В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Тема „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України"
розробленна за підтримкою
Міжнародного Фонду "Відродження"

Євроінтеграційна стратегія є ключовим зовнішньополітичним пріоритетом України. Курс на європейську інтеграцію визнається більшістю політичних сил, що представлені в новому українському парламенті. Однак, де-факто, євроінтеграційна стратегія ще не вийшла за межі Києва, не позбулася іміджу політико-дипломатичного проекту, який спускається „згори” для впровадження в регіонах. Іншими словами, для успішного просування євроінтеграційної стратегії вона повинна отримати регіональний вимір.

Нажаль, мусимо визнати - існуючій стратегії євроінтеграції, бракує регіональної вкоріненості, не враховуються регіональні особливості та потенціал регіонів у питннях співробітництва України та ЄС. Нарешті, підходи, яких дотримуються київські євроінтегратори, не створюють можливостей для наповнення євроінтеграційної стратегії реальною регіональною ініціативою та регіональним змістом. Зазначені чинники визначають пасивність регіональних еліт та громадськості в питаннях євроінтеграції.

Якщо не вжити відповідних заходів, пасивне сприйняття європейського цивілізаційного вибору частиною громадськості може змінитися на стихійне відторгнення євроінтеграційних зусиль влади в регіонах. Від позиції Президента, Уряду та МЗС залежить – чи отримають регіональні еліти та громадські організації можливість безпосередньо включитися до розробки регіонального виміру євроінтеграційної стратегії.

Між тим, зовнішньополітична та зовнішньоекономічна активність українського Причорномор'я надає можливість стверджувати, що є всі передумови для формування „південного вектору” євроінтеграційної стратегії. «Діалог.UA» пропонує відмовитись від традиційного зовнішньополітичного дискурсу, який заплутався в двох соснах „Сходу” та „Заходу”, та пропонує розглянули можливості та потенціал „Півдня”.

Постановка питання про „південний вектор” євроінтеграційної стратегії не є забаганкою або елементом пропаганди. Розвиток подій об'єктивно буде повертати Україну „обличчям до півдня”:

- в 2007 році мають відбудуться суттєві геоекономічні зрушення в Чорноморському регіоні;

- очікується набуття членства в ЄС з боку Болгарії та Румунії. Відбудеться не лише механічне розширення Євросоюзу;

- ЄС після розширення на південний-схід офіційно набуде статусу „чорноморської держави”;

- вперше з часів падіння Константинополя, будуть створені передумови для відновлення середземноморсько-чорноморської зони економічної співпраці та безпеки;

- Україна, разом із іншими причорноморськими країнами, вже залучається до опрацювання ініційованого ЄС проекту щодо створення Причорноморського єврорегіону (по моделі єврорегіон „Адріатика”).

Зростаючий інтерес до Чорноморського регіону та взаємодія в ньому різних місцевих, регіональних і міжнародних сил потребує чіткого, лаконічного та виваженого політичного аналізу. Таким чином, розширення у 2007 році Євросоюзу на південний-схід створює нові можливості для України, але для цього вона повинна консолідувати свою політику в регіоні Чорного моря, залучити регіональні еліти та громадськість до розробки та реалізації „Південного вектору” євроінтеграційної стратегії держави . Саме тому «Діалог.UA» запрошує до обговорення можливостей та викликів, з якими стикається Україна на південному напрямку.

Володимир Лупацій, виконавчий директор Центру соціальних досліджень „Софія”

Свернуть

Тема „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України"
розробленна за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження"
Євроінтеграційна стратегія є ключовим зовнішньополітичним пріоритетом України. Курс на європейську інтеграцію визнається більшістю політичних сил, що представлені в новому українському парламенті. Однак, де-факто, євроінтеграційна стратегія ще не вийшла за межі Києва, не позбулася іміджу політико-дипломатичного проекту, який спускається „згори” для впровадження в регіонах. Іншими словами, для успішного просування євроінтеграційної стратегії вона повинна отримати регіональний вимір.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Причорноморська співпраця, безумовно, актуальна для Херсонщини

24 ноя 2006 года
 

Микола Вороніч, начальник Головного управління економіки Херсонської облдержадміністрації

У 2007 році внаслідок чергової хвилі свого розширення Європейський Союз отримає вихід до Чорного моря. Як це вплине, на Ваш погляд, на ситуацію в Чорноморському регіоні? Які можливості у зв'язку з цим відкриваються для України в цілому і для Херсонщини зокрема?

