В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Институт стратегических исследований "Новая Украина"
Другие диалоги:

Думка українських громадян про якість роботи служби екстреної (швидкої) медичної допомоги

Версия для печати
Центр соціальних досліджень “СОФІЯ”
24 апр 2013 года

Основні результати опитування

(повні формулювання питань та одномірні розподіли

відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)

Файл PDF

Одним із пріоритетних завдань медичної реформи українські громадяни вважають забезпечення оперативної та якісної роботи обласних Центрів екстреної медичної допомоги (комунальної форми власності).

Під час опитування респондентам поставили таке питання: «Які цілі медичної реформи Ви вважаєте найбільш важливими, найбільш пріоритетними?». (При цьому респондент міг обрати із запропонованого переліку кілька варіантів відповіді). Найчастіше (більше ніж у 30% випадків) респонденти вказували такі пріоритети:

  • Забезпечення державного контролю за вартістю ліків (вказали 41,8% опитаних);

  • Забезпечення своєчасного приїзду "Швидкої допомоги" на виклик, надання працівниками «швидкої» якісної безкоштовної медичної допомоги та необхідних ліків (39,6%);

  • Підвищення відповідальності лікаря за результати лікування, у тому числі за лікарські помилки (33,2%).


За свідченням респондентів, бригади «швидкої» (обласного Центру екстреної медичної допомоги), у більшості випадків оперативно приїжджають на виклик. Під час опитування були визначені респонденти, які викликали «Швидку допомогу» упродовж останніх дванадцяти місяців (надалі – «пацієнти»). Цим респондентам поставили питання: «Якщо брати до уваги останній випадок виклику «Швидкої допомоги», упродовж якого часу вона приїхала?». З’ясувалося, що у більшості (61,3%) випадків медики прибули через 10-20 хвилин. Чверть (25,0%) респондентів вказали, що «швидка» приїхала через півгодини. Щоправда, 12,0% опитаних повідомили, що «швидка» їхала довше, ніж півгодини.


Переважна більшість (79,3%) пацієнтів «швидкої» тою чи іншою мірою задоволені якістю послуг, яку надали медпрацівники під час останнього виклику. Частка негативних оцінок становить набагато менше – 19,0%. (Не визначилися з відповіддю – 1,7% опитаних).


Знов-таки, переважна більшість пацієнтів «швидкої» (81,6%) тою чи іншою мірою задоволені ставленням з боку працівників «швидкої». Частка негативних оцінок становить 14,8%. (Не визначилися з відповіддю – 3,6% опитаних).


Водночас, опитування виявило, що 12,7% пацієнтів «швидкої» під час останнього виклику надавали медпрацівникам свої ліки. Крім того, 15,1% пацієнтів «швидкої» повідомили, що вони оплачували послуги медиків. Переважна більшість (66,9%) пацієнтів «швидкої» отримали від медпрацівників необхідні ліки, і при цьому не оплачували послуг.

Одномірні розподіли відповідей на питання, %


Які цілі медичної реформи Ви вважаєте найбільш важливими, найбільш пріоритетними? Можете вказати кілька варіантів відповіді, але не більше трьох! (Респондент міг вказати кілька варіантів відповіді).

Забезпечення державного контролю за вартістю ліків

41,8

Забезпечення своєчасного приїзду "Швидкої допомоги" на виклик, надання працівниками «швидкої» якісної безкоштовної медичної допомоги та необхідних ліків

39,6

Підвищення відповідальності лікаря за результати лікування, у тому числі за лікарські помилки

33,2

Наближення первинної лікарської допомоги до місця проживання громадян завдяки розширенню та оснащенню мережі амбулаторій

29,1

Забезпечення високої якості ліків, які надходять на український ринок, недопущення в продаж фальсифікованих і неякісних препаратів

28,5

Підвищення оплати праці дільничним/сімейним лікарям залежно від обсягу і якості їхньої роботи

28,4

Скорочення неформальних оплат, які пацієнти змушені платити в медичних закладах (у т.ч. лікарнях)

26,6

Підвищення якості медичної допомоги завдяки закупівлі сучасного устаткування та модернізації лікарень

24,7

Жодну із вказаних цілей не вважаю значимою

7,1

Важко відповісти

6,2


Чи доводилося Вам або членам Вашої сім’ї упродовж останніх дванадцяти місяців викликати «Швидку»? Мається на увазі державна служба екстреної медичної допомоги.

Так, доводилося протягом січня - квітня 2013 р.

