В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Предлагая для дискуссии на страницах «Диалог. UA » новую тему, посвященную молодежи, мы сознательно отошли от критериев возрастных: считать ли человека молодым до 24, 28 или, исходя из последних предписаний законодательства, до 35 лет. Вместо этого мы попытались понять качественную смену в мировоззрении, ценностях и предпочтениях молодого поколения – поколения постсоветского.

В предлагаемом диалоге мы попробовали максимально расширить круг анализируемых проблем и ценностей молодого поколения. Поэтому одной из тем обсуждения будет «Молодежь и политика». Уж очень противоречивы и запутанны отношения действующих политиков с идущим им на смену подрастающим поколением. Спектр подходов здесь очень широк: подъем-мобилизация-самоорганизация, с одной стороны, и разочарование, кризис идей и ориентиров – с другой.

Во-первых, молодежь, по-прежнему не представлена собственной партией, а ее квоты в существующих партиях все чаще передаются по наследству детям действующих политиков.

Во-вторых, в молодежной среде нет четкого, своего, а не навязанного нынешней властью, видения будущего.

В-третьих, политика, с подачи различных политических сил, превратилась для молодежи в достаточно циничный бизнес. Это своего рода реакция на «оплаченные вызовы», на квоты и разнарядки извне, причем, зарабатывая деньги, многие не брезгуют ходить на акции противоположных по политическим взглядам политических структур – «не все ли равно где быть безликой массой, лишь бы платили!».

И все же… Даже это подталкивает молодых людей к более сознательному выбору и глубокому анализу происходящего, что не может не сказаться в будущем. Рост студенческого самоуправления, повышенная заинтересованность молодых в участии в местном самоуправлении (именно на местах молодежи гораздо легче найти себе применение и самореализовываться в политике). Молодое поколение уже хорошо знает не только о своих правах, но и о том, как их отстаивать.

Но гораздо больше молодежь открывала другие сферы применения своих сил, энергии, знаний. Вкус к жизни и оптимизм присущи сегодня молодым не только потому, что они молоды, не только потому, что это их родной мир. Он устроен так, что многие видят в нем будущее для своего жизненного проекта. Ключевое слово здесь – успех. Молодые чувствуют себя свободными и могут сами проектировать свое будущее. Они понимают существование корреляции между собственным успехом и успехом страны – чем более успешна страна, тем больше вероятность успеха для ее граждан. Именно от этого зависит, произойдет ли перелом в сознании молодежи – «уезжать-оставаться»…

Нынешнее молодое поколение выросло не только при другой политической, но и при другой образовательной системе. У молодых есть не только чувство внутренней свободы, но и чувство собственного достоинства. Увы, у нас еще не проводились специальные исследования, какие уже давно проводят западные социологи (1), но никто не будет отрицать возрастающую виртуальную активность молодежи в Интернете. Вопрос в другом, – станет ли эта виртуальная активность со временем социальной?

И что делать, чтобы не наступать на те же грабли, на которые наступали старшие поколения – не использовать стереотипы, ценности и догмы, ведущие в тупик?!

Конфликт поколений вечен – но в чем его специфика на данном этапе? Сводится ли она только к тому, что у разных поколений не совпадают образы будущего страны? И останется ли решающим голос молодежи в его выборе? В 2025 году в Украине значительно сократиться удельный вес молодого поколения в общей структуре населения…

Насколько яркой будет звезда восходящего поколения и как быстро она потухнет или закатится «за бугор». Кого и как эта звезда успеет осветить?! И чем более закостеневшим и «уставшим от перемен» будет наше общество, тем неожиданнее будет для него идущее на смену постсоветское поколение. На сегодняшний день ясно одно - традиционной преемственности поколений уже не будет, но сколь острым будет конфликт - вопрос остается открытым.

