В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Формування ефективної моделі влади – це проблема, яка не минає жодну державу, і яку час від часу змушені вирішувати усі країни світу. Україна також не стала винятком у цьому питанні – з моменту проголошення державної незалежності процес державотворення перебуває у епіцентрі політичної уваги і політиків, і всього українського суспільства. Але низка ідеологічних протиріч, політичних колізій та тугий клубок протилежних економічних інтересів правлячої еліти й досі не дозволяють політичній доцільності та здоровому глузду стати домінуючими складовими у вирішенні цієї непростої задачі.

Конституція 1996 року, яка стала результатом поточного політичного компромісу, на жаль, не поставила крапку в оформленні державного устрою країни. Більшість питань щодо розподілу владних повноважень між вищими органами державної влади (Президент, Уряд, Верховна Рада), – подальшого розвитку місцевого самоврядування, розподілу повноважень між центральними та місцевими рівнями, – перетворились на хронічну проблему української політики.

Невдалі спроби покращити Конституцію 1996 року за відсутності визначальних законів, які б фіксували повноваження й обов`язки Президента і Кабінету Міністрів, та провал процесу імплементації результатів референдуму щодо надання більших повноважень інституту президентства – стали переломним моментом у внутрішньополітичній боротьбі довкола моделі державного устрою. Політичний маятник хитнувся у протилежний бік. Новий порядок денний української політики стали визначати ідея проведення політичної реформи та переходу (повернення) до парламентсько-президентської республіки.

Насправді ж, складається враження, що країна продовжує рухатись у руслі пострадянської політичної традиції. І підготовка, і запровадження парламентсько-президентської моделі відбувається у відповідності до відомого гасла – „крок вперед, два кроки назад”. Знову і знову різні гілки влади намагаються перетягнути „владну ковдру” на себе, та ще й максимально приховати від широкого загалу суть процесів, які під нею відбуваються.

Відтак, у поточному випуску Діалог.UA, ми маємо намір дослідити та розібратися з низкою проблем, що постають в процесі політичного прищеплення парламентської моделі на владне дерево України.

Перш за все, хотілося б розібратися із змістом пакету політичної модернізації. Який формат, яку програму-максимум та програму-мінімум може обрати Україна на шляху до політичної модернізації? Наскільки в проекті політичної реформи вдалося поєднати різнопланові цілі забезпечення народовладдя і демократії, реалізацію принципу політичної відповідальності та досягнення ефективності виконавчої влади.

Не менш болюча проблема політичної адекватності. Наскільки характер та зміст поправок до Конституції відповідають сучасному поняттю парламентаризму? Чи дозволить реалізація запропонованого варіанту політичної реформи забезпечити формування ефективної виконавчої влади в Україні? Що принесе Україні перехід до парламентсько-президентської моделі – розширення участі громадян в управлінні державою, чи навпаки, під прикриттям парламентської моделі, відбудеться легітимація олігополістичної системи влади?

Особливу стурбованість викликають проблеми, що постають перед Україною в процесі імплементації нової системи політичних координат, зокрема неприкриті діри в законодавчому забезпеченні процедур та механізмів реалізації політичної реформи. Як уникнути „політичного вакууму” та некерованості, що може виникнути на перехідному етапі?

Нарешті, не можна залишити поза увагою ризики, які виникають при проведенні політичної реформи. Як уникнути загрози формування партократичного режиму в Україні? Чи будуть створені запобіжники щодо перманентних урядових криз, дострокових парламентських виборів та зростаючої політичної конфронтації? Відповіді на ці запитання сьогодні годі шукати в офіційних документах та виступах вищих посадових осіб держави. Але тим актуальнішим і цікавішим може стати обговорення існуючих проблем на сторінках „Діалог.UA”. Залишайтеся з нами, панове!

