У свої 96 років Артур Ешкін – найстаріша людина, яка отримала Нобелівську премію.
Ешкін отримав половину премії в галузі фізики за 2018 рік за роль в розробці “оптичної пастки”.
Артур Ешкін, найстарший лауреат Нобелівської премії в світі, вважає за краще комфорт, а не стиль. Він живе в Нью-Джерсі, носить флісову куртку і вельветові штани.
Такий “наряд” підходить для тих, хто проводить багато часу в підвалі, винаходячи все нові і нові речі. Ешкін, якому 96 років, перетворив нижній поверх свого будинку в свого роду лабораторію, де він розробляє пристрій для використання сонячної енергії.
«Я створюю дешеву електрику», – сказав він.
Новий винахід Ешкіна захоплює і направляє світло. По суті, він заснований на трубках концентратора, які відбивають та підсилюють сонячні промені. Це може зробити існуючі сонячні панелі більш ефективними або, можливо, навіть замінити їх чимось більш дешевим і простим. Труби «дуже дешеві», говорить Ешкін – вони коштують копійки, тому вони «врятують світ», вважає винахідник.
Багаторічне захоплення Ешкіна світлом вже врятувало безліч людських життів. Він отримав Нобелівську премію з фізики 2018 року за технологію левітації елементарних частинок, звану оптичним пінцетом або пасткою. Оптичний пінцет по суті є потужним лазерним променем, який дозволяє маніпулювати мікроскопічними об’єктами з допомогою лазерного світла.
Оптичний пінцет може утримувати і розтягувати ДНК, тим самим допомагаючи вченим досліджувати загадки життя. Дана технологія використовується в біології, нанотехнологіях, спектроскопії і т.д ..; винахід вже допоміг дослідникам розробити аналіз крові на малярію і краще зрозуміти, як препарати, що знижують рівень холестерину, впливають на наші еритроцити.
Артур Ешкін (крайній зліва) виграв половину Нобелівської премії з фізики в 2018 році. Інша половина була розділена між Жераром Муру з Франції (в центрі) і Донною Стрікленд з Канади (праворуч), яка стала третьою жінкою, яка була удостоєна премії з фізики з 1901 року. РЕЙТЕР / Брендан Макдермід / Шарль плати / Пітер Пауер
Ешкін давно займається дослідженнями властивостей світла.
«Світло – це хвиля, вірно?», – каже вчений. «У фізиці це теж частинка … і загадкова частинка».
Коли Ешкін пішов з Bell Labs в 1992 році, лабораторія віддала йому все обладнання. Тепер Ешкін працює вдома в підвалі, переобладнаному в справжню майстерню.
Рулони клейкої стрічки і срібного світловідбиваючого паперу розкладені на робочому столі і бетонній підлозі. Насправді він побудував так багато блискучих пристосувань, які вигинають світло у своїй домашній лабораторії, що деякі з них довелося перенести в гараж, ледь залишаючи місце для сімейного автомобіля.
Ешкін вже подав необхідні патентні документи для свого нового винаходу.
Незабаром він сподівається опублікувати свої результати в журналі Science.
Він упевнений, що його нова технологія стане популярною і буде застосовуватися по всьому світу, забезпечуючи недорогу, чисту, поновлювану енергію для будинків і підприємств.
Ешкін каже, що використовує гроші за Нобелівську премію, щоб купити своїй дружині ‘хорошу їжу’.
Вчений виріс в Брукліні під час Великої депресії, а його батько, стоматолог, іммігрував з України. Єдиною книгою, яку він пам’ятає зі свого дитинства була «Книга знань: Дитяча енциклопедія».
Ешкін стверджує, що він ніколи не відвідував уроки хімії, тому що він довідався про все, що йому потрібно було дізнатися про хімію, від своєї дружини, хіміка, яка на 10 років молодша за нього.
«Я одружився на ній, тому що вона розумна!», – сказав він.
