В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Дональд Туск: Очікування східних партнерів є вищими за реальність у ЄС

Версия для печати
Андрій Лавренюк
21 май 2015 года

Президент Європейської ради Дональд Туск не очікує «великого стрибка» від саміту Східного партнерства цього тижня у Ризі. Натомість досвідчений європейський лідер бачить позитивну динаміку цієї ініціативи, незважаючи на агресивну дії і політику Росії.


Про «фантастичну» групу «28+6», можливість надання Україні безвізового режиму у 2016 році, збереження санкцій проти Росії та слабкість виконання мінських домовленостей президент Туск розповів у Брюсселі в інтерв`ю журналістам країн Східного партнерства.

-Пане президенте, які ваші головні політичні сигнали країнам ЄС і східним партнерам напередодні Ризького саміту?

-Напередодні саміту Східного партнерства у Ризі я хочу наголосити, що ця подія дуже важлива для мене не лише, як президента Європейської ради, але і як колишнього прем`єр-міністра Польщі, який мав безпосередній стосунок до цього проекту. По-перше, я упевнений, що Ризький саміт підтвердить той факт, що Європа дотримується визначеного курсу. Це означає, що ми готові демонструвати відданість Східному партнерству. Без сумніву, я чітко усвідомлюю, що після Вільнюського саміту ми опинилися у цілком нових обставинах - унаслідок анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тому після Вільнюса у нас проходять безперервні дискусії відносно цих нових викликів, нової реальності щодо Східного партнерства. Але, що я можу сказати, Ризький саміт підтвердить, що ці зобов`язання є твердими і послідовними.

І це також підтверджується очікуваною присутністю наших лідерів на саміті - майже усі прем`єр-міністри і президенти візьмуть у ньому участь. Це не лише символічний чинник. Адже, як відомо, раніше рівень присутності країн-членів був різним. А зараз ми чітко говоримо про спільну європейську політику стосовно наших східних сусідів, партнерів.

По-друге, головною метою Ризького саміту є допомога з боку ЄС партнерам у розбудові державних інституцій, забезпечення стійкості до внутрішніх і зовнішніх викликів. Реформи - найважливіший процес сьогодні. Можу запевнити, що наша допомога східним партнерам надається не лише у зв`язку із складною ситуацією, яка виникла сьогодні, а йдеться про метод, завдяки якому виник Євросоюз. Це метод поступового просування крок за кроком.


Відтак, ми не можемо очікувати на великий стрибок у Ризі. Це буде лише наступний крок у процесі на довгу перспективу. І тому я можу зрозуміти, що прагнення, очікування східних партнерів, їхніх політиків, коментаторів є вищими за реальність в Європі. Але впевнений, що можливі результати Ризького саміту лежать десь посередині між реальністю у Європі сьогодні і прагненнями країн Східного партнерства. Звичайно, цього не достатньо. Але це навіть набагато більше, ніж ми могли очікувати у контексті політичних позицій в Європі на сьогодні.

Тому хочу повторити: пропозиції Ризького саміту більш амбітні, ніж наміри деяких країн-членів, деяких політиків у Європі.

Окрім цього, як відомо, час від часу складно дійти компромісу не лише серед 28 країн-членів, але й поміж шести східних партнерів. Для мене це оптимістичний результат, що ми готові і здатні підготувати спільну позицію. Цей процес дуже складний, переговори дуже складані. Але ми будемо спроможними запропонувати спільні позиції від таких різних країн. Це наша спроможність знайти компроміс у дуже складний час.

«28+6» - ЦЕ ФАНТАСТИЧНИЙ ФОРМАТ

-Яким ви вбачаєте майбутнє Східного партнерства вже після Ризького саміту? Відомо, що три партнери - Україна, Грузія і Молдова - мають більш амбітні прагнення щодо політичного і економічного зближення з ЄС...

-Це питання було у пріоритетах моїх останніх зустрічей з президентом Порошенком, зокрема, нещодавно у Німеччині. Ми перебуваємо у постійному контакті. Звичайно, розумію, чому ці три країни потребують, можливо, більш амбітної мови у декларації цього саміту. Йдеться про європейські прагнення. Але з іншого боку, це абсолютно зрозуміло, що, наприклад, Білорусь має інші підходи до цих проблем. І так було із самого початку цього процесу. Тут немає нічого нового. Але ми повинні виходити з того, що із самого початку Східне партнерство поєднує різні країни, але із однаковою метою - сучасної європейської розбудови, досягнення економічних стандартів.

І тут ми спостерігаємо добрий приклад співпраці, наприклад, між Україною і Білоруссю. Завдяки цьому мінський процес став можливим.

