В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

Російською мовою

Україна у нас одна. Але кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її території, бачать майбутнє країни, як і своє власне - через втілення національних, культурних та соціальних уподобань.

У багатонаціональному соціумі етнічні і національні групи розвиваються в численних контактах між собою. І наш Інтернет-журнал «Діалог.UA» зацікавився питанням, чи є у цих контактів єдина, загальна мета, яка б не залежала від етнонаціональної ідентичності, наприклад, – побудова єдиної моделі держави, єдиного бачення та формування образу України?

Ми спробували розглянути цю тему в теоретичному і в практичному ракурсах. На сторінках нашого видання можна ознайомитися з роздумами вчених, що досліджують міжетнічні відносини, і з висновками експертів, які брали участь у розробці засад етнонаціональної політики на державному рівні. Ми також наводимо думки найбільш зацікавлених учасників діалогу – представників національних меншин.

Спроби штучно прискорити інтеграційні процеси, маргіналізація етнічних меншин на рівні держави ведуть до ще складніших протиріч. Впродовж 15 років незалежності Україна «напівстихійно/напівсвідомо» прагнула дотримуватися принципу «всі різні – всі рівні». І наші експерти підтвердили, що, попри зафіксоване (чи стимульоване?) окремими ЗМІ зростання ксенофобських настроїв, Україні вдається йти у цьому питанні «між крапельками дощу». Не можна бути цілісною унітарною державою, якщо відсутнє цілісне суспільство, і цю цілісність слід розвивати й оберігати.

Ідея «рідної крові» сьогодні — це ідея консолідації малих соціальних груп в умовах, коли суспільству вкрай не вистачає стійких соціальних зв'язків. Але вона не повинна використовуватися для протиставлення ідеї загальногромадянської ідентичності та провокувати розкол Української держави.

Немає загальної схеми поведінки, цілей, стереотипів, які можна було б поширити на всі меншини, що живуть в Україні. Вони перебувають в абсолютно різних вимірах — за кількістю, якістю, розвиненістю, за рівнем ідентичності і бажанням її зберегти. Немає загальної схеми того, чого хочуть національні меншини України. Але, незважаючи на це, існує прагнення до своєрідної „солідарності”, розуміння того, що проблеми кожної спільноти, на перший погляд, начебто її власні, мають багато спільного. Адже, щоб досягти якоїсь гуманної мети, набагато ефективніше діяти не відокремленими групами чи спільнотами, а цілеспрямовано шукати підтримки у інших. Тому ми свідомо наголошуємо, що всі наявні досягнення і прорахунки у побудові і тієї моделі України, що нині існує, і тієї, яку ми хочемо побачити у майбутньому, залежать як від титульної нації, так і від меншин – всі ми є співзасновниками і співвиконавцями «проекту Україна».

Вже стало доброю традицією представляти зі сторінок нашого сайту досвід інших країн, які чимало зробили для вирішення обговорюваних питань, зокрема, на законодавчому рівні. Попри наявність «Закону про національні меншини», ухваленого 1992 року, стан нашого правового поля в цій галузі залишається незадовільним. Давно вже перезріло питання про необхідність розробки концепції і стратегії державної етнонаціональної політики та інших правових актів.

Навіть короткий перелік проблем національних меншин як співзасновників «проекту Україна», показує, що стосуються вони кожного з нас, і хочеться сподіватися, їхнє обговорення на сторінках «Діалог.UA» нікого не залишить байдужим.

Свернуть

Україна у нас одна. Але кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її території, бачать майбутнє країни, як і своє власне - через втілення національних, культурних та соціальних уподобань.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці

22 янв 2007 года
Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці: Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці

Петро Григориченко, голова Конгресу Ромен України

Чим займається Конгрес Ромен України? Які питання у фокусі уваги?

Перший момент і головний - це об'єднання громадських організацій Рома, об'єднання їх зусиль і ресурсів. Один з головних напрямків – це лобіювання та моніторинг здійснення державної програми, що була розроблена нами спільно з Національними комітетом у справах національностей та міграції ще 2003 року. Термін її дії закінчився 2006 року. Нещодавно ми провели Семінар за результатами реалізації цієї програми в Україні. На жаль, як дійшли висновку учасники цього засідання, ця програма не реалізовувалась в Україні на державному рівні, не було державного бюджетного фінансування цієї програми. Щоправда, деякі елементи здійснення цієї програми є в регіонах, де було прийнято місцеві програми, частково були підтримані з місцевих бюджетів.

Друге питання, - це приєднання України до Декади Рома, яка проголошена в Європі. Нещодавно ми отримали інформацію, що, на жаль, Міністерство закордонних справ не підтримало цю ініціативу, хоча ми звертались впродовж року, були зустрічі і з заступником міністра закордонних справ паном Огризко, і з міністром закордонних справ. На жаль, ця наша ініціатива не була підтримана.

Чому для України важливо долучитись до Декади Рома?

