В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Предлагая для дискуссии на страницах «Диалог. UA » новую тему, посвященную молодежи, мы сознательно отошли от критериев возрастных: считать ли человека молодым до 24, 28 или, исходя из последних предписаний законодательства, до 35 лет. Вместо этого мы попытались понять качественную смену в мировоззрении, ценностях и предпочтениях молодого поколения – поколения постсоветского.

В предлагаемом диалоге мы попробовали максимально расширить круг анализируемых проблем и ценностей молодого поколения. Поэтому одной из тем обсуждения будет «Молодежь и политика». Уж очень противоречивы и запутанны отношения действующих политиков с идущим им на смену подрастающим поколением. Спектр подходов здесь очень широк: подъем-мобилизация-самоорганизация, с одной стороны, и разочарование, кризис идей и ориентиров – с другой.

Во-первых, молодежь, по-прежнему не представлена собственной партией, а ее квоты в существующих партиях все чаще передаются по наследству детям действующих политиков.

Во-вторых, в молодежной среде нет четкого, своего, а не навязанного нынешней властью, видения будущего.

В-третьих, политика, с подачи различных политических сил, превратилась для молодежи в достаточно циничный бизнес. Это своего рода реакция на «оплаченные вызовы», на квоты и разнарядки извне, причем, зарабатывая деньги, многие не брезгуют ходить на акции противоположных по политическим взглядам политических структур – «не все ли равно где быть безликой массой, лишь бы платили!».

И все же… Даже это подталкивает молодых людей к более сознательному выбору и глубокому анализу происходящего, что не может не сказаться в будущем. Рост студенческого самоуправления, повышенная заинтересованность молодых в участии в местном самоуправлении (именно на местах молодежи гораздо легче найти себе применение и самореализовываться в политике). Молодое поколение уже хорошо знает не только о своих правах, но и о том, как их отстаивать.

Но гораздо больше молодежь открывала другие сферы применения своих сил, энергии, знаний. Вкус к жизни и оптимизм присущи сегодня молодым не только потому, что они молоды, не только потому, что это их родной мир. Он устроен так, что многие видят в нем будущее для своего жизненного проекта. Ключевое слово здесь – успех. Молодые чувствуют себя свободными и могут сами проектировать свое будущее. Они понимают существование корреляции между собственным успехом и успехом страны – чем более успешна страна, тем больше вероятность успеха для ее граждан. Именно от этого зависит, произойдет ли перелом в сознании молодежи – «уезжать-оставаться»…

Нынешнее молодое поколение выросло не только при другой политической, но и при другой образовательной системе. У молодых есть не только чувство внутренней свободы, но и чувство собственного достоинства. Увы, у нас еще не проводились специальные исследования, какие уже давно проводят западные социологи (1), но никто не будет отрицать возрастающую виртуальную активность молодежи в Интернете. Вопрос в другом, – станет ли эта виртуальная активность со временем социальной?

И что делать, чтобы не наступать на те же грабли, на которые наступали старшие поколения – не использовать стереотипы, ценности и догмы, ведущие в тупик?!

Конфликт поколений вечен – но в чем его специфика на данном этапе? Сводится ли она только к тому, что у разных поколений не совпадают образы будущего страны? И останется ли решающим голос молодежи в его выборе? В 2025 году в Украине значительно сократиться удельный вес молодого поколения в общей структуре населения…

Насколько яркой будет звезда восходящего поколения и как быстро она потухнет или закатится «за бугор». Кого и как эта звезда успеет осветить?! И чем более закостеневшим и «уставшим от перемен» будет наше общество, тем неожиданнее будет для него идущее на смену постсоветское поколение. На сегодняшний день ясно одно - традиционной преемственности поколений уже не будет, но сколь острым будет конфликт - вопрос остается открытым.

Свернуть

Предлагая для дискуссии на страницах «Диалог.UA» новую тему, посвященную молодежи, мы сознательно отошли от критериев возрастных: считать ли человека молодым до 24, 28 или, исходя из последних предписаний законодательства, до 35 лет. Вместо этого мы попытались понять качественную смену в мировоззрении, ценностях и предпочтениях молодого поколения – поколения постсоветского.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

«З кожним днем збільшується кількість політично-активних молодих жінок»

7 мар 2007 года
«З кожним днем збільшується кількість політично-активних молодих жінок»: «З кожним днем збільшується кількість політично-активних молодих жінок»

Наталя Точиленкова, асистентка програм громадської організації «Жіночий консорціум України»

Якими є потреби нинішньої молоді? Чи має вона змогу реалізувати їх в Україні?

На мою думку, головною потребою молоді є потреба у самореалізації, в отриманні можливості, реалізовуючи свої знання, вміння і навички, прокласти собі шлях до гідного життя й змінити життя нашої країни на краще, як би пафосно це не звучало. Сучасна молодь є надзвичайно активним прошарком населення, небайдужим до власного майбутнього і до майбутнього країни взагалі. Я вважаю, що молоді люди можуть реалізувати свої потреби в Україні. Проте досвід показує, що багато хто з них виїжджає за кордон спочатку з метою “швидко” заробити, а потім і взагалі залишитись жити там. Цей факт явно свідчить про те, що “не все так добре” на рідній землі й молодий ентузіазм, не підкріплений достатньою підтримкою держави, іноді потроху згасає.

