В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні. “Навіщо обговорювати те, чого немає”, – запитають одні. “Чи може бути цікавим клас, який без жодного спротиву віддав свободу слова, совісті та політичних об’єднань на відкуп купці нуворишів?” – скажуть інші. “А ось так ми виростимо середній клас та наше світле майбутнє, – витягнуть із шухляд десятки заздалегідь підготованих теорій треті. – Що будете замовляти?”. “А що воно таке взагалі, середній клас в Україні?” – запитають четверті. І наперед знаючи, що запитань буде набагато більше, ніж відповідей, ми й починаємо цей діалог. Адже там, де запитанням тісно, а відповідям просторо – і народжуються нові ідеї, теорії, знання. Саме запитання скидають полуду з очей і фальшиву харизму з самозваних королів.

У перехідних суспільствах важко точно визначити розмір середнього класу, окреслити його характерні риси та уподобання. Але про те, що краще бути здоровим і багатим, ніж хворим та бідним, знають усі. У середньому класі, як і будь-якому ідеалізованому витворі людського розуму, втілюються найкращі риси професіоналізму, індивідуалізму та ініціативності. І українці, з своєю природньою жагою до “золотої середини”, тут зовсім не виняток. Про потребу підтримувати та зміцнювати середній клас давно вже говорять соціологи й політики. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов для розвитку середнього класу в Україні йшлося навіть у посланні Президента України Леніда Кучми до Верховної Ради.

Формування середнього класу в Україні, його зростання і зміцнення водночас є і соціальним, політичним і гуманітарним замовленням суспільства. Але є і інші виміри цієї проблеми. У минулому 20 столітті питання нової соціальної стратифікації та долі середнього класу набуло над-соціального, есхатологічного маштабу. Протистояння двох ідеократичних систем - СРСР та США у союзі із Європою – у кінцевому рахунку було кристалізовано у протиставленні двох нових “царств божих на Землі” – комунізму як суспільства вільного часу і реалізованих людських потреб, та “суспільства благоденства” або суспільства суцільного середнього класу.

Більше того, питання нового “некомуністичного” суспільства, де панує середній клас, органічно випливало і з певного розуміння шляху розвитку усього людства – міжцивілізаційних та міждержавних стосунків, глобальної економіки, гуманітарної та соціально-економічної конвергенції тощо. Ось як розмірковував про ідеальне майбутнє відомий англійський історик та філософ А.Дж.Тойнбі, «людина середнього класу та середнього віку»: «До кого ж нам звертатися за спасінням в цьому найнебезпечнішому становищі, коли в наших руках не лише власні життя та смерть, але й доля всього людства? Спасіння, можливо, лежить – як це найчастіше буває – у пошуках середнього шляху. В політиці ця золота середина не означатиме ані необмеженого суверенітету окремих держав, ані цілковитого деспотизму центрального світового уряду; в економіці це також буде щось відмінне від неконтрольованої приватної ініціативи або, навпаки, явного соціалізму. На думку одного західноєвропейскього спостерігача, людини середнього класу і середьного віку, Спасіння прийде, але ні зі Сходу, але й ні з Заходу. (“Сучасний момент історії”).

Запрошуючи наших читачів до участі в обговоренні проблем середнього класу, ми сподіваємося, що ваші статті, роздуми та листи дозволять більш детально та системно дослідити цей непростий соціальний феномен та визначити, чи є у нього майбутнє – близьке, чи, як це часто трапляється в Україні – лише далеке та примарне.

Тож поговоримо про середній клас та його місії.

Свернуть

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу

Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу: Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу

Володимир Полохало, шеф-редактор журналу „Політична думка”

Чи є середній клас в Україні, чи українці тільки бідні і багаті?

