В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати?

Версия для печати
Інна Купріянова
24 апр 2015 года
Обмеження українським урядом економічних зв’язків з окупованим Донбасом стимулюють тіньову економіку, вважають експерти. Яка альтернатива економічній блокаді?
Необхідність повного відновлення економічних зв’язків між двома частинами Донбасу українські можновладці здебільшого під сумнів не ставлять. Обов’язковою передумовою для цього уряд називає проведення демократичних виборів за українськими законами на нині неконтрольованій частині Донбасу. "Ключове питання - відновлення українських законів на окупованих територіях", - сказав у коментарі DW директор київського Міжнародного інституту демократії Сергій Таран.

Логіка, за його словами, дуже проста. Вона прямо витікає з мінських домовленостей і озвучена керівництвом країни. Будуть вибори - буде місцева українська влада, а податки - тільки в бюджет Україні, зазначає експерт. "Якщо це окуповані території, то як з ними можна вести економічну діяльність?", - запитує він. Альтернативою, за його словами, було б визнання окупованих територій – неокупованими, а владу "ДНР/ЛНР" не терористичною, а легітимною.

Кримінальна економіка на підйомі

Насправді ж економічні зв’язки з окупованим Донбасом повністю не розірвані, зауважують інші експерти. "Як взагалі частини одного цілого можуть працювати, коли вони перебувають під різними юрисдикціями, одна з яких невизнана?", - запитує доктор економічних наук, донецький професор Юрій Макогон. "Звичайно, щоб вижити, бізнес, який працює на неконтрольованій території, змушений пристосовуватися".

Він пояснює, що більшість підприємств, які розташовані на неконтрольованій території, сплачують податки в український бюджет. Але, не маючи іншого виходу, вони змушуені сплачувати податки і до бюджету сепаратистів. Бізнес має звикати і до подвійного оподаткування, і до системи блокпостів, яка створює значні перешкоди для вільного пересування товарів та вантажів, породжує корупційні та контрабандні схеми, наголошує експерт. "Таким чином, тіньова економіка, яка до війни, за різними оцінками сягала 40 відсотків, отримала новий стимул".

Ні туди, ні сюди

За даними, які наводить губернатор Донеччини Олександр Кіхтенко, близько п`яти тисяч підприємств, які працюють в окупованих районах Донецької області, перереєструвалися на підконтрольних Україні територіях і платять податки в бюджет України. Вони працюють за українським законодавством, але через різні обмеження з боку уряду не мають можливості нормально реалізовувати свою продукцію в Україні, зазначає Кіхтенко.

"Так чи інакше знаходимо можливості працювати. Звичайно, доводиться юридично перереєстровувати підприємство, або його якусь частину, і в "ДНР" сплачувати податки", - пояснила на умовах анонімності бухгалтер одної з торговельно-виробничих компаній.

Проблеми із сировиною та реалізацією продукції виникають на більшості підприємств Донецька, незалежно від того, чи вони мають подвійне оподаткування, чи сплачують податки тільки в український бюджет. "В нас всі виробничі потужності в Донецьку, а сировину отримуємо з тієї території Донеччини, що контролюється Україною. Оформлення перепустки на вантаж, щоб провести його через українські блокпости може затягтися і на місяць. А наша сировина – має обмежений термін зберігання", - поскаржились в іншій донецькій фірмі, де теж воліють з причин безпеки зберігати анонімність.

Через проблеми з постачанням сировини це підприємство змушене дедалі довше простоювати без діла. "Така ситуація на більшості підприємств, які ще працюють. Вони не можуть ані ввезти сировину, ані вивезти на реалізацію свою продукцію, як це було раніше. На блокпостах інколи так і кажуть –у нас наказ - не пропускати", - розповіли співрозмовники.

На суперечливість ситуації вказує і директор київського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Він зауважує, що Росія визнана Верховною Радою України агресором. При цьому економічні зв’язки з нею ніхто не переривав. Натомість з неконтрольованою територією, яка юридично є Україною, і підприємства якої зареєстровані в Україні, взаємини намагаються обмежити, сприяючи непрозорості. Хоча вони для економіки України значно вигідніші, ніж торгівля з Росією, зокрема в питанні закупівлі вугілля, зазначає аналітик. Тому до економічних питань в умовах війни експерт радить підходити "без політиканства, прагматично та збалансовано", пам’ятаючи, що тимчасово неконтрольована територія де-юре - це територія України, а люди, які там мешкають, всі мають українське громадянство, підкреслює Карасьов.

Подвійні стандарти?

Попри офіційні заяви про необхідність повного відновлення економічних зв’язків між двома частинами Донбасу, поки все вказує на те, що в уряді немає чіткої економічної стратегії відносно окупованих територій. Таку думку у розмові з DW висловив член Коаліції патріотичних сил Донбасу Сергій Ткаченко.

Він впевнений, що теперішній стан веде лише до подальшого розквіту тіньової економіки. "Те, що відбувається зараз – це не боротьба з агресором, а величезний корупційний процес, на якому наживаються за рахунок населення, що залишилося на неконтрольованій території", - каже він і теж нагадує про те, що Верховна Рада, визнавши Росію агресором, а території окупованими, не поспішає розривати економічну співпрацю з РФ.


