В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Олександр Турчинов: Ядерна загроза з боку Росії - реальність

Версия для печати
Дмитро Шкурко
21 май 2015 года
На тлі загального божевілля, яким супроводжується агресія Російської Федерації проти України, особливо небезпечною є «ядерна» риторика Кремля. Власне ставлення до міжнародних зобов`язань у сфері нерозповсюдження ядерної зброї Росія продемонструвала, коли віроломно порушила гарантії безпеки та територіальної цілісності, які, разом з іншими підписантами взяла на себе за Будапештським меморандумом про приєднання України до ДНЯЗ в якості неядерної держави. Останнім часом не лише російські пропагандисти, але й керівники держави припускаються відвертого шантажу та використовують «бомбу» як останній аргумент російської зовнішньої політики. Про те, чому подібна позиція Росії загрожує не тільки Україні, але підриває основи безпеки усього світу Укрінформу розповів Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов.

- Генеральний Секретар НАТО Столтенберг нещодавно публічно висловив занепокоєння можливістю розміщення російської ядерної зброї у Криму. Наскільки реальною, на ваш погляд, є така загроза?

- Ці занепокоєння, на жаль, мають підстави. Російська Федерація продовжує розгортати на території окупованого Криму додаткові наступальні системи озброєнь. Також ведеться активна робота щодо розміщення на півострові ядерної зброї та засобів доставки ядерних зарядів.

Так, Росія здійснює конкретні кроки із забезпечення на території окупованого Криму повноцінного функціонування відповідних баз 12-го Головного управління Міністерства оборони РФ. На це управління покладені завдання з підготовки до експлуатації та забезпечення боєприпасами з ядерними бойовими частинами сил Чорноморського флоту РФ (бойових надводних кораблів, підводних човнів, літаків, берегових ракетних комплексів).

За інформацією, яка є в нас, керівництво РФ поставило завдання розгорнути в Криму:

- полк бомбардувальників Ту-22М3, обладнаних для несення ракет з ядерними бойовими частинами;

- три дивізіони оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) «Іскандер-К» та «Іскандер-М», у тому числі укомплектованих ракетами з ядерними боєголовками.

Крім того, на окупованій території Криму, РФ планує завершити створення потужної бази підводного флоту. Підводні човни планується озброїти системою ракет, що мають також ядерні боєголовки з можливістю ураження наземних цілей на відстані 1,5-2 тис. км.

- Я бачу, РНБО добре проінформована про військові плани Росії, у тому числі, про військову інфраструктуру РФ у Криму. За вашою інформацією, де саме в Криму планує розмістити Росія ядерну зброю і яку саме?

- Підкреслю, на півострів вже доставлено 10 одиниць оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», які розміщуються в районі селища Щолкіне (мис Казантип) та Красноперекопська. Окрім цього, Міністерство оборони РФ готується розмістити аналогічні комплекси в районі міста Джанкой та селища Чорноморське.

Водночас, активно відновлюється завод з удосконалення торпед і ракет морського базування у селищі Орджонікідзе (філія суднобудівельного заводу «Залив» неподалік від Феодосії) з метою створення бази з обслуговування ядерного озброєння флоту. Інтенсивно зміцнюється периметр об`єкта та його оснащення сучасними видами охоронної сигналізації.

Фахівцями 12-го Головного управління МО РФ вивчається можливість тимчасового збереження ядерних бойових частин для оперативно-тактичного озброєння на флотських арсеналах Севастопольської військово-морської бази та на складах ракетно-артилерійського озброєння військового аеродрому «Гвардійське».

З метою інфраструктурного забезпечення авіаційної компоненти ядерних сил у Криму російське командування приділяє особливу увагу ремонту й модернізації злітно-посадочних смуг на авіабазах «Гвардійське», «Бельбек» і «Джанкой» для можливості прийому та базування бомбардувальників Ту-22МЗ, оснащених керованими ядерними бомбами нової модифікації та ракетами «повітря-земля» Х-15 (у перспективі Х-102). Так російські військові вже відновили аеродром у селищі Кіровськ з метою проведення випробувань нових зразків авіаційних озброєнь, зокрема на базі ракет класу «повітря-земля» Х-15 та Х-102. У січні 2015 року до Криму прибули багатофункціональні винищувачі Су-30.

