В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Старі «граблі» й нові...

Версия для печати
Наталія Білоусова
20 май 2015 года
Сьогодні парламент планує здійснити кілька кадрових призначень: проголосувати за голів Антимонопольного комітету, Фонду державного майна та Рахункової палати. Про це в п’ятницю домовилися лідери коаліції. На посаду очільника АМКУ пропонують фінансиста Юрія Терентьєва, ФДМУ — колишнього керівника Державної  фіскальної служби Ігоря Білоуса. А от місце голови Рахункової палати, за попередніми домовленостями, мало б відійти Олександрі Кужель («Батьківщина»). Утім, як стверджують джерела «Дня», близькі до переговорного процесу, наразі за цю посаду активно торгується Ляшко в обмін на гарантії  перебування його політичної сили в коаліції.
Тож парламент спробує призначити керівників трьох важливих відомств одним махом. Чи вдасться? Депутати переконують: так, домовленості досягнуті.  Втім, чи змінять нові кадри стару систему і чи зможуть вони в ній ефективно працювати?

•  На думку заступника голови парламентського комітету з питань  економічної політики Юрія Солов’я, ключовим  призначенням є голова АМКУ, на якого вже чекають рік. Від нього залежить, чи обмежать апетити монополіям та чи буде  посилення конкуренції на ринках. На цю посаду, за його словами, пропонують людину, не відому широкому загалу і без попереднього досвіду роботи в галузі. «Я побачив, що він має досвід роботи у великому бізнесі. Але немає жодної інформації, яка свідчить, що він би працював галузі АМКУ. Тому казати про успішність реформ — зарано», — пояснив Соловей.

Призначення  ж голови Фонду держмайна слід розглядати в контексті прийняття законопроекту про заборону приватизації державних підприємств, додає заступник парламентського комітету з питань  економічної політики. Поки що цей документ провалив парламент. Втім, до нього повернуться вже скоро. Відтак посада голови ФДМУ перетворюється на дуже серйозний важіль впливу в процесі приватизації. «Від того, хто його очолить, у великій мірі залежить процес прозорості приватизації і створеної на її базі ринкової системи», — переконаний Соловей. Чи будуть ці призначення переломними і чи змінять вони діючу систему  прийняття  важливих рішень у владі?  На думку Солов’я, навряд чи. «Очевидно, що ми є свідками призначень за політичними квотами, а особливо в таких професійних відомствах, як АМКУ та Фонд держмайна, це ні до чого доброго не приведе.  Адже їхні керівники  в такому разі будуть балансувати  в політичних  інтересах тих, хто їх призначав».

Пікантності кадровому питанню додає ще одна ситуація — скандал із першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України Сашком Боровиком, який пішов із Кабміну через конфлікт із прем’єром Арсенієм Яценюком. Боровик відповідав за організацію донорської конференції, де, як писав «День» раніше, європейські інвестори чекали  від  уряду звіту про витрачання вже виділених коштів на реформи, якого так і не було.  Але, за словами Арсенія Яценюка, Боровик пішов через конфлікт зі своїм керівником Айварасом Абромавічусом. А вже через день після звільнення, прем’єр-міністр без чітких пояснень запросив його знову працювати в КМУ.

•  Чим закінчиться кадрова епопея — ще незрозуміло. Втім, подібні гучні кадрові сварки були і раніше. Наприклад, конфлікт, який виник між колишнім міністром економіки Павлом Шереметою, його заступником  Валерієм Пятницьким та Арсенієм Яценюком. Тоді  протистояння у владному трикутнику завершилося гучною відставкою першого, а потім з КМУ пішов і Пятницький. Що буде цього разу? Навіть  якщо Боровик повернеться, це зовсім не означає, що подібного більше не станеться.  Адже ситуація з Боровиком вкотре підтвердила, кажуть опитані «Днем» експерти, що коріння кадрових розбіжностей значно глибші, ніж здається на перший погляд.

