В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

Російською мовою

Україна у нас одна. Але кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її території, бачать майбутнє країни, як і своє власне - через втілення національних, культурних та соціальних уподобань.

У багатонаціональному соціумі етнічні і національні групи розвиваються в численних контактах між собою. І наш Інтернет-журнал «Діалог.UA» зацікавився питанням, чи є у цих контактів єдина, загальна мета, яка б не залежала від етнонаціональної ідентичності, наприклад, – побудова єдиної моделі держави, єдиного бачення та формування образу України?

Ми спробували розглянути цю тему в теоретичному і в практичному ракурсах. На сторінках нашого видання можна ознайомитися з роздумами вчених, що досліджують міжетнічні відносини, і з висновками експертів, які брали участь у розробці засад етнонаціональної політики на державному рівні. Ми також наводимо думки найбільш зацікавлених учасників діалогу – представників національних меншин.

Спроби штучно прискорити інтеграційні процеси, маргіналізація етнічних меншин на рівні держави ведуть до ще складніших протиріч. Впродовж 15 років незалежності Україна «напівстихійно/напівсвідомо» прагнула дотримуватися принципу «всі різні – всі рівні». І наші експерти підтвердили, що, попри зафіксоване (чи стимульоване?) окремими ЗМІ зростання ксенофобських настроїв, Україні вдається йти у цьому питанні «між крапельками дощу». Не можна бути цілісною унітарною державою, якщо відсутнє цілісне суспільство, і цю цілісність слід розвивати й оберігати.

Ідея «рідної крові» сьогодні — це ідея консолідації малих соціальних груп в умовах, коли суспільству вкрай не вистачає стійких соціальних зв'язків. Але вона не повинна використовуватися для протиставлення ідеї загальногромадянської ідентичності та провокувати розкол Української держави.

Немає загальної схеми поведінки, цілей, стереотипів, які можна було б поширити на всі меншини, що живуть в Україні. Вони перебувають в абсолютно різних вимірах — за кількістю, якістю, розвиненістю, за рівнем ідентичності і бажанням її зберегти. Немає загальної схеми того, чого хочуть національні меншини України. Але, незважаючи на це, існує прагнення до своєрідної „солідарності”, розуміння того, що проблеми кожної спільноти, на перший погляд, начебто її власні, мають багато спільного. Адже, щоб досягти якоїсь гуманної мети, набагато ефективніше діяти не відокремленими групами чи спільнотами, а цілеспрямовано шукати підтримки у інших. Тому ми свідомо наголошуємо, що всі наявні досягнення і прорахунки у побудові і тієї моделі України, що нині існує, і тієї, яку ми хочемо побачити у майбутньому, залежать як від титульної нації, так і від меншин – всі ми є співзасновниками і співвиконавцями «проекту Україна».

Вже стало доброю традицією представляти зі сторінок нашого сайту досвід інших країн, які чимало зробили для вирішення обговорюваних питань, зокрема, на законодавчому рівні. Попри наявність «Закону про національні меншини», ухваленого 1992 року, стан нашого правового поля в цій галузі залишається незадовільним. Давно вже перезріло питання про необхідність розробки концепції і стратегії державної етнонаціональної політики та інших правових актів.

Навіть короткий перелік проблем національних меншин як співзасновників «проекту Україна», показує, що стосуються вони кожного з нас, і хочеться сподіватися, їхнє обговорення на сторінках «Діалог.UA» нікого не залишить байдужим.

Свернуть

Україна у нас одна. Але кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її території, бачать майбутнє країни, як і своє власне - через втілення національних, культурних та соціальних уподобань.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Українське суспільство в плані етнічної взаємодії лише формується

Українське суспільство в плані етнічної взаємодії лише формується: Українське суспільство в плані етнічної взаємодії лише формується

Володимир Євтух, член-кореспондент НАН України, декан факультету соціології і психології Національного університету ім. Тараса Шевченка

Усвідомлення причетності до певної групи допомагає людині жити, оскільки індивідуум не відіграє сьогодні такої ролі, як раніше, а група може вижити. Отже, самоідентифікацію можна розглядати як спосіб виживання і пропонування себе на ринку глобалізації

Читать далее

Зростання самоусвідомлення національних меншин піде на користь і державі, і меншинам

Олександр Шморгун: Зростання самоусвідомлення національних меншин піде на користь і державі, і меншинам

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Бажання національних меншин стати співзасновниками процесу будівництва української держави існує, але воно не надто глибоко усвідомлене через багато причин. Одна з цих причин це нерозробленість, як це не дивно на 16-му році незалежності – самої української національної ідеї в усій багатовимірності складових цього поняття.