Свернуть

Підготовка і запровадження парламентсько-президентської моделі відбувається у відповідності до відомого гасла – „крок вперед, два кроки назад”. Знову і знову різні гілки влади намагаються перетягнути „владну ковдру” на себе, та ще й максимально приховати від широкого загалу суть процесів, які під цією ковдрою відбуваються. У поточному випуску Діалог.UA, ми пропонуємо розглянути переваги, а також обговорити низку проблем, що постають в процесі політичного прищеплення парламентської моделі на владне дерево України.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

„Демократія більш гарантована за парламентської форми правління"

„Демократія більш гарантована за парламентської форми правління

Віктор Погорілко, заступник директора Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор

Держави, які будь-коли пережили тоталітаризм, чи диктатуру схильні дистанціюватися від сильної одноосібної влади, адже вона таїть небезпеку повернення до минулого. Тому, такі країни, переважно, переходять до парламентської форми правління.

Читать далее

„В результаті політичної реформи ефективність державного управління зменшиться втричі”

Сергій Телешун: „В результаті політичної реформи ефективність державного управління зменшиться втричі”

Сергій Телешун, доктор політичних наук, професор, завідуючий кафедрою політичної аналітики та прогнозування Національної Академії державного управління при Президентові України, голова Платформи «Діалог Євразії» в Україні

Хоча Конституційна реформа й показала свій позитив з тактичного погляду, адже вона допомогла досягти компромісу та уникнути громадянського конфлікту, проте, з іншого боку, стратегічно вона виявилася недопрацьованою.

Читать далее

В будущем мы увидим в Украине чисто парламентскую республику

Дмитрий Выдрин: В будущем мы увидим в Украине чисто парламентскую республику

Дмитрий Выдрин, политолог

Политреформа это маленький и пока очень скромный, но нужный шаг в направлении политической конкуренции. И, со временем все станет как в Европе, где лидеры фракций занимаются согласованием политических интересов, а министры – тем, что называется «исполнительная власть». И исполняют они те решения, которые приняты в парламенте.

Читать далее

«Партийная олигархия в перспективе, будет вершить судьбу страны»

Виктория Подгорная: «Партийная олигархия в перспективе,  будет вершить судьбу страны»

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Усиление роли партий, мы, конечно, получим, но что это даст в смысле эффективности политики – вопрос. Общество лишается последней возможности контролировать тех людей, которые будут проходить через список в парламент. Страной будут править не сбалансированные представительства разных общественных групп, а только олигархические кланы. Они будут конкурировать друг с другом, полностью игнорируя интересы граждан.

Читать далее

Парламент 2006 года может быть неэффективным

Парламент 2006 года может быть неэффективным: Парламент 2006 года может быть неэффективным

Владимир Малинкович, политолог

Я предполагаю, что первый парламент в новых условиях будет далек от идеала. Но если сейчас удастся избежать противостояния между «нашими» и «ненашими», если удастся создать двухцветное коалиционное правительство, то у нас будет запас времени для формирования настоящей партийной системы

Читать далее

Реальної політреформи в Україні поки що не відбулось

Олександр Шморгун: Реальної політреформи в Україні поки що не відбулось

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

У нас не було президентської республіки, у нас була квазіпрезидентська республіка, у нас не буде парламентської, у нас буде псевдопарламентська республіка. Справжнє ж завдання полягає в тому, щоб розробити комплексну модель президентської республіки, яка найбільше відповідає вимогам того перехідного часу, в якому зараз живе наша країна.

Читать далее

Эту Конституцию придется менять еще не раз

Эту Конституцию придется менять еще не раз: Эту Конституцию придется менять еще не раз

Андрей Федоров, заместитель директора Европейского института интеграции и развития

Постепенно, характер Верховной Рады серьезно изменится. Во многом потому, что на ней будет лежать гораздо больше ответственности, и экономической, и политической, и социальной. Постепенно она станет центром политической жизни и центром власти, отодвигая на второй план президента

Читать далее

„Україні доведеться експериментувати на самій собі”

„Україні доведеться експериментувати на самій собі”: „Україні доведеться експериментувати на самій собі”

Олександр Дергачов, політолог

Україна зіткнеться з багатьма складнощами, пов`язаними як з недосконалістю норм Конституції, що діятимуть у нас з Нового року, так і з непідготовленістю основних політичних суб’єктів.

