В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні. “Навіщо обговорювати те, чого немає”, – запитають одні. “Чи може бути цікавим клас, який без жодного спротиву віддав свободу слова, совісті та політичних об’єднань на відкуп купці нуворишів?” – скажуть інші. “А ось так ми виростимо середній клас та наше світле майбутнє, – витягнуть із шухляд десятки заздалегідь підготованих теорій треті. – Що будете замовляти?”. “А що воно таке взагалі, середній клас в Україні?” – запитають четверті. І наперед знаючи, що запитань буде набагато більше, ніж відповідей, ми й починаємо цей діалог. Адже там, де запитанням тісно, а відповідям просторо – і народжуються нові ідеї, теорії, знання. Саме запитання скидають полуду з очей і фальшиву харизму з самозваних королів.

У перехідних суспільствах важко точно визначити розмір середнього класу, окреслити його характерні риси та уподобання. Але про те, що краще бути здоровим і багатим, ніж хворим та бідним, знають усі. У середньому класі, як і будь-якому ідеалізованому витворі людського розуму, втілюються найкращі риси професіоналізму, індивідуалізму та ініціативності. І українці, з своєю природньою жагою до “золотої середини”, тут зовсім не виняток. Про потребу підтримувати та зміцнювати середній клас давно вже говорять соціологи й політики. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов для розвитку середнього класу в Україні йшлося навіть у посланні Президента України Леніда Кучми до Верховної Ради.

Формування середнього класу в Україні, його зростання і зміцнення водночас є і соціальним, політичним і гуманітарним замовленням суспільства. Але є і інші виміри цієї проблеми. У минулому 20 столітті питання нової соціальної стратифікації та долі середнього класу набуло над-соціального, есхатологічного маштабу. Протистояння двох ідеократичних систем - СРСР та США у союзі із Європою – у кінцевому рахунку було кристалізовано у протиставленні двох нових “царств божих на Землі” – комунізму як суспільства вільного часу і реалізованих людських потреб, та “суспільства благоденства” або суспільства суцільного середнього класу.

Більше того, питання нового “некомуністичного” суспільства, де панує середній клас, органічно випливало і з певного розуміння шляху розвитку усього людства – міжцивілізаційних та міждержавних стосунків, глобальної економіки, гуманітарної та соціально-економічної конвергенції тощо. Ось як розмірковував про ідеальне майбутнє відомий англійський історик та філософ А.Дж.Тойнбі, «людина середнього класу та середнього віку»: «До кого ж нам звертатися за спасінням в цьому найнебезпечнішому становищі, коли в наших руках не лише власні життя та смерть, але й доля всього людства? Спасіння, можливо, лежить – як це найчастіше буває – у пошуках середнього шляху. В політиці ця золота середина не означатиме ані необмеженого суверенітету окремих держав, ані цілковитого деспотизму центрального світового уряду; в економіці це також буде щось відмінне від неконтрольованої приватної ініціативи або, навпаки, явного соціалізму. На думку одного західноєвропейскього спостерігача, людини середнього класу і середьного віку, Спасіння прийде, але ні зі Сходу, але й ні з Заходу. (“Сучасний момент історії”).

Запрошуючи наших читачів до участі в обговоренні проблем середнього класу, ми сподіваємося, що ваші статті, роздуми та листи дозволять більш детально та системно дослідити цей непростий соціальний феномен та визначити, чи є у нього майбутнє – близьке, чи, як це часто трапляється в Україні – лише далеке та примарне.

Тож поговоримо про середній клас та його місії.

Свернуть

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Середній клас – це найкраща частина суспільства

Середній клас – це найкраща частина суспільства: Середній клас – це найкраща частина суспільства

Ярослав Пасько, кандидат філософських наук, доцент Донецької державної академії управління

Із розпадом Радянського Союзу зруйнувалася стара соціальна структура, то ж чи можна говорити про те, що в Україні зараз існує середній клас?

Ні, не можна, оскільки в Україні ще не склалася нова структура суспільства, немає громадянського суспільства і немає певних критеріїв, за якими ми можемо виділити український середній клас.

Ми маємо достатньо цікаву тенденцію створення середнього класу. У Європі він складався на рубежі 18-19 століть, і спочатку представниками середнього класу був малий та середній бізнес, а потім до них залучилися так звані „білі комірці”.

Європейські суспільства мають тривалу традицію власності (поваги до власності), поваги до норм права, особистості. Все це сприяло розвитку середнього класу, дало змогу сформувати міцне громадянське суспільство, яке створюється на базі тієї ж приватної власності, певних правових привілеїв. Ми цього не мали. Натомість зараз в Україні процвітає тіньова економіка. Людину, яка змушена займатися напівлегальною діяльністю, не можна відносити до середнього класу, бо середній клас передбачає як моральні, так і правові стандарти суспільства.

Але ж правові стандарти напряму залежать від держави...

