не на часі зараз її проводити?

На щастя, у нас дуже сильне Міністерство фінансів, котре добре розуміє, що таке бюджет. Тому, які б гарні програми не малювали різні реформатори, в кінці вони змушені будуть проходити крізь вузеньке вушко бюджету, і це всіх дуже протверезить. На жаль, поки що автори цієї реформи не усвідомили, що доведеться змінювати політику щодо державного соціального управління, потрібно буде виділити найголовніші моменти цієї реформи і те, як це втілити в життя. Поки що ми живемо квадратно-гніздовим способом, за яким малюємо сто важливих пріоритетів, жоден з яких у такому разі не може бути втілений. На жаль, іще немає розуміння того, що визначати пріоритети – це не просто перераховувати всі важливі речі, як це робилося за радянських часів, треба обирати чітку кількість найголовніших напрямків дій і планувати, як їх провести. Доки не відбудеться таких змін в реформаторському і політичному мисленні, до того часу ті реформи не буде здійснено.

А чи погоджуєтесь Ви з тим, що спершу доцільніше проводити адміністративну реформу, а вже потім територіальну?

Як на мене, спершу треба зосередитися на процесові прийняття рішень, про який у даній реформі чомусь не говорять. В уряді вистачає ентузіастів щодо законопроектів, проте ці закони повинні бути політичним виразом того, яку систему державного управління ми хочемо мати. Ми наперед боремося за закон, а потім починаємо його втілювати, а він не втілюється, оскільки йому не передували публічні дебати, політичні дискусії, в результаті яких не було прийнято рішення чим ми пожертвуємо, а що будемо робити. Не дивно, що всі закони порушуються. Тому, юристи нарікають, що закони не виконують, проте люди не бажають виконувати закони, до котрих вони або не готові, або не мають достатнього фінансування для їх виконання. Знову ж таки, у цьому випадку все починають не з того кінця.

А щодо дилеми, чи проводити спершу адміністративну, чи територіальну реформу, то це те саме, що вирішувати, що було перше: курка, чи яйце. Здається, окрім вузького кола експертів навіть в уряді нема чіткого уявлення того, що ми хочемо досягти внаслідок даної реформи, для чого нам потрібно це територіальне укрупнення. Треба обговорювати цю тему, аби кожна людина розуміла і хотіла цієї реформи. Зараз говорять про те, що укрупнення областей нам зараз непотрібно, а потрібно лише укрупнення районів, однак аргументи, які пишуться на користь цієї тези, дуже легко відкидаються тими, хто проти даної ідеї. Тому, мабуть, треба більш детально обговорювати ці питання, і, як на мене, дуже важливо також обговорити, чим нам загрожуватиме непроведення цієї реформи, які ризики з цим пов'язані. Ніхто ж не йтиме до дантиста, не усвідомлюючи чітко, що в противному разі доведеться втрачати зуб. Так і в реформі мусить бути відчуття, що у протилежному разі, ми зіштовхнемося з серйозними проблемами. І не треба розповідати, як гарно буде після реформи, оскільки будь-які зміни, як хірургічна операція, болісні та тяжкі.

Тоді які проблеми постануть у разі, якщо дану реформу таки не проведуть? Навіщо взагалі нам потрібна ця реформа?

У тексті самої реформи написано, як на мене, значно більше, ніж озвучено. Нам потрібна ця адміністративно-територіальна реформа, оскільки потрібно змінювати систему державного управління в цілому, адже воно вкрай неефективне. Зараз місцеві влади втручаються у справи, яким и вони не повинні займатися, не несуть відповідальності за те, за що мусять нести, нарешті, не надають послуг. Нема практично способів притягнути до відповідальності органи місцевого самоврядування, люди сплачують місцеві податки, проте не бачать ніяких покращень у стані інфраструктури своїх регіонів. Це є фатально неефективне управління, при якому, до того ж абсолютно нерозумно використовуються державні кошти і нехтуються соціальні послуги.

