В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Маємо другий неоголошений дефолт?

Версия для печати
Захар Попович
22 май 2015 года

Поки інтернет гуде з приводу зовсім не "технічного", на відміну від 2009 року, дефолту "Укрзалізниці" на 35 млрд грн, вдруге в історії незалежної України відбувається суверенний дефолт держави.

Почався він ще до того, як "Укрзалізниця" повідомила про відмову платити за гарантованими державою єврооблігаціями на 500 млн дол, включеними до процесу реструктуризації боргу у рамках програми, яку підтримує МВФ.

Те, що одностороння відмова стосується поки що лише невеликої частини державного боргу України, не скасовує юридичного факту державного дефолту.

Більшість суверенних дефолтів у світі полягали саме у частковій відмові від боргових зобов`язань.

Насправді про дефолт було оголошено принаймні місяць тому.

14 квітня 2015 року під час візиту до Вашингтона глава Мінфіну Наталія Яресько виступила з вимогою до кредиторів реструктурувати 40 млрд дол, що було сприйнято ними саме як офіційне визнання неплатоспроможності.

Усі ці оголошення робляться ніби пошепки, переважно англійською та без українського перекладу. Мабуть, щоб не будити патріотичну громадськість.

Можна скільки завгодно називати це "реструктуризацією" або "технічним дефолтом, який не вплине на роботу". Правдою в цьому буде лише те, що "дефолт" і справді не є прямим синонімом апокаліпсису.

З точки зору аналітиків та рейтингових агенцій відмова або перенесення виплат за випущеними облігаціями буде вважатися суверенним дефолтом, незалежно від того, чи була досягнута домовленість з більшістю утримувачів бондів.

Насправді ж значна частина кредиторів опиняється перед фактом.

Якщо оголошено про неминучу "реструктуризацію" заборгованості за облігаціями, що обертаються на вільному ринку, то предметом домовленостей можуть бути лише терміни перенесення платежів та обсяги можливого списання боргу, а не питання оголошення дефолту, настання якого визнане обома сторонами.

У 1999 році Україна вже переживала суверенний дефолт, який посів своє місце серед 248 дефолтів у 107 країнах, зафіксованих з 1820 року. Все було так само.

Безвідповідальне управління фінансами призвело до того, що у 1999 році держборг зріс до 15,3 млрд дол. Це перевищило критично допустимий рівень 60% ВВП. Уряд не зміг сплачувати за накопиченими зовнішніми боргами.

Якщо цікавитеся історією нагромадження Україною цих обтяжливих боргових зобов`язань, ознайомтеся з дослідженням Олександра Кравчука.

Автор доводить, що під державним прикриттям кредити бралися для організації штучного банкрутства компаній-позичальників або перекладання боргу на державу іншим чином. Зовнішні кредити йшли на сумнівні проекти з очевидною метою - корумпувати місцеву еліту та отримати важелі впливу на державну політику.

Обсяг необхідних виплат лише Міжнародному валютному фонду в 2000 році перевищував усі валютні резерви НБУ. Загальні платежі за зовнішнім держборгом у 2000 році мали бути удвічі вищими за показники попереднього - 3,7 млрд грн.

Виплати за ОВДП у "добровільному" порядку, як планується і зараз, було переоформлено на нові документи з погашенням у 2001-2004 роках. Для іноземних держателів ОВДП були випущені спеціальні євробонди.

Зобов`язання за зовнішніми комерційними боргами були замінені єврооблігаціями з річною ставкою 10-11%, які погашалися до 2007 року.

Міжнародні фінансові інституції небезпідставно сприйняли такі кроки як суверенний дефолт. Це призвело до падіння кредитних рейтингів країни.

Постала ймовірність того, що кредитори висунуть Україні вимогу достроково виплатити всю суму боргів. Треба було вирішити основне питання зовнішнього боргу перед іноземними урядами та міжнародними фінансовими інституціями.

Після перемовин з "Паризьким клубом" і РФ вийшло зменшити борговий тиск на бюджет у короткостроковому період. Загальний обсяг зовнішнього державного боргу України в 2000 році скоротився на 17,1%.

Реструктуризація не означала відмову оплачувати борг чи навіть списання його частини. Цей крок лише знімав поточне боргове навантаження і розподіляв його на майбутні періоди, що вимагало додаткових витрат з обслуговування.

Тим не менш, влада отримала час для маневру і спробувала виробити більш зважену боргову політику. З 2000 року через відмову уряду виконувати вказівки фонду у реалізації ринкових реформ кредитування України МВФ зводиться до мінімуму - отримано 0,5 млрд дол з передбачених 1,8 млрд дол на 2001-2003 роки.

З 2002 року Україна взагалі перестає брати кредити фонду, а з кінця 2004 року співпраця обмежується консультативними й технічними послугами. Аж до 2008 року нові кредитні програми не відкривалися.

Отже, після дефолту 1999 року Україна на деякий час відмовилася від активної співпраці з МВФ та майже перестала зважати на його рекомендації. Незважаючи на таку самовпевненість і навіть гарячковість, дефолт чомусь не перетворився на катастрофу. Навпаки - одразу після нього почалося економічне відновлення.