Тому я був би дуже обережним у питанні розділення цих шести країн, особливо, під час саміту Східного партнерства. Адже для нас є дуже високою цінністю бути спроможними дійти спільної позиції поміж цієї, я би сказав, фантастичної групи країн «28+6».

У ЧЕРВНІ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ БУДУТЬ ЗБЕРЕЖЕНІ

-Напередодні начальник Генерального штабу Збройних сил України поінформував колег на засіданні Військового комітету ЄС про захоплення двох російських військових, які вели бойові дії в Україні. Як ви оцінюєте такі факти агресії з боку Росії, чи отримуєте інформацію про це з інших джерел?

-Дійсно, у цьому немає нічого нового. У Європі у нас немає сумніву про участь Росії у цьому конфлікті, не лише у Криму, але й на Донбасі. Це чітко і ясно. Звичайно, це дуже сильне підтвердження. Наші спостерігачі, джерела у НАТО постійно інформують нас про активність Росії на території України та поблизу кордонів. Відтак, я не був здивований цією інформацією.

Це, звичайно, засвідчує, що сьогодні ми не можемо говорити про повну імплементацію мінських домовленостей. Ми все ще на початку цього шляху.

-Відтак, як відбувається оцінка ситуації, поведінки Росії у частині продовження санкцій проти Москви, рішення про що має відбутися у червні-липні?

-І тому я упевнений, що рішення Європейської ради у березні щодо санкцій, очевидно, буде збережено у червні. Для Європи це не так легко, але це наш пріоритет - міцно пов`язати можливе послаблення санкцій із процесом повного виконання мінських домовленостей.

Тому також важливою є моя ініціатива зміцнити моніторинг місією ОБСЄ. Адже до сьогодні ми, без сумніву, не можемо говорити про повне виконання мінських домовленостей.

УКРАЇНА МОЖЕ ОТРИМАТИ БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ З ЄС У 2016 РОЦІ

-Нещодавно ви заявили, що безвізовий режим для України з ЄС може бути наданий після Ризького саміту якнайскоріше, за умови виконання визначених критеріїв. У травні Єврокомісія оприлюднила доповідь, де відзначила значний прогрес держави на цьому шляху. Чи можна зараз конкретизувати прогнози, коли це, нарешті може статися для України, Грузії?

-Візова лібералізація була визначена як одна із головних цілей Східного партнерства із самого початку. І це не спеціальний подарунок для більш перспективних країн. Це такі наші правила. Ось, Молдова вже це має. Але ми дуже серйозно ставимося до цього процесу. Це не лише політична демонстрація доброї волі. Це складний технічний, юридичний, правовий процес. Це фінальна стадія процесу реформування інституцій країни. Але рішення про безвізовий режим не може бути суто політичним. Наприклад, ми маємо проблеми із входження до Шенгенської зони також із нашим країнами-членами - Румунією і Болгарією.

Але хочу запевнити - ми зробимо усе для надання допомоги у цьому. У листопаді матимемо наступну технічну доповідь Єврокомісії. І, якщо умови будуть виконані, не маю сумніву, що ми будемо готові. Можливо на початку 2016 року або пізніше, я буду спонукати наших партнерів у Європі позитивно вирішити питання про безвізовий режим.

Що ще хочу відзначити. Складна ситуація на Донбасі, агресія не є перепонами на шляху до безвізового режиму. Я знаю, що деякі політики вважають, що доки триває криза, ми не можемо ухвалити таке рішення. Але це було би несправедливо. Це означатиме, що Росія має ключі до цього проекту. Ми застосуємо принцип, як до Молдови, яка має аналогічну проблему із Придністров`ям. Ми повинні розглядати Україну за аналогічним підходом. Це означає, що конфлікт на Донбасі не буде негативною передумовою.

-Пане президенте, за вашої ініціативи Європейська рада вирішила переглянути стратегію відносин ЄС з Росією. На якому етапі цей процес, і яке ваше бачення цієї стратегії?

-Сьогодні ми, дійсно, лише знаходимося поміж двома періодами часу, і нова ситуація є проблемою, яка не може бути вирішена у короткі строки. Вона матиме довготривалу перспективу, щоб змінити підхід російської сторони до Європи. Це Росія змінила своє ставлення до Європи, а не європейський підхід зазнав змін відносно Росії. Сьогодні Європа скоріше реагує, чим усвідомлює стратегію у цьому на довготривалу перспективу. Адже після Майдану, агресії проти України наша частина світу стала корінним чином іншою, ніж раніше.

