В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Через полтора года после оглашения новых ориентиров во внешней политике, Украина все еще остается на перепутье в выборе своей внешнеполитической стратегии. В стране так и не появилось четко сформулированной стратегии внешней политики, направленной на защиту интересов всех граждан, а не только правящей бюрократии. Сохраняется неадекватность проводимой Украиной внешней политики изменениям на геополитической и геоэкономической карте мира. Страна все еще остается объектом чужих геополитических игр без выхода на уровень полноценного игрока (или субъекта) собственной геополитической игры. Более того, сохраняющийся раскол внутри украинской политической элиты прочно консервирует слабые внешнеполитические позиции нашей страны. Разыгрывание внешней карты на только что прошедших парламентских выборах в очередной раз засвидетельствовало, что ключевыми партиями и блоками так и не была предложена новая, конструктивная внешняя парадигма, способная объединить страну.

По сути, до сих пор Украина может эффективно реагировать на внешние угрозы своей безопасности (территориальные, экономические, военные и др.) только находясь в фарватере сильных союзников (или союзника). До сегодняшнего дня Украина мечется в треугольнике «РФ – ЕС – США» и принципиально новых форматов в обозримом будущем не предвидится, вследствие неспособности нашей страны принимать в них равноправное участие.

Украине необходимы средства для преодоления технологического отставания от ведущих стран. Перед Украиной вплотную встал выбор – каким путем проводить давно назревшую и перезревшую модернизацию экономического потенциала и предотвратить неминуемый крах предприятий и ряда отраслей. Именно на решение такого рода задач и должна быть направлена наша геополитическая игра. Стране необходим экономический потенциал, достаточный для паритетного диалога с кем бы то ни было (РФ, ЕС, США) и другими странами. В противном случае, Украина и дальше будет безропотно соглашаться на «торговлю собою» (ресурсами, территорией и даже суверенитетом) – если не Россией, то Европейским сообществом или США.

И если для РФ геополитика – это цель, она стремится вернуть и удержать свое мировое лидерство, то для Украины – это лишь средство для модернизации страны, сохранения ее единства и территориальной целостности.

Предлагая данную тему для обсуждения, мы хотели бы сконцентрировать внимание на оценках перспектив и начертании контуров будущих тенденций во внешней политике Украины. И, конечно же, на тех ресурсах, которые имеются в стране для реализации внешнеполитической доктрины нашего государства.

Украина в своей внешней политике по-прежнему находится в поиске. Переход от пресловутой многовекторности к одновекторности (выбор более тесной интеграции с ЕС) не исключает, что уже в ближайшем будущем состоится очередной пересмотр «Основных направлений внешней политики» и отбрасывание мифологемы, связанной с форсированным вступлением в ЕС и НАТО. На повестке дня украинской дипломатии также выстраивание новых, конструктивных отношений с РФ, отвечающих национальным интересам обеих стран..

«Диалог. UA » приглашает читателей и экспертов присоединиться к обсуждению этих и многих других вопросов, связанных с непростой темой внешней политики Украины.

Свернуть

Украина в своей внешней политике по-прежнему находится в поиске. Переход от пресловутой многовекторности к одновекторности (выбор более тесной интеграции с ЕС) не исключает, что уже в ближайшем будущем состоится очередной пересмотр «Основных направлений внешней политики» и отбрасывание мифологемы, связанной с форсированным вступлением в ЕС и НАТО. На повестке дня украинской дипломатии также выстраивание новых, конструктивных отношений с РФ, отвечающих национальным интересам обеих стран. Предлагая данную тему для обсуждения, мы хотели бы сконцентрировать внимание на оценках перспектив и начертании контуров будущих тенденций во внешней политике Украины. И, конечно же, на тех ресурсах, которые имеются в стране для реализации внешнеполитической доктрины нашего государства.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Україна має потенціал аби стати потужним світовим економічним гравцем

Україна має потенціал аби стати потужним світовим економічним гравцем : Україна має потенціал аби стати потужним світовим економічним гравцем

Ярослава Базилюк, завідувач сектору зовнішньоекономічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук

Якими є нові тенденції у розвитку світової економіки? Яких глобальних економічних змін варто очікувати найближчим часом?

Новими тенденціями у сучасній геополітиці і геоекономіці, як на мене, є формування новітньої конкурентної карти світу та становлення нових центрів сил третього тисячоліття. Йдеться про установлення нової моделі поділу праці, яка, передусім, буде пов'язана з докорінною модернізацією системи політико-економічних зв'язків. Значимість цього періоду полягає у тому, що уперше за постбіполярний період, окремими державами (РФ, Китаєм, Індією) та економічними союзами (ЄС) накопичено економічний і політичний потенціал, достатній для здійснення революційного перерозподілу в міжнародному регіональному поділі праці.

