В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны». Однако все больше законодателей и представителей местных властей стремятся направить финансовые потоки, обеспечивающие функционирование инфраструктуры в свои собственные карманы, тем самым перекладывая финансовое бремя обеспечения и безопасности граждан, и всей страны на будущие поколения.

Если во времена СССР была распространена идеология вынесения «всех благ» в будущее – «наши дети будут жить при коммунизме», то за время существования независимой Украины нас убедили, что «неплохо было бы» попользоваться резервами будущих поколений – водой, лесами, плодородием почв и даже «перебросить» на них решение усугубляющихся проблем Чернобыля… Вот уж действительно вспомнишь знаменитое – «после нас хоть потоп!»…

Если мерой ответственности общества является его стремление инвестировать в собственное будущее, тогда вопрос о существовании инфраструктурного кризиса звучит так: действительно ли украинцы закрывают глаза на то, что уже очень скоро может понадобиться и им, и их детям и детям их детей?

В последнем отчете компании Mercer Human Resource Consulting Киев признан одним из самых грязных городов Восточной Европы — по уровню загрязненности воздуха, степени утилизации отходов, пригодности воды для питья.

«Не так страшны террористы, как техногенные угрозы, стоящие перед нашей страной. Киев — наши будущие Помпеи, а всю Украину ожидает судьба Атлантиды», – эти слова Олега Ельцова не такая уж и гипербола…

Согласно статистике, сегодня немногим менее половины населения Украины проживает в «зонах риска», которые зачастую характеризуются еще и одновременным воздействием нескольких опасных факторов.

За последние 2 десятилетия потребление всевозможных ресурсов существенно превосходило их создание или поддержание «в норме». Заместитель Секретаря СНБО Степан Гавриш в интервью Би-би-си в июне озвучил главные угрозы национальной безопасности Украины. Среди них – старение инфраструктуры и техногенные угрозы, которые часто вызывают в Украине глубокие кризисы.

Авария на Саяно-Шушенской ГЭС в России всколыхнула и нашу страну. Уже на следующий день в интервью радиостанции BBC экс-премьер министр Украины Валерий Пустовойтенко заявил, что не только украинские гидроэлектростанции, но практически все энергетические предприятия нуждаются в безотлагательной комплексной проверке для выявления и устранения угроз техногенных катастроф.

По словам руководителя Черкасского регионального управления водных ресурсов Александра Бонсуновського, защитные сооружения Кременчугского водохранилища (самого большого в Днепровском каскаде) требуют немедленного капитального ремонта.

Гидротехнические защитные сооружения Кременчугского водохранилища отработали свой ресурс (некоторые из них построены 48 лет назад) и требуют срочного ремонта. В противном случае существует реальная опасность прорыва защитных плотин и затопления многих населенных пунктов и угодий Черкасской, Полтавской, Кировоградской областей. Для ремонта всех защитных сооружений необходимо более 60 млн. грн. На экстренный ремонт защитных сооружений необходимо около 10 млн. грн.

Но гидротехнические сооружения – лишь небольшая часть энергетической и промышленной инфраструктуры Украины, которая с каждым годом накапливает в себе все большую угрозу.

Природные, промышленные и техногенные катастрофы за последние десятилетия в нашей стране становятся все более частыми. Ущерб от погодных катаклизмов с каждым годом увеличивается; мелкие промышленные аварии становятся все более частыми, а выработка ресурса объектов нашей критически важной инфраструктуры – все более угрожающей.

Случилось то, о чем профессионалы предупреждали уже давно. «Заделы» советской эпохи если еще не разрушены, то чрезмерно изношены. Извлечение прибыли на большинстве крупных промышленных предприятий давно уже осуществляется в ущерб безопасности работающих, местного населения, окружающей среды.

