В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Сепаратисти на Донбасі скоюють воєнні злочини – «Міжнародна амністія»

Версия для печати
Олена Ремовська
10 апр 2015 года
Про нові докази вбивства бойовиками військовополонених заявляють у «Міжнародній амністії». Покарати винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності правозахисники вимагають зокрема й від самих сепаратистів. Тим часом в СБУ розглядають імовірність порушення справи проти одного з бойовиків за зізнання в убивстві 15 полонених.

З бійцем 95-ї аеромобільної бригади, захисником донецького аеропорту Ігорем Брановицьким у Києві прощалися на минулих вихідних. Він потрапив у полон у січні. За даними СБУ, українського вояка на показ застрелив бойовик «ДНР», громадянин Росії на прізвисько «Моторола». 

Ігор Брановицький – один із чотирьох українських військових, який, за висновком «Міжнародної амністії», став жертвою скоєного сепаратистами воєнного злочину: його вбили у полоні. Правозахисники аналізували відео і фото, оприлюднені самими ж бойовиками, які доводять, що військових, яких узяли у полон, катували, а потім застрелили.

«Ми бачили відео з цими чотирма особами, – розповів Радіо Свобода виконавчий директор «Міжнародної амністії» у Європі й Центральній Азії Денис Кривошеєв. – Вони потрапили у полон унаслідок бойових дій у січні. На відео вони були живі, в ув’язненні у сепаратистів. А потім ми отримали фотодокази їхньої смерті. З цих світлин очевидно: всіх їх застрелили».

«Я 15 полонених розстріляв» – «Моторола»

Запитати у самого «Мотороли» про причетність до вбивства Ігоря Брановицького вдалося журналістам видання Kyiv Post. Бойовик відповів, що йому байдуже, у чому його обвинувачують – і зізнався в убивстві 15 полонених.

Керівник головного слідчого управління СБУ Василь Вовк заявив: у відомстві проти сепаратиста можуть порушити справу.

«Таких, як «Моторола», дуже багато. Це – вбивці, люди, які не мають здорової психіки. Ми розглядаємо питання щодо інкримінування йому тих 15 вбивств, у яких він сам зізнався», – зазначив Василь Вовк.

Варто звернутися до міжнародного правосуддя – Матвійчук

У «Міжнародній амністії» наголошують: вбивство військовополоненого є воєнним злочином. Правозахисники закликають зокрема й самих сепаратистів притягнути винних в убивствах до відповідальності й очистити свої ряди від таких осіб.

«Якщо з полоненим жорстоко поводяться або у полоні його вбивають, це – воєнний злочин. Відповідальні за нього мають бути ідентифіковані і покарані», – зазначає Денис Кривошеєв.

Навіть попри те, що українські правоохоронці наразі не спроможні затримати і судити винних у вбивстві військових і цивільних у зоні бойових дій, вони мають ретельно збирати всі докази провини бойовиків і їхніх поплічників, наголошує у коментарі Радіо Свобода правозахисниця Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод».

Водночас, за її словами, є ще один важливий крок, який у цій справі має зробити українська сторона.

«Один із перспективних способів вирішення цього питання – це віддати цих злочинців у руки міжнародного правосуддя. Коли Міжнародний кримінальний суд видає ордер про арешт, навіть ті країни, які не ратифікували Римський статут, можуть видати злочинців. Ми розуміємо, що ховатися ці люди будуть на території Російської Федерації і вона їх не видасть», – зазначає правозахисниця.

«Але що найважливіше: їхні діяння отримають оцінку міжнародним судом. І питання, чи це були «ополченці», які «діяли законним способом» і далі за текстом російської пропаганди, вони відразу знімуться», – наголошує Олександра Матвійчук.

Однак вона нагадує, що Україна досі не ратифікувала Римський статут, тобто формально не визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду – органу, що займається воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Поки Верховна Рада визнала юрисдикцію МКС лише на рівні постанови, яку парламент ухвалив у лютому. Щоправда, за даними Олександри Матвійчук, цей документ у секретаріат міжнародного суду досі не потрапив.