В основі кадрових бід, говорять експерти, лежить збереження старої «совкової» системи ухвалення рішень. До слова, «День» проводив серію круглих столів із залученням громадськості та експертів, які постійно наголошували на необхідності появи нової якості політики і нових управлінців. Натомість українська влада обирає не нову якість, а «старі граблі», на які залюбки наступає в сотий раз.   «Загалом, це прогнозована ситуація. Адже система підбору кадрів лишилася старою. І її просто намагаються оживити  новими обличчями. А це не працює», — вважає завідувач відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень Максим Розумний. За його словами,  Майдан не змінив цієї ситуації, бо не було чіткої альтернативи. А творцями Майдану, по суті, виступали елементи старої системи. «Відтак, зараз система перебуває в стані розпаду, і на її залишках  українська влада намагається вибудувати модель під себе: з одного боку,  бюрократичну,  а з іншого — корупційну», — говорить  він.

•  Політолог Володимир Фесенко додає, що відмовитися від старої системи заважає найперше квотний принцип. «Я проти того, щоб ділили посади між представниками  різних  політичних сил. Але проблема в тому, що у коаліції є п’ять партій, і кожен хоче мати свій політичний вплив», — пояснює він. Зміни до закону «Про державну службу...» вже зафіксували, що квотний принцип не можна застосувати під час призначень осіб на державну службу, окрім політичних посад (міністри та їхні перші зами). Втім, на практиці, говорить він, часто буває інакше.   Аби позбутися «квотування», вважає  політолог, потрібно вводити авторитарний реформаторський режим, щоб досягати домовленості між усіма учасниками коаліції про не використання «квот».

Ще одна проблема — відсутність командного духу в самому Кабміні. «Різні люди призначають свої кандидатури в одне і те ж відомство. Кожен будує систему стримувань і противаг, бо в середині коаліції немає довіри. Тож і виходить, що призначають чиновників, які замість спільної роботи намагаються конкурувати між собою», — додає Фесенко. Все це врешті-решт, вважає він, і призводить до таких ситуацій, як із Боровиком. «Немає у нас жодної нової системи підбору кадрів... Є суб’єктивні механізми добору. Тому ми і маємо наразі такі величезні проблеми з  кадровою політикою, це просто жах. І зараз прем’єр і Президент мали б  об’єднатися та створити орган, який би займався кадровою політико. А то оголосили люстрацію, а як і кого шукати замість звільнених чиновників — не знають...» — підсумовує він.

•  На думку опитаних «Днем» експертів, уряду потрібно на 180 градусів змінити кадрові підходи і дійсно, не на словах, бути реформаторами. Як це робити, вже спробував продемонструвати Президент України  Петро Порошенко, запросивши працювати до уряду міністрів-іноземців. Втім,  як показав досвід їхньої роботи, тут теж не все так гладко. Виявилося, що мало запросити гостей до хати, спочатку треба було хоча б  елементарний лад у ній навести.  Замість  цього нещодавно призначеного міністра  охорони здоров’я Олександра Квіташвілі вже пропонують звільнити — відповідний проект постанови №2864 вже подано до Ради.

Тож  система має  змінитися. В іншому разі, на думку Розумного, всі нові призначення (в тому числі й намічені на сьогодні)  «відповідатимуть корпоративним інтересам всередині правлячої  еліти». «Адже, за діючої системи правил, вони не мають шансу бути проголосованими в Раді в обхід діючого розподілу сфер впливу і ресурсів, які утворилися в колах,  причетних до формування влади. Аби змінити цей механізм, потрібно створювати дієву альтернативу з системи  незалежних  і молодих управлінців, а не рейкових лідерів», — підсумовує він.


Источник: День
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

НАТО: ответ на кризис в Украине и безопасность в центральной и восточной Европе

Действия России в Украине вынудили наблюдателей и политиков по обе стороны Атлантики, включая членов Конгресса США, пересмотреть роль Соединенных Штатов и НАТО в укреплении европейской безопасности. Особую обеспокоенность в плане безопасности вызывает ситуация вокруг таких стран не-членов НАТО, как Молдова и Украина. Отражая взгляды США и их европейских союзников, генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен назвал военную агрессию России «самым серьезным кризисом в Европе после падения Берлинской стены», и заявил, что НАТО «больше не может вести дела с Россией, как раньше».

