В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны». Однако все больше законодателей и представителей местных властей стремятся направить финансовые потоки, обеспечивающие функционирование инфраструктуры в свои собственные карманы, тем самым перекладывая финансовое бремя обеспечения и безопасности граждан, и всей страны на будущие поколения.

Если во времена СССР была распространена идеология вынесения «всех благ» в будущее – «наши дети будут жить при коммунизме», то за время существования независимой Украины нас убедили, что «неплохо было бы» попользоваться резервами будущих поколений – водой, лесами, плодородием почв и даже «перебросить» на них решение усугубляющихся проблем Чернобыля… Вот уж действительно вспомнишь знаменитое – «после нас хоть потоп!»…

Если мерой ответственности общества является его стремление инвестировать в собственное будущее, тогда вопрос о существовании инфраструктурного кризиса звучит так: действительно ли украинцы закрывают глаза на то, что уже очень скоро может понадобиться и им, и их детям и детям их детей?

В последнем отчете компании Mercer Human Resource Consulting Киев признан одним из самых грязных городов Восточной Европы — по уровню загрязненности воздуха, степени утилизации отходов, пригодности воды для питья.

«Не так страшны террористы, как техногенные угрозы, стоящие перед нашей страной. Киев — наши будущие Помпеи, а всю Украину ожидает судьба Атлантиды», – эти слова Олега Ельцова не такая уж и гипербола…

Согласно статистике, сегодня немногим менее половины населения Украины проживает в «зонах риска», которые зачастую характеризуются еще и одновременным воздействием нескольких опасных факторов.

За последние 2 десятилетия потребление всевозможных ресурсов существенно превосходило их создание или поддержание «в норме». Заместитель Секретаря СНБО Степан Гавриш в интервью Би-би-си в июне озвучил главные угрозы национальной безопасности Украины. Среди них – старение инфраструктуры и техногенные угрозы, которые часто вызывают в Украине глубокие кризисы.

Авария на Саяно-Шушенской ГЭС в России всколыхнула и нашу страну. Уже на следующий день в интервью радиостанции BBC экс-премьер министр Украины Валерий Пустовойтенко заявил, что не только украинские гидроэлектростанции, но практически все энергетические предприятия нуждаются в безотлагательной комплексной проверке для выявления и устранения угроз техногенных катастроф.

По словам руководителя Черкасского регионального управления водных ресурсов Александра Бонсуновського, защитные сооружения Кременчугского водохранилища (самого большого в Днепровском каскаде) требуют немедленного капитального ремонта.

Гидротехнические защитные сооружения Кременчугского водохранилища отработали свой ресурс (некоторые из них построены 48 лет назад) и требуют срочного ремонта. В противном случае существует реальная опасность прорыва защитных плотин и затопления многих населенных пунктов и угодий Черкасской, Полтавской, Кировоградской областей. Для ремонта всех защитных сооружений необходимо более 60 млн. грн. На экстренный ремонт защитных сооружений необходимо около 10 млн. грн.

Но гидротехнические сооружения – лишь небольшая часть энергетической и промышленной инфраструктуры Украины, которая с каждым годом накапливает в себе все большую угрозу.

Природные, промышленные и техногенные катастрофы за последние десятилетия в нашей стране становятся все более частыми. Ущерб от погодных катаклизмов с каждым годом увеличивается; мелкие промышленные аварии становятся все более частыми, а выработка ресурса объектов нашей критически важной инфраструктуры – все более угрожающей.

Случилось то, о чем профессионалы предупреждали уже давно. «Заделы» советской эпохи если еще не разрушены, то чрезмерно изношены. Извлечение прибыли на большинстве крупных промышленных предприятий давно уже осуществляется в ущерб безопасности работающих, местного населения, окружающей среды.

Диалог.UA попробовал найти ответы на весьма непростые вопросы – насколько велик риск, связанный с резким повышением доли устаревших технологий и оборудования, снижения темпов восстановления и модернизации производства и инфраструктуры? Осознается ли кем-либо в Украине запущенная «программа на уничтожение» этой территории и людей ее населяющих? Понимает ли кто-то из «власть придержащих» масштабы этого «минного поля»? И, если в конечном итоге проблему «износа железа» решить можно, то каким образом и кто возьмет на себя смелость решать проблему экономической модели воспроизводства страны, которая препятствует даже постановке вопросов о предотвращении техногенной катастрофы в Украине?…

Свернуть

В условиях экономического кризиса внимание общества концентрируется на курсе валют, росте безработицы или падении производства, однако немаловажной и еще более обостряющейся в такой период темой является состояние техногенной безопасности Украины. Нельзя забывать, что ремонт национальной инфраструктуры – это «вопрос тонкой настройки экономической системы страны».

