В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Майдан, рік по тому

Прочитать вступление на русском языке

Через рік після виборів президента України, після протистояння на Майдані й „помаранчевої революції”, після ейфорії від зміни влади і розчарування від влади нової, можна поглянути на те, що відбулося, з вершин нового досвіду та знань.

Події, які сьогодні увесь світ називає „помаранчевою революцією”, відбувалися без барикад та застосування зброї. Захід у захваті аплодував Майдану, адже досі вважалося, що мирні акції протесту та непокори – найбільш ефективний тип революції, оскільки, на відміну від збройних конфліктів, не приховують справжні причини та мету революційних перетворень. Однак прихований від очей громадськості підтекст подій, що відбулися, суперечливі і навіть протилежні інтереси лідерів революції, які об`єдналися проти режиму Кучми, далися взнаки навіть раніше, ніж сподівалися найбільш песимістично налаштовані експерти.

Як добре все починалося! Лозунги свободи зробили чудо: у Києві знизилася злочинність, зменшилася кількість п`яних. Люди приводили у свої домівки десятки незнайомих людей – погрітися та випити чаю. Такої масової рішучості та ентузіазму в Україні годі було побачити навіть за часів народження незалежності.

Протистояння на виборах 2004 року носило принциповий характер – країна дійсно вибирала свій шлях у майбутнє, але не всі бачили його однаково. Різниця у сприйнятті подій, що відбувалися, у влади і народу почала виявлятися одразу після інавгурації нового президента.

Лідери й ініціатори „помаранчевої революції” виявилися більш слабкими, ніж той вир народної ініціативи, який ніс країну до свободи. Дехто з тих, хто виступав перед учасниками акцій непокори на Майдані, з часом розкрилися з несподіваних і не завжди привабливих сторін. Але звинувачення у корупції й відкрите протистояння між найпомітнішими постатями у „команді Віктора Ющенка” – лише верхівка айсберга тих протиріч, які приховувалися за яскравими прапорами та лозунгами Майдану. Всього через рік після помаранчевої революції запитань до її лідерів накопичилось у суспільстві набагато більше, ніж було одержано відповідей.

Чому ж ініціативи і лозунги Майдану виявилися несумісними з прагненнями лідерів „помаранчевої революції”? Коли на початку 1980-х років свої акції непокори проводила польська „Солідарність”, такої організованості й порядку у неї не було й поготів. Тим більш прикро, що ідеали Майдану поступово перетворюються уже новою владою у абстрактні символи. Виявилося, що величезний зловісний механізм корупційно-олігархічного правління нашою країною надзвичайно слабкий. Він не витримав випробування на міцність під час помаранчевої революції. Але його вади, ніби тяжка генетична хвороба передалася новій владі. Якби те, що відбувалося в 2004, сталося в Україні в 1991 році, – ми були б сьогодні далеко попереду. Але і тоді отриманий імпульс незалежності не зміг активізувати практичну діяльність мас, і сьогодні не все гаразд з реалізацією прагнень громадян до свободи.

Чому ж одне з головних досягнень Майдану, яким численні політологи вважають народження громадянського суспільства, не було збережене і підсилене новою владою? Іноді навіть складається враження, що команда, яку Майдан привів до влади, злякалася власного народу і свідомо почала „гасити” хвилю “помаранчевої” демократії.

Після виборів 2004 року пов`язані з ними революційні настрої в Україні змінилися етапом консервативного перерозподілу влади. Представники радянської номенклатури одержали останній шанс перевтілитися в модернову правлячу еліту, подібну до тих, які правлять ринковим суспільством на Заході. Але чи скористаються вони цим історичним шансом, що вже втягнув Україну в болісний процес, який переживає все наше суспільство напередодні нових, тепер вже парламентських виборів? Питання залишається відкритим.

Свернуть

Через рік після виборів президента України, після протистояння на Майдані й „помаранчевої революції”, після ейфорії від зміни влади і розчарування від влади нової, можна поглянути на те, що відбулося, з вершин нового досвіду та знань.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Это была не «Оранжевая», а Революция духа

Это была не «Оранжевая», а Революция духа : Это была не «Оранжевая», а Революция духа

Сергей Борисович Крымский, философ

До сих пор еще ни одна революция не ставила во главу угла проблему справедливости и свободы как достоинства. Это было явление, характерное для своего времени – для духовности начала 21-го века

Читать далее

„Зміни в українському суспільстві стали по-справжньому революційними”

Максим Стріха: „Зміни в українському суспільстві стали по-справжньому революційними”

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

До кучмівського авторитаризму наша країна регресувати вже не може, оскільки, по-перше, Майдан мав надто великий імпульс, по-друге, Ющенко все ж таки не Кучма, а по-третє, конституційна реформа створить зовсім інший політичний ландшафт.