У мене самої є купа питань до авторів цієї реформи, бо я не розумію, як вона буде втілена, які ресурси використовуватиме, які перешкоди може мати на своєму шляху, як вона співвідноситься з іншими реформами. Разом з тим, помітно, що зараз уряд інтенсивно планує зміни в різних сферах, хоча гарної координації поки що не налагоджено. Водночас, я бачу, що політики, які стоять на чолі нинішнього уряду, дуже точно та швидко реагують на зміни та на розумні поради. Я не маю жодного сумніву, що за якісь кілька місяців розпочнеться узгодження різноманітних урядових програм.

Ви маєте багато запитань щодо реалізації цієї реформи. А чи буде вона взагалі реалізована? Чи маєте Ви чітке переконання щодо цього?

Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть не в сенсі ідей, а в тому, що із тексту цю реформу перетворять на дійсну стратегію, політику, конкретну програму дій. Окрім того, реформа пройде іще шлях серйозних публічних обговорень із сутичками, із аналізом позицій різних зацікавлених сторін, із оцінками міністерства фінансів. Цей процес правильний і логічний, і в результаті він приведе до більш точного розуміння мети та засобів її досягнення. Таким чином, я дуже оптимістично дивлюся на долю цієї реформи.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Кибервойна это война, и мы должны быть к ней готовы

Далеко не всегда одна страна действует против другой открыто, и не всегда целенаправленно. Скорее наоборот, в нашу сложную эпоху, борьба идет, как правило, закулисно - дипломатически, и экономически. Гораздо удобнее избегать прямой конфронтации, добиваться своих целей тайно, и кибервойна для этого самое подходящее средство, если, конечно, считать войну средством политики, а не самоцелью.

Несмотря на все это, сегодня многие авторы все еще разделяют виртуальный мир и реальный, считая, что кибератаки не могут принести большого вреда. Однако в последнее время на Западе проблемы кибербезопасности обсуждаются совершенно серьезно. Когда большинство физических систем постоянно связаны с Интернетом, включая инфраструктуру, транспорт, промышленность, не говоря уже о системах вооружения, грань между атакой на реальную инфраструктуру или ее программное обеспечение становится все более размытой. Разница в том, что порт закрыт, потому что он заминирован или потому, что разрушено его программное обеспечение, в глазах большинства наблюдателей будет выглядеть не слишком существенной. В отличие от ракетного удара по нефтеперерабатывающему заводу или разрушения военной части кибервойна «убивает мягко», временно выводя из строя оборудование, и нанося относительно небольшой ущерб.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Микола Пухтинський, керівник Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, академік Української муніципальної академії, кандидат юридичних наук, доцент

„Теперішня реформа ставить у центр інтереси людини”

Наталя Шиманська, депутат Київської міської ради, президент Фундації місцевої демократії та європейської інтеграції ім. Ю.Панейка

„Починати реформу треба із організуючої ролі місцевих влад”

Олександр Дем’янчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Національного університету „Києво-Могилянська академія”

„Помаранчева революція” створила дуже сприятливі умови для радикальних перетворень у системі й характері державного управління”

Владимир Балабанович, председатель профсоюза работников сферы предпринимательства

Реформу нужно проводить не сверху, а снизу

Микола Яковина, провідний експерт Центру політико-правових реформ

„Без самоврядування громад громадянське суспільство не відбудеться”

Олександр Синьоокий, заступник голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

В Україні ще немає передумов для ефективного запровадження АТР

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

„Я би радше ліквідував державні адміністрації на рівні областей, але ні в якому разі не на рівні районів”

Павло Качур, президент Асоціації агентств регіонального розвитку України, народний депутат України, член фракції „Наша Україна”

„Влада виявила готовність децентралізувати повноваження”

Володимир Кампо, завідувач кафедри Академії муніципального управління, професор

„Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”

Костянтин Матвієнко, експерт Корпорації стратегічного консалтингу “Гардаріка”

Адміністративно- територіальна реформа не буде прийнята цим складом парламенту

Юрій Ключковський, народний депутат України

Головна мета АТР – створити дієздатне місцеве самоврядування

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Реформа может дать результаты уже через 2-3 года

Юрій Ганущак, експерт Асоціації міст України

„Здебільшого життєвої сили у реформаторів вистачає лише на перший рік”

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

Мільярди, витрачені на АТР, підуть на розвиток всієї України

В’ячеслав Негода, голова секретариату Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України

Нова реформа відкриє перед нами нові можливості

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,056