В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Вызовы или стимулы глобализации?

Прочитати вступ української мовою

Характер взаимосвязей Украины с глобализирующимся миром является одним из самых трудных и важных вопросов нынешнего развития. За четырнадцать лет независимости общество так и не получило ответа на вопрос – какое место будет занимать Украина в стремительно меняющемся мире?

Хотим мы того, или нет, но глобальные вызовы «форматируют» внутреннее пространство Украины. Экономика, политика, экология, религия, информация, безопасность и многие другие ключевые сферы человеческой деятельности уже давно не являются узконациональными. Однако между изоляционизмом и самодостаточностью пролегает пропасть, преодоление которой может поглотить усилия многих поколений. И если изоляционизм – это удел «юных» стран , переживающих период первоначального накопления капитала, то самодостаточность – делает страны менее уязвимыми и позволяет более гибко реагировать на изменение внешней, глобальной, среды.

Растущее углубление взаимозависимости народов и государств распространяется на все сферы общественной жизни. Мы во многом унифицируемся. Принципиально изменилось в последнее время соотношение эндогенных и экзогенных факторов развития отдельно взятых стран, включая и Украину. С одной стороны, распространена четкая фиксация потребительского характера включенности в глобальные процессы Украины – наша страна лишь поставлена перед фактами глобальных вызовов и зачастую служит площадкой для экспериментов МВФ или ВБ. Оставаясь и дальше пассивным объектом мировой политики, Украина теряет возможность решать задачи, которые ставит перед нею время. Но для того, чтобы стать субъектом глобального процесса, его необходимо хотя бы понять, не говоря уже о том, чтобы научиться свободно ориентироваться в нем и влиять на его развитие.

С другой стороны, только за последние 10 лет радикально изменилась и сама система международных отношений, и традиционные представления о базовых принципах ее организации. Страна, которая не желает или не способна «вписаться» в магистральные мировые тенденции, оказывается в изоляции. Ее инициативы игнорируются, мимо нее проходят финансовые потоки. Даже конкурентоспособные отрасли экономики постепенно деградируют, и страна-изгой перестает принимать участие в глобальном разделении труда, ей грозят бедность и отсутствие перспективы. П одрыв экономический базы сложившихся национальных и региональных сообществ может привести к последующему их разрушению и распылению.

Отсутствие стратегического мышления и понимания глобальных закономерностей развития современного общества у руководства Украины не позволяет на сегодняшний день говорить о готовности противостоять глобальным вызовам, с которыми наша страна сталкивается и будет сталкиваться в ближайшее время. По э тому, е сли ничего не изменится, население Украины будет все больше ощущать негативный характер глобализации.

Можно говорить, что в повестке дня нынешнего украинского правительства уже сегодня наряду с внутренними задачами стоят и такие проблемы глобального происхождения как террористические атаки, торговые войны, финансовые кризисы, рост цен на энергоносители, незаконная миграция, инфекционные болезни (СПИД, атипичная пневмония, птичий грипп и т.д.). А неготовность отвечать на глобальные вызовы ставит Украину перед мучительным принятием решений, тогда как реакция на постоянно возникающие угрозы должна быть мгновенной и адекватной. Именно поэтому необходимо достижение стратегического понимания сегодняшних и будущих вызовов, рисков, проблем и возможностей, связанных с глобализацией.

Такое понимание принесет стране возможность и необходимость использовать потенциал глобальных вызовов и будет способствовать более динамичному и эффективному развитию Украины во многих сферах, и, прежде всего, в экономической.

Мы уже касались вопросов глобального развития в наших Диалогах, однако сегодня, мы попытались посмотреть на глобальные вызовы, которые не столь абстрактны и не настолько далеки от наших не менее важных и актуальных проблем внутреннего развития, как кому-то хотелось бы. Да, Украине еще есть чем заняться в своем доме, особенно когда все трещит по швам. Но даже наводить порядок мы не имеем права без оглядки по сторонам, причем, не только в рамках традиционного «многовекторного» периметра. Хотя бы для того, чтобы проверять адекватность украинских инициатив современному миру и новым политическим реалиям.

Свернуть

Характер взаимосвязей Украины с глобализирующимся миром является одним из самых трудных и важных вопросов нынешнего развития. Хотим мы того, или нет, но глобальные вызовы «форматируют» внутреннее пространство Украины. Именно поэтому необходимо достижение стратегического понимания сегодняшних и будущих вызовов, рисков, проблем и возможностей, связанных с глобализацией.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Нам треба позбуватися комплексу колонії Росії

Нам треба позбуватися комплексу колонії Росії: Нам треба позбуватися комплексу колонії Росії

Лада Леся Рослицька, юрист публічного міжнародного права, незалежний експерт у галузі безпеки

Які глобальні виклики стоять зараз перед людством?