Наочним прикладом цього може стати розгортання суперечностей навколо підвищення цін на газ російською компанією “Газпром”, яке стало своєрідним “Рубіконом” у міжнародних економічних відносинах євразійського регіону, ознаменувавши нову епоху у його розвитку. Йдеться про зміну усталених взаємозв'язків, яка вплине - у стратегічній перспективі - не тільки на формат відносин між ключовими державами постачальниками, транзитерами та споживачами енергоносіїв, але й сформує нову парадигму боротьби та контроль над джерелами, транспортуванням та споживанням природних ресурсів на євразійському просторі.

Думаю, що найближчим часом слід чекати посилення геополітичного і геоекономічного статусу Російської Федерації, яка активізує використання енергетичних ресурсів в якості рушія зазначених процесів. Відбудеться посилення міжнародних регіональних зв'язків Росії, зокрема у рамках співпраці з країнами ШОС. Можливим наслідком стане загострення гіперконкурентної боротьби між США та РФ. 

Які Ви бачите загрози економічній безпеці України? Як можна їм протидіяти?

Найбільші загрози нашій економічній безпеці, все ж таки, знаходяться всередині країни. Йдеться про низьку конкурентоспроможність національної економіки, яка нездатна абсорбувати негативні впливи зовнішньої кон'юнктури. Низька продуктивність праці, відносно невисокі доходи переважної більшості населення, високий рівень тіньової економіки, порушення економічних інтересів всіх суб'єктів економічних відносин – все це є сприятливим ґрунтом для поширення деструктивних явищ, в тому числі й тих, які провокуються ззовні.

На мій погляд, виходом з такої несприятливої ситуації є згуртування прогресивних сил нації навколо підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Насамперед, основним кроком до здійснення цієї мети, є гармонізація розподільних відносин шляхом врахування економічних інтересів всіх суб'єктів економічних відносин.

А чи сприяє нинішня наша зовнішня політика просуванню українських товарів на світові ринки?

В цілому, зусилля української влади в активізації зовнішньоекономічних стосунків є досить вдалими. В стислі терміни було отримано для України статуси з ринковою економікою від ЄС та США, завершується процес вступу до СОТ.

Водночас, вплив української зовнішньої політики на просування українських товарів є достатньо неоднозначним. З одного боку, важелі зовнішньої політики є досить обмеженими у просуванні товарів, адже ринки реагують на конкретний український товар, який може бути запропонований на зарубіжних ринках, а тому, саме від цінових та нецінових параметрів українського товару залежить успіх просування на зовнішні ринки. Крім того, нашою стратегічною метою є не становлення України в якості периферії промислово розвинених країн, а пропозиція на світовий ринок українських високотехнологічних товарів з високим вмістом доданої вартості. Отже зовнішня політика має враховувати та координувати можливість і готовність національної економіки зустріти конкурентів.

Разом із тим, накопичення значного негативного потенціалу спланованих торгівельних війн проти України, вимагає динамічної модернізації форм та методів реалізації української зовнішньої політики, тобто укріплення української економічної дипломатії та опанування нових сучасних методів сприяння українським експортерам. На цьому етапі гостро актуалізується нестача на державному рівні креативних ідей стосовно просування національних товарів на зовнішні ринки з боку української дипломатії, а також відповідного кадрового забезпечення для їхньої реалізації.

Яке майбутнє наших взаємин із трикутником "Росія-ЄС-Сполучені Штати"? Чи будемо ми замкнені на ньому, чи цей трикутник зміниться на іншу фігуру за рахунок нових гравців (Індія, Китай)?

На мій суб'єктивний погляд, ключовими партнерами для України, які будуть вагомо впливати на перебіг економічних і політичних подій будуть Росія, США та Євросоюз. Принаймні на середньострокову перспективу.

Україні варто зосередитися на вирішенні внутрішньоекономічних проблем для того, аби напрацювати економічний потенціал, достатній для паритетного діалогу з РФ, ЄС та США, або з будь-якою іншою країною. Разом із тим, основні геополітичні гравці й надалі використовуватимуть можливості України для реалізації власних інтересів. В цих умовах для України найбільш оптимальним є реалізація євроінтеграційного курсу здійснення реформ в якості «домашнього завдання» для економіки. Йдеться про прогресивні темпи опанування європейських критеріїв здійснення виробництва, умов та якості життя, рівня продуктивності тощо.

При цьому необхідно прагматично розвивати економічні взаємовідносини з Росією в напрямку підвищення конкурентоспроможності обох держав. На жаль, геополітичний чинник найбільш вагомий у відносинах України саме з цією державою, а тому економічні відносини якнайбільше страждають від його ірраціонального впливу. Переведення на ринкові ціни переважної більшості економічних відносин, укріплення міждержавного партнерства на основі визнаних у всьому світі цивілізованих правових норм, а також вступ до міжнародних організацій, дозволить оздоровити та відбудовувати паритетні взаємостосунки з північним сусідом.

А яку нішу у світовій економіці може зайняти Україна?