Найважливішою особливістю економіко-географічного розташування Херсонської області є її вихід до Азово-Чорноморського басейну та Дніпровської водної магістралі, адже Херсонщина – єдина із областей України, яка має вихід до двох морів – Чорного і Азовського. Це відкриває широкі можливості для подальшого розвитку транспортного зв'язку між Заходом і Сходом. Через Азовське та Чорне море сусідами нашої області є Росія, Грузія, Болгарія, Румунія, Туреччина, а завдяки поромній переправі Скадовськ–Зонгулдаг вона має автомобільне сполучення із Туреччиною.

В той же час, слід визнати важливість Чорного моря і в якості головного коридору між нафтовими та газовими ресурсами Центральної Азії та Європою, значення якого буде зростати із року в рік. На мою думку, вступ Румунії та Болгарії до Євросоюзу з 1 січня 2007 року, початок переговорів між ЄС та Туреччиною у жовтні 2005 року, а також політичні зміни в Україні та Грузії створили унікальний історичний момент, в якому трансграничне співробітництво повинно набувати нового статусу.

Як можна охарактеризувати економічні, культурні, соціальні взаємини Херсонської області з її південними сусідами по Чорному морю? Які здобутки та проблеми існують у цій сфері?

В контексті співпраці із причорноморськими країнами особливе місце займає співробітництво Херсонської області з Туреччиною. Виходячи з цього, показники товарообігу між Херсонщиною та Туреччиною мають певні переваги в порівнянні з іншими країнами. Так, за обсягами зовнішньоторговельного обороту з Херсонською областю у 2005 році серед 96 країн світу, з якими підприємства Херсонщини здійснювали зовнішньоторговельні операції з товарами, Туреччина посіла 2 місце після такого стратегічного партнеру регіону, як Російська Федерація. Від 1 червня 2006 року підписані та діють двосторонній Договір про дружні зв'язки між містами Херсон (Україна) та Сипин (Туреччина), а також Договір про дружні зв'язки між містами Херсон (Україна) та Зонгулдак (Туреччина) від 12 вересня 1998 року.

Активна співпраця із провінцією Зонгулдак розпочалася у вересні 1998 року, коли Херсонщину відвідала делегація зазначеної провінції, очолювана її губернатором, до складу якої увійшли керівники Торгово-промислової палати Зонгулдака, потужних підприємств всіх форм власності, правоохоронних та податкових структур. Результатом перебування стало укладання Договору про дружні зв'язки між містами Херсон (Україна) та Зонгулдак (Туреччина). Починаючи з цієї події, показники товарообігу між Херсонщиною та її південним сусідом збільшилися у декілька разів, і одним із перших значних досягнень реалізації домовленостей стало відкриття поромної переправи Скадовськ – Зонгулдак.

В червні 2006 року в Херсонській області перебувала делегація вищезазначеної провінції, до складу якої увійшли: губернатор провінції Явуз Еркмен, мер м.Зонгулдак Седжаатін Гонджа, президент Торгово-промислової палати м.Зонгулдак Мехмет Саліх Демір, президент Торгово-промислової палати м.Чайджума Рифак Сарсик, а також представники ділових кіл. Метою візиту була участь делегації в офіційному відкритті роботи виставки турецьких товарів “Туреччина - наш партнер”.

Враховуючи дружні та торгові відносини між Генічеським районом Херсонської області та Озургетським районом Грузії, що розпочалися іще у 1935 році, на початку 90-х років було укладено Угоду про співробітництво між адміністрацією Озургетського району та адміністрацією Генічеського району. Робота в рамках реалізації зазначеної угоди проводилася до кінця 90-х років, але у зв'язку із фінансовими проблемами сторін її дію було припинено. Однак, 2005 рік за указом Президента став Роком Грузії в Україні. На виконання зазначеного Указу обласною державною адміністрацією було розроблено План заходів по проведенню Року Грузії в Херсонській області (від 25 квітня 2005 року), який передбачав проведення культурно-обмінних заходів, а також проведення Днів дружби Озургетського (Грузія) та Генічеського районів. Грузинська сторона у свою чергу наголосила на бажанні підтримати дружні відносин з нашим регіоном, але у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не мала можливості відвідати Херсонщину восени 2005 року. На сьогоднішній день за ініціативою Грузинської сторони розглядається та опрацьовується можливість укладання міжрегіональних угод про багатосторонню співпрацю з Гурійським та Мцхета-Мтіанетським краєм Грузії.

