В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Лише подвійний дипломатичний удар Німеччини та Франції зміг дати шанс миру на Донбасі – французький дипломат

Версия для печати
Віталій Єреміца
16 апр 2015 года

Брюссель – Спільні дії Франції та Німеччини від імені ЄС допомогли долати внутрішню фінансову кризу континенту і утримують конфлікт між Україною та Росією від подальшої ескалації. Таку думку висловив Арлем Дезір, держсекретар із європейських справ при МЗС Франції. Сильні сторони об’єднаної Європи, а також її недоліки цей дипломат розкрив на конференції паризького Інституту міжнародних і стратегічних відносин.


Німецько-французький дует історично завжди виступав своєрідним двигуном Європейського Союзу. Нині ці дві країни є посередниками у переговорах так званого «нормандського формату», чотиристоронньої платформи, яка шукає шляхи врегулювання конфлікту між Україною та Росією. Держсекретар із європейських справ при французькому МЗС Арлем Дезір переконаний, що саме діючи разом, Париж та Берлін можуть дати поштовх для створення в ЄС потужної й впливової зовнішньополітичної та безпекової служби.

Коментуючи німецько-французькі зусилля у дотриманні мінських угод, він каже, що постійні контакти й минулі візити до Києва й Москви канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда від імені Євросоюзу таки дали, хоч і поки що нестабільні, але якісь результати. І це могли зробити тільки Німеччина та Франція.

Європейський різнобій долали Берлін і Париж


«Сполучені Штати не могли відіграти цю роль, бо їм Росія не довіряє та не дослухається до них, – каже він. – Водночас, якщо б довелося чекати, щоб уся європейська машина почала рухатися, то це також було б складно. Погляди на Україну надто різні: з одного боку, поляки та балтійські народи, які почуваються в найбільшій небезпеці. З іншого, є країни, що мають зв’язки і симпатію до Росії, скажімо, Греція. Тож Франція і Німеччина, завдяки своїй історії, вазі у Європі та довірі з боку інших країн, стали головними акторами. І водночас, беручи на себе таку ініціативу, ми заручаємося підтримкою інших європейців, для розвитку європейської єдності», – пояснює Дезір.

Він також додає, що попри різнобій, а подекуди й протилежність поглядів серед 28 країн-членів на українську кризу, завдяки зусиллям Берліна і Парижа кожне рішення врешті-решт ухвалювалося одноголосно. Тут йдеться і про санкції, накладені на Росію і щодо підтримки мінських угод і стосовно зв’язку між виконанням цих угод та продовженням або скасуванням санкцій.

Представник французького уряду також припускає, що з огляду на таку доволі скоординовану та проактивну позицію Німеччини та Франції, яка призводить до позитивних результатів, слід було б застосувати цей «подвійний» удар і щодо інших планів. Скажімо, створення справжньої європейської системи оборони, про яку з часу російської агресії щодо України у Євросоюзі почали міркувати серйозно.

«Якщо ми хочемо завтра мати справжню європейську систему оборони, то треба зосередитися на розвитку оборонної промисловості. Франція та Німеччина разом мають разом інвестувати – до чого, власне вже йде підготовка – у виробництво спостережних сателітів, наглядових безпілотників, в індустрію бронетанкової техніки. Будемо діяти поодинці – завтра на світовій арені, поряд з таким велетнем, як США, чи зростаючими потужностями Індії й Китаю, ми нікуди не прийдемо», – зауважив держсекретар із європейських справ при французькому МЗС.

Арлем Дезір переконаний, що європейцям треба припиняти турбуватися тільки про свої національні кордони й внутрішні проблеми, бо лише разом європейські держави можуть надати ЄС можливість впливати на майбутнє світу.

Источник: Radio Svoboda
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

"Упадок Пятой республики": мифы и реальность

Одним из ключевых слов в лексиконе французских интеллектуальных элит все чаще становится «упадок» (le declin). Под ним имеются в виду действительные или мнимые риски утраты Францией в глобализированном мире XXI века ее традиционной роли одной из великих держав.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

"Укропы держатся пучком"

Россия собирает мощную группировку войск у границы с Украиной

Die Zeit: пустой взгляд на Восток

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Война государства против граждан

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Олександр Турчинов: Ядерна загроза з боку Росії - реальність

Бернар-Анри Леви. Путин, Украина и исторический ревизионизм

Мінські домовленості. Три місяці — чи є результат?

Война-2015

Что Украина выиграет от сговора США, России и Германии

Ставки сделаны. Какое решение Россия и США приняли по Донбассу

Донбасс – что дальше?

В гостях у БИНТЕЛ — Майкл Блейзер

Как сорвать план Кремля в отношении Украины

От Большой Европы к Большой Азии? Китайско-российская Антанта

Доклад "Путин. Война": сотни погибших солдат и 3 трлн рублей из бюджета

Рада приняла новый закон о режиме военного положения

Джемі Шеа: НАТО вже стикається і з гібридними загрозами, і з російською пропагандою

Путин зря просит пощады, ни он, ни, к несчастью, Россия ее не получат

Евразийский союз - это тупик для всех его участников

Каждому свое. Чего хотят Запад и Восток Украины

Важко зменшувати безробіття, не знаючи його розмір

Нужна ли стране национальная идея

Порошенко-1 чи Ющенко-2? Чи повторить президент помилки 10-річної давнини

Геннадій Москаль: Росія ви́знає ЛНР та ДНР. Але не в цих “кордонах”

Саммит разочарования

Украина – слабое звено мировой политики

Шесть вариантов развития конфликта в Донбассе в 2015 году

Скандинавы готовятся дать отпор Москве

Куди ведуть усі Шовкові шляхи

Україну схиляють до капітуляції

Анатолій Гриценко: є кілька місяців, аби уникнути сценарію failed-state, коли Україна може зникнути

Удар по імунітету. Як Україна може юридично захистити себе від агресії РФ?

Сендвич в горле: почему уголь стал инструментом реванша в Украине

Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати?

Крупнейшая партия Европарламента готова воевать с Россией

Для чого нам декомунізація? Чотири уроки французького професора Мельника

Украинская карта в истории с С-300

Запад теряет военное лидерство? Обзор новой книги Марка Урбана

Какие новые черты Путина раскрыла «Прямая линия»

Минские соглашения: война на грани мира

Суміш примусу, зволікання та успішного досвіду сусідів

Кремль взял глобальный курс на разжигание региональных войн

ВОЛОНТЕРСКИЙ ДЕСАНТ В ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ

Сепаратисти на Донбасі скоюють воєнні злочини – «Міжнародна амністія»

Кваснєвський: ця війна, якщо станеться, буде страшною, в тому числі за кількістю жертв

Кто остановит Путина

Последние дни "ДНР" и "ЛНР"

Иво Бобул: украинскую культуру, простите, "слили"

 

page generation time:0,298