Читать далее

У кожного народу – свій вибір, але Конституція для всіх одна

У кожного народу – свій вибір, але Конституція для всіх одна: У кожного народу – свій вибір, але Конституція для всіх одна

Марія Кармазіна, доктор політичних наук, Інститут етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса

Українська Конституція дає усім рівні права на участь у житті держави та в управлінні нею. Тож, якщо національні меншини цю землю вважають своєю Батьківщиною і бажають конструктивно працювати для її добра та розвитку, то хто ж проти?

Читать далее

«Нація – салат, в якому кожен інгредієнт має свій смак, і смак салату залежить від багатства цих інгредієнтів»

«Нація – салат, в якому кожен інгредієнт має свій смак, і смак салату залежить від багатства цих інгредієнтів»: «Нація – салат, в якому кожен інгредієнт має свій смак, і смак салату залежить від багатства цих інгредієнтів»

Ірина Кресіна, заввідділом правових проблем політології Інституту держави і права ім. Корецького, НАН України, доктор політичних наук, професор

Єдність досягається, як і в діалектиці, тоді, коли є протилежності. І єдність нації не означає домінування одного над іншими. Навпаки, на сьогодні треба більше надавати прав на збереження своєї самобутності, мови, на самоутвердження. Це тільки зміцнює етнополітичний організм держави.

Читать далее

Етнічні спільноти в Україні дуже потужні

Етнічні спільноти в Україні дуже потужні: Етнічні спільноти в Україні дуже потужні

Лариса Лойко, директор Міжнародного центру толерантності, кандидат філософських наук

Не можна заперечити, що організм розвивається тоді, коли є різність, коли його складові не намагаються знищити одне одного, а навпаки намагаються збагачувати культуру народу, який живе на даній території, демонструє свою повагу до інститутів влади, до урядів тощо. Це і є громадянська свідомість.

Читать далее

Стан вітчизняного законодавства, що регулює етнополітичну сферу, просто ганебний

Наталя Беліцер: Стан вітчизняного законодавства, що регулює етнополітичну сферу, просто ганебний

Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Зберегти всі мови, культури, ідентичності — це найбільше надбання для Європи, і Україна могла б безболісно йти цим шляхом, демонструючи решті Європи, що це є наші власні цінності, це наше власне бачення, і ми впевнено йдемо цим шляхом. Але це слід усвідомлювати.

Читать далее

Проблеми національного порозуміння між різними складовими українського суспільства

Проблеми національного порозуміння між різними складовими українського суспільства: Проблеми національного порозуміння між різними складовими українського суспільства

Валентин Якушик, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту Європейських досліджень НАН України

В Україні закінчився період культурної й інституційної гегемонії «м’якої», демократичної форми етнонаціоналізму. Укріпилися цінності мультикультуралізму і плюралізму.

Читать далее

„Колективні права є, але їх можна і треба реалізувати через пріоритет права особи, людини, громадянина”

„Колективні права є, але їх можна і треба реалізувати через пріоритет права особи, людини, громадянина”: „Колективні права є, але їх можна і треба реалізувати через пріоритет права особи, людини, громадянина”

Віктор Олексійович Котигоренко, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ

Насправді дружити народами неможливо. Розвиток людства відбувався й відбувається як процес суспільної взаємодії, коли представники однієї самобутньої групи надають можливість існувати іншій.