Які питання перебувають нині в фокусі уваги молодіжних активістів? Чим опікується ваша організація?

Зрозуміло, що спектр інтересів молодіжних активістів на сьогоднішній день є надзвичайно широким, що можна загалом пояснити нестабільною ситуацією в країні, а відповідно відчуттям незахищеності, яке властиве, на мій погляд, кожній молодій людині сьогодні. Сюди можна віднести й політико-економічні питання, питання працевлаштування, освіти, екології та ін. Даний список можна доповнювати і доповнювати.

Я є членом Всеукраїнської громадської організації “Жіночий консорціум України”. Керівник нашої організації – Наталка Самолевська. З 2001 року “Жіночий консорціум України” об'єднує жіночі та молодіжні громадські організації України, які підтримують ідею гендерної рівності та виступають проти дискримінації жінок. Консорціум сприяє створенню та впровадженню освітніх, правозахисних, наукових, культурних та екологічних програм для розвитку громадянського суспільства в Україні.

Організація виконує проекти соціального спрямування в усіх областях України, опираючись на партнерство 167 неурядових жіночих та молодіжних організацій.

Зокрема, нещодавно “Жіночий консорціум України” реалізував проект “Участь жінок у громадсько-політичному житті України”, що виконувався за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Проект був спрямований на створення мережі громадських організацій та координацію їх зусиль, узагальнення, моніторинг та розповсюдження вдалого досвіду у виконанні проектів із залученням жінок до активної громадсько-політичної діяльності, написання рекомендацій щодо активізації участі жінок в політичному житті партіям (блокам), громадським організаціям, ЦВК, Верховній Раді України, місцевим радам, а також пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України.

Часто доводиться чути про пасивність молоді у громадському житті, байдужість до політики. Що ж стосується участі молодих жінок у громадських молодіжних проектах, то про них взагалі майже не чути. Чому так відбувається? Жінки не цікавляться громадсько-політичним життям, чи їх туди просто не допускають?

Так, справді, можна прослідкувати наступну тенденцію: набагато менша частка молодих жінок, порівняно з чоловіками, бере участь у громадсько-політичному житті країни. Це є загальновідомим фактом. Причин того, що склалася така ситуація, досить багато. Головною із них, на мій погляд, є наявність імплементованих у навчання і виховання стереотипів, які тиснуть на кожну молоду жінку, і які в своїй основі, вже передбачають, що їй належить робити, а що ні, що є “жіночою” справою, а що “чоловічою”. І, якраз політика, як ми часто чуємо, є саме “чоловічою” сферою діяльності, а “жіноча” сфера пролягає між “порогом і піччю”, як каже одна народна “мудрість”. Проте казати про те, що жінки не цікавляться громадсько-політичним життям ми не будемо, аби цим не підтримувати вже існуючі стереотипи.

Є багато підстав для того, щоб більш оптимістично поглянути на проблему так званої політичної пасивності молодих (і не тільки молодих) жінок, а саме: з кожним днем збільшується кількість політично-активних молодих жінок, які не тільки споглядають, але й ДІЮТЬ! І ЩЄ ЯК ДІЮТЬ! Наприклад, до мережі громадських організацій, які були залучені до вищезгаданого проекту “Участь жінок у громадсько-політичному житті України” і які зараз продовжують вести активну діяльність у даній галузі у багатьох областях України, входить немало саме молодіжних громадських організацій. Серед них можна назвати такі організації, як: молодіжний гендерний центр “Коло” (м. Кіровоград), коаліція молодіжних громадських організацій Черкаської області “Молода Черкащина”, “Молодь – XXI століття” (м. Чернігів), Чернівецьке обласне громадське молодіжне об'єднання “Сучасник” та ін.

У Вас не складається враження, що молодь дуже часто використовують (у політиці, в бізнесі), коли дають найважчу роботу за найнижчу винагороду? Як цього уникнути? Хто може і повинен захищати молодих людей (зокрема молодих жінок)?

На мій погляд, така ситуація дійсно існує на сьогоднішній день. І хоча сумно, що молодь часто використовують як дешеву робочу силу у політиці, бізнесі та ін., проте на це є об ' єктивні підстави. Навіть така, як ви кажете, “найнижча винагорода” за важку роботу для багатьох молодих людей здається великим заробітком, коли, часто, немає іншої можливості заробити гроші (чи принаймні здається, що немає). На мою думку, щоб уникнути такої ситуації, потрібно перш за все проводити просвітницьку діяльність задля зрушень у ставленні самих молодих людей до важкої, часто непродуктивної роботи, яку вони виконують.

