В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска
Проект "Украина"
Другие диалоги:

Корупція: добро і зло

Версия для печати
26 сен 2006 года

 

„Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття,|
бо хто ким був переможений, того він і
невільником став. Бо коли ті, що, спізнавши
Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли
від погані світу, а знов обплутані нею, їй
улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше”.
Другий лист Петра, 2:19-20

Не минуло й кількох десятиліть, протягом яких у світі накопичено тисячі ґрунтовних досліджень різних аспектів корупції, як цим явищем зацікавилися в Україні. Щоправда, і в цій галузі, як і в багатьох інших, рівень наших міркувань так само відповідає світовим стандартам, як автомобілі або комп`ютери вітчизняного виробництва такій самій продукції в інших країнах.

Корупція у словниках

Ляйтмотивом гнітючої більшості виступів є трактування корупції як хабарництва, підкупу і т.д. Такий неандертальський підхід обумовлений ментальністю радянської доби, коли корупція, як і інші системні лиха, вважалася притаманною лише капіталізму, а, власне, джерелом вважалася країна жовтого диявола . 1 973 року в „Словникові української мови” (т. 4, с. 302) писалося: „ корупція . У капіталістичних країнах – підкупність, продажність урядовців і громадських діячів”. І далі – приклад з твору відомого бійця іделогічного фронту Смолича. Недалеко від радянських мовознавців відійшли й лінгвісти незалежної України. Так, Зоряна Куньч в новітньому „Універсальному словникові української мови” (Тернопіль, „Богдан”, 2005, с. 388) подає два значення: 1. Підкуп і продажність державних, громадських і політичних діячів. 2. Зрощення органів державної влади зі структурами організованої злочинності. Буцім, якщо це підкуп представника четвертої влади, який оспівує якогось духовного покруча, то це вже не корупція. Або слуга Божий, котрий керує автозаправками, ґуральнями або тютюновим бізнесом. І т.д.

Обґрунтовуючи таке трактування, пані Куньч пише, буцім у нас це слово запозичено з англійської, а в тій мові ­– запозичення з латини. Тим часом ми запозичили це слово з російської, а в російській воно, може, й справді з англійської, але в англійській, як видко з популярного в 19 ст. словника Александрова, означало далеко не тільки підкуп. Те саме й з латиною. Але – ніде правди діти – такі в нас доки вітчизняні виробники, які впливають на процеси мислення багатьох інших гуманітаріїв переходової доби (про добу „розбудови держави” вже не чутно, бо, либонь, розбудову завершили).

Ворог, якого потрібно спочатку добре вивчити

Аби переповісти все, що написано про корупцію в світі, потрібно своєю чергою написати том… До речі, може б його у нас спочатку створити й видати, а тоді вже починати боротися, а не навпаки. Бо однаково у нас виходить: піди туди – невідь куди. А кожний фахівець, котрий забув чужі мови, які надсадно студіював у ранньому дитинстві, може ознайомитися в Інтернеті з гарними, хоч і не вичерпними (бо це однобоко вестернізований погляд) російськими рефератами Т. А. Нестик „Корупція і культура” та ще двох авторів – К. І. Головщинский, С. А. Пархоменко „Порівняльний аналіз стратегій по боротьбі з корупцією”. Обидва реферати подають непогану бібліографію, де подибуються імена низки видатних сучасних мислителів.

Наскільки корисно було б нашим політикам і чиновникам читати реферати, можна виснувати з одного прикладу в пані Нестик, особливо це стосується найвищих посадовців держави, котрі, всупереч Конституції, почали втручатися в справи школи й церкви, намагаючись за допомогою реліґії (не віри!) боротися з корупцією, експериментуючи на дітях. Отож у рефераті написано: „Іншим культурним фактором корупції є реліґія. За допомогою статистичних методів низці дослідників вдалося встановити зв`язок між ієрархічністю провідної в країні реліґії та рівнем корупції. Аналіз 33 країн, при котрому контролювались інші характеристики, показав, що країни з високоієрархічними реліґійними системами (католицтво, православ`я, іслам) більше піддаються корупції, ніж країни з менш ієрархічними реліґіями (протестантизм). Надалі ці результати підтвердилися на вибірці з 114 держав. Д. Трейсман порівняв рівень корупції з часткою протестантів серед населення кожної з 64 країн і виявив стійку неґативну кореляцію між цими двома показниками. В іншому дослідженні встановлено, що в країнах з такими реліґіями та конфесіями, як католицизм, православ`я, іслам, буддизм та індуїзм рівень корупції вищий, ніж у країнах з племінними реліґіями й реформованим християнством (протестантизм і англіканство)”. Про конфлікт із цього ж приводу в американському суспільстві писав часопис «Г`юман Бімз» (02 серпня 2005 року). Відомий дослідник Майкл Тейлор, рецензуючи збірник праць про корупцію при ґлобалізації (Making Globalisation Good. JOHN H DUNNING (Editor). Oxford University Press 2003. xiii + 385 pages, ISBN 0-19-925701-9) в контексті стосунків християнської та ісламської цивілізацій пропонує запровадити і розвивати екологію моралі для направлення ситуації.