Саме так. Проте існує певний діалектичний взаємозв’язок між державою і громадянським суспільством. З одного боку, громадянське суспільство має впливати на державу і витворювати такі державні форми які були б зручні громадянському суспільству. А з іншого боку, держава, якщо вона претендує на роль правової, має задавати певні правові параметри для існування громадянського суспільства, в тому числі і для існування середнього класу, який у свою чергу є рушійною силою громадянського суспільства.  

Таким чином, держава може стимулювати створення середнього класу?

Звичайно ж. Тут існує постійний взаємозв’язок між державою та громадянським суспільством. Ми повинні згадати, що  в капіталістичних країнах середній клас формувався на базі дрібного бізнесу і лише в середині XX століття до нього долучилися представники інтелекту, менеджери, які зараз складають значну частину середнього класу на Заході.

Напевно, в Україні складеться інша картина...

Так, бо у нас інша традиція. І в Україні, і в Росії середній клас складала інтелігенція, а потім вже до неї долучився дрібний бізнес. В XIX на початку XX століття буржуазна традиція у нас була доволі слабка. І от лише зараз, в період транзиції, ми бачимо, що можна залучити певних представників бізнесу до формування того, що ми називаємо середнім класом. Разом з тим, згідно із соціологічними дослідженнями, досить мало дрібних та середніх власників відносять себе до середнього класу, а особиста самоідентифікація багато важить у цьому питанні.

А чи не є самоідентифікація основним критерієм у визначенні того, чи є людина представником середнього класу?

Я думаю, що це один з критеріїв, який є достатньо вагомим. До інших критеріїв належать: соціально-професійний статус, матеріальний статус і, нарешті, певні моральні стандарти. Хабермас і Апель називають такі стандарти „макроетикою”, тобто етикою відповідальності не тільки за власну долю, а й за долю суспільства в цілому.

А чи не є середній клас якраз тим прошарком суспільства, який використовуючи надбання еліти, консервує суспільство й веде до суспільної стагнації?

Ні, ні в якому разі. Середній клас – це найкраща частина суспільства, люди, які найбільш гнучко адаптуються до суспільних змін. Якщо взяти ту ж таки Європу, то за великим рахунком ми можемо побачити представників середнього класу в період Ренесансу, в період розквіту магдебурзького права. Відомий англійський дослідник чеського походження Ернст Гелнер називав таких людей модульними індивідами. Це є найбільш активна, рушійна сила у суспільстві, яка швидко адаптується до змін. Це є носії інтелекту, знань, які змінюють суспільство, адаптують його до своїх вимог і, з іншого боку, здатні пристосовуватись до вимог суспільства.

Проте, хіба не страх перед змінами змусив представників середнього класу у Німеччині підтримувати фашистів у 30-х роках XX століття?

У гітлерівській Німеччині, як до речі і в нашому суспільстві, не можна було говорити про сталий інститут приватної власності. Там існувала корпоративна власність, власність певних кланів. В Німеччині тоді існували крупні корпорації, що контролювали бізнес.  Не було здорового поєднання дрібного, середнього та великого бізнесу. Коли б тоді в цій країні був наявний потужний малий і середній бізнес, в який держава б не втручалася, то фашисти на чолі з Гітлером не прийшли б до влади.

Були й інші обставини, які призвели до панування німецького фашизму. Проте, головна причина – це саме відсутність приватного власника у європейському розумінні, відсутності громадянського суспільства, яке б було незалежне від держави.

А чи не можливий німецький варіант в Україні? Ситуація ж досить схожа. У нас так само відсутні свідомі власники та нерозвинене громадянське суспільство?

Не думаю. Ситуація не зовсім схожа у тому плані, що Німеччина ніколи не була колоніальною країною, хоча там були свої проблеми з об’єднанням. Проте, німці не мали проблем із почуттям національної самоідентифікації. А Україна є постколоніальною державою і має складнощі із національним самовизначенням. Є також проблема відстороненості людей від держави, адже громадянин повинен мати зв’язок із державою і працювати на її благо, а не перебувати поза державою та її інститутами. Існує також радянський спадок неповаги до прав людини, до приватної власності, до традиційних європейських інститутів. Це вже проблеми суто українські. Україна ще не набула атрибутів повноцінної держави. Окрім того, є серйозна проблема української ментальності.

Які саме проблеми пов’язані з українською ментальністю?

Це перш за все наслідки української традиції бездержавності. З іншого боку, можна згадати відоме прислів’я „Де два українці, там три гетьмани”. Коли не працюють належним чином суспільні інституції, то завеликого значення набувають особисті риси людей. Пам’ятаєте слова Бжезінського, який казав: „У нас навіть покидьок може бут главою держави”. Так трапляється тоді, коли все залежить від особистих волінь і веде до суб’єктивного ідеалізму та фаталізму. Як казав Фіхте :”Весь світ єсть я і моя воля”. Поряд з цим існує вагома проблема неадаптованості України до сучасних глобалізаційних процесів. З одного боку існують постіндустріальні суспільства, адаптовані до економічних вимог доби, а з іншого індустріальні, чи навіть традиційні суспільства, що досі існують на базі старого фундаменту.