Український потенціал є достатньо вагомим для того, щоб розвивати важливі для світового ринку напрями - космічні технології, літакобудування, високотехнологічне машинобудування, розвивати традиційно стабільні для української економіки галузі харчової, легкої промисловості тощо. Не слід забувати, що Україна є також і важливою транзитною державою для постачання енергоносіїв від Росії до ЄС, до того ж володіє потужним шляховим забезпеченням.

Однак, розуміючи логіку розвитку сучасних міжнародних економічних відносин, Україна має бути готова для надзвичайно високого конкурентного опору з боку іноземних суб'єктів, а тому необхідно мати стратегію та тактику розвитку національного виробництва та просування результатів його діяльності на зовнішні ринки. В цьому контексті, створення альянсів з іноземними компаніями для виходу на зовнішні ринки, залучення можливостей світового ринку для вирішення завдань внутрішнього розвитку та поміркована зовнішня та внутрішня економічна політика можуть стати важливим елементом становлення України в якості потужного гравця на світовій арені.

Тобто Україна має перспективи стати реальним геополітичним та геоекономічним суб'єктом на карті світу, або навіть регіональним лідером?

Потенційно така можливість існує, більш того вірогідність становлення України в якості потужного геоекономічного та геополітичного гравця є достатньо високою. Разом із тим, досягнення Україною цього статусу залежить від того, чи зможуть бути докорінним чином виправлені порушені у суспільстві розподільні відносини. Розподіл матеріальних благ на користь окремих вузьких кланів протягом багатьох років розшматовував економіку держави, яка не могла на всю потужність використовувати колосальні українські конкурентні переваги. Результатом такої політики стала руйнація цілісності економічного механізму держави, коли кожен окремий суб'єкт намагався самотужки «відірвати» високий рівень прибутку, пригнічуючи інші сектори економіки. Формування на цьому фоні потужних політичних партій, які лобіюють економічні інтереси окремих осередків, створило надзвичайно високу небезпеку дезінтегруючих процесів в українському політикумі. Саме на цьому фоні українська політика та економіка виявилися вразливими до ігор потужних зовнішніх гравців, які мають чіткі власні інтереси і не сприяють становленню України як рівноправного геополітичного та геоекономічного суб'єкта на світовому рівні.

Відродження національної економічної ідеї, здатної згуртувати націю та відновити порушені економічні інтереси має сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної економіки заради досягнення високого добробуту нації. За таких обставин Україна цілком певно може посісти роль потужного геокеономічного та геополітичного гравця.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Опасность распространения прав человека

Если бы права человека были валютой, их курс сегодня оказался бы в состоянии свободного падения в силу инфляции многочисленных правозащитных договоров и необязательных международных инструментов, принятых за последние десятилетия самыми разными организациями. Сегодня на эту валюту можно, скорее, купить страховку для диктатур, нежели защиту для граждан. Права человека, некогда вознесенные на пьедестал основных принципов человеческой свободы и достоинства, сегодня могут быть чем угодно – от права на международную солидарность до права на мир.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Андрей Ермолаев, директор Института стратегических исследований «Новая Украина»

Украине нужен новый национальный проект

Ярослав Матійчик, Виконавчий директор ГНДО "Група стратегічних та безпекових студій"

„Ми можемо стати поважною складовою Євросоюзу”

Сергій Максименко, директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень „ЄвроРегіо Україна”

„Орієнтуватися треба перш за все на себе”

Світлана Мітряєва, кандидат історичних наук, політичний аналітик, президент Фонду „Європейський Дім” (м. Ужгород)

„Україні ще потрібно стати частиною Центральної Європи, а не Євразією”

Сергій Герасимчук, незалежний експерт у галузі зовнішньої безпеки

„З геополітичної гри на виживання Україна не випаде”

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень “Амес”

Україна не є легким об’єктом для маніпуляцій

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова

“Українці надто інертні для свого географічного становища”

Ігор Тодоров, заступник директора Науково-інформаційного Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці

„Ускладнення відносин РФ та США значною мірою пов’язано з Україною”

Вячеслав Седнев, Институт мировой экономики

Интересы Украины в Азии должны быть не только представлены, но и защищены

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Проблемы новая власть не откладывает, а усугубляет

Валерий Вакарюк, вице-президент Фонда Виктора Пинчука

„Євросоюз нам абсолютно не потрібен”

Олексій Коломієць, президент Центру європейських та трансатлантичних студій

„Україні треба обирати за пріоритет євроатлантичну інтеграцію”

Галина Зеленько, експерт Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, кандидат політичних наук

„Україна іще не стала суб’єктною країною”

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Україна природно посідає впливові позиції у визначенні регіональних пріоритетів

Александр Майборода, доктор исторических наук, профессор

Категория адекватности

Вадим Гречанинов, президент Атлантического Совета Украины

Приходится «крутиться»

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,064