Сьогодні в літературі переважає думка, що корупція – явище набагато розмаїтіше за вульгарне хабарництво і, що мені здається вельми важливим, прив`язане до континууму культури й цивілізації. Тут можна ставати на мову і про традиції, і про ритуали. І про те, що в культурі називається „потлач”, і про вітчизняний „могорич”, „віддаровування”, „окупна жертва” (угода з божеством або аристократом; живий приклад – масове будівництво церков „грішними” олігархами, хоча коштом однієї такої пожертви не бідним патріархатам можна було б врятувати від недолі тисячі дітей).

Корупція як механізм порятунку

Шкода, що мало приділяється такій обставині, як придатність корупції у боротьбі з бездарною і часто злочинною державною машиною. Запуск механізму корупції у невідкладних випадках може врятувати людині життя (наприклад, при неефективній офіційній медицині), проштовхнути винахід чи якусь іншу працю, зрушити економіку або й зламати ту машину, якою іноді керують люди бездарні, хворі або й просто злочинні. Крім корупції, це вряди-годи може зробити на якийсь час революція. Останнє, на щастя, України доки не стосується, а от розхитування і української цивілізації, і культури за допомогою різних корупційних важелів – це саме те, що у нас успішно триває. Парламентсько-президентські баталії – це телевізійний серіал порівняно з тим, як міняється культурний тип у країні, стосунки від сім`ї до груп і великих соціумів (т. зв. реґіональні протистояння), зміна значень і слів, і меседжу, і контекстів. Зверніть увагу на те, наприклад, як більшовицькі вибори без вибору перетворилися на маніпуляції різних піарників з волевиявом виборців (здається, ще донедавна це входило до підручника з методів ведення психологічної війни, який ми студіювали в КДУ). Такі трансформації непогано розглянуті у філософів доби постмодерну. Або ще приклад того, як праця як спосіб і мета буття за більшовизму перетворилася на діяльність, скеровану на здобуття засобів для трохи незвичного для нас консумеризму як життєвої мети. Сильно виражені явища ескапізму та ін., а в основі – дія корупційних важелів, бо той же ескапізм – досить потужний індикатор корумпованості суспільства.

Від грецької цивілізації до сьогодення

І тепер – про найважливіше, як на мене, а саме: крім культурного і цивілізаційного прив`язання, дуже багато важить часовий і значеннєвий аспекти. Ідеться ось про що. Аналізуючи десятки перекладів Біблії (а для української культури Біблія – одне з найбільш репрезентативних зібрань текстів), я зауважив (за допомогою комп`ютерних програм аналізу священних текстів), що на місці слова „корупція” (і однокореневих слів) у вихідних текстах (зокрема грецьких) стоять слова з дуже широкими віднесеннями в галузі моралі, прагнення Бога, наріжних засад буття людини і суспільства. З плином сторіч ці контексти зазнавали деяких змін, і це надалі впливало на переклади і поширення формул і окремих понять серед народу. Ці ланцюжки трансформацій можна простежити і на популярних мандрованих сюжетах від самої давнини. Ментальність дуже активно формується саме на репрезентативних текстах. І, на відміну від поширюваних казок, ця ментальність як система не завжди вбирає тільки добре. Пан Сірку Гельстен (факультет практичної філософії, Гельсінкі), досліджуючи інституціолізовану корупцію, також визнав, що вона існувала за всіх часів, починаючи, на його думку, з грецької цивілізації. Тобто зміни й деформації соціального уявлення про добро та зло і є ґрунтом для корупції. Якщо в суспільстві зникає або відсутній імператив добра, а переважає прагматика поточної доцільності, починає працювати механізм корупції. Нестикування між ріжними структурами та інститутами в суспільстві примушує людей вдаватися до корупційних дій, аби вижити. То треба спочатку боротися з цим нестикуванням чи з народом, котрий чомусь прагне вижити?

