В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні. “Навіщо обговорювати те, чого немає”, – запитають одні. “Чи може бути цікавим клас, який без жодного спротиву віддав свободу слова, совісті та політичних об’єднань на відкуп купці нуворишів?” – скажуть інші. “А ось так ми виростимо середній клас та наше світле майбутнє, – витягнуть із шухляд десятки заздалегідь підготованих теорій треті. – Що будете замовляти?”. “А що воно таке взагалі, середній клас в Україні?” – запитають четверті. І наперед знаючи, що запитань буде набагато більше, ніж відповідей, ми й починаємо цей діалог. Адже там, де запитанням тісно, а відповідям просторо – і народжуються нові ідеї, теорії, знання. Саме запитання скидають полуду з очей і фальшиву харизму з самозваних королів.

У перехідних суспільствах важко точно визначити розмір середнього класу, окреслити його характерні риси та уподобання. Але про те, що краще бути здоровим і багатим, ніж хворим та бідним, знають усі. У середньому класі, як і будь-якому ідеалізованому витворі людського розуму, втілюються найкращі риси професіоналізму, індивідуалізму та ініціативності. І українці, з своєю природньою жагою до “золотої середини”, тут зовсім не виняток. Про потребу підтримувати та зміцнювати середній клас давно вже говорять соціологи й політики. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов для розвитку середнього класу в Україні йшлося навіть у посланні Президента України Леніда Кучми до Верховної Ради.

Формування середнього класу в Україні, його зростання і зміцнення водночас є і соціальним, політичним і гуманітарним замовленням суспільства. Але є і інші виміри цієї проблеми. У минулому 20 столітті питання нової соціальної стратифікації та долі середнього класу набуло над-соціального, есхатологічного маштабу. Протистояння двох ідеократичних систем - СРСР та США у союзі із Європою – у кінцевому рахунку було кристалізовано у протиставленні двох нових “царств божих на Землі” – комунізму як суспільства вільного часу і реалізованих людських потреб, та “суспільства благоденства” або суспільства суцільного середнього класу.

Більше того, питання нового “некомуністичного” суспільства, де панує середній клас, органічно випливало і з певного розуміння шляху розвитку усього людства – міжцивілізаційних та міждержавних стосунків, глобальної економіки, гуманітарної та соціально-економічної конвергенції тощо. Ось як розмірковував про ідеальне майбутнє відомий англійський історик та філософ А.Дж.Тойнбі, «людина середнього класу та середнього віку»: «До кого ж нам звертатися за спасінням в цьому найнебезпечнішому становищі, коли в наших руках не лише власні життя та смерть, але й доля всього людства? Спасіння, можливо, лежить – як це найчастіше буває – у пошуках середнього шляху. В політиці ця золота середина не означатиме ані необмеженого суверенітету окремих держав, ані цілковитого деспотизму центрального світового уряду; в економіці це також буде щось відмінне від неконтрольованої приватної ініціативи або, навпаки, явного соціалізму. На думку одного західноєвропейскього спостерігача, людини середнього класу і середьного віку, Спасіння прийде, але ні зі Сходу, але й ні з Заходу. (“Сучасний момент історії”).

Запрошуючи наших читачів до участі в обговоренні проблем середнього класу, ми сподіваємося, що ваші статті, роздуми та листи дозволять більш детально та системно дослідити цей непростий соціальний феномен та визначити, чи є у нього майбутнє – близьке, чи, як це часто трапляється в Україні – лише далеке та примарне.

Тож поговоримо про середній клас та його місії.

Свернуть

Нова тема для обговорення на www.dialogs.org.ua – середній клас в Україні.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності

Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності: Наявність 12-15 % середнього класу – показник його відсутності

Олександр Мороз, народний депутат, лідер Соціалістичної партії України



Клани, задаючи параметри існування економічної системи, не допускають ні конкуренції, ні приходу іноземних інвестицій. Це означає, що розвиток підприємництва, яке може бути середовищем для створення середнього класу, в Україні поки що неможливий


 

Пане Олександре, на вашу думку, чи є в Україні середній клас?