Читать далее

Україна здатна продукувати казки про світлу мрію

Лесь Герасимчук: Україна здатна продукувати казки про світлу мрію

Лесь Герасимчук, культуролог

Вияв народного протесту – це цілісний мистецький витвір на тему революції, що розглядається і аналізується як цілісне явище. Але час зрозуміти, що народ у нас живе з владою у паралельних світах

Читать далее

„Маємо зараз помаранчеві настрої в суспільстві й кумівську систему в управлінні”

„Маємо зараз помаранчеві настрої в суспільстві й кумівську систему в управлінні”: „Маємо зараз помаранчеві настрої в суспільстві й кумівську систему в управлінні”

Ігор Лосєв, кандидат філософських наук, доцент Національного університету „Києво-Могилянська академія”

Українці поступово з населення стають політичною нацією, адже одним із головних модусів будь-якої політичної нації є почуття соціальної та національної відповідальності, себто, українці нарешті взяли на себе відповідальність за свою державу.

Читать далее

Місія України Майданом не вичерпалась

Мирослав Маринович: Місія України Майданом не вичерпалась

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Розчарування сьогоднішнього дня може бути позитивним і правильним, але його потрібно спрямувати в бік невправних політиків, а не самого Майдану. І це добре, що ми розчаровуємося в політиках, тому що не можна творити собі кумира. Уже в перші дні після Майдану люди почали критично ставитися до кроків Ющенка – і це говорить, що наш народ у цьому сенсі доволі здоровий.

Читать далее

„Вперше за багато років мені не соромно за главу держави”

Юрій Макаров: „Вперше за багато років мені не соромно за главу держави”

Юрій Макаров, журналіст, літератор

Впали темпи росту ВВП? Порівняно з тими фіктивними показниками вони не могли не впасти. Влада неефективна? Краще така неефективність, аніж ефективність розподілу грошових потоків, яку ми спостерігали за попередніх часів — від Лазаренка до Януковича. Президент наївний? Краще це, ніж істеричне злопам’ятство його попередника. Отже не варто говорити про розчарування: те, що ми отримали (у тому числі й досвід), плюс те, чого ми не отримали, є достатньою нагородою.

Читать далее

Майдан был для нас ценен, но не удовлетворил никого

Майдан был для нас ценен, но не удовлетворил никого: Майдан был для нас ценен, но не удовлетворил никого

Владимир Малинкович, политолог

Оранжевая революция привела к тому, что новая власть была вынуждена заняться раздачей хлебов и выполнением требований Майдана, а это ни к чему хорошему не привело

Читать далее

«Оказалось, что у команды Ющенко не было стратегии развития страны»

Виктория Подгорная: «Оказалось, что у команды Ющенко не было стратегии развития страны»

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Люди выходили на Майдан для того, чтобы Ющенко привел страну к демократии и Европе, и победа в президентских выборах – это лишь первый шаг к реальной победе. Может случиться так, что в контексте политической реформы, мы потеряем завоевания Майдана.

Читать далее

Революція очікувань

Євген Головаха: Революція очікувань

Євген Головаха, Заступник директора Інституту соціології, Завідуючий відділу історії, теорії та методології соціології, професор

За умови, що довіра до влади висока, а рівень довіри між членами суспільства низький, виникає загроза для авторитарних тенденцій. І в цьому сенсі Україна має певні політичні втрати. У нас було багато розмов про народження політичної нації, нової політичної культури – але в цій сфері якраз постає більше питань, ніж позитивних констатацій. Я побачив, що безпідставні більшовицькі гасла мають серйозне поширення.

Читать далее

Когда власть просто надоела!

Сергей Макеев: Когда власть просто надоела!

Сергей Макеев, доктор социологических наук, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины

Значительная часть украинцев (как потом обнаружилось - это было большинство) было утомлено прежней властью. Эта власть даже не раздражала – она просто надоела. И это был главный мотив, который вывел людей на Майдан. Майдан хотел закрепить процедуру выборов как легитимный способ ротации элит.