Нам відомо також про те, що з метою підтримки постійної бойової готовності систем доставки ядерних зарядів планується відновити два базові комплекси з обслуговування ядерної зброї - у Балаклаві та Феодосії.

Ще у квітні-травні 2014 року, одразу після анексії Криму, російське командування проінспектувало об`єкт «Феодосія-13» з метою проведення відновлювальних робіт. Такі роботи вже проводяться.

Об`єкт «Феодосія-13», або «об`єкт 712» (за часів СРСР використовувався у якості Центрального бомбосховища) розташований на відстані 18 км від Судака у напрямку Коктебеля, він є тунелем у скельній породі довжиною понад 2 км із запасним виходом. Використовувався для зберігання ядерних боєзапасів для артилерії та бойових кораблів Чорноморського флоту ВМФ МО СРСР.

Також російськими військовими проводиться підготовча робота у військово-морському музейному комплексі «Балаклава» на предмет його переобладнання у центр комплектації та обслуговування ядерних боєголовок на підводних човнах. Останнім часом військові водолази проводять активне дослідження дна біля морського входу в цей комплекс, прилеглої бухти й дна, морських підходів до неї.

За радянських часів даний комплекс використовувався у якості секретного заводу з ремонту й обслуговування підводних човнів, а також арсеналу для зберігання морських боєприпасів. Об`єкт був побудований у 1961 році відповідно до комплексного плану захисту від можливих ядерних атак основних промислових і оборонних об`єктів колишнього СРСР.

У червні 2014 року біля Феодосії були розгорнуті ешелоновані засоби протиповітряної оборони, які включають мобільні системи протиповітряної та протиракетної оборони «С-400» (дальній ешелон) та «Панцирь-С1М» (ближній ешелон). На сьогодні завершено формування дивізії протиповітряної оборони з базуванням у Севастополі.

Окрім того, російські військові приступили до розгортання біля селища Резервне берегових ракетних комплексів «Бал» та К300П «Бастіон». Останній може бути оснащений ядерною боєголовкою, здатною уражати цілі на відстані до 600 км, тобто фактично може загрожувати значній частині акваторії Чорного моря.

- Які міжнародні договори та власні зобов`язання Росія порушить у випадку розміщення ядерної зброї в Криму?

- Ви ж розумієте, що Росія вже порушила міжнародні зобов`язання, здійснивши ретельно сплановане захоплення та анексію Криму, скориставшись тим, що в країні після падіння режиму Януковича практично не було армії та силових структур. Все, включаючи саму систему центральної та регіональної влади рік тому треба було відновлювати фактично з нуля. 

У 1994 році наша країна зробила безпрецедентний крок - відмовилася від ядерного арсеналу, до речі, третього за величиною в світі в обмін на гарантії безпеки від Росії, США і Великобританії. У підписаному 5 грудня 1994 року Будапештському Меморандумі, одна зі сторін - Російська Федерація, що стоїть першою у переліку країн-підписантів, зобов`язалася... Цитую: «...поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України», а також «утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй».

Агресія Росії, окупація нашої території та реалізація Росією наступальних ядерних програм з розгортанням їх складових на українській землі, безпосередньо порушують без`ядерний статус України, умови Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та штучно виводять Україну за межі цього договору. Крім того, відбувається цинічне порушення Росією статей 1 - 3 та 6 - 8 Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, згідно з яким держави-учасники взяли на себе зобов`язання «поважати суверенну рівність права, суверенітет і територіальну цілісність один одного», «поважати право вільно обирати та розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи», «утримуватися від застосування сили або погроз силою, спрямованих на порушення територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави».

Аналогічним чином грубо порушені основоположні статті Статуту ООН, Лісабонського протоколу від 1992 року, зобов`язання РФ, як члена МАГАТЕ.