Слід зазначити, що існує певний потенціал також й у напрямку розвитку науково-культурних відносин, адже впродовж багатьох років у вищих навчальних закладах Херсонщини готувалися висококваліфіковані молоді кадри, що приїжджали на навчання з Грузії. На сьогоднішній день є можливість запрошення молоді Грузії на навчання до вищих навчальних закладів Херсонщини, які мають відповідну ліцензію - Херсонського державного університету, Херсонській філії Миколаївського національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова, Херсонського морського коледжу, Херсонського морехідного училища рибної промисловості, Міжнародного університету бізнесу і права, а також підготовки науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації в магістратурі, аспірантурі, докторантурі на базі зазначених навчальних закладів області.

Існують плани, підтримані Європейським Союзом, щодо створення впродовж 2007 року нового єврорегіону “Причорномор'я”, який теж безумовно зачепить Вашу область. На скільки своєчасним та вдалим буде, на Ваш, погляд цей проект?

У чорноморському регіоні вже є певний досвід трансграничних ініціатив, серед яких можна назвати співробітництво зі створення нових інформаційних систем між болгарськими містами Варна та Бургас і румунським містом Галац, а також проект моніторингу навколишнього середовища, до здійснення якого були залучені Болгарія, Румунія, Росія й Грузія. Прикладом трансграничного співробітництва в чорноморському регіоні також був проект розвитку природного парку між Туреччиною та Болгарією як продовження Національного парку Stranfja розташованого прикордонній прибережній зоні.

В поточному році Румунією було ініційоване створення єврорегіону «Чорне море» і 30 березня 2006 року в румунському місті Констанца в рамках міжнародної конференції «Міжрегіональне співробітництво в басейні Чорного моря» представники 10 країн, у число яких входять Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Україна, Грузія, Греція, Туреччина, Молдова, Росія й Румунія одержали можливість обмінятися думками з питань створення єврорегіону «Чорне море». Було ухвалене рішення до кінця 2006 року про вироблення концепції регіону «Чорне море». З боку нашої держави в програмі прийматимуть участь АР Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. Тому, в області проведена певна робота по підготовці аналітичних матеріалів для наповнення програмного документу.

Окрім того, 28 - 29 вересня в Одесі відбулася міжнародна конференція "Прикордонне співробітництво в басейні Чорного моря в рамках ENPI 2007-2013". Її учасниками стали співробітники Європейської Комісії, Міністерства економіки й іноземних справ України, представники регіональних і міських влад, посол Румунії в Україні Траян Лауренциу Христя, Генеральні консули Румунії, Росії, Греції й Туреччині в Одесі, представники міністерств та відомств із Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Молдови, Румунії, Туреччини, Росії. В заході прийняли участь і представники Херсонської області. Головною темою дискусій на конференції стало обговорення напрямків розвитку взаємини причорноморських країн у найближчі сім років та формування їхнього євро-інтеграційного вектору.

Зазначені на конференції пріоритети співробітництва, безумовно є актуальними для Херсонщини. До таких пріоритетів належать наступні:

- соціально-економічний розвиток, який включає сільський розвиток, розвиток транскордонного туризму, сприяння розвитку торгівлі та підприємництва, транспорту, енергетики, впровадження високих технологій в сільське господарство;

- вирішення соціальних питань (екологічних, охорони здоров'я, проблем боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій);

- “міжлюдські контакти” (підтримка громадського суспільства, місцеве управління, обмін у сфері освіти і науки);

- безпека кордонів.

Про те, на скільки вдалим буде цей проект, можна буде судити вже при реалізації зазначеної програми.

Останнім часом в Україні зріс євроскептицизм, викликаний відсутністю конкретних перспектив членства нашої держави в Євросоюзі. Водночас, південні регіони (зокрема Херсонська область) мають непогані перспективи зі своїми сусідами, що скоро будуть членами ЄС (Болгарією, Румунією). Чи не могли би наші південні області стати провайдерами євроінтеграційного поступу України? Що для цього потрібно?

В Україні вже є приклади співробітництва в прикордонних областях у рамках єврорегіонів, як то “Буг” (Україна – Польща - Білорусь), Карпатський (Україна – Польща - Словаччина – Угорщина - Румунія), “Верхній Прут” (Україна – Румунія - Молдова), Нижній Дунай (Україна – Румунія - Молдова).