Найпершою загрозою я би назвала зміну погодних та кліматичних умов, адже підвищення рівня світового океану може знищити чималу частку життєвого простору людини. Водночас, зміна температури веде до посух та знищення посівних площ, що у свою чергу загрожує нестачею їжі та голодом. У зв'язку з цим Світова метеорологічна організація вже розпочала спеціальні програми зі спроб керувати погодою, тобто викликати дощі у тих місцях, де їх давно не було, або ж навпаки. Хочеться сподіватися, що вони якось допоможуть поліпшити ситуацію.

Іще однією проблемою, в першу чергу, для країн Заходу є старіння населення на фоні стрімкого збільшення чисельності жителів деяких азійських країн, перш за все Китаю. Третьою загрозою я вважаю тероризм, і, зокрема, фінансовий тероризм, тобто нестабільність міжнародної фінансової системи.

Які із цих викликів загрожують конкретно нашій країні?

Україна має ризик стати жертвою, в першу чергу, світової фінансової корупції, що може привести до нестабільності всередині країни. Демографічна проблема теж є вкрай актуальною для нашої держави, адже ми маємо проблеми як старіння, так і вимирання населення, і тому дуже доречною, як на мене, є зовнішня реклама із гаслами „Кохаймося!” До речі, я пригадую, що за часів іще президентства Леоніда Кучми на імміграційних картках, котрі заповнює кожен, хто приїздить в Україну, була реклама зі слоганом, на зразок, „Як найдешевше вивезти Вашу кохану з України”, а через два тижні після інаугурації Ющенка цю рекламу з імміграційних карток прибрали. Тому, зараз я дуже сподіваюся, що практика масового виїзду наших громадян, особливо жінок, за кордон зменшиться.

А на скільки гостро стоять перед Україною проблеми екології?

Звісно, що ми й надалі матимемо клопіт, пов'язаний із Чорнобилем, про що вже сказано дуже багато. Проте, водночас, слід визнати надзвичайне багатство української природи, адже у наших лісах досі водяться тварини, які наприклад у Австрії вимерли років тридцять тому. Однак, хоча зараз наша природа іще достатньо здорова, ми ризикуємо її втратити тоді, коли сюди приїдуть міжнародні компанії.

Я дещо знаю про таку загрозу, адже мій добрий знайомий є власником британської компанії, що займається вирубкою лісів у Карпатах. Він розповідав, про те, що українське законодавство зі збереження лісових площ хоча й зобов'язує насаджувати дерева замість вирубаних, проте ніхто не контролює ці речі, і тому ліси гинуть. Отже, нам потрібно не лише гарне законодавство, а й гарна адміністрація, котра би слідкувала за його дотриманням і карала би порушників.

Чи є небезпека побудови у нас екологічно небезпечних виробництв необхідною ціною, яку Україна мусить заплатити за свою участь у глобалізації? Може, нам би вигідніше було закритися від глобалізації, тим самим зберігши свою чудову природу?

Глобалізація зачіпає увесь світ і викликає багато нарікань, вона призвела вже до того, що фермери країн заходу, не можуть продати молоко сусідам, бо ті воліють купувати дешевше молоко з Китаю. Водночас, і країни, і окремі люди розуміють, що існувати поза глобалізацією, відокремлено від неї неможливо. Для боротьби із глобальними проблемами потрібне міжнародне співробітництво, а для того, аби захистити інтереси власної країни, я повторюся, необхідна наявність свідомої та професійної державної адміністрації.

Глобалізація робить країни взаємозалежними, але чомусь одні стають залежнішими від інших. Що треба зробити Україні аби із об'єкта зовнішньополітичних ігор перетворитися на суб'єкта? Чи це взагалі можливо?

Якщо подивитися на нинішню ситуацію у міжнародних відносинах, то Україна справді зазвичай є розмінною монетою у протистоянні між Заходом та Росією. Якщо ж говорити про те, що нам варто робити аби зникла така ситуація, то, як а мене, треба перш за все позбутися менталітету колонії Росії. Щоби Україна була справді незалежною ні від Заходу, ні від Сходу їй необхідна сильна і відповідальна влада в особі президента, Кабінету Міністрів та всієї виконавчої вертикалі.