Читать далее

«Українці справді достатньо толерантні»

Максим Стріха: «Українці справді достатньо толерантні»

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

Сьогодні українська держава, виходячи зі своїх справді невеликих фінансових можливостей, забезпечує досить високий рівень розвитку всіх своїх національно-етнічних спільнот.

Читать далее

Міжетнічні конфлікти Україні не загрожують

Юлія Тищенко: Міжетнічні конфлікти Україні не загрожують

Юлія Тищенко, політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень

Індекс ксенофобії в Україні зростає, але якщо подивитись на його динаміку, то він найбільше зростає в період виборчих кампаній, коли політичні партії грають на питаннях мови та геополітичних установок. Але в цілому я не бачу якихось дуже суттєвих загроз в плані виникнення міжетнічних конфліктів в Україні в цілому

Читать далее

«Українське суспільство виникло через те, що воно поліетнічне зсередини»

«Українське суспільство виникло через те, що воно поліетнічне зсередини»: «Українське суспільство виникло через те, що воно поліетнічне зсередини»

Володимир Кушніренко, керівник Центру міждисциплінарних досліджень світової політики при НаУКМА

Ще рік-два тому я б сказав, що українське суспільство толерантне. Зараз починають виникати сумніви. Знову зустрічаються прояви расизму: з’являється термін «ліца кавказкой національності», на побутовому рівні ми зустрічаємось з неприйняттям «чорних».

Читать далее

Этнически окрашенные партии в Украине успешными не будут

Кость Бондаренко: Этнически окрашенные партии в Украине успешными не будут

Кость Бондаренко, директор Института проблем управления имени Горшенина

В 13-м веке в «Сказании о погибели земли русской» бы призыв «стояти за одно». Если бы представители всех национальностей и народов, живущих на территории Украин, осознали, что она есть их общее добро, общая родина и, что они «стоять за одно», тогда можно говорить, что найдена общая формула национального согласия.

Читать далее

Під територіальним патріотизмом варто розуміти загальнодержавний патріотизм

Під територіальним патріотизмом варто розуміти загальнодержавний патріотизм: Під територіальним патріотизмом варто розуміти загальнодержавний патріотизм

Володимир Трощинський, доктор історичних наук, професор, декан факультету вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України

Серйозним завданням для нашої етнонаціональної політики є саме створення нормативно-правової бази, здійснення практичних заходів для забезпечення інтеґраційної складової, для реалізації політики міжетнічної інтеграції. Етнічні спільноти зберігають свою культуру, мову, створюються всі умови для вільного розвитку, але мають бути створені й умови для інтеґрації в одному суспільстві на базі певних спільних цінностей.

Читать далее

Народ Украины по своей идентичности достаточно коммуникабелен и толерантен

Народ Украины по своей идентичности достаточно коммуникабелен и толерантен: Народ Украины по своей идентичности достаточно коммуникабелен и толерантен

Иосиф Зисельс, председатель Ассоциации еврейских организаций и общин (Ваада) Украины, исполнительный вице-президент Конгресса национальных общин Украины

Мы все — власть, общество, национальные меньшинства — констатируем, что в Украине существует межнациональный мир. Более того, мы не видим особых конфликтогенных факторов, которые скрыты в обществе и могут привести к конфликту через какое-то время, хотя провокация может быть в любом месте

Читать далее

Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці

Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці: Рома себе ідентифікують, по-перше, як Рома, і по-друге, як українці

Петро Григориченко, голова Конгресу Ромен України

Багато Ромів в тих радянських паспортах, які існували, були записані, як українці. Рома, на мій погляд, це один з елементів мозаїки, яка складає народ України, до якого входять близько 134 національні меншини. Але щоб Рома відчували себе дійсно не як перекотиполе, потрібно більше уваги від держави – підтримка наших і соціальних і культурних програм. Тоді це буде підтверджено з боку держави, що Рома дійсно є бажаним народом на території України.