Источник: Radio Svoboda
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Возможности эволюции НАТО

Способность НАТО влиять на решения, принимаемые Россией в отношении Украины, ограничены, поскольку большинство рычагов влияния, доступных альянсу, это дипломатические и экономические, и их действие Россия ощутит только спустя определенное время. Неспособность НАТО остановить российский ирредентизм, скорее, будет стимулировать осмысление альянсом тех дипломатических и военных мер, которые нужно предпринять, чтобы предотвратить возникновение в восточной и южной Европе нового подобного кризиса.

Многие проблемы, с которыми столкнулось НАТО в 2014 году, скорее всего, обострятся еще в текущем году, а в 2015 году они потребуют большего внимания и действий, как отдельных членов альянса, так и коллективных, чтобы НАТО и дальше смогло играть стабилизирующую роль в Афганистане и Восточной Европе, и отвечало меняющимся условиям. Эти проблемы также могут привести и к изменениям в структуре НАТО. Спектр альтернативных сценариев развития альянса охватывает три основных варианта - превращение его в «сильный и решительный», либо – в альянс сокращенный и оборонительный, либо - инертный.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

"Укропы держатся пучком"

Россия собирает мощную группировку войск у границы с Украиной

Die Zeit: пустой взгляд на Восток

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Война государства против граждан

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Олександр Турчинов: Ядерна загроза з боку Росії - реальність

Бернар-Анри Леви. Путин, Украина и исторический ревизионизм

Мінські домовленості. Три місяці — чи є результат?

Война-2015

Что Украина выиграет от сговора США, России и Германии

Ставки сделаны. Какое решение Россия и США приняли по Донбассу

Донбасс – что дальше?

В гостях у БИНТЕЛ — Майкл Блейзер

Как сорвать план Кремля в отношении Украины

От Большой Европы к Большой Азии? Китайско-российская Антанта

Доклад "Путин. Война": сотни погибших солдат и 3 трлн рублей из бюджета

Рада приняла новый закон о режиме военного положения

Джемі Шеа: НАТО вже стикається і з гібридними загрозами, і з російською пропагандою

Путин зря просит пощады, ни он, ни, к несчастью, Россия ее не получат

Евразийский союз - это тупик для всех его участников

Каждому свое. Чего хотят Запад и Восток Украины

Важко зменшувати безробіття, не знаючи його розмір

Нужна ли стране национальная идея

Порошенко-1 чи Ющенко-2? Чи повторить президент помилки 10-річної давнини

Геннадій Москаль: Росія ви́знає ЛНР та ДНР. Але не в цих “кордонах”

Саммит разочарования

Украина – слабое звено мировой политики

Шесть вариантов развития конфликта в Донбассе в 2015 году

Скандинавы готовятся дать отпор Москве

Куди ведуть усі Шовкові шляхи

Україну схиляють до капітуляції

Анатолій Гриценко: є кілька місяців, аби уникнути сценарію failed-state, коли Україна може зникнути

Удар по імунітету. Як Україна може юридично захистити себе від агресії РФ?

Сендвич в горле: почему уголь стал инструментом реванша в Украине

Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати?

Крупнейшая партия Европарламента готова воевать с Россией

Для чого нам декомунізація? Чотири уроки французького професора Мельника

Украинская карта в истории с С-300

Запад теряет военное лидерство? Обзор новой книги Марка Урбана

Какие новые черты Путина раскрыла «Прямая линия»

Лише подвійний дипломатичний удар Німеччини та Франції зміг дати шанс миру на Донбасі – французький дипломат

Минские соглашения: война на грани мира

Суміш примусу, зволікання та успішного досвіду сусідів

Кремль взял глобальный курс на разжигание региональных войн

ВОЛОНТЕРСКИЙ ДЕСАНТ В ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ

Кваснєвський: ця війна, якщо станеться, буде страшною, в тому числі за кількістю жертв

Кто остановит Путина

Последние дни "ДНР" и "ЛНР"

Иво Бобул: украинскую культуру, простите, "слили"

 

page generation time:0,121