Этот отчет, подготовленный всего месяц назад Исследовательской службой Конгресса США, хорошо передает образ мысли и расхождения позиций среди американских законодателей в отношении НАТО и кризиса в Украине – с одной стороны, заявления о готовности защитить интересы членов альянса, а с другой – ссылки на пророссийское общественное мнение в ряде стран Запада.

Читать далее

 

Материалы по теме
Перекресток цивилизаций

Резюме по теме «Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?»

Глядя в будущее: от бюрократии к холократии

Переменчивая природа власти: сетевое управление

Децентрализация на распутье – европейские реформы в период кризиса

Децентрализация власти в 21-м веке - обзор

30 лет реформ системы управления в Китае

Уроки реформы системы управления США: опыт 20 лет

В защиту государственной бюрократии

Хорошее управление: благозвучный лозунг или желательная цель развития?

Принципы и проблемы новой политической парадигмы: многостороннее управление

Существует ли новая парадигма управления? Пример Португалии и Литвы

Управление: новая парадигма

Бюрократия убивает: уроки Рима

Как исправить правительство и восстановить демократию

Почему власть нуждается в радикальном упрощении

Зал периодики

Битва за виборчу систему

Первый год президентства Петра Порошенко

Айварас Абромавичус: Ми тут зібралися не для того, щоб тупцювати на одному місці черепашачими ніжками

Як працюватиме український аналог ФБР

Аваков: Я за полное разграничение с оккупированным Донбассом

Закрытая встреча: О чем украинский бизнес говорил с президентом

Кравчук: Ошибки президента в кадровых решениях зачастую настолько очевидны, что вызывают удивление

Новая модель развития финансов

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Кличко мне друг, но выборы дороже?

Як не варто проводити адмінреформу, або Чи повторить Україна помилки Латвії?

Як знайти компроміс між олігархами і суспільством

The Economist: податок в Україні зросте, державні видатки скоротяться

Коментар: Порошенко має діяти

Олигархи сломают власть

Жизнь без европейской перспективы

Спочатку корупція, решта потім

В Україні насправді немає ані лівих, ані правих рухів – Портников

Роман Чернега: "Половина работников в Украине работают нелегально"

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Гарбуз на тортике

Небезпечні радники. Чи будуть зроблені висновки з поразок?

Андрій Коболєв: Людям давали дешевий газ, щоби іншою рукою забирати в них значно більше

Експерт: Порошенко за рік президентства допустив низку помилок

Для реформи децентралізації потрібен фундамент

ВР восьмого созыва с высокой вероятностью не доживет и до середины каденции

Дефолт или ультиматум?

Маємо другий неоголошений дефолт?

Эволюция достоинства

Пряма і явна загроза: як корупція шкодить національній безпеці України

Ничего в Минздраве

Глава податкової міліції Сергій Білан: Завдання - зламати систему

Инфографика: Как депутаты ходят на работу. Рейтинг и антирейтинг голосований

Платить по счетам: что даст Украине мораторий на погашение долгов

Коты в мешке. По каким правилам пройдут местные выборы-2015

Кто-то должен ответить

Павло Шеремета: В правительстве возобладали аппаратные инстинкты

Примирення з Донбасом та РФ. Чи можлива без нього європейська безпека?

«Відверто Кажучи, Верхівка Вашої Еліти Дуже Корумпована»

«Украинский кризис» 2013-2015 годов или основы современного международного порядка

Про институциональный кризис

Сломать вертикаль власти. Опыт компании Zappos

Україна — від епохи Середньовіччя до Нового світу

Цугцванг Яценюка?

По чьим рецептам вылечат страну

Почему Украина до сих пор не ратифицировала Римский устав?

Архітектура поразки

Удобная «отмазка»

Рада после «майских»: о проблемах Донбасса поговорили и забыли

Испанские леваки: из радикалов в центристы

 

page generation time:0,413