В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Проект "Украина"
Другие диалоги:

Роздуми про сон Сципіона

Версия для печати
1 сен 2010 года

Una sola republica di tutti noi riconosciamo, l`universo.

QUINTO SETTIMIO FIORENTE TERTULLIANO. APOLOGETICO. CAPO 38 , 3i

"Away with this hurrahing of the masses; and let us have each man`s vote on his own conscience."

R. W. Emersonii


Роздуми про сон Сципіона

Замість забавок з республіканізмом нам треба або власну джамахірію придумати, або зовсім оригінальну якусь назву втнути, – наприклад «Східноєвропейський український емерджентний бізнес-проект». Проти цього не заперечать ні нувориші, ні продажна інтелігенція, себто при запровадженні такого проекту грубі гроші вже й не потрібні. Бо до нього потенційно підготовлені і суспільство, і люди, і держава.


Лесь Герасимчук, культуролог



У Цицерона в другій книзі «Про природу богів» (ХХХІ, 78-79) подибуємо такий уступ: «А що боги існують, якщо вони існують, а вони, звичайно, існують, вони конче мають бути живими істотами, ще й не лише живими істотами, але й розумними істотами, взаємопов’язаними спільним громадянством, мають правувати одним світом, ніби спільною республікою чи якимось містом. Звідси випливає, що в них такий же, як і в людей розум, та сама істина, той самий закон, котрий вимагає робити добро і відвертати зло».

Отже, як і згодом в романтизмі, республіка за старожитності, котру в постмодернізмі спробувала на нінащо переосмислити Арендт, передбачала якусь єдність космосу (тобто ладу), присутність критеріїв моральності в державному менеджменті, вертикальну й горизонтальну спільність інтересів громадян. Насправді ж у світі Арендт – навіть на політичному позірному рівні – нічого подібного далебі не спостерігалося. Якщо перекласти її переосмислення на мову теорії культурології, то вийде, що республікою зветься те, що відмінне від влади шамана, аристократа чи шамана-аристократа, як у випадку священного владаря самодержцяiii. Якщо за старосвіччини в цьому був хоч якийсь глузд, то в добу тотальної віртуалізації усіх цінностей, включно з цариною державного менеджменту, то хісну в такій реконцептуалізації республіки й республіканізму як класифікатора – нема жоднісінького.


Між популос і демос

Вважається, що термін республіка походить з латини та є перекладом грецького терміну демократія, хоча популус і демос мають низку розбіжностей в самому обсязі та діахроніці поняттяiv.

У передмові до своєї розвідки майже 110 років американський дослідник Френк Стірнз писав: "Поширена хибна думка про те, ніби республіканізм і демократія взаємно конвертуються. Один письменник, що писав про політику, називав Венецію й Рим демократіями, але Венеція ніколи демократією не була, принаймні в історичний час, а Рим пробув демократєю лише протягом десятьох років перебування Цезаря в Галлії. Схожим чином Голландія була республікою в добу Кромвеля, але вона не стала демократією до революційних реформ Пішиґрю. З деякого погляду, Велика Британія тепер демократичніша за Сполучені Штати Америки, тобто громадська думка впливає там на уряд швидше й дужче, ніж тут. Республіканізм - форма, а демократія більше схожа на політичний стан"v. У зв`язку з усіма цими різнотлумаченнями основних концептів, цікаво згадати офіційні назви, скажімо, двох держав: Демократична й народна республіка Алжиру та Велика соціалістична народна лівійська арабська джамахірія. Неологізм джамахірія придумав диктатор Каддафі, причетний до міжнародного тероризму, який в такий спосіб хотів висловити ідею "держави, котрою керує народ".

За аналогією можна б згадати термін грецького походження гілізм, що використовувався в Україні в теологічних працях ще у 19 ст., та латинського походження матеріалізм, що його семантика варіювалася в часі та залежно від того, в якій історичній частині України та якою мовою писався текст. Не треба забувати, що вітчизняна термінологія розроблялася не тільки на теренах, загарбаних Росією, а і в інших реґіонах, де існувала потужна академічна наука, яка творилася різними мовами з огляду на потреби свого часу.