Свернуть

Предлагая для дискуссии на страницах «Диалог.UA» новую тему, посвященную молодежи, мы сознательно отошли от критериев возрастных: считать ли человека молодым до 24, 28 или, исходя из последних предписаний законодательства, до 35 лет. Вместо этого мы попытались понять качественную смену в мировоззрении, ценностях и предпочтениях молодого поколения – поколения постсоветского.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

«Волонтерство йде від бажання реалізовувати себе»

12 мар 2007 года
«Волонтерство йде від бажання реалізовувати себе»: «Волонтерство йде від бажання реалізовувати себе»

Тетяна Данилів, директор Центру волонтеріату «Добра Воля»

Наскільки активними є молоді люди у волонтерській діяльності? Який відсоток від кількості волонтерів становить молодь?

В Україні, на жаль, не існує офіційної статистики щодо того, скільки людей різного віку займаються волонтерською діяльністю. Однак, як на Заході, так і в нас найактивнішими волонтерами є молоді люди та люди похилого віку. Це пов'язано з тим, що у молоді, зазвичай, є багато вільного часу, вона не обтяжена сімейними обов'язками і тому має змогу приділяти багато уваги волонтерству. У свою чергу, люди похилого віку мають як вільний час, так і знання та досвід, якими охоче діляться.

Названі мною тенденції відбилися і в конкурсах «Волонтер року», які ми проводили чотири рази на рівні міста Києва, а цього року вперше на національному рівні. Якщо продивитися каталоги цих конкурсів, то видно, що більшість учасників - молодь та люди літнього віку.

А кого більше серед волонтерів: молодих чи літніх людей?

Складається враження, що все-таки більше молоді. Думаю, що частково це пов'язано з тим, що до людей старшого віку складніше донести інформацію про різні проекти, для яких потрібні волонтери.

Часто говорять, що нинішня молодь доволі цинічна і зорієнтована переважно на досягнення матеріальних благ. З волонтеруванням це не дуже в'яжеться. Тож якими мотивами керуються молоді люди, що йдуть у волонтери?

Дійсно, коли люди вирішують частину часу віддавати волонтерській діяльності, вони за це не очікують фінансову винагороду. Однак, причини можуть бути і цілком прагматичними. По-перше, це здобуття досвіду, який потім можна буде продемонструвати при пошуках оплачуваної роботи. По-друге, це бажання самореалізуватися у певній сфері. Скажімо, коли ми набирали волонтерів для шкіл-інтернатів, то більшість були студентами вузів за спеціальністю «соціальна робота», «психологія» чи студентами-гуманітаріями, які хотіли спробувати себе у професійній діяльності. Іншим мотивом може бути реалізація хобі. Я знаю дівчину, яка кілька років на волонтерських засадах працювала ді-джеєм на університетському радіо, оскільки їй подобалась ця робота.

А в яких сферах найчастіше працюють волонтери. І якщо завдяки волонтерству вони з часом отримують роботу, то ким стають?

Дуже важко виділити якусь одну сферу. Це робота з дітьми, з молоддю, різноманітні екологічні акції, просвітницькі заходи, налагодження міжнародних зв'язків. Це також може бути перекладацька, журналістська робота та будь-яка інша суспільно корисна діяльність.

Що ж стосується другого запитання, то далеко не завжди волонтерська робота переростає у професійну. Проте волонтерство дає змогу перевірити, «чи дійсно професія, що я обрала, мені подобається, чи ж насправді мене цікавить щось зовсім інше». Так, одна з наших найуспішніших волонтерок півтора роки працювала у школі-інтернаті для того, щоби переконатися у правильності вибору професії. Вона мріяла стати вчителькою молодших класів, а батьки говорили, що ця професія їй не сподобається. І саме волонтерська робота допомогла розв і яти сумніви і зрозуміти, що вчительська робота - для неї.

Отже, волонтерство в першу чергу дає молодим людям можливість набратися досвіду, без якого їх часто не беруть на роботу?

Саме так. Звичайно, волонтерська діяльність теж потребує певних знань чи навичок, але переважно організації, які залучають волонтерів, готові їх навчати, вкладати сили в їхній розвиток, що для молоді є додатковим стимулом. В організаціях, які постійно залучають волонтерів, діє система винагород, як, наприклад, можливість взяти участь у тренінгах, семінарах, навчальних поїздках тощо.