Диалог.UA попробовал найти ответы на весьма непростые вопросы – насколько велик риск, связанный с резким повышением доли устаревших технологий и оборудования, снижения темпов восстановления и модернизации производства и инфраструктуры? Осознается ли кем-либо в Украине запущенная «программа на уничтожение» этой территории и людей ее населяющих? Понимает ли кто-то из «власть придержащих» масштабы этого «минного поля»? И, если в конечном итоге проблему «износа железа» решить можно, то каким образом и кто возьмет на себя смелость решать проблему экономической модели воспроизводства страны, которая препятствует даже постановке вопросов о предотвращении техногенной катастрофы в Украине?…

Свернуть

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Наймасштабніші контракти по лісопостачанню за кордон без відома влади не проходять

5 окт 2009 года
 

Працівник Карпатського біосферного заповідника, який не побажав публічно називати своє ім’я

- Озвучу наболіле питання, яке турбує не лише екологів, але і звичайних жителів Карпат та Полісся. Куди ж йде наш ліс? На чиї потреби? У які держави?

Ліс – це такий само важливий ресурс як вода чи нафта, тому я можу з впевненістю сказати, що потрібен він всім, і охочих докласти руку до зелених насаджень є чимало. Це і експорт, і внутрішня торгівля, і «чорні» лісопильні, де заможні люди заготовляють собі матеріали для власних маєтків, з яких потім роблять будинки відпочинку тощо. Ви ж десь в Києві будете статтю друкувати? Ну то скажу вам по секрету, стоїть у мого односельчанина за великим парканом величезна вілла, як то називають, я думаю на мільйон потягне, і всі деревоматеріали на пилорамі оформлено, на приватній, «чорній», сам оплатив працю робітників, хабарів дав і будь-ласка. Це ж знаєте як, от коли працюєш десь на паперовій фабриці, скажімо, то можеш собі додому паперу брати, бо ж ось воно, під рукою лежить, якщо ж десь там, де хліб печуть – також тебе твоя робота чим-чим, а хлібом прокормити може, а от уявіть собі, що таким продуктом є ліс, вийшов на просіку – і он він весь перед тобою, і ти знаєш до якого Івана чи Степана звернутись, щоб тобі «лівака» відклали.


  • Яким чином регулюється діяльність, пов’язана з вирубкою лісів?

То як би вона не регулювалась, то все пусте буде. Я думаю, ні для кого не буде секретом, якщо я Вам скажу, що правила скрізь, по регіонах, у людей свої. До Києва далеко, до Верховної Ради з її «Правилами вирубки для гірських лісів Карпат» так само далеко, тому ніяк ніщо не регулюється. Хаос повний. Повінь трохи людей схаменула, поговорювали про мораторій на вирубку для цілей експорту, наче не можна буде зовсім вивозити за кордон, лише для внутрішнього користування та й то – лише вже хворі, «дозрівши» дерева, але нікуди воно не зсунулось, я вам чесно скажу. Люди, які заробляють з продажу лісів найчастіше вже «виїзні», тобто у будь-який момент ладні в Польщу чи кудись ще в Європу зірватись, фактично «на валізах» сидять.

Або ж буває таке, що достатньо зароблять, родина переїджає, а чоловік ще тут лишається, працює, таким-то повінь не страшна. То хіба ж вони не знають, які від надмірної вирубки наслідки бувають. Не боячись скажу вам, що «згори», від панів, як раніше владу називали, та не змінилось нічого, сама назва може, так от від них-то левова доля таких замовлень і йде. Вони-то хазяї і наймасштабніші контракти по лісопостачанню за кордон без їхнього відома не проходять. Все у їхній волі та відомстві. Тому так і не поспішають з законами.


  • Що підказує досвід Польщі та Румунії, які вже ввели в дію такий мораторій?

А що ж він підказує?! Щотижня дзвонять нашим з тої Польщі та Румунії та чекають нових поставок. З нашої біди наживаються, якщо вже на те пішло. Якщо так відверто казати, то якби не було України, яка торгує всім, чим тільки можна і не можна, бо треба виживати якось, - то не було б може і таких кардинальних мір у наших сусідів. Але вони ж то знають, що ми нікуди не дінемось – і у нас купляють. Їм-то дешевше виходить, якщо врахувати ті витрати, які у нас йдуть на усунення катастроф, пов’язаних з тою вирубкою. Але є цілі сім’ї, які тільки лісом і живуть. Не буде клієнтів – не буде хліба в родині.


  • Для тих, хто не є спеціалістом у цій області, підкажіть, то яким чином ліс забезпечує сталість екосисистеми у Карпатах та на Поліссі і чому так важливо дотримуватись регульованих «доз» вирубки?