Я думаю, що в подальшому необхідно вивчати зазначений досвід з метою пошуку оптимальних форм формування та реалізації спільних програм за європейськими стандартами з урахуванням соціально-економічних на національних особливостей кожної територіальної громади.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Опасность распространения прав человека

Если бы права человека были валютой, их курс сегодня оказался бы в состоянии свободного падения в силу инфляции многочисленных правозащитных договоров и необязательных международных инструментов, принятых за последние десятилетия самыми разными организациями. Сегодня на эту валюту можно, скорее, купить страховку для диктатур, нежели защиту для граждан. Права человека, некогда вознесенные на пьедестал основных принципов человеческой свободы и достоинства, сегодня могут быть чем угодно – от права на международную солидарность до права на мир.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Нам потрібна системна розробка моделі південного геополітичного регіону як форми ефективної адаптації України до ЄС.

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

«Зараз для Чорного моря відкривається нова сторінка в історії»

Сергій Дацюк, философ

„Зіткнення інтересів ЄС, Росії та США в Чорному морі в інфраструктурній політиці”

Тетяна Стародуб, головний консультант Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ

У 2007 році ситуація на півдні зміниться кардинально

Андрей Туманник, первый заместитель председателя Николаевской облгосадминистрации

«Заимствование опыта наших соседей на пути в Европу позволит нам избежать многих ошибок»

Александр Форманчук, политолог, руководитель Информационно- аналитического управления ВР Крыма

«Крым уже давно живет в режиме ожидания реализации Украиной черноморской стратегии»

Александр Фещун, начальник Отдела инвестиционной политики и поддержки предпринимательства Севастопольской горгосадминистрации

Мы выиграем, благодаря необходимости соблюдать стандарты ЕС

Светлана Верба, министр экономики Автономной Республики Крым

«Украина и Европейский Союз будут усиливать свою политическую и экономическую взаимосвязь»

Наталія Мхитарян, кандидат політичних наук, головний консультант відділу досліджень країн Близького Сходу і Азійсько-Тихоокеанського регіону Національного Інституту стратегічних досліджень.

Південний вектор зовнішньої політики України недооцінюється нашим МЗС

Александр Лондаридзе - канд. эконом. наук, доцент Тбилисского государственного университета им. Ив. Джавахишвили, факультет экономики и бизнеса

Украине следует формировать не южный вектор, а новую государственную стратегию

Сергей Гриневецкий, депутат Одесского областного совета, лидер фракции «Народная инициатива»

«Если бы можно было принимать в ЕС отдельные области Украины, то Одесская область уже давно была бы там»

Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України

«У Чорноморському регіоні поки ще нема домінантних лідерів»

Сергей Позний, координатор Института независимых стратегических исследований

«Не зависимо, занимается ли Украина «южным вектором», этот «вектор» занимается Украиной»

Єжи Козакєвіч, колишній посол Польщі в Україні

Україні достатньо реалізувати тільки один проект – Одеса-Броди-Гданськ

Анджей Ананіч, колишній посол Польщі в Туреччині

Стабільність чорноморського регіону має бути основною метою політики ЄС

Зураб Маршания, генеральный консул Грузии в Украине

Не стоит строить оптимистические прогнозы

Олексій Коломієць, президент Центру європейських та трансатлантичних студій

«Чорноморський регіон не несе виразної стратегічної складової в геополітичних комбінаціях»

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

«Черноморский регион является резервным регионом»

Игорь Корнилов, заведующий отделом Национального института проблем международной безопасности

Украине следует более решительно отстаивать свои интересы на юге

Владимир Макогон, директор Донецкого филиала Национального института стратегических исследований

Снижение статуса Украины как транзитного государства может нанести ей серьезный ущерб

Сергей Коноплев, директор Гарвардской программы черноморской безопасности

США заинтересованы в черноморском лидерстве Украины

Євген Жеребецький, експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки

Чорноморський регіон є полем для геополітичних ігор

Сергій Максименко, директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень «ЄвроРегіо Україна»

«Україна здатна відігравати роль лідера у Чорноморському регіоні»

Ігор Лосєв, кандидат філософських наук, доцент Національного університету „Києво-Могилянська академія”

«Української присутності на Півдні України практично не відчутно»

Ярослав Матійчик, Виконавчий директор ГНДО "Група стратегічних та безпекових студій"

Ригідність державної політики

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,077