Це міжнародний механізм сприяння включенню Рома до соціуму у тих країнах, де вони мешкають. Ця ініціатива підтримана Світовим банком, Фондом Сороса, європейськими структурами – Радою Європи, Європейським союзом. Країни, які приєднались до Декади мають великі можливості фінансування своїх державних програм щодо освіти, покращення умов проживання, житла Рома в країнах-учасниках Декади, це значні освітні програми. Чомусь наші урядовці вирішили, що Рома в Україні не можуть скористатись цим суттєвим фінансовим механізмом.

Нещодавно Україну відвідав Комісар Ради Європи з прав людини і він заявив, що в Україні існує ксенофобія щодо Ромів. Яким чином ви боретесь з порушеннями прав Ромів в Україні?

У мене також була зустріч з Комісаром, Томасом Хаммембергом, і значну увагу в нашій розмові ми приділили національній меншині Рома. У цій зустрічі брав участь також і Рафат Чубаров, - цим двом національним меншинам і приділялась основна увага.

Участь в цій зустрічі також приймали і соціологи, які підтвердили тезу про ксенофобські настрої щодо Рома, - це і конкретні випадки, і опитування, що були проведені соціологічними організаціями.

Щодо ксенофобії по відношенню до громад – це явні правопорушення з боку працівників правоохоронних органів, це і безпідставні обшуки, зняття відбитків пальців, фотографування. Ми зі свого боку звертались до Прокуратури з цих проблем. На жаль, ми отримували від них тільки відписки. Також ми звертались з таких фактів, як побиття Ромів в окремих населених пунктах, їх виселення.

Якось вирішувались ці питання?

Ні. Скажімо, по випадку в Одеській області ми звернулись до Комітету Верховної ради з прав людини, до пані Карпачової, і в прокуратуру. Ті Рома, які були виселені із населеного пункту в Одеській області не отримали житла, вони залишили те житло, в якому жили під страхом, і жодних компенсацій за житло вони не отримали. Деяким з них, щоправда, було надано компенсацію за житло в розмірі аж 3000 гривень. Це компенсація за приватні помешкання, які були розбиті вщент, деякі підпалені, розграбовано майно. Ніякої кримінальної справи не було відкрито. Були навіть рішення місцевої ради про виселення, але прокуратура тоді відреагувала на наші звернення і скасували це рішення.

Такі випадки трапляються особливо часто у сусідній Росії, де рівень ксенофобії значно вищий і порушення щодо Рома є значно серйознішими. Там взагалі спалювали житло, в деяких областях виселяли Рома, мотивуючи це тим, що у них були неправильно оформлені документи на будівництво, хоча вони там жили десятки років. Це влада відчуває свою безкарність і здійснює такі кроки.

Які інтереси, на вашу думку, пріоритетні для наших національних меншин? Соціально-економічні, політичні, чи, культурні? Що важливо конкретно для Рома?

Для нашої спільноти в Україні найбільш пріоритетними є соціально-економічні питання. Це, по-перше, проблеми житла. Вони гострі для титульної нації, для інших національних меншин, і тим паче для Рома. Проблеми забезпечення придатним житлом для Рома найбільш кричущі.

По-друге, питання працевлаштування, ведення своєї справи. До нас часто звертаються бізнесмени, які хотіли б вести свою справу – у сільському господарстві, або займатись фермерською діяльністю. Досить часто виникають перешкоди з боку влади щодо цих питань. Великі проблеми в сфері охорони здоров'я, отримання медичних, соціальних послуг. Конкретніше – це отримання пенсії. Багато Ромів не отримують пенсії, навіть мінімальної соціальної допомоги, на які вони можуть розраховувати згідно закону. До нас звертаються з такими проблемами. Виникають питання пов'язані із реєстрацією, або так званою пропискою, хоча інститут прописки відмінено, але Рома досить часто не можуть отримати паспорт, щоб отримати допомогу на дітей або певне пенсійне забезпечення.

Чи сприяє держава діяльності Конгресу Ромен України? Чи відображені перелічені вами проблеми у відповідних державних програмах?

Щоб бути об'єктивним, слід сказати, що нашій діяльності сприяє держава, і конкретніше, - це Державний комітет у справах національностей та міграції, який підтримує і Конгрес, і інші Ромські організації, що є в регіонах у проведенні їхніх заходів. Це і заходи щодо відзначення всесвітнього дня Ромів, або проведення заходів по вшануванню пам'яті жертв геноциду. Але це досить спорадична підтримка, вона не має системного характеру, підтримуються переважно культурно-мистецькі заходи. На жаль, державний комітет не має законних підстав підтримати вирішення соціально-економічних проблем, чи проблем в сфері охорони здоров'я. Лише культурницькі акції

Наскільки, на вашу думку, ваша спільнота і загалом національні меншини України можуть стати співзасновникам політичної нації українців, в якій би всі вони почували себе комфортно? Чи прагнуть до цього самі Рома? Чи бажають цього сама титульна нація, - українці?

