В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Зал периодики
Другие диалоги:

Спочатку корупція, решта потім

Версия для печати
Михайло Басараб
25 май 2015 года
Тупцювання на місці не вдалося списати на російського агресора, бо ж очевидно, що жити нам заважає не лише він – держава абсолютно не змінюється зсередини.

За кілька тижнів відзначатимемо першу річницю президентства Петра Порошенка. Вже понад 150 днів працює новий уряд. Владі поки що нічим похвалитися. Проміжним успіхом можна було б вважати рішення МВФ: упродовж найближчих років Фонд планує надати Україні понад $17 млрд. Що ж, сума цілком достатня для запуску позитивних змін у державі. У перші три роки інтенсивних реформ Грузія отримала приблизно стільки само зовнішньої допомоги в розрахунку на одного мешканця країни.

Ресурсні вливання ззовні, однак, не гарантуватимуть нам успіху, якщо житимемо по-старому. Допомога МВФ – це лише амортизаційна подушка й можливість виграти час, щоб запустити внутрішні механізми самовідтворення. Інакше отримані ресурси знову втечуть, як вода крізь сито.

Хоч би скільки ми апелювали до досвіду Грузії та східноєвропейських партнерів, Україна вперто йде в протилежному напрямку. Замість того щоб, скориставшись духом часу, вивільненням громадянської відповідальності, ініціативності й патріотизму, здійснити український стрибок, влада робить усе нав­паки: вона вирішила гасити цей потенціал через обмеження та урізання. Усі запропоновані коаліційним урядом фіскальні нововведення матимуть негативний ефект, бо спонукатимуть до ще більшої втечі в тінь і відпливу капіталів за межі України.

Тривале існування в агресивному середовищі перетворило українців на переконаних інтровертів, які вже й від своєї держави воліють триматися подалі. Історична практика витворила в кожному з нас колосальну здатність до особистого порятунку: навіть у найгірших обставинах українець знайде можливість обманути голод і холод. Олександр Пасхавер якось розповідав, що в Єльському університеті збирав величезні аудиторії на лекції про тіньову економіку, яка стала панацеєю для пострадянського українця, бо проявила його надзвичайну здатність виживати в часи, коли держава перестає виконувати свої функції.

Сьогодні успішним стало б таке керівництво держави, яке створило б умови для того, щоб українці витягли зі своїх домашніх схронів понад $100 млрд готівки й понесли їх у магазини, на депозити чи вклали у власний бізнес. Потрібні мінімальні обмеження і дотримання правил – решту українець зробить сам.

А доки наповнення бюджету бачитиметься можливим лише через додаткове фіскальне визискування і нові адміністративні перепони, люди надійніше ховатимуть свої «загашники» і ще інтенсивніше втікатимуть у долар чи євро, бо хтозна, як надовго доведеться морозити власні готівкові збереження.

Усе це свідчить про те, що влада нічого не хоче міняти докорінно. Кардинальні зміни імітуються так, щоб не порушити комфорту еліт. Замість того щоб запозичити в сусідів досвід успішних реформ, до України запрошують кількох посадовців-варягів, які не в змозі самотужки зламати систему. Епізодичне покарання лише одного олігарха іменується деолігархізацією всієї держави. Вимучене антикорупційне бюро не виправдає сподівань у нинішніх умовах, бо зусібіч обставлене силовиками, прокурорами й суддями, від яких і не вимагали жити по-новому. Днями один «рішало» розповідав, що шукає в Києві півдесятка хороших земельних ділянок для прокурора, який розвиває власну мережу автомийок.

Діяльність знехочу видається збоку карикатурною. Совок лишився в нашій пам’яті як карикатура, бо все трималося на примусі. Тож несистемні, кволі й нікчемні спроби причепурити наскрізь зіпсовану систему бутафорними цяцьками свідчать про свідоме небажання нинішньої влади похитнути усталений порядок, цілком прийнятний для політичних і бізнесових верхів.

Зміни почнуться не з оспівуваної децентралізації, нового закону про вибори чи навіть прийняття нової Конституції. Початком справді нової дороги стане лише антикорупційна реформа, яка має розплутати головний вузол на дов­гій мотузці наших проблем: системну кризу вла­­ди, яка безперервно триває з 24 серпня 1991 року. Вхід до змін тільки з цього боку. Не треба шукати альтернативні двері – їх не існує.

Із такими запитаннями маємо звертатися передусім до президента України. Саме він, а не прем’єр, Кабмін, спікер чи народні депутати є головним компетентним у цій проблематиці. До конституційної квоти глави держави зараховують посади генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, а тепер ще й голови Національного антикорупційного бюро. Зрештою, конституційним обов’язком президента є дотримання наших із вами прав і свобод.
Від усіх нас зараз залежить формування концентрованого запиту на конкретні дії влади. Маємо наполегливо й цілеспрямовано питати не з усіх загалом, а передусім із тих, чия це компетенція.


Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

НАТО: ответ на кризис в Украине и безопасность в центральной и восточной Европе

Действия России в Украине вынудили наблюдателей и политиков по обе стороны Атлантики, включая членов Конгресса США, пересмотреть роль Соединенных Штатов и НАТО в укреплении европейской безопасности. Особую обеспокоенность в плане безопасности вызывает ситуация вокруг таких стран не-членов НАТО, как Молдова и Украина. Отражая взгляды США и их европейских союзников, генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен назвал военную агрессию России «самым серьезным кризисом в Европе после падения Берлинской стены», и заявил, что НАТО «больше не может вести дела с Россией, как раньше».

Этот отчет, подготовленный всего месяц назад Исследовательской службой Конгресса США, хорошо передает образ мысли и расхождения позиций среди американских законодателей в отношении НАТО и кризиса в Украине – с одной стороны, заявления о готовности защитить интересы членов альянса, а с другой – ссылки на пророссийское общественное мнение в ряде стран Запада.

Читать далее

 

Материалы по теме
Перекресток цивилизаций

Резюме по теме «Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?»

Глядя в будущее: от бюрократии к холократии

Переменчивая природа власти: сетевое управление

Децентрализация на распутье – европейские реформы в период кризиса

Децентрализация власти в 21-м веке - обзор

30 лет реформ системы управления в Китае

Уроки реформы системы управления США: опыт 20 лет

В защиту государственной бюрократии

Хорошее управление: благозвучный лозунг или желательная цель развития?

Принципы и проблемы новой политической парадигмы: многостороннее управление

Существует ли новая парадигма управления? Пример Португалии и Литвы

Управление: новая парадигма

Бюрократия убивает: уроки Рима

Как исправить правительство и восстановить демократию

Почему власть нуждается в радикальном упрощении

Зал периодики

Битва за виборчу систему

Первый год президентства Петра Порошенко

Айварас Абромавичус: Ми тут зібралися не для того, щоб тупцювати на одному місці черепашачими ніжками

Як працюватиме український аналог ФБР

Аваков: Я за полное разграничение с оккупированным Донбассом

Закрытая встреча: О чем украинский бизнес говорил с президентом

Кравчук: Ошибки президента в кадровых решениях зачастую настолько очевидны, что вызывают удивление

Новая модель развития финансов

Вахтанг Кипиани: Крым как Абхазия. Между оккупацией и этноцидом

Кличко мне друг, но выборы дороже?

Як не варто проводити адмінреформу, або Чи повторить Україна помилки Латвії?

Як знайти компроміс між олігархами і суспільством

The Economist: податок в Україні зросте, державні видатки скоротяться

Коментар: Порошенко має діяти

Олигархи сломают власть

Жизнь без европейской перспективы

В Україні насправді немає ані лівих, ані правих рухів – Портников

Роман Чернега: "Половина работников в Украине работают нелегально"

In memoriam: Чему погибший Джон Нэш мог бы научить Украину

Гарбуз на тортике

Небезпечні радники. Чи будуть зроблені висновки з поразок?

Андрій Коболєв: Людям давали дешевий газ, щоби іншою рукою забирати в них значно більше

Експерт: Порошенко за рік президентства допустив низку помилок

Для реформи децентралізації потрібен фундамент

ВР восьмого созыва с высокой вероятностью не доживет и до середины каденции

Дефолт или ультиматум?

Маємо другий неоголошений дефолт?

Эволюция достоинства

Пряма і явна загроза: як корупція шкодить національній безпеці України

Ничего в Минздраве

Глава податкової міліції Сергій Білан: Завдання - зламати систему

Инфографика: Как депутаты ходят на работу. Рейтинг и антирейтинг голосований

Платить по счетам: что даст Украине мораторий на погашение долгов

Коты в мешке. По каким правилам пройдут местные выборы-2015

Старі «граблі» й нові...

Кто-то должен ответить

Павло Шеремета: В правительстве возобладали аппаратные инстинкты

Примирення з Донбасом та РФ. Чи можлива без нього європейська безпека?

«Відверто Кажучи, Верхівка Вашої Еліти Дуже Корумпована»

«Украинский кризис» 2013-2015 годов или основы современного международного порядка

Про институциональный кризис

Сломать вертикаль власти. Опыт компании Zappos

Україна — від епохи Середньовіччя до Нового світу

Цугцванг Яценюка?

По чьим рецептам вылечат страну

Почему Украина до сих пор не ратифицировала Римский устав?

Архітектура поразки

Удобная «отмазка»

Рада после «майских»: о проблемах Донбасса поговорили и забыли

Испанские леваки: из радикалов в центристы

 

page generation time:0,089