Читать далее

«Я не можу зайняти жодної керівної посади, будучи особою, що належить до нацменшини»

«Я не можу зайняти жодної керівної посади, будучи особою, що належить до нацменшини»: «Я не можу зайняти жодної керівної посади, будучи особою, що належить до нацменшини»

Лі Світлана Денхаківна - президент Асоціації корейців України, заступник директора департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Головною проблемою в Україні залишається відсутність законодавчого врегулювання питання легалізації осіб корейської національності, які довгий час нелегально живуть в Україні, нелегально працюють і навіть діти нелегально проживаючих батьків позбавлені можливості легалізувати свій статус.

Читать далее

«Все, чем мы можем помочь Украине, это наши головы и руки»

«Все, чем мы можем помочь Украине, это наши головы и руки»: «Все, чем мы можем помочь Украине, это наши головы и руки»

Назели Налбандян, глава молодежной организации Киевской армянской общины

Также как и украинцы, армяне на протяжении долгого времени были лишены своей государственности, наша страна была разделена территориально Персией, Османской империей. Однако, прежде всего, благодаря, своей церкви нам удалось выжить и сохранить свою письменность, традиции, культуру.

Читать далее

Иммигранты обогащают культуру Великобритании

Иммигранты обогащают культуру Великобритании: Иммигранты обогащают культуру Великобритании

Монти Метьюз, социальный работник, гражданин Великобритании

У многих британцев существует ошибочное мнение, что иммигранты наделены у нас особыми правами, что они отбирают у местных жителей рабочие места, увеличивают безработицу. Однако на самом деле иммигранты приносят намного больше пользы, чем получают взамен. Люди, приезжающие к нам, – это наиболее работоспособные и амбициозные граждане других стран, чаще всего, они молоды, хорошо работают и развивают нашу экономику

Читать далее

Держава повинна допомагати нацменшинам «не рибою, а вудкою»

Держава повинна допомагати нацменшинам «не рибою, а вудкою»: Держава повинна допомагати нацменшинам «не рибою, а вудкою»

Борис Драгін журналіст, заступник головного редактора газети польської нацменшини України "Dziennik Kijowski"

Деякі громадські діячі організацій нацменшин бачать підтримку держави тільки у вигляді дотаційної підтримки їхніх організацій та культурно-просвітницьких заходів. Таким чином, отримуючи регулярну допомогу, іноді не репрезентуючи навіть усю громаду, ці люди підсаджуються на так звану «дотаційну голку», створюючи штучний нереальний образ культурного життя даної нацменшини.

Читать далее

«Мы себя меньшинством не считаем»

«Мы себя меньшинством не считаем»: «Мы себя меньшинством не считаем»

Константин Шуров, председатель Русской общины Украины

Русские в Украине никогда не были и не будут нацменьшинством. Русские – государствообразующий народ. Самое большое, что мы можем предложить Украине, это нашу лояльность. А это очень много, учитывая миллионы русских в этой стране.

Читать далее

Если Украина будет более внимательна к законным интересам и требованиям национальностей, то никаких конфликтов не будет

Если Украина будет более внимательна к законным интересам и требованиям национальностей, то никаких конфликтов не будет: Если Украина будет более внимательна к законным интересам и требованиям национальностей, то никаких конфликтов не будет

Мустафа Джемилев, глава Меджлиса Крымскотатарского народа

Крымские татары – это коренной народ, который за пределами Украины не имеет никакой родины. Что касается других национальностей, конечно, в соответствии с цивилизованными принципами, все права граждан должны уважаться, они должны иметь возможность развивать свою национальную культуру, должны быть созданы все условия для сохранения национальной идентичности, но, разумеется, в рамках украинского государства

Читать далее

Вариант квотирования представителей различных национальностей был бы оправдан, если бы не наступала на пятки политическая реформа

Вариант квотирования представителей различных национальностей был бы оправдан, если бы не наступала на пятки политическая реформа: Вариант квотирования представителей различных национальностей был бы оправдан, если бы не наступала на пятки политическая реформа

Эмине Авамилєва, Адвокат, Глава правления Лиги крымскотатарских юристов "Инициум"

Одним из реальных и эффективных механизмов предотвращения межэтнических конфликтов в правовом, демократическом государстве должно стать действующее отечественное законодательство.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,029