Читать далее

У «помаранчевой» команды радужного будущего не будет

Кость Бондаренко: У «помаранчевой» команды радужного будущего не будет

Кость Бондаренко, директор Института проблем управления имени Горшенина

Майдан – в широком смысле ставил перед собой задачу не столько привести Ющенко к власти, сколько изменить порядок отношений в государстве. Этот порядок не был изменен, были просто сменены одни личности на другие, а система продолжила функционировать в прежнем режиме

Читать далее

Це була не помаранчева, а психологічна революція

Анатолій Ткачук: Це була не помаранчева, а психологічна революція

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

Події, які відбулися рік тому можна вважати своєрідною “психологічною революцією”. Вона породила нові взаємовідносини в державі. Це взаємовідносини плюралізму. Змінилися стосунки між владою та суспільством. Але, нажаль, не змінилися стосунки в суспільстві, між людьми як приватними особами, і приватної особи з державним чиновником.

Читать далее

Майдан – це школа розчарування

Юрий Павленко: Майдан – це школа розчарування

Юрий Павленко, доктор философских наук, доцент (Институт Мировой экономики и международных отношений НАН Украины)

Для молодих людей Майдан став черговою школою розчарування, через яку будь-яке покоління має пройти. Молоді люди пережили свої юнацькі ілюзії, що можна щось швидко змінити на краще, наприклад, масовими акціями.

Читать далее

„Не можна говорити, що Майдан є заслугою лише киян”

„Не можна говорити, що Майдан є заслугою лише киян”: „Не можна говорити, що Майдан є заслугою лише киян”

Ігор Попов, голова правління Комітету виборців України

Подібні зрушення можна проводити лише раз на 10-15 років, щоби підростало нове покоління молодих фанатиків, які не пам’ятають минулого розчарування. Відповідно, наступний революційний цикл може прийти не раніше, ніж через десять років.

Читать далее

Нетерплячка як синдром

Антоніна Колодій: Нетерплячка як синдром

Антоніна Колодій, доктор політологічних наук, завідувач кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ

Хронічно хворе суспільство потребує тривалої терапії. Забагато терпівши і в той час, коли влада й суспільство деградували, громадяни і тепер не повинні б горіти нетерплячкою отримати все й відразу. Та, на жаль, така нетерплячка є звичайним постреволюційним синдромом

Читать далее

Майдан – це буржуазна революція

Тарас Возняк: Майдан – це буржуазна революція

Тарас Возняк, головний редактор культурологічного часопису “Ї”

Майдан не можна вважати якимось волюнтариським актом або якоюсь реакцією на несправедливість виборів. Я вважаю, що це був досить передбачуваний етап історичного розвитку України, який втілився в буржуазну революцію

Читать далее

Возникновение гражданского общества – не заслуга новой власти

Павел Фролов: Возникновение гражданского общества – не заслуга новой власти

Павел Фролов, заведующий лабораторией социально-психологических технологий Института социальной и политической психологии

Сегодня Майдан занимает достаточно скромное место в иерархии того, что наши соотечественники считают предметом национальной гордости. Девизом дня сегодняшнего является лозунг «обогащайтесь!». Вот только возможно ли под ним настоящее единение общества?

Читать далее

„Майдан став новим символом в українській політиці”

Валерий Вакарюк: „Майдан став новим символом в українській політиці”

Валерий Вакарюк, вице-президент Фонда Виктора Пинчука

Основним здобутком Майдану стало відчуття, що соціум здатен сам щось зробити, і що не все те, що нам хоче нав’язати влада, справдиться. Наше суспільство однозначно змінилося, воно стало іншим. Можливо, це був крок в напрямку побудови власної національної ідентичності.

Читать далее

„Нам потрібна еволюція, яка отримала поштовх завдяки Майдану”

„Нам потрібна еволюція, яка отримала поштовх завдяки Майдану”: „Нам потрібна еволюція, яка отримала поштовх завдяки Майдану”

Олександр Дергачов, політолог

Майдан – це, передовсім, громадянський рух, прояв дуже глибоких якісних змін у суспільстві, у цьому сенсі він є самоцінним, і тому, що б не відбувалося при владі, він житиме паралельним життям і ніколи не знеціниться.

