В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны». Однако все больше законодателей и представителей местных властей стремятся направить финансовые потоки, обеспечивающие функционирование инфраструктуры в свои собственные карманы, тем самым перекладывая финансовое бремя обеспечения и безопасности граждан, и всей страны на будущие поколения.

Если во времена СССР была распространена идеология вынесения «всех благ» в будущее – «наши дети будут жить при коммунизме», то за время существования независимой Украины нас убедили, что «неплохо было бы» попользоваться резервами будущих поколений – водой, лесами, плодородием почв и даже «перебросить» на них решение усугубляющихся проблем Чернобыля… Вот уж действительно вспомнишь знаменитое – «после нас хоть потоп!»…

Если мерой ответственности общества является его стремление инвестировать в собственное будущее, тогда вопрос о существовании инфраструктурного кризиса звучит так: действительно ли украинцы закрывают глаза на то, что уже очень скоро может понадобиться и им, и их детям и детям их детей?

В последнем отчете компании Mercer Human Resource Consulting Киев признан одним из самых грязных городов Восточной Европы — по уровню загрязненности воздуха, степени утилизации отходов, пригодности воды для питья.

«Не так страшны террористы, как техногенные угрозы, стоящие перед нашей страной. Киев — наши будущие Помпеи, а всю Украину ожидает судьба Атлантиды», – эти слова Олега Ельцова не такая уж и гипербола…

Согласно статистике, сегодня немногим менее половины населения Украины проживает в «зонах риска», которые зачастую характеризуются еще и одновременным воздействием нескольких опасных факторов.

За последние 2 десятилетия потребление всевозможных ресурсов существенно превосходило их создание или поддержание «в норме». Заместитель Секретаря СНБО Степан Гавриш в интервью Би-би-си в июне озвучил главные угрозы национальной безопасности Украины. Среди них – старение инфраструктуры и техногенные угрозы, которые часто вызывают в Украине глубокие кризисы.

Авария на Саяно-Шушенской ГЭС в России всколыхнула и нашу страну. Уже на следующий день в интервью радиостанции BBC экс-премьер министр Украины Валерий Пустовойтенко заявил, что не только украинские гидроэлектростанции, но практически все энергетические предприятия нуждаются в безотлагательной комплексной проверке для выявления и устранения угроз техногенных катастроф.

По словам руководителя Черкасского регионального управления водных ресурсов Александра Бонсуновського, защитные сооружения Кременчугского водохранилища (самого большого в Днепровском каскаде) требуют немедленного капитального ремонта.

Гидротехнические защитные сооружения Кременчугского водохранилища отработали свой ресурс (некоторые из них построены 48 лет назад) и требуют срочного ремонта. В противном случае существует реальная опасность прорыва защитных плотин и затопления многих населенных пунктов и угодий Черкасской, Полтавской, Кировоградской областей. Для ремонта всех защитных сооружений необходимо более 60 млн. грн. На экстренный ремонт защитных сооружений необходимо около 10 млн. грн.

Но гидротехнические сооружения – лишь небольшая часть энергетической и промышленной инфраструктуры Украины, которая с каждым годом накапливает в себе все большую угрозу.

Природные, промышленные и техногенные катастрофы за последние десятилетия в нашей стране становятся все более частыми. Ущерб от погодных катаклизмов с каждым годом увеличивается; мелкие промышленные аварии становятся все более частыми, а выработка ресурса объектов нашей критически важной инфраструктуры – все более угрожающей.

Случилось то, о чем профессионалы предупреждали уже давно. «Заделы» советской эпохи если еще не разрушены, то чрезмерно изношены. Извлечение прибыли на большинстве крупных промышленных предприятий давно уже осуществляется в ущерб безопасности работающих, местного населения, окружающей среды.

Диалог.UA попробовал найти ответы на весьма непростые вопросы – насколько велик риск, связанный с резким повышением доли устаревших технологий и оборудования, снижения темпов восстановления и модернизации производства и инфраструктуры? Осознается ли кем-либо в Украине запущенная «программа на уничтожение» этой территории и людей ее населяющих? Понимает ли кто-то из «власть придержащих» масштабы этого «минного поля»? И, если в конечном итоге проблему «износа железа» решить можно, то каким образом и кто возьмет на себя смелость решать проблему экономической модели воспроизводства страны, которая препятствует даже постановке вопросов о предотвращении техногенной катастрофы в Украине?…

Свернуть

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

В центрі усіх катастроф стоїть помилка людини

7 сен 2009 года
В центрі усіх катастроф стоїть помилка людини: В центрі усіх катастроф стоїть помилка людини

Суслова Ольга, доктор економічних наук, експерт україно-білоруського центру еколого-економічного моніторингу в Україні

Чим для сучасного суспільства є техногенні катастрофи?