Чи можна виділити якісь певні риси характеру, притаманні волонтерам, адже, все ж таки, не кожен зважиться працювати безкоштовно?

Волонтерами можуть бути дуже різні люди, і важко виділити якісь спільні риси. Однак, можу сказати, що ті волонтери, з якими мені доводилося працювати, були дуже приємними у спілкуванні та співпраці. Напевно, це через те, що волонтерська робота – робота, яка подобається і надихає, адже немає ніяких факторів, крім бажання людини, займатися нею. Наприклад, І Всеукраїнський конкурс «Волонтер року» мені допомагали організовувати три волонтерки, і, щиро скажу, таких організованих та старанних працівників треба ще пошукати.

Розкажіть, будь ласка, докладніше про цей конкурс. В чому його суть і мета?

У 2006 року ми вперше організували Всеукраїнський конкурс „В олонтер року” . Конкурс проводився для того, щоб публічно подякувати волонтерам, а також, щоб продемонструвати приклади волонтерської діяльності і цим самим надихнути інших долучитися до волонтерського руху.

Ініціаторами цього конкурсу є дві недержавні організації – Центр волонтеріату «Добра воля» і Ресурсний центр «Гурт». Раніше ми вже провели чотири подібних конкурси на рівні міста Києва, але оскільки до нас почали звертатися волонтери з інших областей, які хотіли розповісти про свою діяльність, було вирішено проводити загальноукраїнський конкурс.

На конкурс надійшли заявки від 240 волонтерів з усієї країни, із яких відбіркова комісія обрала 17 переможців. Основними критеріями відбору були конкретні зміни, що сталися у громаді як наслідок роботи волонтера, та тривалість волонтерської роботи. 5 грудня у Міжнародний день волонтерів відбулася урочиста церемонія нагородження переможців, які отримали грамоти Міністерства України у справах молоді сім'ї та спорту, а також призи від банку «Надра», який надав картки номіналом у 250 грн. кожна. Але основну фінансову підтримку конкурсу надало посольство Королівства Нідерландів, і для нас було дуже важливо, що посол Королівства Нідерландів пан Рон Келлер особисто привітав переможців конкурсу.

Отже, ми можемо гордитися тим, що Україна теж долучилася до традиції західних країн відзначати працю волонтерів на національному рівні.

А хто реально підтримує розвиток волонтерства в Україні?

В першу чергу волонтерство підтримують організації, які залучають волонтерів. Так, громадські організації без допомоги волонтерів не змогли би реалізовувати свої статутні цілі, здійснювати у повній мірі свою роботу. Саме волонтери є тим потужним ресурсом, що дозволяє громадським організаціям щось змінювати у суспільстві. Окрім того, якщо волонтери приходять працювати в організацію, це означає, що існує суспільна потреба в її діяльності.

У мене виникає асоціація сучасних молодих волонтерів в Україні з Тимуром і його командою. Чи згодні Ви з тим, що волонтери зараз часто роблять те, чим за часів СРСР займалися піонери, чи комсомольці…

Думаю, що багато хто з молодих волонтерів вже не знають, хто такі Тимур і його команда, і мають дуже бліді спогади про те, ким були піонери. Навряд, чи можна назвати волонтерів заміною радянських молодіжних організацій, адже в країнах, де піонерів ніколи не існувало, волонтерство також процвітає.

Як на мене, волонтерство йде від бажання, зокрема, молоді реалізовувати себе і вкладати свій час і зусилля у ті речі, які є цінними для неї. Більше того, серед старших людей існує певний скепсис щодо волонтерства, бо раніше робота, яка декларувалася добровільною, насправді такою не була (згадаймо, хоча б суботники). Волонтерство ж – це зовсім інше, в ньому не може бути жодного примусу.