Негативний досвід

Цей самий історичний чинник змушує нас не забувати, що протягом багатьох сторіч величезна частина України тією чи іншою мірою взаємодіяла з потужною європейською державою, яка називалася Річ Посполита – Rzeczpospolita Obojga Narodow. Термін Річ Посполита – переклад латинського терміну республіка, але з історії ми добре знаємо, наскільки справді в тій державі йшлося про достеменні інтереси й справи народів, які змушені були входити до складу цієї невдалої етнічної комбінації. Цю суперечність між поняттями і сьогодні, і давніше бачили всі, й тому симптоматично, що чужими мовами, наприклад англійською, польське (а отже й частково давньоукраїнське) розуміння республіки відтворюється або як Rzeczpospolita, або як Commonwealth. Історична взаємодія нашої держави з Річчю Посполитою завершилася, на жаль, обопільною трагедією, що ще й нині дається взнаки, через бездарність майже всіх причетних до історичного театру гравців. Симптоматично, що і в Україні, і в Польщі якось досі не вдається перевидавати / перекладати праці істориків, які називають речі своїми іменами. Так завершився перший кількасотрічний досвід взаємодії України з республіканізмом у плутаній та непослідовній польській інтерпретаціїvi.

Неґативним виявився досвід нашої держави з республіканізмом і в часи визвольних змагань, коли не вдалося реалізувати низку малосумісних республіканських ідей, і в часи підрадянської України, коли республікою називалася окупаційна диктатура більшовиків у тісному зв’язку з репресивними і каральними утвореннями. Тобто до 90-х років минулого віку в усіх реаліях республіканізму йшлося, далебі, не про інтереси посполитого люду, волевиявлення якого насправді мало кого обходило.

За минулі дві декади історії було тільки два періоди контрольованого хаосу (на початку доби Кравчука та 2004 року), коли люди просто спробували артикулювати власні потреби й прагнення. А насправді то був шлях від декларованої республіки до держави, адміністрованої напівкримінальними кластерами. Тобто, йдеться не про форму волевияву народу, а про емерджентний менеджмент державиvii. Цікаво, що прилюдні представники цих кластерів чудово розуміють, про віщо йдеться в Україні, й це розуміння несамохіть проривається в їхніх публічних виступах. Так, 6.07.2010 року у Верховній Раді слухали закон про видобуток бурштину. Головував на сесії представник комуністів Адам Мартинюк, котрий рівнем освіти вирізняється серед гурту нинішнього скликання. Тож, аргументуючи необхідність ухвали в першому читанні, він, відверто втомлений, зліпив таке: «щоб воно було для суспільства, для людей і для держави…». Себто, на рівні підсвідомості, у Мартинюка існує поділ на суспільство, людей і державу. Зрозуміло, що державою себе розуміють представники владних кластерів, що крім них існує ще суспільство та люди. А що люди відокремлюються від суспільства, то можна припустити, що це ті, які фігурували у передвиборчих гаслах «Україна для людей!», – «еліта» суспільства. А вже суспільство – це те, що мусить віддати свій голос на користь панівних кластерів. Доказом цієї останньої тези може свідчити провал всіх соціальних позицій у державній політиці, збайдужіння керманичів до тих речей, котрі цікавлять на щодень посполите суспільство.

Тож замість забавок з республіканізмом нам треба або власну джамахірію придумати, або зовсім оригінальну якусь назву втнути, – наприклад «Східноєвропейський український емерджентний бізнес-проект». Проти цього не заперечать ні нувориші, ні продажна інтелігенція, себто при запровадженні такого проекту грубі гроші вже й не потрібні. Бо до нього потенційно підготовлені і суспільство, і люди, і держава.



i Всесвіт - єдина республіка, яку ми всі визнаємо. Тертулліан

ii «Покладімо край цьому вславлянню мас, і нехай кожний проголосує згідно з власною свідомістю».