Сьогодні в Україні немає середнього класу. А при такій організації економіки його і не буде.

 

Українські соціологи говорять, що 12–15 % населення України все таки можна віднести до середнього класу?

Якраз цей показник і доводить, що в Україні середнього класу не існує. Середній клас – це фактором стабільності держави. Таким він може стати лише за умов своєї переважної більшості, тобто більше 50% населення країни. 12 – 15% - це показник лише того, скільки нам ще треба працювати, щоб з’явився справжній середній клас.

 

Що ж заважає створенню середнього класу?

Клановий принцип побудови економічних стосунків в країні та економіки в цілому. Сьогодні клани організували своєрідні економічні піраміди, які переплелися з криміналом і владою. Декілька таких пірамід тримають майже всю систему влади, передусім виконавчу. Вони стали монополістами і задають свої правила гри в усіх секторах економіки, вирішальним чином впливаючи на виробництво – через тарифи, пільги, тощо. Ці монопольні утворення реалізують свій інтерес і через експорт сировини. Якщо ви подивитесь на структуру експорту-імпорту, то побачите, хто там займає домінуюче становище.

Саме тому вУкраїні відбувається збагачення окремих людей з паралельним збіднінням переважної кількості населення. Клани, задаючи параметри існування економічної системи, не допускають ні конкуренції, ні приходу іноземних інвестицій, ні рівних умов господарювання. Це означає, що розвиток підприємництва, який може бути середовищем для створення середнього класу, в Україні поки що неможливий.

 

Що треба зробити для того, щоб створити такі умови?

Треба відсторонити клани від влади. Потрібно роз’єднати це тріо – бізнес, владу і кримінал. Якщо це вдасться, то з’явиться можливість для формування здорового конкурентного середовища і реалізації потенціалу розумних, підприємливих людей, які можуть дати раду собі і створити робочі місця для інших.

 

Пане Олександре, у вашій програмі є пункт щодо створення середнього класу? Ваша партія виступає за підтримку цього прошарку людей?

Так, це один з ключових моментів нашої партійної програми. Підтримка середнього класу – головний принцип Соцінтерну, членами якого ми нещодавно стали.

 

Ви робите щось конкретне, чи це просто слова, на які можна послатися при нагоді?

Всі комплексні ринкові закони, які повинні були сприяти встановленню прозорості в економіці і розвитку конкуренції, приймалися за участю нашої партії. Але не наша вина в тому, що нинішня влада фактично працює всупереч цим законам. Це стосується і фондового ринку, і умов приватизації, які перетворилися в гру наперсточників. А найбільший наперсток - в одних, відомо чиїх, руках.

 

Як ви думаєте, якась частина з цих 12–15 % голосує за вашу партію? Якщо ні, то до якої б партії ви віднесли цей електорат?

Раніше я частково відповів на це питання. Вважаю, що ці люди, скоріше за все, - електорат соціалістичної партії. Вони могли би бути електоратом соціал-демократичної партії, але не такої як СДПУ(о).

 

Останнім часом досить часто з вуст політиків чути заклики до створення середнього класу, врешті і в посланні президента до Верховної Ради йдеться про середній клас. Наскільки кон’юнктурним є це питання? Я ще раз повернусь до питання про те, наскільки вигідно формувати свою політичну програму з огляду на середній клас?

 

Я не вважаю, що тут йдеться про політичну кон’юнктуру. Президент так говорить, бо йому годиться так говорити. Тим самим він демонструє обізнаність у цій сфері – не більше. Він же нічого не робить у тому напрямку. А використовувати цю кон’юнктуру у політичних кампаніях не доводиться, тому що немає середнього класу, на який можна було б спиратися.

