В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні. “Навіщо обговорювати те, чого немає”, – запитають одні. “Чи може бути цікавим клас, який без жодного спротиву віддав свободу слова, совісті та політичних об’єднань на відкуп купці нуворишів?” – скажуть інші. “А ось так ми виростимо середній клас та наше світле майбутнє, – витягнуть із шухляд десятки заздалегідь підготованих теорій треті. – Що будете замовляти?”. “А що воно таке взагалі, середній клас в Україні?” – запитають четверті. І наперед знаючи, що запитань буде набагато більше, ніж відповідей, ми й починаємо цей діалог. Адже там, де запитанням тісно, а відповідям просторо – і народжуються нові ідеї, теорії, знання. Саме запитання скидають полуду з очей і фальшиву харизму з самозваних королів.

У перехідних суспільствах важко точно визначити розмір середнього класу, окреслити його характерні риси та уподобання. Але про те, що краще бути здоровим і багатим, ніж хворим та бідним, знають усі. У середньому класі, як і будь-якому ідеалізованому витворі людського розуму, втілюються найкращі риси професіоналізму, індивідуалізму та ініціативності. І українці, з своєю природньою жагою до “золотої середини”, тут зовсім не виняток. Про потребу підтримувати та зміцнювати середній клас давно вже говорять соціологи й політики. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов для розвитку середнього класу в Україні йшлося навіть у посланні Президента України Леніда Кучми до Верховної Ради.

Формування середнього класу в Україні, його зростання і зміцнення водночас є і соціальним, політичним і гуманітарним замовленням суспільства. Але є і інші виміри цієї проблеми. У минулому 20 столітті питання нової соціальної стратифікації та долі середнього класу набуло над-соціального, есхатологічного маштабу. Протистояння двох ідеократичних систем - СРСР та США у союзі із Європою – у кінцевому рахунку було кристалізовано у протиставленні двох нових “царств божих на Землі” – комунізму як суспільства вільного часу і реалізованих людських потреб, та “суспільства благоденства” або суспільства суцільного середнього класу.

Більше того, питання нового “некомуністичного” суспільства, де панує середній клас, органічно випливало і з певного розуміння шляху розвитку усього людства – міжцивілізаційних та міждержавних стосунків, глобальної економіки, гуманітарної та соціально-економічної конвергенції тощо. Ось як розмірковував про ідеальне майбутнє відомий англійський історик та філософ А.Дж.Тойнбі, «людина середнього класу та середнього віку»: «До кого ж нам звертатися за спасінням в цьому найнебезпечнішому становищі, коли в наших руках не лише власні життя та смерть, але й доля всього людства? Спасіння, можливо, лежить – як це найчастіше буває – у пошуках середнього шляху. В політиці ця золота середина не означатиме ані необмеженого суверенітету окремих держав, ані цілковитого деспотизму центрального світового уряду; в економіці це також буде щось відмінне від неконтрольованої приватної ініціативи або, навпаки, явного соціалізму. На думку одного західноєвропейскього спостерігача, людини середнього класу і середьного віку, Спасіння прийде, але ні зі Сходу, але й ні з Заходу. (“Сучасний момент історії”).

Запрошуючи наших читачів до участі в обговоренні проблем середнього класу, ми сподіваємося, що ваші статті, роздуми та листи дозволять більш детально та системно дослідити цей непростий соціальний феномен та визначити, чи є у нього майбутнє – близьке, чи, як це часто трапляється в Україні – лише далеке та примарне.

Тож поговоримо про середній клас та його місії.

Свернуть

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Стабільні економічні умови – найкраще середовище для середнього класу

 

Максим Машляківський, експерт маркетингової компанії Gfk-USM

Найкращий спосіб виплекати середній клас – поліпшити загальні економічні умови. Роль держави у цьому – утримувати стабільний економічний курс, щоб люди могли самі впливати на своє економічне становище


Наскільки добре розроблена в Україні проблематика середнього класу?

Серйозних досліджень не так вже й багато. Найчастіше - це просто розмірковування на тему, хто міг би бути середнім класом в Україні, навіщо він потрібен, яку роль він міг би відіграти в Україні. Були ще спроби визначити чисельність середнього класу. Але, знову ж таки, при цьому застосовувалися критерії, які у різних дослідників були різними.

А проблема саме й полягає у тому, за якими критеріями виділяти середній клас. Найчастіше середній клас прив’язують до рівня доходів – відповідно виходить одна картина. Якщо застосувати додаткові критерії, то картина може бути зовсім іншою.

А які дослідження можна назвати серйозними?

Вони повинні включати більш ґрунтовне вивчення того, чим є середній клас – не просто слідкувати за тим, які пральні машинки вони купують, а розглядати його з точки зору можливої поведінки, стилю життя, вподобань, аж до політичних.

Наскільки часто в роботі Ви використовуєте термін “середній клас”?