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Для попередження катастроф необхідна державна політика, яка базується на засадах сталого розвитку

9 окт 2009 года
Для попередження катастроф необхідна державна політика, яка базується на засадах сталого розвитку: Для попередження катастроф необхідна державна політика, яка базується на засадах сталого розвитку

Шапар А.Г., директор Інституту природокористування та екології України, член-кореспондент НАН України

Існує світова статистика щодо зростання кількості аварій та стихійних лих, яка показує, що лише за останні 15 років загалом їх стало удвічі більше. Вже й заступник Секретаря РНБОУ Степан Гавриш назвав головну загрозу безпеці України – і це не зовнішні вороги , а старіння інфраструктури та техногенні загрози. Чи великі ризики небезпечних ситуацій для населення? Наскільки ризик зниження темпів модернізації виробництва внаслідок зростання подібних небезпек є великим?

На наш погляд, головною загрозою безпеці України є невизначеність на законодавчому рівні та в повсякденному житті стратегії сталого розвитку держави. Як відомо, оцінка такого розвитку базується на двох показниках: якість життя і якість довкілля. Другий показник визначає ступінь безпеки життєдіяльності під впливом природних та техногенних чинників. Тому стверджувати, що старіння інфраструктури та техногенні загрози – головні загрози безпеці України, не зовсім коректно.

Інша справа – ми вже давно звикли до того, що проживання людей у більшості регіонів, які є регіонами екологічного лиха, стало нормою. Саме тут можуть бути найбільш небезпечні ситуації для населення. Всім відомий стан греблі Дніпрогесу, але радикальних заходів щодо його покращення поки що не приймається.

Для Дніпропетровської області не меншою загрозою є греблі Дніпродзержинської ГЕС, шламосховищ Кривбасу та Західного Донбасу, просідання ґрунтів у районах вугільних шахт, можливість забруднення підземних вод радіоактивними відходами міст Дніпродзержинська і Жовтих Вод, наявність аміакопроводу високого тиску та інші.

У вітчизняних ЗМІ циркулюють різні дані щодо кількості небезпечних об’єктів на території України, але в більшості з них вважається, що їх більше ніж 1,5 тисячі. Кількість серйозних аварій зростає. Звичайно, нафтопереробні заводи та склади боєприпасів – це найбільш небезпечні об’єкти, але й звичайні очисні споруди, що є в будь-якому місті, можуть нанести велику шкоду у випадку аварії. Що робиться для зниження небезпек, зокрема Інститутом, який ви очолюєте, адже подібні об’єкти знаходяться здебільшого в регіонах?

Стосовно діяльності міністерств у цьому плані ми не маємо відомостей, тому що підпорядковані Національній академії наук України. Але на завдання НАН України інститутом у 2006 році був розроблений проект Концепції переходу України до сталого розвитку, котрий був направлений до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України і опублікований у «Віснику НАН України» номер два за 2007 рік. Цей важливий документ обсягом у тридцять аркушів визначає цілісну систему поглядів на збалансованість гуманістичного, соціального, економічного та екологічного розвитку держави, правові основи, принципи, завдання та організаційні заходи такого переходу.

Як зазначено у преамбулі Концепції, вона спрямована на започаткування процесу змін, що за характером та обсягом експлуатації ресурсів, інвестиційною політикою, спрямуванням науки, освіти та науково-технічного прогресу, захищеністю життєдіяльності нації відповідатимуть сьогоднішнім і майбутнім потребам, створять сприятливі умови для розвитку нації та збереження властивостей природних компонентів і природно-ресурсного потенціалу країни, тобто дадуть змогу переходу на шлях сталого розвитку. На жаль, лише у 2009 році Кабмін і Верховна Рада почали розробляти відповідні документи з цього приводу.

Свого часу інститут розробив проект «Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини», котрий затверджений Кабінетом Міністрів України як державна програма (постанова номер 1691 від 16 грудня 2004 року). Програма стосується Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Однак її виконання стримується нестачею грошей.

У листопаді 2008 року уряд затвердив і розпочав здійснення першочергових заходів з поліпшення екологічного стану м.Дніпродзержинська, який найбільш потерпає від радіоактивного забруднення довкілля.