Наша партія намагається відстоювати інтереси підприємців, які мають найбільший потенціал для сприяння розвитку середнього класу. Ми допомагаємо тим підприємцям, яких хочуть прибрати до рук місцеві можновладці. Але ми розраховуємо, що підприємці, в свою чергу, також будуть відстоювати свої права, принаймні робити кроки у цьому напрямку. Наша партія законодавчо врегульовує вирішення їх проблем, і вони не повинні стояти осторонь.

 

Але якщо ці закони не будуть виконуватися, яка з них буде користь?

Щоб закони виконувалися, треба міняти систему влади. Ми цим якраз і займаємося. Поки-що все залежить від того, наскільки ефективну систему економічних відносин ми побудуємо, адже середній клас може виникнути тільки у сфері виробництва і обслуговування.

 

У мене склалося уявлення, що середній клас у західних країнах формувався завдяки буржуазії, яка прийшла до того, що людям потрібно платити достатню платню. В Україні ж говорять, що середній клас буде створюватися державою, тобто зверху…

Держава нічого не повинна створювати, крім рівних умов, які б дозволяли розвиватися самому процесу. І тут немає першопричинного зв’язку, з якого слідує, що з’явилась буржуазія, яка раптом створила робочі місця. Сама буржуазія є результатом виробничих і торгових відносин, що формуються в суспільстві.

Якщо держава створює рівні умови – податкове законодавство, засоби контролю – тоді цей процес починає розвиватися. Дехто при цьому стає більш багатим, тим самим збільшуючи власну відповідальність за організацію своєї справи. Більшість людей отримує можливість працювати, заробляючи пристойні гроші. Це і є процес створення середнього класу. Якщо в таких умовах буде існувати 60–70 % населення, тоді можна буде сказати, що це – стабільне суспільство.

Кілька тижнів тому я був у Швеції, де міг спостерігати за тим, що таке справді середній клас і стабільне суспільство. Це відбивається на моральному настрої людей – вони спокійні, врівноважені, не нервують. Для того, щоб так почуватися, треба бути вільним і опиратися на економічну свободу.

 

Як ви думаєте, чи був середній клас в Радянському Союзі?

В системі неконкурентної економіки можна говорити тільки про відносний середній клас. Якщо ми говоримо про середній клас, то найчастіше мова йде про зв’язок між працею і капіталом, про відношення до засобів виробництва, про частку власності. Коли люди, які працюють на підприємстві, отримують добру платню, дивіденди з акцій цього підприємства і розуміють, що це їх виробництво, що треба думати про його успішний розвиток, то тоді з’являється відчуття середнього класу.

 

Пане Олександре, у Маркса була теза про історичну роль робітничого класу. Якщо мінімізувати масштаби Марксової теорії, чи є група населення, чи навіть клас, який відіграє рушійну роль в сьогоднішній історії Україні?

На превеликий жаль, такого класу немає. Сьогодні суспільство має трохи іншу, ніж класову структуру. Якості класу, як такого, втрачені в сучасному світі, найперше, через втрату єдиних ознак класу, в тому числі відношення до засобів виробництва.

Зараз в Україні кожен переймається, в основному, проблемами виживання, що не згуртовує людей, а роз’єднує їх. Нинішня влада користується цим і підтримує становище, коли людей можна обманювати, підкидати їм різні інтриги, розпалювати конфлікти, ділити на Схід і Захід. За таких умов спрацьовує принцип “Поділяй і владарюй”.

Ще треба зрозуміти, чи ми пройшли межу повернення до нормального стану, чи ми можемо зараз, усунувши пройдисвітів від влади, зробити ситуацію контрольованою, щоб відкрити для людей перспективу. Якщо ми дамо перспективу людям, вони стануть активною політичною силою, якою є середній клас. Це завдання і для політичних партій, і для структур влади.

 

Яку роль в становленні середнього класу відіграють еліти? Можливо, елітам не дуже вигідно вирощувати громадянське суспільство, яке потім буде контролювати нашу верхівку?

Ті, хто належать до політичних еліт – а не до системи, в якій зрослися бізнес і політика – зацікавлені у становленні громадянського суспільства. Бо тільки за таких умов буде стабільність влади. Ті ж, хто поєднує політику з бізнесом і криміналом справді не хочуть таких реформ, бо тоді будуть створені незручні і незвичні для них умови функціонування.