Чесно кажучи, дуже рідко. Якщо говорити про дослідження ринків, то в першу чергу, нас цікавить дохід людини, скільки вона може витратити на ті чи інші товари. Як правило, визначаючи цільову групу того чи іншого товару, ми можемо сказати, що це люди з таким-то рівнем доходів, які мешкають, наприклад, у великих містах. Ми ще не можемо сказати, що нашою цільовою групою є середній клас.

Наскільки взагалі можливо застосовувати термін “середній клас” щодо країн, які проходять системну трансформацію?

Можна застосовувати. Але знову ж таки, все впирається в методологію. Я не можу навести конкретний приклад, але було кілька робіт, в яких говорилося, що за підрахунком американців середній клас, умовно, заробляє 5 тисяч доларів, а в нас, виходячи з соціологічних опитувань, 5 тисяч доларів не заробляє ніхто. З цього йшов висновок, що середнього класу в нас бути не може. У нас же доходні межі (якщо брати критерій доходності) зовсім інші.

Які критерії можна застосовувати для визначення “середнього класу” у цих країнах?

Критерії застосовують ті ж самі, що і у західних країнах. Класичне визначення середнього класу – це основа і запорука соціальної стабільності і економічного розвитку. Йдеться про те, що середній клас є найбільш раціональною часткою суспільства, починаючи від купівлі якихось товарів, закінчуючи голосуванням на виборах. І критерій доходу тут може зіграти поганий жарт з дослідником, тому що можуть існувати люди з високими прибутками, які, у той же час, не можуть бути запорукою стабільності.

За багатьма дослідженнями, відчувається величезний розрив між кількістю людей, які відносять самі себе до середнього класу і яких можна віднести до середнього класу за об’єктивними показниками. Чому так відбувається?

Коли ми робили дослідження, то ми не ставили чітко питання про самоідентифікацію з середнім класом. Це питання взагалі безглуздо ставити, тому що прийшлося б людині пояснювати, що таке середній клас. Проблематика середнього класу публічно обговорюється досить рідко, тому більшість людей просто б не знало, як і за якими критеріями позиціонувати себе. Ми ставили питання досить абстрактно – якщо розділити громадян України на деякі частини, то де знаходиться респондент.

Я зустрічав дослідження російських соціологів, які пропонували респонденту розмістити себе на шкалі від 1 до 10. Але і тут є проблема. Наприклад, живучи в Києві, дуже важко уявити як живуть люди в маленькому містечку десь на Луганщині. Тому, коли люди відповідають на таке запитання, то скоріше за все, вони уявляють собі найближче оточення -  друзів, родичів, знайомих, колег по роботі – і визначають своє становище саме серед цих людей, а не серед всього суспільства.

А в Радянському Союзі середній клас існував?

Я думаю, що більшість людей в Радянському Союзі не можна віднести до середнього класу. Єдина категорія, яка могла претендувати на приналежність до нього – представники керівних органів, партійної і профспілкової номенклатури, можливо, якась частина наукових працівників. Але загальна чисельність цієї категорії було досить малою по відношенню до всього населення країни.

Основний критерій, за яким не можна віднести населення СРСР до середнього класу – це відсутність свободи. Причому свободи у будь-якому сенсі. Якщо людину не влаштовував її матеріальний стан, їй було дуже важко змінити цю ситуацію – перекваліфікуватися, поміняти рід діяльності. Так само людина не мала свободи при виборі товарів споживання – доводилося купувати те, що є.

По суті, людина була обмежена у своїй діяльності. А середній клас – це найбільш активна верства, яка має достатні навички, освіту, початковий рівень добробуту, щоб піднятися вище і на власний розсуд конструювати своє життя.

Настільки активна, щоб йти на барикади, якщо соціальні умови не дозволяють розвиватися далі?

Думаю, що ні. Середній клас чинить раціонально. Крім того, він має початковий рівень добробуту, який утримує його від радикальних кроків.

Чи можна сказати, що середній клас надає перевагу якійсь одній політичній силі – є прибічниками однієї політичної партії, голосує за одного кандидата в президенти?

Якісь домінуючі цінності певно існують, але навряд чи середній клас буде прибічником однієї партії. Я можу сказати у загальних рисах, що середній клас не буде прибічником крайніх позицій – як зліва, так і справа. Швидше за все середній клас буде стояти на позиціях “золотої середини”.

Чи може бути друга робота ознакою, яка виділяє представника середнього класу?

Перед людиною, яка крім своєї основної, знаходить ще другу роботу, стоїть мета забезпечити своє існування. У таких випадках не йдеться про те, щоб будувати кар’єру чи просуватися далі – людина ставить перед собою мету заробити певну кількість грошей. Тому я б сказав, що представник середнього класу скоріше за все має одну роботу – займається вдосконаленням навичок, потрібних для цієї основної роботи, підвищує свою кваліфікацію, займається самоосвітою.

За роки незалежності багато людей з вищою освітою опинилися безробітними або були змушені займатися некваліфікованою працею. Чи є перспектива для цих людей ввійти до категорії середнього класу?