Я думаю, що варто, в першу чергу, визначити категоріальний апарат нашої розмови, цебто ті предмети і поняття, яких ми будемо торкатись. По-перше, є відмінність між техногенними аваріями і катастрофами. Аварія – це раптове припинення роботи або порушення процесу виробництва на промисловому підприємстві, транспорті, яка несе за собою знищення матеріальних цінностей. Катастрофа ж - це раптове лихо, тобто подія, яка несе за собою трагічні наслідки та загибель людей.

В Україні ми стикаємося як з тим, так і з іншим, часто буває так, що не повною мірою ліквідовані причини аварії призводять до того, що пізніше виникає катастрофа. Усе людський фактор! Найбільш небезпечні події відбуваються через те, що люди приймають помилкові рішення та неправильно діють в складних ситуаціях. Будь-яка техногенна аварія чи катастрофа – це людина, що стоїть у центрі події. Додам трохи статистики.

За минулий рік кількість глобальних техногенних катастроф у світі становила 193, природних катаклізмів – 142, загальна сума збитків (я не говорю про людські жертви, а на разі лише про матеріальну складову) – 70 мільярдів доларів США. Що ж стосується України, то я, читаючи звіт МНС за період з 1994 по 2004 роки, була неприємно вражена цифрою у 3629 надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за 10 років. Загибель людей – це найжахливіші втрати, але найсумнішим є те, що існують і непрямі жертви.

В Україні є дві сталі зони з підвищеною захворюваністю на невротичні хвороби, пов'язано це з патогенним впливом надзвичайних ситуацій на психічне здоров'я широких верств населення. Ці зони – Київська та Житомирська області. Люди у цих областях живуть у постійній несвідомій депресії. Шокуючи новини по телебаченню лише додають страху. Я знаю, що багато працівників екологічної сфери та сфери ліквідації надзвичайних ситуацій виходять на пенсію в 40 років, просто тому, що не витримують нерви.

Де шукати винних? Яким чином у законодавстві України передбачена відповідальність за подібні ситуації?

У нашому законодавстві є «Положення про проведення розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах», а також численні редакції постанов Кабінету Міністрів України, починаючи від 1993 року, пов'язаних так само з розслідуванням подібних ситуацій. Дія «Положень» розповсюджується на підприємства незалежно від форми власності, на осіб, які є власниками підприємств або уповноваженими, на фізичні особи, які використовують найману працю (тобто роботодавці), на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови сплати внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків. Тобто бачимо, що з аваріями більш-менш зрозуміло і знайти «крайнього» можна.

В Україні кожного дня реєструються десятки судових позовів від найманих працівників до роботодавців з питань травм, аварій, хвороб, отриманих під час роботи на підприємстві. Зрозуміло, зо 90% таких справ «кануть в лєту» і зникають під грудою наступних подібних чи інших справ. Але хоча б самі позови є! На відміну від ситуації з техногенними катастрофами на підприємствах. Тут вже акцент робиться на самому визначенні, про яке я не дарма казала до цього, - лихо. А що таке лихо? Це дещо непередбачуване, пов'язане з силами природи, малодосліджене, тобто винних фактично немає.

Як Ви оцінюєте рівень поінформованості населення України про потенційні техногенні загрози?

Як надзвичайно низький. Несправедливо, штучно, недооцінено низький. Наведу простий приклад, який може багато кого шокує. Чи знають жителі житлового масиву Осокорки, що вони живуть на, образно кажучи, мінному полі? У 70-ті роки на території цього, зараз популярного для проживання, масиву знаходився каучуковий завод. Як це водилося в СРСР працював він на повну тягу. Під час Перестройки з причин нерентабельності завод було закрито, можливо правда, перенесено, про це історія мовчить. У виробництві каучуку, це вам підтвердять спеціалісти, важливу роль консерванту відіграє ртуть. Ртуть – це трунок, тобто дуже шкідливий токсин. Після закриття заводу на тій території лишилася купа не утилізованої ртуті у вигляді простих…ртутних калюж! Які всмокталися в землю, проте досі існують там, у ґрунті, адже ртуть так просто не розпадається і не вивітрюється. Чомусь у 90-ті роки про це «забули» і легко та безболісно почали будувати на цій землі житловий масив. По цій землі діти зараз ходять в школу, дітлахи бавляться в пісочку, а молоді сім'ї купаються в Осокорківських водоймах. Чи були ці люди проінформовані про загрози, які на них чатують кожного дня? Ні, що ви.

