Британські археологи з’ясували призначення так званих фолктонських барабанів – стародавніх кам’яних циліндрів, чий вік сягає 4-4,6 тис років.
Ці химерно вирізані барабани могли використовуватися в якості своєрідної рулетки, пише Science Alert.
Обмотавши шнур навколо кожного барабана фіксоване число раз, британці часів неоліту змогли б отримати стандартну одиницю довжини, яка могла б стати в нагоді при будівництві концентричних пам’ятників, таких як Стоунхендж. Хоча всі три барабани мають різні розміри, автори виявили, що окружність кожного з них може бути використана для отримання відрізка довжиною 3,22 метра.
У той час ця величина була відома як “довга нога” – близько 10,5 сучасних футів – і ця довжина зазвичай фіксується в древніх британських пам’ятках, таких як Стоунхендж.
Знайти ідеальний камінь для цих пам’яток було б досить просто за допомогою будь-якого з цих барабанів, кожен з яких можна було легко переносити між різними кар’єрами в Британії. Наприклад, шнур довжиною 3,22 метра намотався б по колу найменшого барабана рівно десять разів, вісім разів навколо барабана середнього розміру і сім разів навколо дуже великого барабану.
Три крейдяних барабани були вперше виявлені в Йоркширі в 1889 році і поміщені в могилу дитини, яку було поховано приблизно на початку бронзового століття. Хоча у вчених було понад сто років для їх дослідження, призначення цих рідкісних предметів довгий час залишалося загадкою.
“Ці результати показують, наскільки важливо продовжувати досліджувати артефакти в музейних колекціях, а також цінність спільних досліджень для розуміння передісторії”, – говорить Енн Тизер з Манчестерського університету.
В даний час автори стверджують, що ці прекрасні твори мистецтва насправді свідчать про доісторичні стандарти вимірювання, які широко використовувалися по всій Британії. Хоча тоді, ймовірно, стародавні рулетки були зроблені з міцного дерева.
“Крейда – не найкращий матеріал для виготовлення вимірювального обладнання, і вважається, що наші барабани можуть бути точними копіями оригінальних “робочих еталонів”, вирізаних з дерева. Однак деревина не збереглася на більшості неолітичних археологічних пам’ятках, і ніяких дерев’яних вимірювальних приладів в доісторичій Великобританії на знайшли”, – пояснює один з дослідників, Ендрю Чемберлен, біоархеолог з Манчестерського університету.