 

Яка ж тоді роль еліти в державі, де громадянське суспільство спить?

Завдання політичних еліт – будити наших громадян. Будити конкретними кроками, програмами, масово-політичною роботою, роз’ясненням перспектив.

 

Ви вважаєте, що такою пропагандистською роботою можна підняти громадян для відстоювання своїх прав?

Все залежить від того, як ця пропаганда співвідноситься з проблемами кожної людини. Якщо вони співпадають, то ідея одразу стає рушійною силою. Тоді людина зрозуміє, що ця політична структура чи її еліта відстоюють її власні інтереси, і стане прибічником такої структури. А це сприяє консолідації суспільства загалом і усвідомленню власних інтересів зокрема.

 

Пане Олександре, який ваш прогноз, наскільки швидко в Україні може з’явитися справді потужний середній клас?

Як тільки зміниться система влади, тоді можна буде точніше відповісти на це питання.

Можна взяти за відправну точку 2004 рік. Якщо наступного року зміниться система влади, і за два роки до наступних парламентських виборів вдасться роз’єднати політику і капітал, тоді можна сподіватися, що до 2010 року з’являться ознаки присутності середнього класу як впливової суспільної сили, які також будуть ознаками формування громадянського суспільства. При збереженні при владі нинішніх можновладців появи середнього класу очікувати не доводиться.

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Испытание рутиной

Эйфория от институциональных прорывов в интеграционных процессах России, Белоруссии и Казахстана развеялась. Пришло время тщательной притирки друг к другу наших непохожих хозяйственных комплексов

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Валерий Пустовойтенко, народный депутат Украины, лидер Народно-демократической партии Украины

Украинцы уже давно не иждивенцы. И никогда ими не были.

Владимир Балабанович, председатель Профсоюза работников сферы предпринимательства

Будет социальное партнерство – будет и средний класс

Юрий Гребенчук, директор ЦСЭИ "Диаматик"

Дискуссию о среднем классе в Украине инициируют политики, обслуживающие экономику с колоссальным социальным неравенством

Євгенія Ахтирко, керівник соціальних програм МЦПД

Середній клас: зростання надто повільне

Денис Кирюхин, к.ф.н., мл.н.с. Института философии им. Г.С.Сковороды НАН Украины

Именно средний класс устраивает революции

Ярослав Пасько, кандидат філософських наук, доцент Донецької державної академії управління

Середній клас – це найкраща частина суспільства

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Средний класс у нас есть: бедный, но стремящийся.

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Средний класс в тисках украинского менталитета

Владимир Бревнов, экономист

Общество неиждевенцев

Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент»

Ставка на средний класс

Евгений Копатько, руководитель Донецкого информационно-аналитического центра

Средний класс к выборам равнодушный

Максим Машляківський, експерт маркетингової компанії Gfk-USM

Стабільні економічні умови – найкраще середовище для середнього класу

Олександр Олійник, директор Інституту реформ

Середній класс – виконавець і замовник суспільних змін

Володимир Полохало, шеф-редактор журналу „Політична думка”

Режим, який склався, є найбільшим ворогом середнього класу

Татьяна Малева, директор Независимого института социальной политики (Москва)

Сегодня средний класс является гарантом. Но не общества. А самого себя

Валерій Хмелько, професор, доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології

Рівень конкуренції в суспільстві визначає рівень розвитку середнього класу.

Виктория Подгорная, к.ф.н., директор Центра социально-политического проектирования

Куда «подвинуть» средний класс?

Александр Пасхавер, президент Центра Экономического Развития

Нам не нужен средний класс рабов

Элла Либанова, директор Института демографии и социальных исследований НАН Украины

Реальність і уявне в житті середнього класу

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Средний класс: хорошая мина при плохой игре

Сергей Макеев, доктор социологических наук, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины

О надежде на средний класс говорить не приходится

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,032