13,6

Так, доводилося в 2012 році

20,9

Ні, не доводилося

64,4

Відмова від відповіді

1,1


Якщо брати до уваги останній випадок виклику «Швидкої допомоги», упродовж якого часу вона приїхала? (Вказано відсоток серед респондентів, яким доводилося викликати «Швидку допомогу»)

«Швидка» приїхала через 10-20 хвилин

61,3

«Швидка» приїхала через півгодини

25,0

«Швидка» приїхала через 40-60 хвилин

10,1

«Швидка» їхала більше години

1,9

«Швидка» не приїхала на виклик взагалі

1,7


Наскільки Ви, члени Вашої сім’ї були задоволені медичною допомогою (якістю послуг), яку надали співробітники «Швидкої допомоги»? (Вказано відсоток серед респондентів, яким доводилося викликати «Швидку допомогу»)

Повністю задоволений

33,4

Скоріше задоволений

45,9

Скоріше незадоволений

13,6

Зовсім незадоволений

5,4

Важко відповісти

1,7





Наскільки Ви, члени Вашої сім’ї були задоволені ставленням співробітників «Швидкої допомоги»? (Вказано відсоток серед респондентів, яким доводилося викликати «Швидку допомогу»)

Повністю задоволений

36,2

Скоріше задоволений

45,4

Скоріше незадоволений

10,6

Зовсім незадоволений

4,2

Важко відповісти

3,6


Чи доводилося Вам, членам Вашої сім’ї надавати співробітникам «Швидкої» власні ліки або оплачувати послуги «Швидкої»? (Вказано відсоток серед респондентів, яким доводилося викликати «Швидку допомогу». Респондент міг вказати один або два варіанти відповіді)

Ми надавали свої ліки

12,7

Ми оплачували послуги

15,1

Не доводилося цього робити

66,9

Відмова від відповіді

6,5


Вік респондента

18-29 років

22,6

30-39 років

17,7

40-49 років

16,9

50-60 років

17,4

61 рік і більше

25,4

Стать

Чоловіча

45,0

Жіноча

55,0


Освіта

Початкова освіта (менше 9 класів)

3,5

Базова (неповна) середня освіта (повні 9 класів)

6,5

Повна загальна середня (або професійно-технічна) освіта (11 класів тощо)

36,7

Базова вища освіта (технікум, вуз І-ІІ рівнів акредитації)

25,7

Повна вища освіта (вуз ІІІ-IV рівнів акредитації)

27,6


Тип населеного пункту, в якому мешкає респондент

Обласний центр (а також Київ і Сімферополь)

27,6

Місто з населенням понад 100 тисяч жителів

11,1

Місто з населенням від 50 до 100 тисяч жителів

11,0

Місто з населенням від 20 до 50 тисяч жителів

8,7

Селище міського типу, місто з населенням менше 20 тисяч жителів

10,7

Село

30,9



Область, в якій мешкає респондент

АР Крим та м. Севастополь

5,2

Вінницька область

3,4

Волинська область

2,1

Дніпропетровська область

7,4

Донецька область

10,2

Житомирська область

2,7

Закарпатська область

2,6

Запорізька область

4,0

Івано-Франківська область

2,8

Київська область

3,7

м. Київ

6,3

Кіровоградська область

2,2

Луганська область

5,2

Львівська область

5,4

Миколаївська область

2,6

Одеська область

5,2

Полтавська область

3,3

Рівненська область

2,3

Сумська область

2,6

Тернопільська область

2,3

Харківська область

6,2

Херсонська область

2,4

Хмельницька область

2,9

Черкаська область

2,8

Чернівецька область

1,9

Чернігівська область

2,3


Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Возможности эволюции НАТО

Способность НАТО влиять на решения, принимаемые Россией в отношении Украины, ограничены, поскольку большинство рычагов влияния, доступных альянсу, это дипломатические и экономические, и их действие Россия ощутит только спустя определенное время. Неспособность НАТО остановить российский ирредентизм, скорее, будет стимулировать осмысление альянсом тех дипломатических и военных мер, которые нужно предпринять, чтобы предотвратить возникновение в восточной и южной Европе нового подобного кризиса.

Многие проблемы, с которыми столкнулось НАТО в 2014 году, скорее всего, обострятся еще в текущем году, а в 2015 году они потребуют большего внимания и действий, как отдельных членов альянса, так и коллективных, чтобы НАТО и дальше смогло играть стабилизирующую роль в Афганистане и Восточной Европе, и отвечало меняющимся условиям. Эти проблемы также могут привести и к изменениям в структуре НАТО. Спектр альтернативных сценариев развития альянса охватывает три основных варианта - превращение его в «сильный и решительный», либо – в альянс сокращенный и оборонительный, либо - инертный.

Читать далее

 

Материалы по теме

 

page generation time:0,068