Ралф Волдо Емерсон

iii Тепер багато фахівців схиляються до англійського перекладу діалогу Цицерона не On the Republic, а On Government або On the State, цебто Про урядування або Про державу. Але менше з тим: у шляхи інтерпретації стемми Арендт не заглиблювалась. Ця улюблена політологами авторка просто хотіла концептуально поєднати епохи (дарма, що вони справді не поєднуються) й подарувала сучасникам і нащадкам екстраваґантну тему для роздумів з приводу республіканізму. Аналогічна історія трапилася колись із чарівною світською дамою пані де Сталь, котру побоювався репресувати Наполеон: вона в брошурі «Про Німеччину» понаписувала свої принагідні враження від сучасних німецьких філософів. Книжчину швиденько й не дуже вдало переклали англійською й з американського її видання народилася ідея новоанглійського трансценденталізму, що стала класикою філософії.

iv Пор.:

та

v FRANK PRESTON STEARNS. THE REAL AND IDEAL IN POLITICS. PHILADELPHIA AND LONDON, J. B. LIPPINCOTT COMPANY, 1901.

vi Цікаво, що Rzeczpospolita не потрапила до класичного польського етимологічного словника Брукнера.

vii Пор.: Сергій Грабовський "Чи справді парламентська республіка порятує Україну?", у вид.: УП, 13.12.2009 року.

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

«Земля. NET»

З 1 січня 2013 року в Україні відкриють для публічного доступу електронний Державний земельний кадастр. Старт віртуального кадастру вчора підтвердив під час презентації тестового режиму даної системи голова Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство) Сергій Тимченко.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

Рік невдоволення

Что такое республика?

Заходи по одному

Яким має бути політичний лідер України? (Огляд преси)

Общественный договор - 2012

Ольга Герасим’юк: український парламентаризм повністю деградував

В ожидании демократии - 2 (заметки на полях)

Общество граждан: хаты на передовой

Хто закладе основу Основного Закону?

Максим Лациба: головна проблема — некомпетентність громадянина

Янукович. Экономические итоги двухлетки

Борис Тарасюк: владі бракує розуміння такого поняття як “стратегія”

"Українці не змінять ситуацію через вибори. Треба зіштовхнутись з елітою"

Немецкие эксперты о протестах в России: Недовольство сильнее мороза

Вибори 2012: шанс на оновлення влади… втрачено?

Мирослав Маринович: Я хочу, щоб гроші олігархів працювали на суспільство

Как власти и обществу услышать друг друга

Електоральні моделі 2012: новий поділ України

Біг по колу, або якими будуть вибори-2012?

Чи загрожує Україні бунт?

КУЛЬТ підлабузництва: осанни президентові приносять тимчасову вигоду тим, хто їх виголошує

Общественный договор - 2012

Эксперты называют одноразовым новый закон о выборах Верховной рады

Хто проти незалежних кандидатів?

Главные политические интриги и события 2012 года – прогноз «Главреда»

Новий закон про вибори: чи стануть останні першими

Власть додавит социалку

В очікуванні на ван дер Люббе?

Не дати забетонувати: відхід від Європи зробить українців безправними

Роковой оптимизм, или Как мы заслужили Януковича

Что хуже: социальный популизм или социальный цинизм?!

Александр Аузан: Общественнный договор появится не скоро

Криза традиційних держав

Коли розпочнуться справжні реформи?

Градус зростає: революції восени не буде

Вот приедет барин...

Админреформа скрипит, но движется

Социальный оскал власти

Справедливість і закон

Самолюстрація, або "спасібо політічєскому класу"

Суспільство – влада: діалог чи зведення парканів?

Гроздья гнева

Стан «невагомостi»...

В Україні не буде масових протестів проти скорочення пільг – експерти

Дійсне життя недійсних виборчих бюлетенів

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОВОГО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ „ПРО ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ” В КОНТЕКСТІ ОСТАННІХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ВЕНЕЦІАНСЬКОЇ КОМІСІЇ

Політичні трансформери

Політтехнологічний ребус для президента

Партійне виродження стартувало

Нова виборча система: громадяни – «проти», влада – «за»

 

page generation time:0,173