За участю інституту сесія обласної ради прийняла «Програму поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки», до якої увійшли двадцять п’ять підприємств. Програма передбачає зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин, накопичення відходів, забезпечення їх граничнодопустимих нормативів.

У рамках окремих положень цієї концепції інститут здійснює дослідження, які сприяють поліпшенню екологічної ситуації в одному з найбільш техногенно навантаженому Придніпровському регіоні. Це стосується розробки і впровадження як новітніх технологій видобування корисних копалин, так і технологій відродження порушених гірничими роботами земель. До речі, перші і другі технології, розроблені інститутом, отримали Державні премії України в галузі науки і техніки.

На основі технологій відродження земель Інститут запропонував, а Дніпропетровська обласна рада затвердила «Програму використання порушених земель гірничодобувних підприємств у якості відновлювальних елементів екологічної мережі Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцеворудного басейнів». Програмою передбачено на місці покинутих гірничодобувних кар’єрів створити двадцять природоохоронних заказників загальною площею три тисячі гектарів, об’єднавши їх в екомережу протяжністю понад сто кілометрів. Одночасно вирішена і проблема фінансування таких робіт. Власники гірничо-збагачувальних комбінатів, на території яких розташовані кар’єри, замість перерахування коштів за землю у бюджет, спрямовують їх на облаштування цих заказників.

З метою удосконалення технологій добування корисних копалин відкритим способом Мінпромполітики доручило, а Інститут розробив важливі галузеві нормативні документи: «Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва у залізорудних і флюсових кар’єрах», окремі розділи галузевого стандарту «Норми технічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин». Слід також згадати, що Мінпромполітики (за згодою НАН України) призначило Інститут своєю головною організацією з науково-технічного напряму «Технологія розробки рудних родовищ, обґрунтування стійкості бортів кар’єрів та відвалів».

Чому в нашій країни, хоча й не тільки в нашій, склалася практика подолання наслідків катастроф, а не їх планомірного попередження?

Причина одна - не сформована єдина державна політика, яка повинна базуватися на необхідності переходу країни на засади сталого розвитку. До того ж, не бажаємо усвідомити просту істину: екологічне рішення завжди економічно вигідніше у підсумковому плані. Про це переконливо свідчить досвід Європи, куди ми хочемо прямувати.


Бесіду вів Андрій Маклаков

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

"Упадок Пятой республики": мифы и реальность

Одним из ключевых слов в лексиконе французских интеллектуальных элит все чаще становится «упадок» (le declin). Под ним имеются в виду действительные или мнимые риски утраты Францией в глобализированном мире XXI века ее традиционной роли одной из великих держав.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Татьяна Белявская, специалист по программам Фонда Восточная Европа

Следующее поколение может просто утонуть в отходах

Працівник Карпатського біосферного заповідника, який не побажав публічно називати своє ім’я

Наймасштабніші контракти по лісопостачанню за кордон без відома влади не проходять

Юрий Андреев, президент всеукраинской общественной организации «Союз Чернобыль Украины»

Наибольших опасностей нам следует ожидать со стороны высоких технологий

Владимир Усатенко, эксперт Национальной комиссии радиационной защиты, народный депутат 1-го созыва

У нас не только игнорировали все уроки, связанные с Чернобылем, но и принизили значение этой катастрофы

Сергій Федоринчик, голова інформаційного центру української екологічної асоціації «Зелений Світ»

Вирішувати екологічні питання в Україні не дає політична система і державна система управління

Харичков Сергей Константинович, заведующий отделом экономического регулирования природопользования Института проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины

Все дороги ведут к морю

Анатолій Яцик, академік УААН, д.т.н., професор, директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем

Доки не буде сформовано нормальне відношення до води – доти проблеми будуть тільки загострюватися

Владимир Бревнов, экономист

Украину может спасти лишь эффективный механизм контроля над властями

Олесь Ильченко, писатель

«Уже невозможно полноценно эксплуатировать оставшиеся с советских времен технические, промышленные сооружения …»

Суслова Ольга, доктор економічних наук, експерт україно-білоруського центру еколого-економічного моніторингу в Україні

В центрі усіх катастроф стоїть помилка людини

Заец Роман Васильевич, научный сотрудник Центра исследований научно-технического потенциала, истории и науки им. Г.М. Доброва

Презумпция опасности

Стоєцький Василь Федорович, начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, генерал-майор служби цивільного захисту

Попередити, запобігти, врятувати. Встигнути?

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,067