Так, звичайно. Рома, що проживають в Україні, ідентифікують себе як українські Рома. Якщо, скажімо, ми виїздимо десь за кордон, то всі знають, що є Рома України. Рома в Україні живуть як мінімум 400 років. Існують й більш пізні історичні довідки, що Рома живуть десь з початку 2-го тисячоліття на території України. Тому Рома себе ідентифікують, як Рома, по-перше, і як українці, по-друге. До речі, багато Ромів в тих радянських паспортах, які існували, були записані, як українці.

Рома, на мій погляд, це один з елементів мозаїки, яка складає народ України, до якого входять близько 134 національні меншини. Але щоб Рома відчували себе дійсно не як перекотиполе, потрібно більше уваги від держави – підтримка наших і соціальних, і культурних програм. Тоді це буде підтверджено з боку держави, що Рома дійсно є бажаним народом на території України.

Бесіду вела Олеся Мигаль

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

НАТО: ответ на кризис в Украине и безопасность в центральной и восточной Европе

Действия России в Украине вынудили наблюдателей и политиков по обе стороны Атлантики, включая членов Конгресса США, пересмотреть роль Соединенных Штатов и НАТО в укреплении европейской безопасности. Особую обеспокоенность в плане безопасности вызывает ситуация вокруг таких стран не-членов НАТО, как Молдова и Украина. Отражая взгляды США и их европейских союзников, генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен назвал военную агрессию России «самым серьезным кризисом в Европе после падения Берлинской стены», и заявил, что НАТО «больше не может вести дела с Россией, как раньше».

Этот отчет, подготовленный всего месяц назад Исследовательской службой Конгресса США, хорошо передает образ мысли и расхождения позиций среди американских законодателей в отношении НАТО и кризиса в Украине – с одной стороны, заявления о готовности защитить интересы членов альянса, а с другой – ссылки на пророссийское общественное мнение в ряде стран Запада.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Эмине Авамилєва, Адвокат, Глава правления Лиги крымскотатарских юристов "Инициум"

Вариант квотирования представителей различных национальностей был бы оправдан, если бы не наступала на пятки политическая реформа

Мустафа Джемилев, глава Меджлиса Крымскотатарского народа

Если Украина будет более внимательна к законным интересам и требованиям национальностей, то никаких конфликтов не будет

Константин Шуров, председатель Русской общины Украины

«Мы себя меньшинством не считаем»

Борис Драгін журналіст, заступник головного редактора газети польської нацменшини України "Dziennik Kijowski"

Держава повинна допомагати нацменшинам «не рибою, а вудкою»

Монти Метьюз, социальный работник, гражданин Великобритании

Иммигранты обогащают культуру Великобритании

Назели Налбандян, глава молодежной организации Киевской армянской общины

«Все, чем мы можем помочь Украине, это наши головы и руки»

Лі Світлана Денхаківна - президент Асоціації корейців України, заступник директора департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України

«Я не можу зайняти жодної керівної посади, будучи особою, що належить до нацменшини»

Иосиф Зисельс, председатель Ассоциации еврейских организаций и общин (Ваада) Украины, исполнительный вице-президент Конгресса национальных общин Украины

Народ Украины по своей идентичности достаточно коммуникабелен и толерантен

Володимир Трощинський, доктор історичних наук, професор, декан факультету вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України

Під територіальним патріотизмом варто розуміти загальнодержавний патріотизм

Кость Бондаренко, директор Института проблем управления имени Горшенина

Этнически окрашенные партии в Украине успешными не будут

Володимир Кушніренко, керівник Центру міждисциплінарних досліджень світової політики при НаУКМА

«Українське суспільство виникло через те, що воно поліетнічне зсередини»

Юлія Тищенко, політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень

Міжетнічні конфлікти Україні не загрожують

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

«Українці справді достатньо толерантні»

Віктор Олексійович Котигоренко, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ

„Колективні права є, але їх можна і треба реалізувати через пріоритет права особи, людини, громадянина”

Валентин Якушик, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту Європейських досліджень НАН України

Проблеми національного порозуміння між різними складовими українського суспільства

Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Стан вітчизняного законодавства, що регулює етнополітичну сферу, просто ганебний

Лариса Лойко, директор Міжнародного центру толерантності, кандидат філософських наук

Етнічні спільноти в Україні дуже потужні

Ірина Кресіна, заввідділом правових проблем політології Інституту держави і права ім. Корецького, НАН України, доктор політичних наук, професор

«Нація – салат, в якому кожен інгредієнт має свій смак, і смак салату залежить від багатства цих інгредієнтів»

Марія Кармазіна, доктор політичних наук, Інститут етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса

У кожного народу – свій вибір, але Конституція для всіх одна

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Зростання самоусвідомлення національних меншин піде на користь і державі, і меншинам

Володимир Євтух, член-кореспондент НАН України, декан факультету соціології і психології Національного університету ім. Тараса Шевченка

Українське суспільство в плані етнічної взаємодії лише формується

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,098