- Які кроки в такій ситуації буде змушена зробити Україна, щоб убезпечити власну територію й населення?

- Україна робить кроки, спрямовані на захист своєї територіальної цілісності і незалежності. Перше і найголовніше, що ми робимо - це відновлення і зміцнення наших Збройних Сил, побудова дієвої системи національної безпеки та оборони, відродження потужного ВПК.

Ми посилюємо оборону кордону від агресора. Крім того, не порушуючи міжнародних угод, відновлюємо наш ракетний щит, головне завдання якого - оборона від агресії РФ.

Для того, щоб реально протистояти безумцю, який погрожує світу потужним ядерним потенціалом, одних зусиль нашої країни недостатньо. Потрібна взаємодія та системна координація зусиль усіх провідних країн світу. Це повинен бути комплекс економічних, політичних і військових заходів. У тому числі, і значне посилення спільної системи захисту від ядерної загрози та розгортання додаткових позицій системи ПРО. Не виключаю, що для захисту від ядерної небезпеки, ми змушені будемо проводити консультації щодо розміщення компонентів системи ПРО на території України. Не допустити війни з використанням ядерної зброї - це спільна відповідальність усіх людей доброї волі перед планетою.

- Але, можливо, ті, хто дотримується політики умиротворення агресора повинні задуматись над тим, який вплив імовірне розміщення російської ядерної зброї в Криму матиме на Європейську та Євроатлантичну безпеку? Чи можливо в принципі цю ситуацію ще більше погіршити у порівнянні з поточним станом?

- Те, що анексія Криму істотно посилила військові спроможності Росії та суттєво змінила баланс військових сил у Чорноморському та Середземноморському регіонах, розуміють усі наші партнери.

Але поки що ніхто не йде далі заяв та «висловлювань глибокої стурбованості».

Розумієте, у всіх нас є історичний досвід, що політика умиротворення агресора апріорі не може закінчитись нічим хорошим. Вона призводить лише до зростання воєнної загрози і до руйнування системи колективної безпеки. В тому числі і до збільшення ризиків початку повномасштабної війни із застосуванням ядерної зброї, яка може бути останньою війною в історії людства, і взагалі, в історії цивілізації. Готовність російського політичного керівництва до такої війни зайвий раз підтверджується заявами щодо планів зі збільшення їх ядерного арсеналу. Чого лише варте вихваляння Путіна щодо готовності використати ядерну зброю у разі виконання нашими союзниками Будапештського меморандуму, згадайте їх пропагандистський фільм про захоплення Криму.

Це нас надзвичайно непокоїть, адже, по суті, ядерна зброя у Криму буде скерована, в першу чергу, проти європейських країн. Окрім того, реальна небезпека існує і для Туреччини, яка, між іншим, країна-член НАТО.

Зупинити агресора можна лише скоординувавши зусилля, реалізуючи комплекс асиметричних заходів, зокрема, як в реалізації потужних міждержавних програм військово-технічного співробітництва, так і посилюючи санкції, в тому числі, і за порушення міжнародних договорів про нерозповсюдження ядерної зброї. А дії РФ, коли вони захопили українську власність: літаки, кораблі, майно - це не тільки військова агресія, це банальне піратство та мародерство.

Загроза світу, яка сьогодні походить від Росії потребує адекватної реакції та активних дій. Вважаю, що варто б було замислитись над тим, щоб додати до санкцій також і блокування проходження їх військових кораблів через Босфор, відключення від системи SWIFT російської фінансової системи, що підтримує та фінансує як наступальні ядерні програми, так і терористів, а також зробити інші дієві кроки.

Розумієте, сьогодні Україна відіграє надзвичайно важливу, без перебільшення, історичну роль у світовій політиці. Ми фактично - форпост протистояння цивілізованого світу відновленню імперії зла та її наступу на демократичний світ.