На жаль, дуже часто у молодих людей слабкою є правова обізнаність (про свої обов ' язки можна почути на кожному кроці, а от про права...). Тому інформування молоді стосовно її прав є необхідною умовою для зрушень у даній ситуації. І, також, на мій погляд, надзвичайно важливо показати молодим людям інші шляхи і можливості заробляння грошей. Психологи кажуть про те, що людина у скрутній ситуації часто, у кращому випадку бачить тільки один вихід із неї. Хочеш допомогти людині – покажи їй ще декілька існуючих варіантів і нехай вона зробить свій власний усвідомлений вибір!

Наскільки ефективною, на Ваш погляд, є державна молодіжна політика в Україні? Чого їй бракує?

Зрозуміло, що державна молодіжна політика, так само як і “всі інші політики” в Україні має як свої переваги так і свої недоліки. Тут можна багато про що говорити і про що дискутувати. Відповідь на дане питання, нажаль, ніяк не дасть мені можливість, як людині з оптимістичними настроями закінчити нашу з Вами бесіду на оптимістичній ноті... Тому наприкінці я б хотіла сказати: озернімося навколо і ми побачимо багато цікавих, ініціативних молодих людей, які відчувають в собі силу змінити життя на краще! Давайте не будемо байдужими, не стоятимемо осторонь, не “підкормлюватимемо” існуючі стереотипи і все в нас буде добре, а як же інакше?!

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Капли росы» (сосуд пятый) (о со-бытиях и пере-живаниях)

Российский Кремль определил путь, который считает спасительным для России. Частью успеха на этом пути становится и победа «в» и «над» Украиной. Еще одной частью — подрыв и дискредитация евроинтеграционного проекта. Европа не будет воевать за Украину. Хотя бы потому, что война с Россией немыслима и недопустима для всех без исключения стран ЕС, а события в Украине, качество и компетенция украинской политической и бизнес-элиты, необустроенность общества скорее отталкивают, чем привлекают европейцев. Еще недавно украинские майданы воспринимались в ЕС как свежее дыхание и «молодая кровь» европейского проекта. Но как и 10 лет назад, сумбурность и многослойность революционного процесса, хроническая интеллектуальная незрелость и банальная жадность политических лидеров Украины приносят лишь разочарования. И если культурные границы Европы, как было и двести лет назад, меряются Уральским хребтом, геополитические границы после «волны расширения», снова откатываются к границам традиционной Центральной Европы. Той, которая без Украины.

Украины, которую мы знаем с 1991 года, уже не будет. Но Украина может быть. Другая. Если ее не только рассматривать на карте и защищать границу ценой тысяч жизней и гуманитарных катастроф, а если ее помыслить и представить как пока еще разорванное со-общество живых, разных, но готовых жить вместе людей. Вопрос – как?

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тарас Логгинов, глава совета молодежной общественной организации «Клуб «Компас»

«Молодежь стала более индивидуалистичной, более самостоятельной, более циничной, но и более деятельной»

Валентина Димитрова, член Пласту НСОУ, Східний регіон, Донецька округа.

Наші переконання є непохитними

Тетяна Данилів, директор Центру волонтеріату «Добра Воля»

«Волонтерство йде від бажання реалізовувати себе»

Михаил Чаплыга, президент ВМОО «Украинские фальконы».

Без организующей силы молодое поколение себя проявит не скоро

Людмила Кудіна, голова громадської організації «Молодіжна альтернатива»

«Я бачила реальну політичну активність молоді лише в 2004 році»

Станіслав Шумлянський, Директор інтернет- радіостанції «Хвиля української музики «Молоде радіо»

Нових правил гри не буде, доки їх не сформують люди з новим мисленням, а такі люди не мають можливості сформуватися, доки не буде нової системи

Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип», літературний критик

Програма майбутнього, прийнятна для нашої молоді, ще не написана

Оксана Андрусяк, Віце-президент Європейського молодіжного парламенту

Загальноукраїнські видання приділяють недостатньо уваги молодіжним організаціям

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей

«Молодь, як оголений нерв, найгостріше реагує на політичні зміни»

Олег Верник, председатель Всеукраинского независимого профсоюза "Захист праці"

Новый политический проект ждать можно и нужно

Андрій Юсов, заступник голови політради громадської партії «ПОРА»

Молодь, мабуть, просто чекає чергового струсу

Лидия Ткаченко, ведущий научный сотрудник отдела исследований человеческого развития Института демографии и социальных исследований НАНУ

Нынешнее поколение молодых ничем не хуже других

Ольга Балакирева, кандидат социологических наук, доцент, Глава Правления Украинского института социальных исследований им. Александра Яременко

Молодежь требует новой государственной политики

Олександр Ярема, Директор департаменту молодіжної політики Міністерства сім’ї, молоді та спорту.

“Український молодіжний рух за останній рік зробив серйозний крок в напрямку інтеграції в європейський молодіжний простір”

Євген Гудзь, віце-президент Асоціації молодих українських політологів і політиків

“Молодь «підставили» її батьки і діди”

Олександр Солонтай, Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив», депутат обласної ради

Якби вибори були на мажоритарній основі, ми б побачили значно більше молодих облич в радах

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Корень проблем молодежи – низкая цена труда

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Лучшую часть своей молодежи мы готовим на экспорт

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,101