Читать далее

Парламентська республіка – це лише шанс для демократії

Парламентська республіка – це лише шанс для демократії: Парламентська республіка – це лише шанс для демократії

Володимир Полохало, директор Інституту посткомуністичного суспільства

Парламентська республіка зовсім не є панацеєю від політичних проблем чи такою, що забезпечує невідворотність демократичних змін. Парламентаризм просто створює трохи більше шансів для демократії, тому що забезпечує достатній рівень політичної конкуренції

Читать далее

„З часом політичні партії змушені будуть набути більш-менш цивілізованих форм”

Віталій Кулік: „З часом політичні партії змушені будуть набути більш-менш цивілізованих форм”

Віталій Кулік, директор Центру досліджень громадянського суспільства

Після політреформи буде спільна гра, існуватимуть спільні правила, в рамках яких треба буде прагнути здобути результат. Якщо такого результату не буде, то уряд піде у відставку, а відповідальність ляже на ті партії, які його підтримали і призначили.

Читать далее

„Доречніше було би говорити про перехід до президентсько- прем`єрської моделі”

Олексій Гарань: „Доречніше було би говорити про перехід до президентсько- прем`єрської моделі”

Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської Академії, науковий директор Школи Політичної Аналітики

Можна чітко передбачити вже зараз, що не буде однопартійної влади, вона буде коаліційна і в цьому сенсі ми наближаємося до Європи, де існують переважно коаліційні уряди. Проте, наявність коаліційного уряду може, у свою чергу, стримувати процес реформування країни.

Читать далее

„Процес внесення змін до Конституції іще не завершено”

„Процес внесення змін до Конституції іще не завершено”: „Процес внесення змін до Конституції іще не завершено”

Микола Козюбра, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Будь-яка модель республіки може працювати ефективно за умови дотримання балансу між гілками влади, за наявності системи стримувань і противаг. Цей баланс було порушено у зв’язку із намаганнями віддати якомога більше повноважень Верховній Раді.

Читать далее

Україна уже зіткнулася з проблемами імплементації конституційних змін

Україна уже зіткнулася з проблемами імплементації конституційних змін: Україна уже зіткнулася з проблемами імплементації конституційних змін

Микола Яковина, радник з питань місцевого самоврядування Програми партнерства громад Фундації „Україна -США”

Демократична Україна, певен, відбудеться як унітарна децентралізована республіка з президентсько–парламентською формою правління, з розбудованим місцевим самоврядуванням.

Читать далее

„Готуючи нову правову теорію для української Конституції, ми можемо зацікавити і Європу”

Сергій Дацюк: „Готуючи нову правову теорію для української Конституції, ми можемо зацікавити і Європу”

Сергій Дацюк, философ

Все те, що сьогодні напишуть і змінять в Конституції, нащадки змушені будуть викинути на смітник історії, оскільки нинішня еліта ставить слабкі цілі і діє здебільшого не стратегічно.

Читать далее

„Політична реформа безумовно необхідна, проте не потрібно підміняти понять”

„Політична реформа безумовно необхідна, проте не потрібно підміняти понять”: „Політична реформа безумовно необхідна, проте не потрібно підміняти понять”

Віктор Тимощук, Голова Центру політико-правових реформ

Коли президентом Кучмою ініціювалася так звана політична реформа, не було жодних підстав говорити про необхідність внесення змін до Конституції, особливо змін такого масштабу. Політична реформа насправді – це не конституційні зміни, а прийняття законів, які розвивають норми Конституції.