Вода тримає дощову воду та не пускає її до гірських річок, відповідно, ті не виходять з берегів більше, ніж то є передбаченим. Повіні – це природне явище, і регулярні сезонні повіні є вивченими, з ними уживатися в Карпатах вже більш-менш навчилися, але людей охоплює страх, коли рівень води значно підіймається.


  • Як ви прокоментуєте зниження «квоти» на вирубку лісів в Карпатах? З колишніх 40% на 1 гектар тепер дозволяється вирубувати не більше 30.


На перший погляд непогана політика, так? І якщо не знати специфіки, то можна навіть похвалити такий закон. Проте і у ньому є прогалини, і його можна обійти. Адже по-перше чітко ніде не оформлено, які саме дерева у ці 30% можуть входити, - скільки молодняку дозволено, чи дозволено рубити молодняк взагалі, чи може усі 30% відсотків становити бук та явір (найпоширеніші для вирубки дерева) чи потрібно дотримуватися і сортової квоти. І виходить так, що вирубувати стали і менше, але не «гірше», тобто кількість замінили якістю. Обережно треба з цими законами. Замилюють очі.


  • Опоненти кажуть, що причиною повіні у липні 2008 року була не стільки надмірна вирубка лісів скільки катастрофічні опади, яких Карпати ще не знали? Чи погоджуєтесь Ви з цим аргументом?


А хто сказав, що у нашому світі, що перебуває фактично на межі екологічної катастрофи такі опади не стануть регулярною дійсністю найближчими роками? Так, це був безпрецедентий випадок, але ж хіба він не показав нам, що ми не готові до такого роду загроз, а якщо таке вже трапилось, то ми як мінімум маємо вміти це ліквідувати чи запобігти втратам.

Читав я також, і цілком приймаю цю думку, що навіть у найлісистіших районах, де домінують деревостани, здатні максимально утримувати воду, стихію зупинено не було. Проте це ніяк не означає, що надмірна вирубка лісів не вважається гідною причиною і таке свавілля треба продовжувати.

Бесіду вела Марія Єщенко


Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

"Упадок Пятой республики": мифы и реальность

Одним из ключевых слов в лексиконе французских интеллектуальных элит все чаще становится «упадок» (le declin). Под ним имеются в виду действительные или мнимые риски утраты Францией в глобализированном мире XXI века ее традиционной роли одной из великих держав.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Белявская, специалист по программам Фонда Восточная Европа

Следующее поколение может просто утонуть в отходах

Шапар А.Г., директор Інституту природокористування та екології України, член-кореспондент НАН України

Для попередження катастроф необхідна державна політика, яка базується на засадах сталого розвитку

Юрий Андреев, президент всеукраинской общественной организации «Союз Чернобыль Украины»

Наибольших опасностей нам следует ожидать со стороны высоких технологий

Владимир Усатенко, эксперт Национальной комиссии радиационной защиты, народный депутат 1-го созыва

У нас не только игнорировали все уроки, связанные с Чернобылем, но и принизили значение этой катастрофы

Сергій Федоринчик, голова інформаційного центру української екологічної асоціації «Зелений Світ»

Вирішувати екологічні питання в Україні не дає політична система і державна система управління

Харичков Сергей Константинович, заведующий отделом экономического регулирования природопользования Института проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины

Все дороги ведут к морю

Анатолій Яцик, академік УААН, д.т.н., професор, директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем

Доки не буде сформовано нормальне відношення до води – доти проблеми будуть тільки загострюватися

Владимир Бревнов, экономист

Украину может спасти лишь эффективный механизм контроля над властями

Олесь Ильченко, писатель

«Уже невозможно полноценно эксплуатировать оставшиеся с советских времен технические, промышленные сооружения …»

Суслова Ольга, доктор економічних наук, експерт україно-білоруського центру еколого-економічного моніторингу в Україні

В центрі усіх катастроф стоїть помилка людини

Заец Роман Васильевич, научный сотрудник Центра исследований научно-технического потенциала, истории и науки им. Г.М. Доброва

Презумпция опасности

Стоєцький Василь Федорович, начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, генерал-майор служби цивільного захисту

Попередити, запобігти, врятувати. Встигнути?

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,032