А до якого типу належить наше суспільство?

Думаю, що це суміш традиційного і індустріального суспільства. Багато психологічних ознак та система взаємовідносин заважає розвиткові середнього класу у нашому суспільстві. У нас зараз існує клієнтелістська система суспільних відносин. Від слова „клієнтелла” (поняття введене соціологом Патне), яка передбачає систему корпоративного підпорядкування, корпоративного взаємоіснування. Стара система взаємовідносин діє як на економічному рівні, так і на соціально-психологічному.

У світі зараз існують певні стандарти, норми, сформовані ще за доби Просвітництва. Якщо наша країна не зможе адаптуватися до європейських норм та стандартів, то вона ризикує бути відкиненою на маргінес, стати вигнанцем.

Як Ви вважаєте, чи скоро Україна зможе прийняти європейські стандарти та отримати реальний середній клас?

Соціологічні дослідження свідчать, що якщо в Києві близько 20% людей відчувають себе представниками середнього класу, то в Донецьку їх лише 6%. До того ж, люди не достатньо чітко усвідомлюють, що таке середній клас. Звичайно ж за 12-13 років наше суспільство пройшло досить великий шлях у напрямку створення середнього класу. У нас існує, початкова приватна власність, але поряд з тим є чимало небезпек для існування середнього класу, головна з яких полягає в теперішній олігархічній системі.

Якщо ми торкнулися політики, то я хочу запитати, чи існують певні політичні вподобання, притаманні саме середньому класові?

Якщо на Заході середній клас має досить чіткі політичні вподобання, то в Україні вони ще не склалися і носять переважно підсвідомий характер. В Угорщині існує Партія дрібних господарів, в Україні ж є блок Віктора Ющенка „Наша Україна”. Ці партії потенційно можуть стати виразниками політичних інтересів середнього класу.

В Росії на середній клас орієнтується партія Григорія Явлінського „Яблуко”, важче віднести до них Союз правих сил, бо вони більше пов’язані із крупним бізнесом. Ліберальну партію будь-якої країни важко ідентифікувати із середнім класом.

Так які ж ознаки повинна мати партія, що орієнтується на середній клас?

З одного боку це мусить бути партія, яка зорієнтована на національні традиції, а з іншого – партія, яка поважає інститут приватної власності і прагне  розвитку дрібного та середнього бізнесу.

Інтерв”ю взяла Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Земля. NET»

З 1 січня 2013 року в Україні відкриють для публічного доступу електронний Державний земельний кадастр. Старт віртуального кадастру вчора підтвердив під час презентації тестового режиму даної системи голова Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство) Сергій Тимченко.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Валерий Пустовойтенко, народный депутат Украины, лидер Народно-демократической партии Украины

Украинцы уже давно не иждивенцы. И никогда ими не были.

Олександр Мороз, народний депутат, лідер Соціалістичної партії України

Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Будет социальное партнерство – будет и средний класс

Юрий Гребенчук, директор ЦСЭИ "Диаматик"

Дискуссию о среднем классе в Украине инициируют политики, обслуживающие экономику с колоссальным социальным неравенством

Євгенія Ахтирко, керівник соціальних програм МЦПД

Середній клас: зростання надто повільне

Денис Кирюхин, к.ф.н., мл.н.с. Института философии им. Г.С.Сковороды НАН Украины

Именно средний класс устраивает революции

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Средний класс у нас есть: бедный, но стремящийся.

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Средний класс в тисках украинского менталитета

Владимир Бревнов, экономист

Общество неиждевенцев

Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент»

Ставка на средний класс

Евгений Копатько, руководитель Донецкого информационно-аналитического центра

Средний класс к выборам равнодушный

Максим Машляківський, експерт маркетингової компанії Gfk-USM

Стабільні економічні умови – найкраще середовище для середнього класу

Олександр Олійник, директор Інституту реформ

Середній класс – виконавець і замовник суспільних змін

Володимир Полохало, шеф-редактор журналу „Політична думка”

Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу

Татьяна Малева, директор Независимого института социальной политики (Москва)

Сегодня средний класс является гарантом. Но не общества. А самого себя

Валерій Хмелько, професор, доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології

Рівень конкуренції в суспільстві визначає рівень розвитку середнього класу.

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Куда «подвинуть» средний класс?

Александр Пасхавер, президент Центра Экономического Развития

Нам не нужен средний класс рабов

Элла Либанова, директор Института демографии и социальных исследований НАН Украины

Реальність і уявне в житті середнього класу

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Средний класс: хорошая мина при плохой игре

Сергей Макеев, доктор социологических наук, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины

О надежде на средний класс говорить не приходится

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,038