Бесіду вела Оксана Гриценко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Кибервойна это война, и мы должны быть к ней готовы

Далеко не всегда одна страна действует против другой открыто, и не всегда целенаправленно. Скорее наоборот, в нашу сложную эпоху, борьба идет, как правило, закулисно - дипломатически, и экономически. Гораздо удобнее избегать прямой конфронтации, добиваться своих целей тайно, и кибервойна для этого самое подходящее средство, если, конечно, считать войну средством политики, а не самоцелью.

Несмотря на все это, сегодня многие авторы все еще разделяют виртуальный мир и реальный, считая, что кибератаки не могут принести большого вреда. Однако в последнее время на Западе проблемы кибербезопасности обсуждаются совершенно серьезно. Когда большинство физических систем постоянно связаны с Интернетом, включая инфраструктуру, транспорт, промышленность, не говоря уже о системах вооружения, грань между атакой на реальную инфраструктуру или ее программное обеспечение становится все более размытой. Разница в том, что порт закрыт, потому что он заминирован или потому, что разрушено его программное обеспечение, в глазах большинства наблюдателей будет выглядеть не слишком существенной. В отличие от ракетного удара по нефтеперерабатывающему заводу или разрушения военной части кибервойна «убивает мягко», временно выводя из строя оборудование, и нанося относительно небольшой ущерб.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тарас Логгинов, глава совета молодежной общественной организации «Клуб «Компас»

«Молодежь стала более индивидуалистичной, более самостоятельной, более циничной, но и более деятельной»

Валентина Димитрова, член Пласту НСОУ, Східний регіон, Донецька округа.

Наші переконання є непохитними

Наталя Точиленкова, асистентка програм громадської організації «Жіночий консорціум України»

«З кожним днем збільшується кількість політично-активних молодих жінок»

Михаил Чаплыга, президент ВМОО «Украинские фальконы».

Без организующей силы молодое поколение себя проявит не скоро

Людмила Кудіна, голова громадської організації «Молодіжна альтернатива»

«Я бачила реальну політичну активність молоді лише в 2004 році»

Станіслав Шумлянський, Директор інтернет- радіостанції «Хвиля української музики «Молоде радіо»

Нових правил гри не буде, доки їх не сформують люди з новим мисленням, а такі люди не мають можливості сформуватися, доки не буде нової системи

Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип», літературний критик

Програма майбутнього, прийнятна для нашої молоді, ще не написана

Оксана Андрусяк, Віце-президент Європейського молодіжного парламенту

Загальноукраїнські видання приділяють недостатньо уваги молодіжним організаціям

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей

«Молодь, як оголений нерв, найгостріше реагує на політичні зміни»

Олег Верник, председатель Всеукраинского независимого профсоюза "Захист праці"

Новый политический проект ждать можно и нужно

Андрій Юсов, заступник голови політради громадської партії «ПОРА»

Молодь, мабуть, просто чекає чергового струсу

Лидия Ткаченко, ведущий научный сотрудник отдела исследований человеческого развития Института демографии и социальных исследований НАНУ

Нынешнее поколение молодых ничем не хуже других

Ольга Балакирева, кандидат социологических наук, доцент, Глава Правления Украинского института социальных исследований им. Александра Яременко

Молодежь требует новой государственной политики

Олександр Ярема, Директор департаменту молодіжної політики Міністерства сім’ї, молоді та спорту.

“Український молодіжний рух за останній рік зробив серйозний крок в напрямку інтеграції в європейський молодіжний простір”

Євген Гудзь, віце-президент Асоціації молодих українських політологів і політиків

“Молодь «підставили» її батьки і діди”

Олександр Солонтай, Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив», депутат обласної ради

Якби вибори були на мажоритарній основі, ми б побачили значно більше молодих облич в радах

Людмила Шангина, УЦЭПИ им.Разумкова

Корень проблем молодежи – низкая цена труда

Александр Стегний, доктор социологических наук, исполнительный директор Центра социальных и маркетинговых исследований «Социс», ведущий научный сотрудник Института социологии НАНУ

Лучшую часть своей молодежи мы готовим на экспорт

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,069