Загальноєвропейська стратегія відносно Росії базується на уявленні, що Росія стане нашим хорошим, передбачуваним і стабільним партнером. Сьогодні ми маємо нову ситуацію, і нова стратегія щодо Росії перебуває на початку опрацювання. Ризький саміт є частиною початку процесу розбудови нової стратегії відносно Росії. Хочу запевнити, що з європейської сторони ми не потребуємо конфронтаційної і агресивної поведінки. Наша мета - абсолютно чітка. Нам потрібний мир і добра співпраця  з усіма нашими партнерами на Сході. Але нині перспективи відновлення належного співробітництва з Росією лежать на значно більшій дистанції, ніж ми могли очікувати один-два роки тому. Отже, ми потребуємо всеосяжної і довготермінової стратегії, але сьогодні ми ще на початку цього шляху.

Источник: Укрінформ
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Новый мировой беспорядок – как мы в нем оказались

Развал системы глобальной безопасности – следствие подъема национализма, этой «темной стороны демократии», что уже привело к конфликтам во многих странах мира; происходящее в Украине является доказательством этого, а возможно, и началом революции. Как выбраться из подобной ситуации в реальной жизни? Научные исследования показывают, что есть только два пути: чистая победа одной из сторон, или «мучительный тупик», в котором обе стороны страдают из-за конфликта, пока не согласятся на международное посредничество.

В Украине Россия тоже вошла в мучительный политический тупик. Да, она показала свою силу духа в отношении санкций – а также готовность терпеть неудобства, чтобы при этом терзать Украину, пытаясь сохранить благодаря этому свое влияние и сепаратистскую автономию на востоке страны. Украина, однако, стремится к чистой победе, окружая сепаратистов и обстреливая их позиции. Чего мы пока не знаем – как далеко Украина готова зайти в своем стремлении к полной победе, и как далеко готова зайти Россия, чтобы этого не допустить? Да, можно надеяться, что международные посредники смогут убедить и Украину, и Россию, что издержки открытого конфликта могут быть столь велики, что лучше пойти на сохранение нынешнего положения, чем продолжать военные действия. Я боюсь, однако, что мы увидим дальнейшее обострение конфликта, усиление экономических санкций и расширение военных действий.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

Европа открывается: что "открытое небо" изменит в Украине

«Восточное партнерство» — политический труп

Саміт Східного партнерства: без ілюзій і розчарувань

Хто в ЄС гальмує ратифікацію Угоди з Україною?

Европейский выбор Украины признали, а перспективу пока нет, - СМИ

Сдержать восточное обещание Европы

Чи дасть Рига безвізовий режим із ЄС українцям?

Як на гойдалці

Саммит в Риге: чего ждет Украина от "Восточного партнерства"?

Испанские леваки: из радикалов в центристы

Прощай, ЕС. Захотят ли британцы вернуть себе «независимость»

Евразийский союз - это тупик для всех его участников

Зовнішня торгівля: СНД втратили, ЄС ще не отримали

Война против виз, или почему Путин хотел показать преимущества интеграции с Россией

Саммит разочарования

Коли українцям варто очікувати на безвізовий режим із Європою?

У Києві відбудеться саміт Україна-ЄС: чи складе Порошенко іспит на реформи?

Хто саботує євроінтеграцію?

Кремль взял глобальный курс на разжигание региональных войн

Восстановление экономики еврозоны? Это ненадолго

Греция - государство без структуры

Экономика еврозоны превзошла ожидания

Триполяризація

Почему неэффективна европейская политика соседства и как ее изменить?

Давайте не допускать ошибок

Порядок денний асоціації. Кілька думок про ключові тези

Скасування виданих віз – нова практика в Шенгені. Поради заявникам

Як у Бундестазі обговорювали асоціацію України з ЄС

Адам Міхнік: Найкраща пропаганда України - правда

Як ЄС фінансує точки росту

Как Далеко Упадет Евро?

Європейська армія – реальність чи фантазія?

«Европейский союз проживет без украинских реформ»

Почему дефляция – это хорошая новость для Европы

Європейський ринок. Ми його втрачаємо?

Чи варто українському бізнесу боятися конкуренції з європейським?

Как выглядит пенсия по-европейски

Греція: що буде після перемоги проросійських сил?

Черты из истории мракобесия

Новый макроэкономический реализм ЕЦБ

Під’єднати Європу

Россия - как Украина Европы

"Докопатися до мишей": що чекає експортера сільгосппродукції в ЄС?

10 підстав замислитися про нову монетарну політику ЄС

"Європейські стандарти – це угода про мінімальні вимоги до безпечності"

Європейський «генний код» Донбасу

Без кохання та з розрахунком: Україна втрачає кредит довіри ЄС

Брюссельський експерт: "Спочатку треба вистояти в конфронтації з Росією"

В Испании набирают силу "новые левые"

Вітаутас Ландсбергіс: "Є лише один спосіб приструнчити Росію"

 

page generation time:0,356