Читать далее

„Я не спостерігаю обвального падіння довіри до Ющенка”

Наталя Погоріла: „Я не спостерігаю обвального падіння довіри до Ющенка”

Наталя Погоріла, соціолог

Дані західних країн показують, що впродовж вже перших місяців президентства рейтинг завжди спадає, проте всім вистачає терпіння не проголошувати того, що відбулося обвальне падіння довіри до влади. Я думаю, що більш конструктивним є шукати шляхи про зміцнення довіри до президента та уряду, ніж говорити про її ґвалтовне падіння, до того ж дані соціологічних опитувань його не показують.

Читать далее

«Майдан стал продуктом тотального использования психотехнологий»

«Майдан стал продуктом тотального использования психотехнологий»: «Майдан стал продуктом тотального использования психотехнологий»

Светлана Солонская, психотехнолог

В нашем случае очень сильны иждивенческие настроения в народе, а во властных кругах очень популярен лозунг Франко «Для друзей – всё, для врагов – Закон». Где же здесь гражданское общество?

Читать далее

Пятнадцать лет олигархической демократии опустошили страну

Пятнадцать лет олигархической демократии опустошили страну : Пятнадцать лет олигархической демократии опустошили страну

Владимир Богданов, социолог

То, что у нас принято называть «экономикой», лишь по недоразумению можно назвать экономикой. На самом деле это хозяйственный фантом, с цифрами, фактами, бюджетом и прочими «кажимостями».

Читать далее

Майдан показал – силу этого народа нельзя недооценивать!

Владимир Балабанович: Майдан показал – силу этого народа нельзя недооценивать!

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Украинское государство, за независимость которого так боролись, мало интересуется собственным населением, оно занято обслуживанием олигархических кланов. Кроме захвата и удержания власти никого ничего не интересует, ни проблемы сельского хозяйства, ни проблемы коммунальные, ни энергоносителей…

Читать далее

Оранжевая революция стала катализатором перемен к лучшему

Оранжевая революция стала катализатором перемен к лучшему: Оранжевая революция стала катализатором перемен к лучшему

Николай Пааль, член Международной группы экспертов

Очень обнадеживает развитие гласности, свободы слова, демократии и структур гражданского общества. Оранжевая революция стала катализатором, и без нее эти процессы шли бы, возможно, десятки лет. Без Оранжевой революции, как бы кто к ней ни относился, бесполезно было бы ждать такого быстрого прогресса.

Читать далее

Регионы будут определять будущее Украины

Владимир Бревнов: Регионы будут определять будущее Украины

Владимир Бревнов, экономист

Центр подтвердил своими действиями, что он не способен управлять государством. Поэтому именно регионы Украины будут определять будущее нашей страны. Это должно выражаться в том, что к местной власти должны прийти новые люди. Именно они воплотят в жизнь те чаянья населения, которые раньше должен был реализовать Виктор Ющенко.

Читать далее

„Майдан не переміг”

Віталій Кулік: „Майдан не переміг”

Віталій Кулік, директор Центру досліджень громадянського суспільства

Нема жодного пункту програми Ющенка, озвученого у 2004 році, який було би повноцінно виконано, окрім заміни президента Кучми.

Читать далее

Здобутою свободою треба вміти користуватися

Олексій Гарань: Здобутою свободою треба вміти користуватися

Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської Академії, науковий директор Школи Політичної Аналітики

Будь-яка революція, особливо в атмосфері таких позитивних емоцій, у якій відбувалася помаранчева революція, породжує ефект завищених очікувань, адже люди сподівалися на дуже швидкі позитивні зміни в країні, а цього не сталося.

Читать далее

Помаранчева революція – це початок шляху до нової єдності українців

Помаранчева революція – це початок шляху до нової єдності українців : Помаранчева революція – це початок шляху до нової єдності українців

Кирило Стеценко, заслужений артист України, професор Київського національного університету культури і мистецтв

Помаранчева революція відкрила для всього світу український народ – ми перестали бути біомасою, ресурсом чи матеріалом для побудови російських моделей – ми стали суб’єктом історії. І в цьому сенсі на Майдані були українці – вони відчували свою духовну, світоглядну і, навіть, мовно-культурну спорідненість. І якщо тепер ми в це вже не віримо, то все одно у це повірив світ.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,054