Читать далее

Майбутнім урядам загрожує серйозна нестабільність

Анатолій Ткачук: Майбутнім урядам загрожує серйозна нестабільність

Анатолій Ткачук, народний депутат 1-го скликання

„Відтепер Верховна рада буде користуватися не законом, а просто своїм регламентом. Це призведе до того, що під будь-який закон можна внести поправку у регламент, який не треба підписувати у Президента. І ніякий суд не зможе визнати прийняття цього закону неконституційним”

Читать далее

Єдиний вихід – прийняти нову редакцію Конституції

Єдиний вихід – прийняти нову редакцію Конституції: Єдиний вихід – прийняти нову редакцію Конституції

Костянтин Матвієнко, корпорація “Гардарика”

Краще відсутність конституції, ніж конституція, яку неможливо виконати. Зараз ми маємо другий варіант, і це неправильно. Треба виносити на обговорення нову редакцію конституції 1996 року, там треба буде змінити десятків три різних положень, і приймати нову редакцію на референдумі

Читать далее

Політична реформа „травмована при народженні”

Владимир Лупаций: Політична реформа „травмована при народженні”

Владимир Лупаций, исполнительный директор Центра социальных исследований "София"

Якщо наявні зараз політичні еліти виявляться нездатні реалізувати теперішню доволі недосконалу політичну реформу, і буде спровокована масштабна політична криза, то це автоматично дискредитує парламентську форму правління. Не виключено, що через непрофесіоналізм та політичну безвідповідальність правлячого класу, Україна повернеться до розгляду питання про президентську (канцлерську) модель організації виконавчої влади.

Читать далее

„Ми іще не доросли до чистого парламентаризму”

 

Юрій Римаренко, доктор юридичних наук, професор, Інститут держави і права

Нам підходить парламентсько-президентська форма правління, але з уточненнями повноважень парламенту та прерогатив діяльності президента. Для того, аби зробити такі уточнення, потрібно не зважати на політичну кон’юнктуру, а внести істотні доповнення до законодавства.

Читать далее

„Існує небезпека зниження рівня дієздатності влади”

„Існує небезпека зниження рівня дієздатності влади”: „Існує небезпека зниження рівня дієздатності влади”

Юрій Якименко, провідний експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова

Принципова проблема може виникнути в разі, коли більшість у парламенті і уряд сформують опозиційні до президента політичні сили. За умов існуючого рівня політичної культури вітчизняної політичної еліти, наявності традицій політичного протистояння, це може загрожувати проблемами дієздатності системи влади.

Читать далее

Сьогоднішній варіант напів- парламентської республіки мало підходить для України

Антоніна Колодій: Сьогоднішній варіант напів- парламентської республіки мало підходить для України

Антоніна Колодій, доктор політологічних наук, завідувач кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ

Демократія у Верховній Раді панує на рівні свободи висловлювань і боротьби, але вона там відсутня на рівні досягнення компромісів заради суспільного добра. Отже, вона більше схожа на охлократію, хоч і в законодавчому органі.

Читать далее

Украинская политическая система предрасположена к парламентской модели

Андрей Ермолаев: Украинская политическая система предрасположена к парламентской модели

Андрей Ермолаев, директор Института стратегических исследований «Новая Украина»

Не нужно создавать условия для необоснованной централизации власти, которая побуждает к постоянному поиску спасителей страны или просвещенных правителей. Я не вижу необходимости каждые пять лет решать, спасут эти люди страну на посту президента или нет – нам не нужно напряжение общественных сил, связанное с вычленением героев и анти-героев.

Читать далее

Конституційна реформа не досягла своїх цілей

Конституційна реформа не досягла своїх цілей: Конституційна реформа не досягла своїх цілей

Денис Ковриженко, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив

Якщо проаналізувати зміни до Конституції в редакції закону 2222, то можна легко прийти до висновку, що він жодним чином не зачіпає моменти, пов’язані з підвищенням ефективності державного управління, не кажучи вже про те, що справді обходить стороною названі проблеми. Більше того, не досягаються навіть ті цілі, які заявлені. Політична відповідальність влади перед суспільством залишиться невизначеною, а ефективність роботи вищих ешелонів влади залишиться в цілому низькою.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,051