В. П.: Я не підходив би до цієї проблеми так спрощено. Будь-що можна оцінювати і характеризувати лише в порівняльному контексті. З точки зору порівняльної соціології і порівняльної політології, у таких посткомуністичних країнах як Польща, Чехія, Прибалтика існує середній клас за всіма параметрами та ознаками, які є загальноприйнятими як в політологічній науці, так і в офіційній статистиці. Порівнюючи з цими країнами, у нас немає середнього класу, бо за вищевказаними параметрами ми з натяжкою можемо віднести десь 6–8 % населення України. Я б не хотів вдаватися до загальноприйнятих дефініцій середнього класу, відзначивши, що, на мою думку, до середнього класу відносяться люди, які не стільки за статусом і матеріальним положенням відповідають параметрам середнього класу, скільки за потенцією. Такими, насамперед, є молоді люди, які спроможні виживати в конкурентному середовищі, які ставлять перед собою переспективну мету, для яких основне кредо в житті - це успіх і надзвичайна енергійність. Парадокс полягає в тому, що представники цієї групи масово емігрують за кордон як наслідок того, що вони не бачать можливості реалізувати свої цілі вУкраїні. Тобто, потенційний середній клас наразі масово емігрує з України. Цікаво, що ці люди за кордом досягають успіху, миттєво адаптуючись і імплантуючись в середній клас Польщі, Німеччини і таке інше.

От ви кажете, що нема в Україні середнього класа навіть виходячи із параметрів Польщі чи Чехії. А чи можна говорити про наявність в Україні середнього класу по-українські?

В. П.: Навряд чи цифра в 6-8 % представників середнього класу, яку пропонують соціологи, може бути підставою для твердження, що середній клас в Україні є. Колишній „куратор” теми середнього класу від влади Олександра Кужель, будучи на посаді голови Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва, вдавалася до перебільшення кількості середнього класу в Україні. Це була своєрідна маніпуляція, яка і була головною ціллю створення цього комітету. Середній клас – це основа стабільності, і коли Кучма говорив, що в країні нема стабільності, це означало, що треба було створювати середній клас.

Це і є політичне підгрунтя розмов про середній клас?

В. П.: Так. Середній клас – передумова політичної стабільності, він не любить революцій, з притаманними їм радикалізмом та екстремізмом. Він є стрижнем соціокультурних і політичних стосунків у суспільстві. Відсутність цього стрижня робить країну нестабільною і невизначеною. В Україні ж, повторюю, середній клас емігрує. Середнього класу по-українскі не може бути хоча б тому, що в Україні після розвалу Союзу відбулося раптове збагачення невеличкої частини людей. Це збагачення ішло таким чином, що воно не передбачало існування середнього класу. Зараз це називають олігархічним шляхом розвитку.

Тобто наразі ми маємо латиноамериканську модель?

В. П.: Можна використати латиноамериканську модель для порівняння, проте вона не є зовсім адекватною. При радянській моделі існував середній клас по-радянські – люди, які отримували пристойну зарплату. Із крахом цієї моделі відбулося різка зміна статусних позицій і „хто був всім, став нічим”. Професори пішли працювати водіями таксі, „човниками” і таке інше. Новий середній клас замість старого радянського не зявився. Тому основний соціальний розподіл наразі проходить між невеликим прошарком надзвичайно багатих людей і переважною більшістю збіднілих людей.

А якось можна структурувати всю масу людей, які не потрапляють в групу багатих?

В. П.: Є індекси і параметри різних зарубіжних структур, відповідно до яких нас, з точки зору соціального статусу більшості населення, разом з Болгарією і Білоруссю відносять до найбідніших країн Європи.

Які перспективи формування в Україні середнього класу і при яких умовах він може сформуватися?

В. П.: Інтереси фінасово-промислових угруповань не передбачають створення ринкового середовища, яке є сприятливою умовою для становлення середнього класу. Мова, насамперед, іде про податкову політику держави. Будь-який економіст знає, що розробити законопроект про оптимальний податок для того, щоб середній клас розвивався, є справою двох годин. Натомість кон’юктура і інтереси олігархічного бізнесу і сам характер соціально-економічної системи унеможливлює прийняття подібного закону. В країні немає ні стратегії розвитку, ні консенсусу еліт з приводу стратегії розвитку, тому і політичні еліти живуть сьогоденням і певною кон’юктурою: всі думають, як наповнити свою кишеню і свій бюджет сьогодні. Тому у нас не вводяться ні нормальні податки, ні пільги для кредитів потенційного середнього класу. При таких умовах середній клас просто не встигає з’явитись.

Які технології потрібно застосувати, щоб середній клас все ж  зявився?

В. П.: Запозичити з певними творчими доробками все те, що існує сьогодні в інших країнах. Проблема полягає в постановці питання „що заважає появі середнього класу”. І знайдені перешкоди на шляху його розвитку можна ліквідувати законодавчим шляхом.

Відомо, що державні перевороти відбуваються не тоді, коли всім погано, а коли стає або ліпше, або набагато гірше. Чи не здається Вам, що владна еліта просто боїться росту добробуту збіднівшої маси населення?