Чи є алгоритм за яким «місця ризику» та ризикові ситуації на них досліджуються та хто має цим займатись?

Існує два таких алгоритми. Це є технічна експертиза та слідчий експеримент. Часто виявляється, що огляду місця події, опитування свідків та знайомства з відповідними документами недостатньо. Виникає необхідність у глибокому експертному знанні. Експерти це зазвичай науковці, хіміки, люди лабораторій, які мають дати письмовий висновок. Проте їхні висновки часто стають «незручними» для керівництва підприємства, на якому відбулася аварія, тому за домовленістю зі слідчою комісією, візит таких експертів часто носить номінальне значення або висновки сфальсифіковують. Слідчим експериментом, тобто проведенням аналогічної «міні-аварії» в штучних умовах задля дослідження її можливих витоків та моделювання ліквідації, в нашій державі взагалі ніхто не займається вже років 20. Але все ж існують центри, як наш, що займаються екологічним моніторингом та дослідженням причин надзвичайних ситуацій, тому не все так погано, як здається. Є ті, кому не байдуже.

Бесіду вела Марія Єщенко

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

НАТО: ответ на кризис в Украине и безопасность в центральной и восточной Европе

Действия России в Украине вынудили наблюдателей и политиков по обе стороны Атлантики, включая членов Конгресса США, пересмотреть роль Соединенных Штатов и НАТО в укреплении европейской безопасности. Особую обеспокоенность в плане безопасности вызывает ситуация вокруг таких стран не-членов НАТО, как Молдова и Украина. Отражая взгляды США и их европейских союзников, генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен назвал военную агрессию России «самым серьезным кризисом в Европе после падения Берлинской стены», и заявил, что НАТО «больше не может вести дела с Россией, как раньше».

Этот отчет, подготовленный всего месяц назад Исследовательской службой Конгресса США, хорошо передает образ мысли и расхождения позиций среди американских законодателей в отношении НАТО и кризиса в Украине – с одной стороны, заявления о готовности защитить интересы членов альянса, а с другой – ссылки на пророссийское общественное мнение в ряде стран Запада.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Белявская, специалист по программам Фонда Восточная Европа

Следующее поколение может просто утонуть в отходах

Шапар А.Г., директор Інституту природокористування та екології України, член-кореспондент НАН України

Для попередження катастроф необхідна державна політика, яка базується на засадах сталого розвитку

Працівник Карпатського біосферного заповідника, який не побажав публічно називати своє ім’я

Наймасштабніші контракти по лісопостачанню за кордон без відома влади не проходять

Юрий Андреев, президент всеукраинской общественной организации «Союз Чернобыль Украины»

Наибольших опасностей нам следует ожидать со стороны высоких технологий

Владимир Усатенко, эксперт Национальной комиссии радиационной защиты, народный депутат 1-го созыва

У нас не только игнорировали все уроки, связанные с Чернобылем, но и принизили значение этой катастрофы

Сергій Федоринчик, голова інформаційного центру української екологічної асоціації «Зелений Світ»

Вирішувати екологічні питання в Україні не дає політична система і державна система управління

Харичков Сергей Константинович, заведующий отделом экономического регулирования природопользования Института проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины

Все дороги ведут к морю

Анатолій Яцик, академік УААН, д.т.н., професор, директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем

Доки не буде сформовано нормальне відношення до води – доти проблеми будуть тільки загострюватися

Владимир Бревнов, экономист

Украину может спасти лишь эффективный механизм контроля над властями

Олесь Ильченко, писатель

«Уже невозможно полноценно эксплуатировать оставшиеся с советских времен технические, промышленные сооружения …»

Заец Роман Васильевич, научный сотрудник Центра исследований научно-технического потенциала, истории и науки им. Г.М. Доброва

Презумпция опасности

Стоєцький Василь Федорович, начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, генерал-майор служби цивільного захисту

Попередити, запобігти, врятувати. Встигнути?

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,041