Звичайно, що ця перспектива існує. Можливо, вони вже навіть входять до цього середнього класу. Але зараз немає адекватних способів з’ясувати реальний стан більшості домогосподарств, через те, що значна частина коштів “крутиться” в “тіні”. Багато сімей в Україні мають додатковий прибуток від надання різноманітних послуг і перепродажу товарів, який не зафіксований жодною податковою декларацією. Для цих людей, звичайно за умови власного бажання, існує перспектива побудувати власний магазинчик, розширити торгівлю, що в майбутньому приведе їх в ряди середнього класу.

Чи є конкретні етапи, через які треба пройти країні для побудови середнього класу?

Середній клас, хай і маленький, в Україні вже з’являється. І все, що потрібно, аби він розвивався – це стабільність і прогнозованість як суспільного життя, так і економіки. За таких умов можна розраховувати на свої сили і, відповідно, вже щось робити. Тоді вже люди починають думати про якісну освіту, про різного роду проекти, які вони хочуть втілити в життя. Адже економічна система – це результат роботи всіх економічних агентів, якими, в основному є люди, а не тільки держава чи якісь величезні корпорації. Я думаю, що простим запровадженням урядових програм не вдасться досягнути чогось конкретного. Формування середнього класу – це процес еволюційний.

Останні три роки ми спостерігаємо економічне зростання – за цей час зросла кількість середнього класу? Можливо якось змінилася самоідентифікація чи відчуття перспектив середнього класу?

Стосовно того чи зросла кількість середнього класу я не можу сказати, тому що ми не проводили постійних досліджень протягом цих трьох років. Але є непрямі свідчення того, що ця кількість зростає – збільшується ринок нерухомості, автомобілів. У Києві, як столиці, цей процес проходить жвавіше. Але і в маленьких містечках вже можна побачити приклади того, що економіка пожвавлюється – будуються магазинчики, люди ходять в кафе, ресторани, що є прикладом пожвавлення малого бізнесу.

Якщо створюються мінімальні умови для стабільності, з’являються люди, які можуть добре почувати себе в ринкових умовах. Ці мінімальні умови дозволяють людям займатися бізнесом, що, в свою чергу, сприяє розвитку економіки – а це вже дає шанс менш освіченим, менш активним людям “пролізти” в середній клас. Останні, в свою чергу, теж починають щось робити, що позитивно впливає на економіку і на суспільство. Виникає хвиля, або снігова куля, яка все більше і більше набирає обертів.

Ви хочете сказати, що навряд чи державна влада зможе вплинути на формування середнього класу?

Я думаю, що спеціальні кроки – наприклад, умовний закон про підтримку середнього класу – нічого не дадуть. Хто такий середній клас, кого підтримувати або кого формувати ми будемо за цим законом? Найкращий спосіб виплекати середній клас – поліпшити загальні економічні умови. Роль держави у цьому – утримувати стабільний економічний курс, щоб люди могли самі впливати на своє економічне становище.

 

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Земля. NET»

З 1 січня 2013 року в Україні відкриють для публічного доступу електронний Державний земельний кадастр. Старт віртуального кадастру вчора підтвердив під час презентації тестового режиму даної системи голова Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство) Сергій Тимченко.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Валерий Пустовойтенко, народный депутат Украины, лидер Народно-демократической партии Украины

Украинцы уже давно не иждивенцы. И никогда ими не были.

Олександр Мороз, народний депутат, лідер Соціалістичної партії України

Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Будет социальное партнерство – будет и средний класс

Юрий Гребенчук, директор ЦСЭИ "Диаматик"

Дискуссию о среднем классе в Украине инициируют политики, обслуживающие экономику с колоссальным социальным неравенством

Євгенія Ахтирко, керівник соціальних програм МЦПД

Середній клас: зростання надто повільне

Денис Кирюхин, к.ф.н., мл.н.с. Института философии им. Г.С.Сковороды НАН Украины

Именно средний класс устраивает революции

Ярослав Пасько, кандидат філософських наук, доцент Донецької державної академії управління

Середній клас – це найкраща частина суспільства

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Средний класс у нас есть: бедный, но стремящийся.

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Средний класс в тисках украинского менталитета

Владимир Бревнов, экономист

Общество неиждевенцев

Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент»

Ставка на средний класс

Евгений Копатько, руководитель Донецкого информационно-аналитического центра

Средний класс к выборам равнодушный

Олександр Олійник, директор Інституту реформ

Середній класс – виконавець і замовник суспільних змін

Володимир Полохало, шеф-редактор журналу „Політична думка”

Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу

Татьяна Малева, директор Независимого института социальной политики (Москва)

Сегодня средний класс является гарантом. Но не общества. А самого себя

Валерій Хмелько, професор, доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології

Рівень конкуренції в суспільстві визначає рівень розвитку середнього класу.

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Куда «подвинуть» средний класс?

Александр Пасхавер, президент Центра Экономического Развития

Нам не нужен средний класс рабов

Элла Либанова, директор Института демографии и социальных исследований НАН Украины

Реальність і уявне в житті середнього класу

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Средний класс: хорошая мина при плохой игре

Сергей Макеев, доктор социологических наук, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины

О надежде на средний класс говорить не приходится

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,245