В. П.: Я би сказав так – вся державна політика спрямована на винищення середнього класу під корінь. І режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу, бо інстинктивно відчуває загрозу із його боку...

Але, водночас, і говорить про необхідність його формування...

В. П.: А це вже демагогія і маніпуляція. Ми ж декларуємо відданність інтеграції (в євроструктури – Діалог UA), для чого треба показати, що ми починаємо задовольняти відповідні стандарти. Подальше знищення середнього класу буде означати подальшу маргіналізацію і люмпенізацію України. Із 48 млн. українських громадян – 30 млн. люмпенів і маргіналів, і для режиму набагато легше керувати саме такими людьми. Справа в тому, що маргінали і люмпени не об’єднуються в громадянські структури, вони розпорошені і атомізовані. Сила інтересів керівного прошарку набагато перевищує сукупну силу інтересів маргіналізованого і люмпенізованого населення. Середній клас, навпаки, організується в партії, громадські організації, через які він захищає свої права – економічні, соціальні і політичні. І саме через таку громадянську активність середній клас є основою громадянського суспільства в заможних країнах. Не може бути громадянського супільства і середнього класу в бідній країні, це притаманне тільки для розвинених країн із розвиненим середнім класом. У нас же іде війна проти середнього класу, і, водночас, це війна проти громадянського суспільства.

Бесіду вів Олександр Герасимов

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Родился бедным? Тебе не повезло!

Артерии и «социальные лифты» общества закупориваются. Шансы карьерного роста, социальная мобильность снижается, и, что еще хуже, падает доверие людей друг к другу, что заметно среди всех классов общества, но более всего – среди бедных. Столь восхваляемый «гибкий рынок труда», означает лишь мир, в котором такая принципиально важная вещь, как профсоюз, оказывается не у дел, а с работниками обращаются как с собственностью. Это представляет смертельную угрозу семьям рабочих, и их шансам дать своим детям вдохновение и жизненные силы.

В Британии становится все меньше социального разнообразия и знаний: в условиях нынешнего капитализма компетентные люди просто не могут никуда пробиться; они становятся жертвами социальных предрассудков и настроений. Они просто не знают, что делать, поскольку эффективная государственная политика должна идти вразрез с господствующими инстинктами консерваторов.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Валерий Пустовойтенко, народный депутат Украины, лидер Народно-демократической партии Украины

Украинцы уже давно не иждивенцы. И никогда ими не были.

Олександр Мороз, народний депутат, лідер Соціалістичної партії України

Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Будет социальное партнерство – будет и средний класс

Юрий Гребенчук, директор ЦСЭИ "Диаматик"

Дискуссию о среднем классе в Украине инициируют политики, обслуживающие экономику с колоссальным социальным неравенством

Євгенія Ахтирко, керівник соціальних програм МЦПД

Середній клас: зростання надто повільне

Денис Кирюхин, к.ф.н., мл.н.с. Института философии им. Г.С.Сковороды НАН Украины

Именно средний класс устраивает революции

Ярослав Пасько, кандидат філософських наук, доцент Донецької державної академії управління

Середній клас – це найкраща частина суспільства

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Средний класс у нас есть: бедный, но стремящийся.

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Средний класс в тисках украинского менталитета

Владимир Бревнов, экономист

Общество неиждевенцев

Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент»

Ставка на средний класс

Евгений Копатько, руководитель Донецкого информационно-аналитического центра

Средний класс к выборам равнодушный

Максим Машляківський, експерт маркетингової компанії Gfk-USM

Стабільні економічні умови – найкраще середовище для середнього класу

Олександр Олійник, директор Інституту реформ

Середній класс – виконавець і замовник суспільних змін

Татьяна Малева, директор Независимого института социальной политики (Москва)

Сегодня средний класс является гарантом. Но не общества. А самого себя

Валерій Хмелько, професор, доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології

Рівень конкуренції в суспільстві визначає рівень розвитку середнього класу.

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Куда «подвинуть» средний класс?

Александр Пасхавер, президент Центра Экономического Развития

Нам не нужен средний класс рабов

Элла Либанова, директор Института демографии и социальных исследований НАН Украины

Реальність і уявне в житті середнього класу

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Средний класс: хорошая мина при плохой игре

Сергей Макеев, доктор социологических наук, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины

О надежде на средний класс говорить не приходится

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,139