До речі, президент Ющенко мав дуже великий шанс змінити дану ситуацію на краще, проте поки що йому це не вдалося, і зараз наш президент трохи морочить українцям голови своєю непослідовною і нечітко визначеною політикою. Я визнаю, що Україна має велику проблему із енергетичною залежністю від Росії. Проте, цю проблему можна вирішити, наприклад, експортуючи енергоносії з Ірану через Чорне море. Забезпечивши свою енергетичну незалежність, Україна, безумовно, стане більш автономною у своїй зовнішній політиці. У дуже схожій до нашої ситуації перебувають зараз і інші пострадянські країни, за вплив на які ведуть боротьбу як Росія, так і США. Тому, нам би слід було активніше співпрацювати з цими країнами, і спільними діями ми могли би виробити більш автономну політику, спрямовану на забезпечення власних інтересів.

Ви говорите, що для боротьби з глобальними викликами потрібна взаємодопомога. Хто, які країни, чи організації можуть допомогти нам у цій боротьбі?

Це залежить від змісту проблем. Якісь із них Україна здатна вирішити і самостійно, для інших потрібна зовнішня допомога. Наприклад, боротися з міжнародною організованою злочинністю однозначно потрібно спільно. Для подолання фінансової нестабільності нам може допомогти Міжнародний валютний фонд, чи Світовий банк, котрі спеціально займаються цими проблемами. Водночас, міжнародні організації теж потерпають від внутрішньої корупції, і тому знову повернуся до необхідності мати у себе сильну, розумну та патріотично налаштовану державну адміністрацію.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

НАТО: ответ на кризис в Украине и безопасность в центральной и восточной Европе

Действия России в Украине вынудили наблюдателей и политиков по обе стороны Атлантики, включая членов Конгресса США, пересмотреть роль Соединенных Штатов и НАТО в укреплении европейской безопасности. Особую обеспокоенность в плане безопасности вызывает ситуация вокруг таких стран не-членов НАТО, как Молдова и Украина. Отражая взгляды США и их европейских союзников, генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен назвал военную агрессию России «самым серьезным кризисом в Европе после падения Берлинской стены», и заявил, что НАТО «больше не может вести дела с Россией, как раньше».

Этот отчет, подготовленный всего месяц назад Исследовательской службой Конгресса США, хорошо передает образ мысли и расхождения позиций среди американских законодателей в отношении НАТО и кризиса в Украине – с одной стороны, заявления о готовности защитить интересы членов альянса, а с другой – ссылки на пророссийское общественное мнение в ряде стран Запада.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Владимир Лупаций, исполнительный директор Центра социальных исследований "София"

„Сьогодні кризу переживає сам глобальний проект”

Юрий Павленко, доктор философских наук, доцент (Институт Мировой экономики и международных отношений НАН Украины)

Мілітаризація економік – парадоксальний наслідок глобалізації

Євген Сверстюк, письменник, філософ, правозахисник

„У нас бракує енергії для опору глобалізації”

Владимир Никитин, доктор культурологии, эксперт Международного центра перспективных исследований

«Самый большой вызов для нас – сама Украина»

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

„Ми поки що не в змозі протистояти зовнішнім тискам”

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Глобалізація як культурний чинник

Рустем Жангожа, ведущий научный сотрудник Института международной экономики

Сами события подталкивают Украину к тому, чтобы она стала региональным лидером

Владислав Седнев, китаевед, Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины

Глобализация по-китайски: тише варишь, больше съешь

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

„Україна потребує максимального включення до міжнародних систем колективної безпеки”

Олег Зарубінський, виконувач обов’язків голови Комітету з питань Європейської інтеграції

„У будь-якій кризі можна знайти джерело для поступу”

Юрий Николаевич Пахомов, академик НАН Украины, директор Института мировой экономики и международных отношений НАН Украины

Разные страны по-разному формируют свои ответы на вызовы глобализации

Андрей Ермолаев, директор Института стратегических исследований «Новая Украина»

Далеко не все общества способны пережить глобализацию

Ярослав Матійчик, Виконавчий директор ГНДО "Група стратегічних та безпекових студій"

„Україна перебуває в нестабільній і небезпечній перехідній зоні, як кажуть в народі – „ні там, ні сям”

Сергій Телешун, доктор політичних наук, професор, завідуючий кафедрою політичної аналітики та прогнозування Національної Академії державного управління при Президентові України, голова Платформи «Діалог Євразії» в Україні

„Протистояти глобальним викликам складно навіть не стільки через брак коштів, як через брак розуму”

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Глобалізувати світ ненасильницьким шляхом

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,051