Источник: Укрінформ
Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Новый мировой беспорядок – как мы в нем оказались

Развал системы глобальной безопасности – следствие подъема национализма, этой «темной стороны демократии», что уже привело к конфликтам во многих странах мира; происходящее в Украине является доказательством этого, а возможно, и началом революции. Как выбраться из подобной ситуации в реальной жизни? Научные исследования показывают, что есть только два пути: чистая победа одной из сторон, или «мучительный тупик», в котором обе стороны страдают из-за конфликта, пока не согласятся на международное посредничество.

В Украине Россия тоже вошла в мучительный политический тупик. Да, она показала свою силу духа в отношении санкций – а также готовность терпеть неудобства, чтобы при этом терзать Украину, пытаясь сохранить благодаря этому свое влияние и сепаратистскую автономию на востоке страны. Украина, однако, стремится к чистой победе, окружая сепаратистов и обстреливая их позиции. Чего мы пока не знаем – как далеко Украина готова зайти в своем стремлении к полной победе, и как далеко готова зайти Россия, чтобы этого не допустить? Да, можно надеяться, что международные посредники смогут убедить и Украину, и Россию, что издержки открытого конфликта могут быть столь велики, что лучше пойти на сохранение нынешнего положения, чем продолжать военные действия. Я боюсь, однако, что мы увидим дальнейшее обострение конфликта, усиление экономических санкций и расширение военных действий.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

"Укропы держатся пучком"

Россия собирает мощную группировку войск у границы с Украиной

Die Zeit: пустой взгляд на Восток

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Война государства против граждан

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Бернар-Анри Леви. Путин, Украина и исторический ревизионизм

Мінські домовленості. Три місяці — чи є результат?

Война-2015

Что Украина выиграет от сговора США, России и Германии

Ставки сделаны. Какое решение Россия и США приняли по Донбассу

Донбасс – что дальше?

В гостях у БИНТЕЛ — Майкл Блейзер

Как сорвать план Кремля в отношении Украины

От Большой Европы к Большой Азии? Китайско-российская Антанта

Доклад "Путин. Война": сотни погибших солдат и 3 трлн рублей из бюджета

Рада приняла новый закон о режиме военного положения

Джемі Шеа: НАТО вже стикається і з гібридними загрозами, і з російською пропагандою

Путин зря просит пощады, ни он, ни, к несчастью, Россия ее не получат

Евразийский союз - это тупик для всех его участников

Каждому свое. Чего хотят Запад и Восток Украины

Важко зменшувати безробіття, не знаючи його розмір

Нужна ли стране национальная идея

Порошенко-1 чи Ющенко-2? Чи повторить президент помилки 10-річної давнини

Геннадій Москаль: Росія ви́знає ЛНР та ДНР. Але не в цих “кордонах”

Саммит разочарования

Украина – слабое звено мировой политики

Шесть вариантов развития конфликта в Донбассе в 2015 году

Скандинавы готовятся дать отпор Москве

Куди ведуть усі Шовкові шляхи

Україну схиляють до капітуляції

Анатолій Гриценко: є кілька місяців, аби уникнути сценарію failed-state, коли Україна може зникнути

Удар по імунітету. Як Україна може юридично захистити себе від агресії РФ?

Сендвич в горле: почему уголь стал инструментом реванша в Украине

Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати?

Крупнейшая партия Европарламента готова воевать с Россией

Для чого нам декомунізація? Чотири уроки французького професора Мельника

Украинская карта в истории с С-300

Запад теряет военное лидерство? Обзор новой книги Марка Урбана

Какие новые черты Путина раскрыла «Прямая линия»

Лише подвійний дипломатичний удар Німеччини та Франції зміг дати шанс миру на Донбасі – французький дипломат

Минские соглашения: война на грани мира

Суміш примусу, зволікання та успішного досвіду сусідів

Кремль взял глобальный курс на разжигание региональных войн

ВОЛОНТЕРСКИЙ ДЕСАНТ В ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ

Сепаратисти на Донбасі скоюють воєнні злочини – «Міжнародна амністія»

Кваснєвський: ця війна, якщо станеться, буде страшною, в тому числі за кількістю жертв

Кто остановит Путина

Последние дни "ДНР" и "ЛНР"

Иво Бобул: украинскую культуру, простите, "слили"

 

page generation time:0,184