Источник: dw.de
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

«Капли росы» (сосуд пятый) (о со-бытиях и пере-живаниях)

Российский Кремль определил путь, который считает спасительным для России. Частью успеха на этом пути становится и победа «в» и «над» Украиной. Еще одной частью — подрыв и дискредитация евроинтеграционного проекта. Европа не будет воевать за Украину. Хотя бы потому, что война с Россией немыслима и недопустима для всех без исключения стран ЕС, а события в Украине, качество и компетенция украинской политической и бизнес-элиты, необустроенность общества скорее отталкивают, чем привлекают европейцев. Еще недавно украинские майданы воспринимались в ЕС как свежее дыхание и «молодая кровь» европейского проекта. Но как и 10 лет назад, сумбурность и многослойность революционного процесса, хроническая интеллектуальная незрелость и банальная жадность политических лидеров Украины приносят лишь разочарования. И если культурные границы Европы, как было и двести лет назад, меряются Уральским хребтом, геополитические границы после «волны расширения», снова откатываются к границам традиционной Центральной Европы. Той, которая без Украины.

Украины, которую мы знаем с 1991 года, уже не будет. Но Украина может быть. Другая. Если ее не только рассматривать на карте и защищать границу ценой тысяч жизней и гуманитарных катастроф, а если ее помыслить и представить как пока еще разорванное со-общество живых, разных, но готовых жить вместе людей. Вопрос – как?

Читать далее

 

Материалы по теме
Перекресток цивилизаций

Резюме по теме «Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?»

Глядя в будущее: от бюрократии к холократии

Переменчивая природа власти: сетевое управление

Децентрализация на распутье – европейские реформы в период кризиса

Децентрализация власти в 21-м веке - обзор

30 лет реформ системы управления в Китае

Уроки реформы системы управления США: опыт 20 лет

В защиту государственной бюрократии

Хорошее управление: благозвучный лозунг или желательная цель развития?

Принципы и проблемы новой политической парадигмы: многостороннее управление

Существует ли новая парадигма управления? Пример Португалии и Литвы

Управление: новая парадигма

Бюрократия убивает: уроки Рима

Как исправить правительство и восстановить демократию

Почему власть нуждается в радикальном упрощении

Зал периодики

Битва за виборчу систему

Первый год президентства Петра Порошенко

Айварас Абромавичус: Ми тут зібралися не для того, щоб тупцювати на одному місці черепашачими ніжками

Як працюватиме український аналог ФБР

Аваков: Я за полное разграничение с оккупированным Донбассом

Закрытая встреча: О чем украинский бизнес говорил с президентом

Кравчук: Ошибки президента в кадровых решениях зачастую настолько очевидны, что вызывают удивление

Новая модель развития финансов

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Кличко мне друг, но выборы дороже?

Як не варто проводити адмінреформу, або Чи повторить Україна помилки Латвії?

Як знайти компроміс між олігархами і суспільством

The Economist: податок в Україні зросте, державні видатки скоротяться

Коментар: Порошенко має діяти

Олигархи сломают власть

Жизнь без европейской перспективы

Спочатку корупція, решта потім

В Україні насправді немає ані лівих, ані правих рухів – Портников

Роман Чернега: "Половина работников в Украине работают нелегально"

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Гарбуз на тортике

Небезпечні радники. Чи будуть зроблені висновки з поразок?

Андрій Коболєв: Людям давали дешевий газ, щоби іншою рукою забирати в них значно більше

Експерт: Порошенко за рік президентства допустив низку помилок

Для реформи децентралізації потрібен фундамент

ВР восьмого созыва с высокой вероятностью не доживет и до середины каденции

Дефолт или ультиматум?

Маємо другий неоголошений дефолт?

Эволюция достоинства

Пряма і явна загроза: як корупція шкодить національній безпеці України

Ничего в Минздраве

Глава податкової міліції Сергій Білан: Завдання - зламати систему

Инфографика: Как депутаты ходят на работу. Рейтинг и антирейтинг голосований

Платить по счетам: что даст Украине мораторий на погашение долгов

Коты в мешке. По каким правилам пройдут местные выборы-2015

Старі «граблі» й нові...

Кто-то должен ответить

Павло Шеремета: В правительстве возобладали аппаратные инстинкты

Примирення з Донбасом та РФ. Чи можлива без нього європейська безпека?

«Відверто Кажучи, Верхівка Вашої Еліти Дуже Корумпована»

«Украинский кризис» 2013-2015 годов или основы современного международного порядка

Про институциональный кризис

Сломать вертикаль власти. Опыт компании Zappos

Україна — від епохи Середньовіччя до Нового світу

Цугцванг Яценюка?

По чьим рецептам вылечат страну

Почему Украина до сих пор не ратифицировала Римский устав?

Архітектура поразки

Удобная «отмазка»

Рада после «майских»: о проблемах Донбасса поговорили и забыли

 

page generation time:0,074