„І нехай ваше слово буде: так – так і ні – ні”

Цебто, коли ми говоримо про корупцію в Україні та її джерела тощо, ми спочатку маємо з`ясувати, в які періоди та що саме означало зіпсуття, порушення праведності, як мінялися стосунки в системі „свій-чужий”… Тоді ми можемо встановити, що саме соціуми і їхні кластери вважають у нас прийнятним і неприйнятним зіпсуттям, хто, які й чому ладен сприйняти брехні про чергові „американські валянки”, а які „заморські” страхіття не сприйме ніколи. Це корупція текстів цивілізації, розпис добра і зла „у дві колонки”. Нова система національних преференцій, в котру вписана культура корупції. А хіба ви не бачили християнина-політика, у якого брехня… перепрошую, політична доцільність якось уживається з євангельським – „і нехай ваше слово буде: так – так і ні – ні”. А що ж це, як не освячена нашим повсякденням корупція? Дуже яскраво це виявилося останнім часом в угорських подіях з приводу нахабної брехні та зради народного обранця-соціаліста. А як за місце в парламенті можуть зраджуватися ідеали Леніна-Сталіна-Брежнєва-Андропова та ін.? Це хіба не корупція? А сотні тисяч цілком пристойних наших співвітчизників вважає це прийнятним. Це спрацьовує досі не вивчений нами вітчизняний механізм корупції. Один блоґер в і-неті назвав корупцію цілком можливим реальним поглядом на дійсність сьогодення.

Виходить, що так. Плюс спосіб цю дійсність змінити.

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Вооруженные негосударственные силы: тенденции и вызовы

Когда государство не справляется с охраной общественной безопасности, эту лакуну заполняют негосударственные вооруженные силы – инсургенты, банды, частные охранные фирмы; значение этих формирований в мире неуклонно растет. Наиболее тревожным, пожалуй, является то, что процесс приватизации госструктур безопасности происходит «как бы легитимно», когда группировки, описанные выше, не стремятся свергнуть само государство, и действуют якобы на законных основаниях. В самом деле, несмотря на аполитичный характер некоторых вооруженных групп, они разрушительны для государства, в особенности, когда криминальные элементы получают власть и расширяют сферу влияния посредством подпольной деятельности.

Незаконные, негосударственные вооруженные формирования – как и их законные «братья», они формируют сложную сеть безопасности для решения различных задач, первая из которых – их собственное выживание. Приватизация органов охраны общественного порядка разрушительно сказывается на общественной безопасности, так как ответственность переходит в частные руки. Гарантированная безопасность, в конечном счете, становиться доступной только тем, кто располагает средствами для содержания частной охраны, либо рискует довериться нелегальным группировкам и бандам. Это подрывает и без того низкую репутацию государственного правового режима.

Читать далее

 

Материалы по теме
Зал периодики

Спочатку корупція, решта потім

Москаль: коррупция в зоне АТО должна приравниваться к госизмене

Коррупционные будни: как изменились взятки и поборы в Украине

Побороть коррупцию в Украине? Легко! Рецепт ведущих экономистов

Как победить коррупцию, когда в стране нет судов и прокуратуры

Эксперты: Украина избрала правильный путь борьбы с коррупцией

Чем отличается коррупция от корупцiї

Корупція: невесела метушня

Як подолати корупцію

Курченко та його команда

Віталій ШАБУНIН: «Корупція завжди має прізвище»

Нескромна пропозиція, як подолати корупцію в Україні

У Лондоні презентували дослідження щодо корупції часів Януковича

"Смотрящие" за корупцією

Регіональна влада та боротьба з корупцією. Що можна робити?

«Если деньги будут разворовываться, то поднимется еще и третий Майдан — антикоррупционный»

Коррупция — надежда мира

Шагренева шкіра держзакупівель

Доповідь: рівень корупції в ЄС приголомшує

Право на привілей

Олігархічний бізнес стає тягарем для економіки

Букве закона отказано в прозрачности

Корупція у суспільстві унеможливлює незалежний суд – суддя Верховного суду США

Державне кріпацтво. 470 тис. службовців стають заручниками режима

С коррупцией борются вполсилы

Золото партии

Украинцы будут бороться с коррупцией вениками

Мир вязнет в коррупции, гнев растет

Украинцы готовы протестовать на улицах против коррупции — Transparency International

Украине подают НАК

Борьбе с коррупцией отказали в визе

ЕБРР: Финансирование Украины может быть сокращено из-за коррупции

Борьба с коррупцией по-молдавски

Світ втрачає мільярди від корупції в армії, включно з українською

Як подолати корупцію в Україні

Атака бюрократов: на сколько выросло число чиновников в Украине

В Греции есть все, кроме коррупции

Українські корупціонери – безстрашні та безкарні

Власти Украины обещают штрафы вместо тюрьмы за экономические преступления, но не для всех

Комплекс гигантомании

Корупція при Януковичі міцнішає

Новий Митний кодекс: чи зосередиться корупція в одних руках?

Россия и Китай коррумпируют мир

Чи скорочується сектор «тіні»?

СБУ в помощь

Як побороти корупцію

Хата без фундаменту

Коррупция одержала моральную победу

Взятки сладки

Депутатов задело за личное

 

page generation time:0,185