Цьому, звісно, сприяла позитивна кон`юнктура світових ринків сировини. У 2000 році динамічне зростання спостерігалося у металургійній та хімічній, а через рік-два - і в інших галузях промисловості. При цьому драйвером зростання був саме експорт, на розширення якого дефолт негативно не вплинув.

Незважаючи на подорожчання вартості комерційних запозичень, великі українські підприємства знайшли ресурси для швидкого відновлення та розширення виробництва. Найцікавіше, що невдовзі збільшуються навіть інвестиції в нові виробничі потужності, що є унікальним для олігархічної офшорної України.

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

Возможности эволюции НАТО

Способность НАТО влиять на решения, принимаемые Россией в отношении Украины, ограничены, поскольку большинство рычагов влияния, доступных альянсу, это дипломатические и экономические, и их действие Россия ощутит только спустя определенное время. Неспособность НАТО остановить российский ирредентизм, скорее, будет стимулировать осмысление альянсом тех дипломатических и военных мер, которые нужно предпринять, чтобы предотвратить возникновение в восточной и южной Европе нового подобного кризиса.

Многие проблемы, с которыми столкнулось НАТО в 2014 году, скорее всего, обострятся еще в текущем году, а в 2015 году они потребуют большего внимания и действий, как отдельных членов альянса, так и коллективных, чтобы НАТО и дальше смогло играть стабилизирующую роль в Афганистане и Восточной Европе, и отвечало меняющимся условиям. Эти проблемы также могут привести и к изменениям в структуре НАТО. Спектр альтернативных сценариев развития альянса охватывает три основных варианта - превращение его в «сильный и решительный», либо – в альянс сокращенный и оборонительный, либо - инертный.

Читать далее

 

Материалы по теме
Перекресток цивилизаций

Резюме по теме «Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?»

Глядя в будущее: от бюрократии к холократии

Переменчивая природа власти: сетевое управление

Децентрализация на распутье – европейские реформы в период кризиса

Децентрализация власти в 21-м веке - обзор

30 лет реформ системы управления в Китае

Уроки реформы системы управления США: опыт 20 лет

В защиту государственной бюрократии

Хорошее управление: благозвучный лозунг или желательная цель развития?

Принципы и проблемы новой политической парадигмы: многостороннее управление

Существует ли новая парадигма управления? Пример Португалии и Литвы

Управление: новая парадигма

Бюрократия убивает: уроки Рима

Как исправить правительство и восстановить демократию

Почему власть нуждается в радикальном упрощении

Зал периодики

Битва за виборчу систему

Первый год президентства Петра Порошенко

Айварас Абромавичус: Ми тут зібралися не для того, щоб тупцювати на одному місці черепашачими ніжками

Як працюватиме український аналог ФБР

Аваков: Я за полное разграничение с оккупированным Донбассом

Закрытая встреча: О чем украинский бизнес говорил с президентом

Кравчук: Ошибки президента в кадровых решениях зачастую настолько очевидны, что вызывают удивление

Новая модель развития финансов

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Кличко мне друг, но выборы дороже?

Як не варто проводити адмінреформу, або Чи повторить Україна помилки Латвії?

Як знайти компроміс між олігархами і суспільством

The Economist: податок в Україні зросте, державні видатки скоротяться

Коментар: Порошенко має діяти

Олигархи сломают власть

Жизнь без европейской перспективы

Спочатку корупція, решта потім

В Україні насправді немає ані лівих, ані правих рухів – Портников

Роман Чернега: "Половина работников в Украине работают нелегально"

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Гарбуз на тортике

Небезпечні радники. Чи будуть зроблені висновки з поразок?

Андрій Коболєв: Людям давали дешевий газ, щоби іншою рукою забирати в них значно більше

Експерт: Порошенко за рік президентства допустив низку помилок

Для реформи децентралізації потрібен фундамент

ВР восьмого созыва с высокой вероятностью не доживет и до середины каденции

Дефолт или ультиматум?

Эволюция достоинства

Пряма і явна загроза: як корупція шкодить національній безпеці України

Ничего в Минздраве

Глава податкової міліції Сергій Білан: Завдання - зламати систему

Инфографика: Как депутаты ходят на работу. Рейтинг и антирейтинг голосований

Платить по счетам: что даст Украине мораторий на погашение долгов

Коты в мешке. По каким правилам пройдут местные выборы-2015

Старі «граблі» й нові...

Кто-то должен ответить

Павло Шеремета: В правительстве возобладали аппаратные инстинкты

Примирення з Донбасом та РФ. Чи можлива без нього європейська безпека?

«Відверто Кажучи, Верхівка Вашої Еліти Дуже Корумпована»

«Украинский кризис» 2013-2015 годов или основы современного международного порядка

Про институциональный кризис

Сломать вертикаль власти. Опыт компании Zappos

Україна — від епохи Середньовіччя до Нового світу

Цугцванг Яценюка?

По чьим рецептам вылечат страну

Почему Украина до сих пор не ратифицировала Римский устав?

Архітектура поразки

Удобная «отмазка»

Рада после «майских»: о проблемах Донбасса поговорили и забыли

Испанские леваки: из радикалов в центристы

 

page generation time:0,196